Замітки лірика

Замітки з міткою «лірика»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

Вже ранки прокидаються пізніше

Бракує сонцю сил вже на вершечок Небесний видиратися; спроквола З півшляху подолає і додолу Сповза. Жене вівчар овечок - Вітрець і хмари, подорожні вічні, Бредуть собі серпневим пасовищем, Всевідні й мудрі. Соняхи окличні Твердінь трима ще - зграям в ірій - вище... Вже ранки прокидаються пізніше, Від прохолоди щуляться. Туман Скуйовджений із річкової ніші Вигулькує, кульгавий дідуган. Він шкандибає лукою спроквола З отарою овечок тонкорунних І тане... у тремке трембітне соло,...

Коментарі: 5

The Beauty!

Вже ранки прокидаються пізніше

10.09.15, 10:24
авторська поезія, вірші, лірика, лірика пейзажна, поезія

Коментарі: 1

Міла Сонячна

Ти мене намріяв

07.08.15, 14:34
Стих_и_я
лірика

На планетах поміж зорепадами Ходиш і вигадуєш мене. Маниш і словами, і принадами На побачення ... з минулого тенет. Суєтою буднів заморочено Посеред стуманених розмов Літо запитало спантеличено: "Чом спинився? Ти ж її знайшов..." 03.08.15

Коментарі: 7

Mykolaj_58

Дівчинка з веснянками на осінь (експромт на замітку)

[Приєднана картинка]З просторів інтернету друзі прислали вірш Романа Скиби: https://onlyart.org.ua/roman-skyba-i-pryjdesh-po-pershomu-moroz/який спонукав на невеличкий експромт:Ти ідеш по першому морозу,Зранку вийшла ти у заметіль,Не завадять снігові торосиДосягти мети, попасти в цільДівчинко з веснянками на осінь,Дівчинко з очима у печаль,Якби ж знали очі твої в просінь,Як у шибку дивиться коваль....Той коваль, кує в любую...

Коментарі: 0

h_s_x2

Забути не можу.

24.12.14, 02:01
лірика, почуття

[Приєднана картинка]Ані слова. Ні звуку. Ти тільки очей не відводь -щоб таким, як тепер, я тебе все життя пам'ятала.Наші долі, як райдуги, в дуги згинає Господь,і забути цю мить мені вічності буде замало.Я тебе не побачу ніколи, і ти мене - теж -щоб не кИдати виклик ні пеклу, ні райському саду,лиш у снах сокровенних наближусь, як тільки заснеш,і голубкою тихо вночі край вікна твого сяду.Обійматиму поглядом - ніжним, як перша трава,крізь прочинені вікна торкатимусь серцем до тебе...Так лиш...

Коментарі: 9

Міс Марпл

Читаючи Олеся Гончара....

21.10.14, 21:26
лірика, олесь гончар, позитив

.... я сьогодні побачила зірочку у буденній калюжі життя! Дякую тому, хто причетний!

Коментарі: 1

Mi La

Протяни мне, пожалуйста, руку

29.09.14, 10:40
вірш, двоє, кохання, лірика, любов, любовь, поэзия, стихи

Протяни мне, пожалуйста, руку!Я стою на самом краю.Протяни мне, пожалуйста, руку.Без тебя ведь я упаду.Дай глоток мне любви напиться!Ведь не много прошу, - увядаю.Ты пол шага, я - десять на встречу...Кто спасет у самого края?!Дай последний раз насладиться!Посмотри мне в глаза и прости...Стану вольною-вольной птицей.Подтолкни меня и отпусти...

Коментарі: 3

Mykolaj_58

Те, що було, було не жартома...

Те, що було, було не жартома, Мене ламало так не випадково. Прости мені необережне слово, Спини мене : я не спинюсь сама ! Гашу шалену ніжність, та дарма : Шматує груди золота зірниця… То не засну, то безнадійно сниться Таке жадане те, чого нема… Оксана Осовська

Коментарі: 2

Mykolaj_58

Я думаю про Вас...

05.04.13, 17:15
лірика, поезія

[Приєднана картинка]

Коментарі: 4

Маду

Перекотиполе

31.01.13, 18:18
лірика

Жило собі перекотиполе. З малечку звикле до мандрів. Тішилось життю і не прив’язувалося до місця.Почувало себе вдома всюди,де була його сім’я. І гнали його життєвібуревії,перекочували селами і містами,а потім і країнами. А воно собі,знай,було щасливе. Могло зупинитися будь-де, захопитисячимось,залишити там часточку себе і…знятися у наступні мандри. Траплялося йомувтрачати,тих кого любить і тоді ставало йому сумно. І вертілася дзиґою тапечаль у душі(а хіба ви не знали, що й перекотиполе має...

Коментарі: 3