1834-го року відбулося відкриття Київського університету.

Зайшов подивитись, що робиться на сайті у Президента України і для себе по-душі знайшов ось що:

12.03.2010 20:11
Прес-служба Президента України Віктора Януковича
Президент України звільнив голову Черкаської облдержадміністрації

Президент України Віктор Янукович звільнив з посади голови Черкаської обласної державної адміністрації Олександра Володимировича Черевка. Указ про це був підписаний 12 березня. Рішення Президента було продиктоване вкрай незадовільним станом справ у Черкаській області, зокрема в Канівському меморіальному комплексі Тараса Шевченка.

Недбальство, безвідповідальність і байдуже ставлення до національної святині, якою є меморіал Кобзаря, вразили Президента України.

Версiя для друку
Додатково:

    * УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 348/2010
      Про звільнення О.Черевка з посади голови Черкаської обласної державної адміністрації
      12.03.2010

Чудове формулювання звільнення!
І я ніяк не можу зрозуміти, чому за всі роки Ющенка і за прем’єрства Тимошенко - цих "супер патріотів", найбільша святиня українців - могила Пророка в Каневі була занедбана як ніколи, а ось "українофоб" Янукович про неї турбується першочергово!
Я приємно здивований!
Як кажуть: "Вчись хорошому навіть у ворогів - не вчись поганому навіть у батьків"

І вже здогадуюсь, що ой, то все фу і фуфло!
відповідаю: на себе подивіться - багато зроблено?
Де славний "Український прорив"? Нарив гнійний в економіці України - є, а прориву - не видно і близько...
  

 Долю не вибирають – не те вона і Доля! Як довелось прийти у світ у певний час, то і вибору особливого нема, як жити в цьому часі, а дрібниця твого особистого вибору полягає тільки у тому, ЯК ЖИТИ? Тобто повнота внутрішнього сприйняття світу є підпорядкованою кожному окремо і залежить від самої людини, кожної поокремо. Відповідно до внутрішнього світу людини постає її  іпостась у світі зовнішньому. Тому правильним є вислів: «Людина, це середнє між тим, що вона думає про себе і тим, що про неї думають люди» Люди, врешті-решт, і визначають цінність кожної окремої особи, бо людська пам'ять є функцією соціальною. Та для кожної окремої людини все ж головним є своє індивідуальне визнання: «чи задоволений я особисто своїм життям, як воно склалося в цілому?» І якщо відповідь позитивна – значить життя вдалося.
[ далі ]

як і обіцяв

http://www.youtube.com/watch?v=UvPEiyrrqBo

http://www.youtube.com/watch?v=NN3QUgWpWhU&feature=player_embedded

9 березня в Січеславі (Дніпропетровськ) на честь 196-ї річниці народження нашого Великого Кобзаря України, українські громадські організації міста здійснили смолоскипну ходу «Від Тараса до Тараса» – від пам’ятника молодого Шевченка в центральній частині міста до найбільшого в світі пам’ятника Шевченка, котрий розташований у найвищій точці Монастирського острова.

Моя ти любо! мій ти друже!
Не ймуть нам віри без хреста,
Не ймуть нам віри без попа.
Раби, невольники недужі!
Заснули, мов свиня в калюжі,
В своїй неволі! Мій ти друже,
Моя ти любо! Не хрестись,
І не кленись, і не молись
Нікому в світі! Збрешуть люде,
І візантійський Саваоф
Одурить! Не одурить Бог,
Карать і миловать не буде:
Ми не раби Його — ми люде!
Моя ти любо! усміхнись
І вольную святую душу
І руку вольную, мій друже,
Подай мені. То перейти
І Він поможе нам калюжу,
Поможе й лихо донести
І поховать лихе дебеле
В хатині тихій і веселій.

ЛИКЕРІ

Громадська організація "Разом" закликає всіх свідомих українців вшанувати 9 березня 196-ту річницю від дня народження Тараса Шевченка покладанням квітів до його пам’ятника, або просто коло портретів нашого національного Пророка. Вшануйте кожен, як велить того своя душевна потреба, а 10 березня запаліть ввечері свічу пам’яті на вшанування 149-ї річниці смерті Тараса Шевченка.

При всій значній кількості різноманітних друкованих матеріалів про видатного українця Тараса Григоровича Шевченка, його особистість і до цього часу полишається непізнаною в усій своїй повноті. Загадка феномену Шевченка залишається нерозгаданою! [ далі ]

09.03.10 Марш на честь дня народження Т.Г.Шевченка

Час і місце збору:18.00, Театр ім. Т.Г.Шевченка

организатор REACTOR.ORG.UA

У суботу, 12 грудня 2009 року відбулося Велике Віче, на якому підведено підсумки нашої діяльності у 2009 році, обрано нового голову та визначено стратегію розвитку на наступні 2 роки.

Детальніше: http://ukrhromada.org/ua/media/news/item/356/

__________________ 1. _______________ Мені тринадцятий минало, я заробляв на хліб і сало: на біржі газом торгував. Я бела света не видал: одни компьютеры, бумажки, биржевики як таракашки орут, торопятся, снуют, Вкраїну німцю продают. А там, де рідное село хатини сором замело... Другой такой страні не знаю где раком ходит человек. Весь день пахать за чебурек  молодший Буш усіх заставил, панов, ментов везде наставил. ...аж бачу: Юлия, вона здорова як сама Весна: коса уложена колбаской, Москву берёт за горло лаской, надежды Штатам подаёт, арийка чистая, не пьёт, а если пьёт- то самогонку (не та московская японка —  аперитив щипнёт, щебечет, мозги шматком минтая лечит; не та, натерта ртуттю Ханга- возьмёт, кобіла, в зубі манго...) ,зальёт "Славутича" вдогонку, закусит салом чи паченням... Судьба? Проклятье? Увлеченье? УлІтку тІпа, то Єсть лЄтом чІитаю в кІєвской газєтє, шо тіпа Юлію снімают... Мнє сєрце туга розриваєт! Ну, хай в "Плейбой", но шоб одєтой! Пливі, постилая газєта... Тєбя єгипєтскіє раки сожруть... Макаю крошку-пєчєнюшку в хранцуську луковую юшку... Прикосновенье алых губ! Приём. Фуршет. Печення з маком. Фужер шампанського... однако! Мені тринадцятий минало. Меня судьба не баловала: я пас в родном сєли свинєй тамімий мислямі                           о нєй!

______________2. ______________________ Мені тринадцятий минало: хавло шаблюкою голив, сметану їв — дівки пищали, ушистко мав опріч прищів. А уночі ходив до гаю, шмаляв навіжених сичів, валив у сіно товсту Галю- і залюбки малину їв. Вкраїна з НАТО загравала; Стецько у Раді гомонив. Я зранку їв шалене сало і хаяв клятих москалів. Мене маньяком називали, в Москві лякали дітлахів... Весла була, хрущі співали, а я під грушкою сидів. ...Мене тринадцятий минало, губу сокирою голив. Мене за дурня не тримали: горілку пив та й баб любив.

__________________3.________________

Ми разом їли галушки. "Тарасік, почітай стішкі". Я замутив отую глину про Січ, козаків, Катерину: "Катрусю, бачиш Чорне море? Се- українські суть простори. Галушка чайкою несеться пошарпать турка- чи вернеться?" ...Ти правим очечком мругала, їз чашки юшечку сьорбала. А лівим оком покосила, в зубах галушечку зтулила... "Што за мальчік, Катіріна, всьо болтаєт без упину, только знаєт єсть і піть, нєт чтоби гвоздя забіть!" ...Я пас ягняток край села. Чи ти незаймана...була?

"Ну що б здавалося слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється – ожива.
Як їх почує!.. Знать од Бога
І голос той і ті слова
Ідуть меж люди!"

Тарас Шевченко