Не мовчатиму (екозамітка)
- 03.12.15, 23:33

-
-
-
-
-
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
Поки політики метушаться як мурашки довколо земельного питання мурашки його переможно вирішують.
І раніше звертала увагу на чудернацькі „могилки „котрі з неімовірною швидкістю розростаються на полях, які ще зовсім недавно були красиво викошені або засіяні. Зараз стоять недоглянуті.
За моїми спостереженнями саме випалені поля найбільше вкриті колоніями мурах, така ж ситуація на тих полях де вирощували ріпак або гречку а потім спалили стерню.Ті ж поля які давно необроблені, але не випалені хоча імають мурашники, та все ж тих мурашиків мало, вони низькі а поряд з ними свіжі купини кротів.
Я не біолог тому дозволю собі лише припустити, що ненормальна ситуація з колоніями мурах виникла через порушення природнього балансу. Імовірно мурашка втратила природнього ворога. і спричинитися до цього могла людська безглуздість. Можливо, спалюючи стару траву і стерню, ми спалюємо всіх тих комах і дрібних тваринок, що є природніми ворогами мурашки, а сама мурашка легко пересиджує вогонь під грубою шубою мурашника. Можливо, таку ж роль виконують і гербіциди.
Як наслідок колонії мурашок розростаються із страшною швидкістю. Поля заселені такими колоніями практично не піддаються ручному обробітку-там неможливо косити, орати кіньми. Як наслідок такі поля випадають із сільськогосподарського виробництва і чекають свого олігарха із потужньою технікою і новою порцією гербіцидів.
Цікава дізнатися думку фахівців.
В цьому році, після Маслениці, вирішив вперше в житті спробувати витримати піст. Окрім того, що розпочинається він відразу після свят, і що під цей час не можна вживати ніяких животних жирів, та продуктів з них, я нічого не знав.
Через тиждень мене запитали, як я витримаю всі ці 7 тижнів? Адже я так люблю м'ясо... і в мій раціон харчування завжди входило щось не вегеторіанське...
Пам'ятаю своє здивування, коли зрозумів, що піст продовжується майже два місяці.. На що я "підписався" своїм рішенням... Саме тоді і проблиснула в моїй голові думка: "Чому ж так довго-то?" І майже відразу, після того, як я задався цим питанням, зрозумів, чому так (-:
Це мудра традиція, тримати піст на початку весни! Складена вона була ще тоді, коли їжу не отримували в хімічних лабораторіях, і люди були в повній залежності від природнього оточення.
Не для кого не таємниця, що м'ясо в природі не існує окремо від кісток, шкіри та інших органів живих істот. Тобто, для того, щоб здобути шмат м'яса собі, потрібно позбути цього шмата м'яса когось іншого, хто його має, а разом із м'ясом позбути і життя.
А тепер уявіть собі - весна! Природа прокидається після зимівки! Тварини вилазять зі своїх нор щоб поживитись свіжими весняними дарами... Разом із прокиданням в них просинаються інстинкти продовження роду! Саме на весні тварини паруються і зачинають своє потомство.
Разом із прийняттям піста, людина відмовляється від м'яса, а тому, йому не потрібно нікого вбивати. Виходить, піст не просто дарував життя диким та домашнім тваринам, а ще й допомогав їм відновити та помножити свою чисельність. Цілих 7 тижнів люди дарували живий природі на те, щоб відновитись, завагітнити та розпліднути...
Розумний риболов завжди відпускає рибу з ікрою. Розумний звіролов відпускає вагітних самок звірів, або тих, що з маленьким потомством. Птахолов допоможе захистити гніздівку.. Розумна людина знає, що якщо не подумати про майбутнє природи зараз, то природа не подбає про тебе потім. Все має бути в гармонії... І 7 тижнів - це не так і багато...
Окрім цього фактору, відмова від животних жирів (виснажених за весь зимній період), допомогає людині добре почистити свій організм вцілому. Подарувати собі свіже дихання, наповнитись зеленими весняними вітамінами... 7 тижнів... за цей час оновлюється більшість активних клітин в організмі. Людина за цей час на 80% оновлюється. За цей цас остаточно виводяться всі старі жири та холестерин, накопичені перед зимою, та під час зими.
Тобто, піст, це подарунок не тільки від людей природі, а і від природи - людям!
Існує ще багато-багато ньюансів та деталей, які йдуть поруч із тим, про що я вже написав... але то вже дійсно дрібниці, які хоч і впливають на все життя цивілізації, але не так прямо, як ці найголовніші фактори. Хто зрозуміє головне, тому не складно буде розібратись і в супутньому (-:
Бажаю вам жити здоровими та розумними.
Щиро ваш, Миколка, вирішивший поститись.
В Національному природному парку «Святі гори» є підрозділ «Теплінський заказник». Теплінський заказник – це ліс на крейдяних горах. Адміністративна прив’язка – за селом Богородічне Слов’янського району Донецької області, на правому березі ріки Сіверський Донець. Ліс утворився десь в XVII ст., в ХІХ ст. зустрічаємо його описи в історика Дмитра Багалія. Звичайно, Велика Вітчизняна війна чимало порушила цілісність лісу, адже Сіверський Донець слугував лінією фронту. Після війни йде висадка нових дубів замість тих, що були знищені під час обстрілів.
До XVII ст. гори, ймовірно, ще не були покриті лісом. Як і в сучасні часи війни, вони були зручними для оборони, а, до того ж, і для проживання. Саме тут розташовується Теплінське городище, засноване ще сарматами в ІІІ ст. н.е., однак освоєне повною мірою хазарами в VII ст. Городище продовжувало існувати і за часів раннього середньовіччя. Ще на початку ХХ ст. історик Микола Вікентієвич Сібільов висунув версію, що Теплінське городище – це легендарна літня столиця половців – Шарукань. Ця версія поступово підтверджуються археологами Світланою Плетньовою, Костянтином Міхєєвим, Михайлом Швецовим, Едуардом Кравченко. Зараз на городищі на підставі Відкритих листів, виданих Польовим комітетом Інситуту археології НАНУ ведуться розкопки експедиції Донецького національного університету під керівництвом доцента Олександра Вікторовича Колесника. В ході експедиції на території заказнику крім Шарукані виявлено ще стоянку доби неоліту Савонова балка і декілька козацьких поселень.
Тобто Теплінський заказник – це унікальне поєднання листвяно-хвойних лісів на крейдяних скелях на березі Сіверського Дінця і історичної пам’ятки ІІІ-ХІХ ст.
Однак насолоджуватись красою Теплінки стає дедалі важче. Ще в 2004 р. при виході на заказник з села почали щось будувати, відтявши при цьому добрячу частку заказнику, при цьому – за зеленим дротяним парканом самого заказнику. В 2009 р. спостерігаємо тут два трьоповерхових будинки з підземним паркінгом, дерев’яну зрублену баню, майданчик для барбекю, фонтан і розарій. Гарно, але чому – замість соснового лісу?
Літом 2008 р. студенти-практиканти Донецького національного університету цю красу сфотографували. З-за паркану миттєво вискочив охоронець. Після неприємної розмови, що загрожувала перелитись у бійку, фотографію довелось стерти.
Весною 2009 р. група туристів йшла походом берегами Сіверського Дінця. Спочатку – лівим берегом. На Харківщині в районі села Студенок перейшли ріку і пішли правим берегом. Вийшли на кромку берега, де йти можна лише ланцюжком по одному. І раптово на них вискочила озброєна охорона з автоматами. З питанням: хто такі і що робите в нашому лісі? Доводити, що – туристи, довелось довго. До села йшли під конвоєм.
Добре, що влітку господарі згадали, що Богородічне – курортне село, де багато рекреантів. Влітку подібного конвою ніхто не зазнавав. Та скільки триватиме це розуміння? Чи господарі дачі не подумають, що ліс – їх і лише їх. Остаточно.
Табличка «Державний заказник «Теплінський ліс». Охороняється законом» вже переїхала на самий берег Дінця. Щоб зайвий раз око не муляло.
А хто ж – господарі дачі?
Весь Донбас знає, що – Віктор Янукович. Щоправда, на дачі місцеві мешканці його ніколи не бачили. Однак бачили народного депутата Віктора Зубанова з тієї ж таки Партії регіонів. Чи дача насправді його, чи – приїздив в гості – сказати важко.
Та що виходить – чисте повітря – лише для олігархів?
Остаточно все стає зрозумілим, коли з подивом довідуєшся з цього тексту, що зараз роботи начебто не ведуться. Ну, не може поважний пан Жикаляк не знати про те, що свердловина Беляєвська-400 давно вже в роботі і навіть те, що у нас зветься президентом, брало участь у її пуску. А в цей час уже будується друга свердловина. Виходить,пан директор чийсь наказ виконує і вірити у все, що написано, навіть якщо дуже хочеться, не вдається.
Автор переконує нас в неабияких перспективах Юзівської площі, докладно розповідає про всі імовірні колектори і генетичні типи газу не забуваючи навіть про вік колекторів, посвящає читача в таємниці стратиграфії Дніпрово-Донецької западини… Мені, не зовсім сторонній людині що до геології, всі ті свити і підсвити ні про що не говорять , бо пройнятися всією важливістю цієї інформації може лише той, хто досконально вивчив геологічну будову цієї площі. В той же час ніяких відомостей про щільність майбутнього буріння нема, хоч як раз це для мене, пересічного громадянина, дуже важливо в аспекті екологічної безпеки. Так, звісно, остаточна конфігурація сітки буріння може проявитися тільки по завершенню розвідки, але якась вилка (від – до) обов»язково існує, і вона тільки має бути звужена в результаті проведення сейсморозвідки та пошуково-розвідувального буріння.
Таке з бухти-барахти втаємничення, брехня і призводять до тотальних протестів проти всього.
Кроль здох – раніше казали – пошесть почалася, а тепер – фрекінг почався.
Захвилювався і Шишацький з цього приводу, навіть прес-конференцію зібрав, де заявив:
«Сегодня в области не ведется ни добыча, ни разведка нетрадиционного газа, а то, что это запускается — это просто «черный пиар»
От і виходить в підсумку, що Шишацький не брехун, а народ темний і дурний. То ж чи варто доводити справу до загального психозу? Тим більше, що до цієї, в цілому шляхетної, компанії не тільки примазуються, а й намагаються її скеровувати ті, для кого не так важливо здоров»я нації, як інтереси Газпрому. Це не означає, що треба гасити активність громадян, що відомості про злочинне ставлення до довкілля на конкретних свердловинах нікому не потрібні. Навпаки, цю владу треба тримати в безперервній напрузі, бо, здається, вони вже повірили в те, що їм можна все. Тільки здобуту інформацію, як в наведених прикладах по конкретним свердловинам, треба використовувати за призначенням. Власниками цих свердловин є не якісь міфічні іноземці, а цілком вітчизняні шуфричи, а то і принци-стоматологи. От їм і треба адресувати претензії, тим більше, що це далеко не перший і не останній випадок нехтування цими діячами наших інтересів.
Ці ж свердловини наочно показують, де слід очікувати найбільшої загрози в разі початку промислового видобутку газу з пісковиків Юзівської площі. Обсяг розчинів, що буде використовуватись Шелл на кожній свердловині буде в рази більшим, ніж ті озера, які ми тільки що бачили. Навіть якщо не буде відвертого ігнорування вимог гідроізоляції, як на донецьких свердловинах, а тільки витоки, при масовому бурінні наслідки можуть бути катастрофічними. Щоб зрозуміти рівень загрози, необхідно володіти інформацією, з цим пов»язаною, в першу чергу щільність буріння і сумарну площу, що буде розбурена. Якщо це буде сотня-друга гектарів – це одне, якщо ж десятки тисяч – зовсім інше. Газ такою ціною нам не потрібен.
Колорадо. Фрекінг-краєвид.
США. Фрекінг-озера.
Зараз від Шелл треба вимагати достовірної, всебічної і вчасної інформації по результатам дослідно-методичних робіт і рішенням, що приймаються.