Россиян начнут сажать особым порядком и по упрощенной схеме

     Дааа, я была неправа, написав год назад, что детям без прививок легче пойти в школу.
     Третьего дня сайт местной газеты упомянул о нескольких семьях, отстоявших через прокуратуру право беспрививочных детей ходить в школу. Несмотря на уйму прецедентов по стране, Мелитополь отсталый город, так что это отдельный "жирафий" мелитопольский прецедент.
     Но местная газета не напишет все как есть, ясное дело. А я напишу, т.к. подробности этой истории мне известны от некоторых из участников.
[ как было дело ]
 
     Очередной прецедент доказывает: знайте свои права и отстаивайте их. Это не так трудно, как иной раз кажется. Никто за вас это не сделает.

Світ рухає ініціатива.

1.   Особливо це помітно в розвитку технічного рівня суспільства. Технічний рівень суспільства: (авто, літаки, ракети, мобільний зв’язок, комп’ютери і інтернет) значно випереджає його суспільний стан: (монархію, диктатуру і демократію).

2.   Головне, що відрізняє депутата від звичайного громадянина, відповідно Конституції – це право законодавчої ініціативи. Воно поширюється лише на депутатів відповідного рівня.

3.   Уявімо, якби право вдосконалення техніки було лише у інженерів чи спеціалістів з вищою освітою, скількох винаходів ми не дорахувались би.

4.   Але цього права не монополізував навіть Сталін-тиран. Відомі конструктори були ув’язнені під час 2-ї світової війни, але творили техніку для фронту. Право технічної творчості належало кожному, і ті що могли, його використовували.

5.   Ще нічого кращого за Народовладдя не придумане у суспільних відносинах. Комп’ютерізація суспільства виводить Новгородське віче на нову сучасну основу.

6.   Не можна обмежити ініціативу – це абсурд. Відповідно діючої Конституції України ст.5 «Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо,…». Не треба чекати зміни до Конституції - Право законодавчої ініціативи належить кожному громадянину України. 

7.   Не треба чекати закінчення війни чи результатів позачергових виборів. Народу слід самоорганізуватися і взяти законодавчу владу під власний суверенітет, а не йти шляхом спроб і помилок «як ляжуть карти» - чи буде народним парламент, чи знову буде чиєсь газове лоббі.

8.   Геть партії – суб’єкти перетягування одіяла. Потрібні творчі бійці народних національних інтелектуальних сотень.

 

Задайте себе откровенный вопрос: «А Я МНОГО ОТЛОЖИЛ СЕБЕ НА СТАРОСТЬ? Попробуйте месяц прожить на государственную пенсию. Как говорят - без комментариев…

О вас никто не позаботится кроме вас самих!

Итак, если вам не безразлично ваше будущее, у вас есть уникальная возможность посетить бесплатный семинар-лекцию:
"Пенсионная реформа в Украине: объективные причины, финансовая неизбежность, социальная потребность".

Семинар-лекция проходит в 18.00 по вторникам. Вход свободный!

Информация актуальная - вам об этом никто не расскажет...

Запись по тел: 097 517-42-24 (Сергей Валериевич)

Опрос:

1. Вам интересно узнать, как открыть песионно-накопительный счёт с дополнительной социальной защитой?

Присоединиться к событию

Начебто соціальна реклама на телебаченні, за якою, кажуть, все-таки стоять певні політичні сили, «змусь свого депутата проголосувати за зняття мораторію на продаж землі» в черговий раз розворушила селян-власників паїв.

Розмови про те, «чи варто продавати землю одразу після зняття мораторію чи краще почекати кілька років допоки ціна на пай виросте… а якщо потім знову мораторій введуть?.. а чи, взагалі, хтось її купляти захоче?…» точаться ледь не на кожному кутку українських сіл, інформують Економічні Відомості.

В думках селяни вже підраховують свої можливі прибутки. Багато хто при цьому навіть забуває, що вже давно здав свій земельний уділ комусь в оренду на багато років вперед, і вже точно в найближчій перспективі продати його не зможе.

Згідно із офіційною статистикою, 19,5 млн. га земель сільськогосподарського призначення із загальної площі у 42,8 млн. га сьогодні на правах оренди використовуються зареєстрованими сільськогосподарськими підприємствами.

Проте, 15,1 млн. га земель с/г призначення все-таки знаходиться у використанні домашніх господарств. Іще 7,3 млн га — у розпорядженні центральних та місцевих органів влади. 0,9 млн га — у розпорядженні держави. Тобто, торгувати і торгуватися українцям є чим і за що.

Згідно із даними Держкадастру, нормативна вартість 1 га землі с/г призначення в Україні на сьогодні складає майже 31 грн. В доларовому еквіваленті, за сьогоднішнім курсом — це майже $1200. В середньому, згідно зі статистикою, власник паю має в своєму розпорядженні 3,25 га землі с/г. Тобто, якщо він вирішить продати свою земельну ділянку одразу ж після зняття мораторію, то зможе навіть за цією ціною отримати на руки $3858.

Насправді, для селянина, часто колишнього колгоспника, а тепер пенсіонера, який щомісячно отримує від держави менше 2 тис. грн. ($77) — це просто колосальна сума. Це його пенсія за чотири роки.

Тим часом, економічні експерти прогнозують, що із відкриттям ринку землі вартість 1 га одразу зросте. Адже, сьогодні у сусідній Польщі 1 га землі в середньому коштує $10,5 тис. У сусідній Румунії — $6,4 тис. Українські чорноземи за своєю родючістю значно переважають ті землі, які мають у своєму розпорядженні ці країни.

Разом з тим, на думку експертів, відкриття ринку землі в Україні може знизити вартість землі у певній низці європейських країн. Але це вже, мабуть, не наші проблеми.

У нас проблеми інші. Як розказав «і» екс-голова Держагентства земельних ресурсів, а тепер депутат ВР Сергій Рудик, у парламенті сьогодні не вистачає голосів ані на те, щоб проголосувати за зняття мораторію на продаж землі с/г призначення, ані на те, щоб його продовжити.

Сам він виступає проти відкриття ринку землі — каже, що зараз Україна соціально до цього неготова — і, водночас, виступає за скасування мораторію на продаж землі — каже, що той тільки відтерміновує вирішення проблеми.

«Ще на посаді голови Держагенства я напрацював законопроект, який весною 2015 р. зареєстрував уже як народний депутат . Законопроект більше року «провалявся» у профільному комітеті. По техніці маніпулятивним шляхом знятий з розгляду. Зараз ми його доопрацювали і плануємо зареєструвати по-новому. Суть законопроекту полягає в наступному: орендар купляє право на довгострокову оренду землі і платить селянину кошти, які будуть ненабагато меншими, ніж сума імовірної вартості гектара землі після умовного введення ринку землі запропонованого моїми колегами», — каже Сергій Рудик.

Депутат сподівається, що його законопроект стане компромісним для двох сторін, що виступають «за» і «проти» зняття мораторію, і в перспективі набере потрібну кількість голосів. «Він дасть можливість державі отримувати додаткові обігові кошти — більше 10 млн. га знаходяться в державній власності — і розблокує питання по відношенню до самих власників паїв», — стверджує Сергій Рудик.

За його словами, короткострокові договори оренди не стимулюють бізнес бережно використовувати землю – сіються культури, які приносять максимально швидкий ефект – рапс, соняшник, тощо – без дотримання певних технологій. Таким чином, на сьогоднішній день, за різними оцінками, через недбале застосування земля втратила 20-25% своїх властивостей.

«Технології б очевидно дотримувались, якщо б ця земля була у власності чи в довгостроковій оренді. Аграрії знають, що треба давати землі рік «відпочити», чергувати види культур…», – каже Сергій Рудик.

Довгострокова оренда — згідно із законопроектом Сергія Рудика 14 років, хоч депутат каже, що може бути і 49 – на думку депутата, «практично врятує землю». «Орендарю буде вигідно підживлювати землю, щоб вона і в подальшому приносила йому добрі врожаї», — каже він.

Однак, тут варто зауважити, що левова частка земель с/г призначення із числа орендованих і сьогодні перебуває у довгостроковій оренді. Згідно із законом про оренду землі, максимальний термін, на який землю можна взяти в оренду складає 50 років. Тільки властивості свої земля ця чомусь втрачає.

І власне кажучи, найзапеклішими противниками зняття мораторію на продаж землі от уже більш, ніж 15 років, виступають ті ж таки орендарі. З кожним роком продовження мораторію їхні прибутки зростають.

За словами іще одного парламентарія Романа Семенухи, в структурі експорту товарів за минулий рік доля АПК стала найбільшою та сягнула 42%, обігнавши продукцію металургійного комплексу, чия частка склала 22,9%.

Тут варто зазначити, що користуються орендарі землею селян за досить мізерні гроші. Згідно із даними того ж таки Держкадастру, середній розмір орендної плати за земельні ділянки с/г, що виплачувалась в минулому році орендодавцям-власникам паїв по країні склав 1093,4 грн/га. Попри те, відомо, що здебільшого орендарі розраховуються із власниками паїв частиною зібраного урожаю. А навіщо, скажімо, людині кілька мішків кукурудзи, якщо в неї ні курей, ні гусей, ні будь-якої іншої живності? Те, що всі в селі «тримають господарство», насправді давно вже є тільки міфом.

До того ж, відомі факти, коли власники агропромислових підприємств займалися фактичним самозахопленням земельних паїв. В українських реаліях одне цілісне поле складається із земельних паїв, що належать десятьом, а то і тридцятьом людям. Зрозуміло, що не всі одразу хотіли здавати свій пай в оренду одному й тому самому орендарю. Хтось хотів обробляти свою землю і сам. Проте, ніхто тут ні з ким не заморочувався – обробляли все підряд. От тільки ті, хто підписав договір оренди, якийсь, хай навіть мізерний, дохід від своїх паїв отримували, а ті, хто не підписав – нічого.

За прогнозами експертів, зняття мораторію на продаж землі підніме і розмір орендної плати за гектар. Таким чином, немає нічого дивного в тому, що агропромисловці-орендарі земельних уділів з усіх сил намагаються «втримати» мораторій.

Президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Іван Томич у ході дискусії щодо відкриття ринку землі в Українському кризовому медіа-центрі навіть заявив: «Ми починаємо підготовку до масової акції протесту і не дамо владі, довіра до якої близька до нуля, знищити країну».

Насправді, у противників зняття мораторію на продаж землі, за певними оцінками, у стінах парламенту досить серйозне «лоббі». Із року в рік, прикриваючись «благими намірами» захистити селян, щоб в тих «не скупили землю за безцінь», дію мораторію продовжували. І так аж до непристойності…

Адже незрозуміло, на яких підставах політики вважають селян настільки примітивними, що вони не здатні реалізувати своє конституційне право розпоряджатися своєю власністю. «Якщо це їхня власність, люди мають повне право нею розпоряджатися — не через права оренди, як зараз, на жаль, пропонують деякі політики, а через запуск ринку землі», — каже експерт Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський.

З іншої сторони, якщо хтось хоче продати свій пай «за безцінь» — це його право. Тільки, насправді, що для сьогоднішніх політиків «безцінь», для простого селянина — серйозна сума. Ми маємо багато прикладів того, коли власники гектарів помирали через те, що не мали грошей на лікування, зате мали землю, яка, начебто щось коштує, але не продається.

А якщо, зрештою, хтось не має кому передати свою землю у спадок, а на схилі літ хоче здійснити «мрію всього свого життя» і побачити Мачу Пікчу? То чому хтось має розпоряджатися чиїмось життям і чиїмись мріями?

Іще один аргумент проти зняття мораторію — не має відповідної законодавчої бази. Давайте будемо відвертими — її не має тому, що знімати мораторій із продажу землі ніхто особливо то і не планував. Зрештою, усе б так і «тяглося», якби в ситуацію не втрутився МВФ. Однією із умов, на яких Україні Фондом був наданий мільярдний кредит, є проведення в державі земельної реформи. Наша влада пообіцяла, що мораторій на продаж землі продовжуватись не буде — накладений ВР України до кінця 2017 р. — і уже з 2018 р. продаж землі с/г має призначення буде дозволений.

Тим часом, партія «Батьківщина» разом із Всеукраїнською асоціацією фермерів ініціювали проведення в Україні референдуму проти продажу земель сільськогосподарського призначення.

«Який референдум? — дивується Сергій Рудик, — Це втрата часу. Він не дає нічого окрім можливості тим політичним силам, які є його прихильниками, стимулювати свою політичну діяльність і здійснити спробу підняти свій політичний рейтинг».

З іншої сторони, позиція лідерки «Батьківщини» Юлії Тимошенко виглядає дещо парадоксальною. «Ініціювати проведення референдуму мав президент, а не ми. Він мав запитати у людей: хочуть вони продавати свою землю чи ні? Але він цього не зробив. Натомість, за спиною у людей підписав із МВФ договір про співпрацю і сказав, що землю будуть продавати. Тільки український народ має право вирішувати долю своєї землі», — заявила Юлія Тимошенко.

І тут незрозуміло — чому на референдумі хтось має вирішувати за когось? Чому це має бути колективне рішення? Якщо ринок землі буде відкритий, то кожен окремий власник паю сам за себе зможе вирішувати: продавати йому свою землю чи ні. Те, що продаж землі буде дозволеним, аж ніяк не означає, що він буде примусовим.

Автор: Надія Михальчук

Читать полностью на http://eizvestia.com/uk/news/full/2605-komu-vigidnij-zemelnij-moratorij

БГ:  Мені не зрозуміло, для чого було роздавати землю людям і одночасно заборонили її продавати? Як не зрозуміло, чому селяни голосують на виборах за тих, хто позбавляє їх можливості стати багатими, бо їх комуно-соціалістичні обранці підтримують мораторій, що означає приватизацію землі таємно і безоплатно, як "безхозну", тому що власники за ці десятиліття або померли, або відмовились від своїх паїв тощо. Водночас то їх рішення як виборців  бути бідними і дурними...

Зустріч з Тетяною Монтян, 2 березня 2014, ч.1 - https://www.youtube.com/watch?v=Y6yGW0pFLy8&feature=youtu.beЗустріч з Тетяною Монтян, 2 березня 2014, ч.2 - https://www.youtube.com/watch?v=xTzzwS0HXdA 
Зустріч з Тетяною Монтян, 2 березня 2014, ч.3 - http://www.youtube.com/watch?v=-2Mcs6A0fgo#t=363

А я придерживаюсь этого мнения:

---

Могут ли граждане сдавать жилье без регистрации в качестве субъекта предпринимательской деятельности?
10.04.2011

8 апреля по инициативе Гражданского комитета Большой Ялты состоялось собрание квартиросдатчиков и предпринимателей малого отельного бизнеса. Отмена патента на сдачу жилья, угрозы применения репрессивных мер со стороны городских властей, вплоть до изъятия орудия неправедного зарабатывания денег — квартир рядовых граждан и мини-гостиниц — это то, о чем говорилось на рабочем совещании 29 марта.

Проанализировав то, что нам, что предложили ялтинские городские власти и положения законов Украины и других нормативных актов, специалисты Гражданского комитета сделали выводы отличные от предложенных нам городскими властями. Многие законы приняты совсем недавно, мы попытались дать объяснения так, как мы понимаем данные положения закона.

В правовом анализе, подготовленном Гражданским комитетом Большой Ялты, затронуты вопросы сдачи жилых помещений. Ниже мы приводим перечень вопросов, которые будут рассмотрены:

1. Могут ли граждане сдавать жилье, не будучи оформленными в качестве субъекта предпринимательской деятельности (СПД). Какие проблемы возникнут у граждан в случае оформления СПД.

2. Что такое гостиницы и вопросы сертификации.

3. Какие налоги следует платить по закону за сдачу жилья. Налог на доходы с физического лица. Сроки оплаты.

4. Туристический сбор.

5. Дополнительная плата по вывозу мусора за проживающих отдыхающих.

6. Гарантии права на жилье. Полномочия контролирующих органов. Контрольно-расчетные операции.

7.Минимальный размер оплаты за сдачу за сдачу жилья. Перечисление налогов в бюджет.
1. Могут ли граждане сдавать жилье, не будучи оформленными в качестве субъекта предпринимательской деятельности (СПД). Какие проблемы возникнут у граждан в случае оформления СПД.

Ч.2 ст. 5 закона Украины «О туризме» говорит, что субъектами туристической деятельности, в том числе, являются и физические лица не являющиеся СПД. Гражданин имеет право сдавать жилье и не быть при этом оформленным СПД.

Главой 2 и главой 6 «Жилищного кодекса» (ЖК) предусмотрено, что гражданин может сдавать принадлежащее ему жилье, в том числе и другим лицам. Сдача жилья в найм оговаривается в ст. 65 ЖК. Граждане, имеющие в собственности дом или иное жилье, могут распоряжаться ими по своему усмотрению (ст.150 ЖК). Допускается временное проживание в помещении, находящемся в собственности граждан иных лиц без взимания платы (ст.98 ЖК).

Временное проживание иных лиц в квартире, принадлежащей гражданину, разрешается в соответствии с договором найма жилого помещения(ст. 158 ЖК). В ст. 161 ЖК так же сказано, что гражданин имеет право вселять в помещения — частную собственность — других лиц по договору найма.

Гражданский Кодекс (ГК) предусматривает, что договор найма могут заключать и физические и юридические лица. Предмет найма — дом, квартира и т.д. Гражданин может вселять в принадлежащее ему жилье, в том числе, без взимания платы временных жильцов. Собственник жилья имеет право проживать в нем, вселять в него иных лиц, но не использовать в качестве промышленного производства (ст. 383 ГК).

Законы Украины, перечисленные выше, дают право гражданам вселять в свое жилье временных жильцов, по своему усмотрению за плату или без; с оформлением договора найма и без оформления СПД.

В Разъяснениях Министерства юстиции Украины от 05.01.2011 года «Договор найма (аренды) жилого помещения» подтверждается право сдачи гражданами принадлежащего им жилья по договору найма. Регистрировать договор найма не обязательно — говорится в Разъяснениях.

На рабочем совещании 29 апреля представители горсовета нам говорили, что СПД надо регистрироваться. Однако в случае регистрации СПД возникнут неизбежные проблемы: у контролирующих органов появится право вас проверять, будут требовать всевозможную отчетность, книги доходов и расходов; кроме того надо правильно заполнить формы отчетных документов, рассчитать налоги — а это не каждому под силу; отстоять очереди в налоговой для того чтобы сдать отчет. Первый штраф за несвоевременную сдачу отчетности первый штраф 170 грн, дальше — за тысячу. Жилье сдается где-то 4 месяца, а налог платится и отчетность ведется и сдается круглый год.

Есть еще один момент: ст.158 ЖК сказано, что договор найма заключается с последующей регистрацией в местных советах народных депутатов или исполнительных органах, ими образованных. Но: ЖК несколько устарел. Сейчас нет местных советов народных депутатов. То что имеется, носит совсем другое название. Помимо этого, формулировка «С последующей регистрацией» не оговаривает конкретных сроков, когда эту регистрацию необходимо проводить: через неделю, месяц, год.

При заключении письменного договора найма форма не предусматривается. Кроме того, ст.608 Гражданского кодекса не препятствует тому, что договор составляется в одном экземпляре и оставляется себе без выдачи на руки тому, кто снимает жилье.


Закон «О туризме». Стаття 5. Учасники відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності
Суб’єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність (далі — суб’єкти туристичної діяльності), є: ФІЗИЧНІ ОСОБИ, ЯКІ НЕ Є СУБ’ЄКТАМИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА НАДАЮТЬ ПОСЛУГИ З ТИМЧАСОВОГО РОЗМІЩЕННЯ (ПРОЖИВАННЯ), ХАРЧУВАННЯ ТОЩО

Глава 2. «КОРИСТУВАННЯ ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ В БУДИНКАХ ДЕРЖАВНОГО І ГРОМАДСЬКОГО ЖИТЛОВОГО ФОНДУ.

Глава 6. «КОРИСТУВАННЯ ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ ВБУДИНКАХ(КВАРТИРАХ)ПРИВАТНОГО ЖИТЛОВОГО ФОНДУ».

Стаття 65. «Право наймача на вселення інших осіб у займане ним жиле приміщення».
НАЙМАЧ ВПРАВІ В УСТАНОВЛЕНОМУ ПОРЯДКУ ЗА ПИСЬМОВОЮ ЗГОДОЮ ВСІХ ЧЛЕНІВ СІМ’Ї, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ РАЗОМ З НИМ, ВСЕЛИТИ В ЗАЙМАНЕ НИМ ЖИЛЕ ПРИМІЩЕННЯ свою дружину, дітей, батьків, а також ІНШИХ ОСІБ.

Стаття 150. Користування жилим будинком (квартирою), що належить громадянинов. Громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого
проживання і проживання членів їх сімей і МАЮТЬ ПРАВО РОЗПОРЯДЖАТИСЯ ЦІЄЮ ВЛАСНІСТЮ НА СВІЙ РОЗСУД: продавати, дарувати, заповідати,здавати в оренду, обмінювати, закладати, УКЛАДАТИ ІНШІ НЕ ЗАБОРОНЕНІ ЗАКОНОМ УГОДИ.
Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім’ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім’ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім’ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Стаття 98. Тимчасові мешканці. НАЙМАЧ ЖИЛОГО ПРИМІЩЕННЯ ТА ЧЛЕНИ ЙОГО СІМ’Ї, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ РАЗОМ З НИМ, МОЖУТЬ ЗА ВЗАЄМНОЮ ЗГОДОЮ ДОЗВОЛИТИ ТИМЧАСОВЕ ПРОЖИВАННЯ В ЖИЛОМУ ПРИМІЩЕННІ, ЩО Є В ЇХ КОРИСТУВАННІ, ІНШИХ ОСІБ БЕЗ СТЯГНЕННЯ ПЛАТИ ЗА КОРИСТУВАННЯ ПРИМІЩЕННЯМ (ТИМЧАСОВИХ ЖИЛЬЦІВ), в тому числі опікуна чи піклувальника, який не є членом сім’ї наймача.

Стаття 158. Договір найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові. Наймач користується жилим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, ВІДПОВІДНО ДО ДОГОВОРУ НАЙМУ ЖИЛОГО ПРИМІЩЕННЯ.
ДОГОВІР НАЙМУ ЖИЛОГО ПРИМІЩЕННЯ УКЛАДАЄТЬСЯ МІЖ ВЛАСНИКОМ БУДИНКУ
(КВАРТИРИ) І НАЙМАЧЕМ У ПИСЬМОВІЙ ФОРМІ З НАСТУПНОЮ РЕЄСТРАЦІЄЮ У ВИКОНАВЧОМУ КОМІТЕТІ МІСЦЕВОЇ РАДИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ АБО В ОРГАНІ УПРАВЛІННЯ, ЩО НИМ УТВОРЮЄТЬСЯ. ДОГОВІР ПОВИНЕН МІСТИТИ ВКАЗІВКУ НА ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ, СТРОК, НА ЯКИЙ ВІН УКЛАДАЄТЬСЯ, ВИЗНАЧАТИ ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ НАЙМОДАВЦЯ І НАЙМАЧА ТА ІНШІ УМОВИ НАЙМУ.

Стаття 161. Право наймача на вселення інших осіб у займане ним жиле
приміщення в будинку (квартирі, що належить громадянинові. Наймач вправі вселити в займане ним жиле приміщення у будинку(квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб за письмовою згодою власника будинку (квартири) і всіх членів сім’ї, які проживають з наймачем. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.

Особи, що вселилися в жиле приміщення відповідно до цієї статті як члени сім’ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім’ї права користування приміщенням, якщо при їх вселенні між цими особами, наймодавцем, наймачем та членами його сім’ї, які проживають разом з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Ввиду большого объема материала публикация правового анализа разбита на несколько частей. Если у Вас возникли вопросы по тексту — задавайте в комментариях. Ответы вы обязательно получите.

Гражданский комитет Большой Ялты

http://www.bigyalta-city.com.ua/story/3994

Хочу особо отметить;

Гражданский Кодекс (ГК) предусматривает, что договор найма могут заключать и физические и юридические лица. Предмет найма — дом, квартира и т.д. Гражданин может вселять в принадлежащее ему жилье, в том числе, без взимания платы временных жильцов. Собственник жилья имеет право проживать в нем, вселять в него иных лиц, но не использовать в качестве промышленного производства (ст. 383 ГК).

Законы Украины, перечисленные выше, дают право гражданам вселять в свое жилье временных жильцов, по своему усмотрению за плату или без; с оформлением договора найма и без оформления СПД.

На сколько можно увеличить балкон без разрешения в Украине? Нужно ли разрешение на вынос балкона? Какой закон это подтверждает? С этими вопросами очень часто заказчики обращаются в компанию СК Комфорт. Как ни странно, в интернете очень мало информации по этому вопросу. Но мы всё же нашли документ, подтверждающий, что вынос балкона делать законно, и никаких разрешений вам не понадобится, разве что вы хотите убрать несущую стену здания. Вот полный текст документа:

МИНИСТЕРСТВО СТРОИТЕЛЬСТВА, АРХИТЕКТУРЫ И ЖИЛИЩНО-КОММУНАЛЬНОГО ХОЗЯЙСТВА УКРАИНЫ

Разъяснение

О порядке перепланировки квартиры

Порядок и условия предоставления разрешения на выполнение строительных работ по новому строительству, расширению, реконструкции, технического переоснащения, реставрации и капитального ремонта объектов (далее - работы по строительству) определен Положением о порядке предоставления разрешения на выполнение строительных работ, утвержденным приказом Госстроя Украины от 05.12.2000 N 273 и зарегистрированным в Минюсте Украины 25.12.2000 за N 945/5166. Положение обязательно для применения всеми субъектами строительства независимо от форм собственности, ведомственной принадлежности и источников финансирования. Разрешение на выполнение строительных работ предоставляется инспекциями государственного архитектурно-строительного контроля, которые одновременно ведут реестр предоставленных разрешений. Выполнение строительных работ без вышеупомянутого разрешения запрещается. Индивидуальным застройщикам жилых домов, хозяйственных и бытовых сооружений разрешения на выполнение строительных работ предоставляются на основании заявления застройщика, документа, удостоверяющего право собственности или пользования (в том числе на условиях аренды) земельным участком, разрешения на строительство объекта градостроительства, которое выдается соответствующим органом местной исполнительной власти, проектной документации, согласованной местными органами по делам градостроительства и архитектуры. Для индивидуальных застройщиков инспекция госархстройконтроля обязана в срок, не превышающий 15 дней, рассмотреть предоставленные застройщиком (заказчиком) документы и принять решение о предоставлении разрешения на выполнение строительных работ и выдать его или предоставить обоснованный отказ. В соответствии с п. 3.2 Инструкции о порядке проведения технической инвентаризации объектов недвижимого имущества, утвержденной приказом Госстроя Украины от 24.05.2001 N 127 и зарегистрированной в Минюсте Украины 10.07.2001 за N 528/5773 (с изменениями и дополнениями, внесенными приказом Минстроя от 08.02.2006 N 42), не относятся к самовольному строительству: 1) при строительстве домов усадебного типа - возведение на земельном участке временных зданий (навесов, палаток, киосков, накрытие, летних душевых, теплиц, покрытых полиэтиленовой пленкой, сооружений и т.п.) , не требующие выполнения работ по устройству фундаментов; перестановка оборудования в пределах предназначенных помещений; устройства или закрытие дверных или оконных проемов; увеличение или уменьшение площадей за счет демонтажа или устройства перегородок, кладовых, сноса печей и печек; перепланировки, не связанные с изменениями (увеличение или уменьшение) жилой или вспомогательной площади; 2) в квартирах (многоэтажных домах) - перепланировки, не связанные с изменениями (увеличение или уменьшение) жилой или вспомогательной площадей, без нарушения несущих конструкций; увеличение жилой или вспомогательной площадей за счет демонтажа перегородок, кладовых, сноса печей, каминов и печек, остекление балконов, лоджий, устройство дверных проемов во внутренних некапитальных стенах; перестановка в пределах предназначенных помещений, оборудования; текущий ремонт зданий и сооружений без изменений назначения помещений.

 Здавалося б, прописна істина - життя постійно вчить нас, що свої права потрібно захищати. Але для того, щоб добиватися результату, потрібно:

а) знати свої права згідно законодавства України;

б) вміти застосовувати норми законів і підзаконних актів на практиці.

 

Але між теорією і практикою – прірва.

 

Дійсно, як розібратись у величезній купі постанов, наказів, інструкцій та т.п. (виданими, подеколи, ще на початку діяльності Радянської держави)?

 

Як діяти простому громадянину, який хоче захистити свої права та права своїх близьких?

·               Кожного разу, коли виникають конфліктні чи проблемні ситуації, вивчати весь пласт законодавчих та нормативно-правових актів щодо виявленої проблематики.

Так і уявляється, як молода мама замість того, щоб приділити увагу дитині, цілими днями сидить в мережі Інтернет чи спеціалізованій бібліотеці та шукає як організоване медичне обслуговування, медичні стандарти, наукові праці щодо можливості вакцинації дитини, введення нових ліків у користування населенням чи ще чого. Або ж як літні люди спочатку йдуть на курси, щоб стати Інтернет-користувачами та мати змогу працювати із законодавчими базами та архівами органів влади. Для того щоб, наприклад, дізнатись як функціонує система соціального забезпечення одиноких літніх людей у якомусь конкретному регіоні.

·               Вивчати відпрацьовані схеми дій (алгоритми), які є у загальному доступі. Ми усі вже звикли до інформдошок, які є у вітальнях державних та комунальних установ. З них можна дізнатись, наприклад, схему та документи для отримання субсидії, отримання допомоги по безробіттю тощо.

 

Нажаль, часто наявність таких інформдошок у вітальнях органів влади і на теренах Інтернету не може дати відповіді на усі виникаючі під час життєдіяльності людини питання.

 

Так, доволі поширеною серед жителів держави є проблема транспортного сполучення. Поширені ситуації, коли жителі одних мікрорайонів міста не мають достатньої транспортної розв’язки, яка б повністю охопила їх потреби. А в інших - маршрути комунального транспорту оптимізуються владою так, що населенню доводиться хвилин 15-20 чимчикувати до найближчої зупинки і потім ще робити декілька пересадок (хоча до цього вони добирались до роботи та додому одним видом транспорту, який зупинявся «під будинком»). І це тільки початок доволі великого переліку транспортних проблем, які виявляються кожного дня громадянами.

У той же час, слід відзначити, що жителі великих та не тільки міст України починають активно підлаштовувати міський (комунальний) транспортний рух під свої потреби.

Проте, чіткого алгоритму дій громадян та проектів відповідних листів-звернень віднайти доволі важко.

Тому ця стаття покликана сприяти діалогу між громадянами-жителями міста та виконавчою владою.

 

Знання законодавства – це наріжний камінь

Задача №1 – це знання законодавства. Щоб ефективно захищати свої права – потрібно знати, якими правами простий українець володіє згідно законів України.

Пропоную звернутися до законодавства. Отже, відповідно до статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

а) власні (самоврядні) повноваження:

1) управління об'єктами … транспорту …, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню;

10) затвердження маршрутів і графіків руху місцевого пасажирського транспорту незалежно від форм власності, узгодження цих питань стосовно транзитного пасажирського транспорту у випадках, передбачених законодавством.

 

Відповідно до статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» органи місцевого самоврядування формують мережу міських автобусних маршрутів загального користування і здійснюють у межах своїх повноважень контроль за дотриманням законодавства у сфері автомобільного транспорту на відповідній території.

Стаття 7 згаданого Закону України передбачає, що забезпечення організації пасажирських перевезень покладається:

на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території області (міжобласні маршрути), - на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

на приміських і міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області (внутрішньообласні маршрути), - на Раду міністрів АР Крим або обласні державні адміністрації;

на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі району, - на районні державні адміністрації;

на міських автобусних маршрутах загального користування - на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту.

 

Відповідно до статті 5 Закону України «Про міський електричний транспорт»:

1. Основною формою транспортного обслуговування населення є перевезення трамваями і тролейбусами за маршрутами, а метрополітеном, швидкісним трамваєм - за лініями відповідно до затверджених в установленому порядку транспортних схем міст (регіонів).

3. Затвердження маршрутів (ліній) здійснюється замовником на підставі генерального плану населеного пункту та схеми планування відповідного регіону з урахуванням попиту на міські, приміські (позаміські) та міжміські пасажирські перевезення.

Замовники транспортних послуг (замовники) - місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та/або уповноважені ними юридичні особи, які замовляють транспортні послуги.

 

Приклад застосування норм законодавства на практиці

Як видно з наведених загальних норм права, для зміни маршруту комунального транспорту необхідно:

-                або чекати поки місцева влада та перевізник приймуть за власною ініціативою зміни,

-                або самим запропонувати такі зміни.

Спочатку може здатися, що другий варіант дуже складний за формою своєї реалізації, проте він найкраще відображає потреби місцевих жителів у комфортному транспортному сполученню.

 

Тепер давайте розберемо, як же цей механізм працює на конкретному прикладі. Реальний життєвий приклад - мешканці великого масиву міста Києва звернулись до мене з проханням допомогти покращити транспортне сполучення.

Адже, після оптимізації владою маршрутів тролейбусів, в них зникла можливість без пересадок дістатись до лікарні (а там велике пологове відділення, дитяча відділення, поліклініки тощо).

Навіть користуючись автобусами приватних перевізників, треба було робити декілька пересадок. А мікрорайон вважається «молодим» та продовжує розбудовуватись. Як можливий варіант зміни маршруту, зацікавлені громадяни запропонували подовжити рух тролейбусів одного номеру на декілька зупинок та змінити його маршрут на ще одній ділянці – щоб тролейбус не оминав заклади охорони здоров’я.

Ці зміни враховували й той факт, що мережа тролейбусних дротів там вже була прокладена, а тому додаткових асигнувань з бюджету міста не потребували.

Ось такий простий та дієвий механізм був задіяний мною (як керівником громадської приймальні в одному з районів Києва) для вдосконалення мережі комунального транспорту:

1.            виявлення активіста чи групи активістів, які будуть збирати підписи громадян, здійснювати листування з відповідними підприємствами, установами, організаціями;

2.            оформлення колективного звернення на ім’я голови районної в місті Києві державної адміністрації (описується ситуація, а наприкінці - відповідне прохання клопотати перед Головним управлінням транспорту Київської міської державної адміністрації щодо погодження пропозиції мешканців району стосовно зміни маршруту руху тролейбусу №___ та направлення відповідних, позитивних для мешканців, пропозицій до комунального підприємства «Київпастранс»);

3.            оформлення колективного звернення на ім’я керівника комунального підприємства.

 

Під кожним колективним зверненням повинно бути зібрано якомога більше підписів (№ п/п, ФІП, адреса проживання (можна просто вулицю та будинок), телефон (за бажанням), підпис). Підписи повинні бути в оригіналі, усі аркуші з підписами повинні містити преамбулу (верхній колонтитул), з якої ясно під чим підписуються громадяни, та бути пронумеровані та прошнуровані.

Все листування ведеться обов’язково з описом вкладення (можливо й з повідомленням про вручення).

Ось і все. Потім, на обговоренні у виконавчому органі влади можуть бути присутні активісти.

 

Щасти вам в облаштуванні комфортного трафіку вашого міста!