Мартин Кравців – переможець шахового турніру в Індії
- 29.10.18, 19:49
- Шахи в школі
У межах заходу присутнім представили проект-переможець конкурсу для громадських організацій у межах реалізації Регіональної програми сприяння розвитку інформаційного простору та громадянського суспільства у Львівській області на 2018-2020 роки.
«Департамент внутрішньої та інформаційної політики Львівської облдержадміністрації організовував конкурс для громадських організацій і саме ГО «Граніт» стала переможцем цього конкурсу. Тож сьогодні вам презентують перші результати цього проекту», - повідомила начальник відділу комунікацій з громадськістю департаменту внутрішньої та інформаційної політики Львівської ОДА Христина Швец.
«Ці плакати – це не є повна серія. Це 6 плакатів із десяти готових. Ми плануємо намалювати ще двох персонажів. Проект стосується не лише плакатів, але й ми розробляємо настільну гру, яку як освітній елемент закуповує облдержадміністрація. Нам активно допомагає відділ молодіжної політики Львівської ОДА», - зазначив голова громадської організації «Граніт» Андрій Мочурад
Серед постатей – Євген Петрушевич, Дмитро Вітовський, Мирон Тарнавський, Юліан Головінський, Петро Франко, Іван Боберський.
Зазначимо, що зустріч з громадськістю до 100-річчя утворення ЗУНР відбувається за ініціативи департаменту внутрішньої та інформаційної політики Львівської облдержадміністрації
https://galinfo.com.ua/news/na_lvivshchyni_stvoryly_seriyu_plakativ_z_vydatnymy_postatyamy_zunru_299005.html
Згідно з нормативами Єдиної спортивної кваліфікації України у червні-серпні 2018 року розряди виконали такі шахісти:
4 розряд:
Відкрита Першість «Шахової Майстерні» 2018 на 4 розряд, 13.05.2018 р.:
1. Козлов Лев
2. Кульпа Лук`ян
3. Керницький Захар
4. Гудима Андрій
5. Козлова Дарія
6. Дубченко Марко
7. Домінюк Олег
8. Микитин Назарій
9. Тесля Матвій
10. Садовий Роман
11. Петравчук Максим
12. Микитин Захарій
13. Ткач Лук`ян
14. Панилик Анастасія
Чемпіонат Львівської області серед дошкільнят, 2.06.2018 р.:
1. Тиркало Марко
2. Корсунь Софія
3. Ізотова Анастасія
4. Терлецький Микола
5. Оленич Роман
6. Іванів Соломія
Літній шаховий табір у Львові – 1-а зміна, 16.06.2018 р.:
1. Яковлєв Юрій
2. Косик Маркіян
3. Попко Андрій
Літній шаховий табір у Львові – 2-а зміна, 30.06.2018 р.:
1. Шкварок Артем
Шаховий турнір імені митрополита Андрея Шептицького, 07.07.2018 р.:
1. Головчак Ігор
2. Цегельський Ярослав
3. Сірик Роман
Літній шаховий табір у Львові – 3-а зміна, 15.07.2018 р.:
1. Манко Амалія
2. Станіславська Марія
3. Горбань Максим
4. Іваницький Данило
5. Загайний Оскар
Відкрита першість ДЮСШ «Дебют», турнір Е, 27.07.2018 р.:
1. Захарко Артур
2. Божик Данило
3. Ковалишин Юліана
4. Винничук Лев
5. Шевчук Наталя
6. Шаловило Олександр
7. Малищак Андрій
8. Захарко Адріан
9. Малищак Софія
10. Шаловило Тимофій
11. Кіт Соломія
3 розряд:
Відкрита Першість «Шахової Майстерні» 2018 на 3 розряд, 13.05.2018 р.:
1. Іванило Максим
2. Бардин Софія
3-й меморіал С. Чорноморця на 3 розряд, Турнір Г, 2.06.2018 р.:
1. Ігнатов Сергій
Літній шаховий табір у Львові – 1-а зміна, 16.06.2018 р.:
1. Сайчук Денис
2. Гарасим Данило
3. Дідух Олександр
Літній шаховий табір у Львові – 2-а зміна, 30.06.2018 р.:
1. Мацюк Софія
Літній шаховий табір у Львові – 3-а зміна, 15.07.2018 р.:
1. Буслик Андріана
Шаховий фестиваль до Дня Шахів, Турнір Б, 22.07.2018 р.:
1. Мелько Назар
Відкрита першість ДЮСШ «Дебют», турнір Д, 28.07.2018 р.:
1. Тороус Тарас
2. Величко Софія
2 розряд:
Відкрита Першість «Шахової Майстерні» 2018 на 2 розряд, 13.05.2018 р.:
1. Андрес Владислав
2. Франчук Андрій
3-й меморіал С. Чорноморця, Турнір В2 на 2 розряд, 3.06.2018 р.:
1. Рубаха Олексій
2. Швирьов Євген
Шаховий фестиваль до Дня Шахів, Турнір А, 22.07.2018 р.:
1. Сайчук Олексій
2. Трускавецька Соломія
Відкрита першість ДЮСШ «Дебют», турнір В, 30.07.2018 р.:
1. Тимчишин Ірина
2. Катеринчук Іван
3. Чернов Давид
4. Казаков Андрій
1 розряд:
3-й меморіал С. Чорноморця, Турнір Б, 3.06.2018 р.:
1. Мочевинський Тарас
3-й меморіал С. Чорноморця на 1 розряд, Турнір В1, 3.06.2018 р.:
1. Шпилик Руслан
2. Раджабов Ульві
Шаховий турнір другорозрядників, Орявчик, 16.07.2018 р.:
1. Печонкін Максим
Відкрита першість ДЮСШ «Дебют», турнір Б, 29.07.2018 р.:
1. Каневський Артемій
2. Марченко Юрій
Міжнародний шаховий фестиваль «Кубок Львова: Банк Львів Опен», турнір А, 20.08.2018 р.:
1. Скарбарчук Тетяна
Міжнародний шаховий фестиваль «Кубок Львова: Банк Львів Опен», турнір Б, 23.08.2018 р.:
1. Кабан Андрій
Три кубки привіз додому у Львів з чемпіонату Європи з шахів в Румунії Олексій Карвацький. Бронзова нагорода з швидких шахів до 8 років, срібну з чемпіонату по розв’язування завдань і найважчою стала бронза з блискавичних шахів серед старших суперників у віковій категорії до 10 років. Восьмирічний львів’янин тренується у Ірини Бібо та Володимира Грабінського.
Ще один спортсмен з ДЮСШ “Дебют” Андрій Придун (тренери Антон Ромашов та Віктор Желяндінов) також повертається до Львова з кубком. Він виборов срібло по розв’язуванню задач серед юнаків до 14 років.
Видатний український поет Іван Франко народився 27 серпня 1856 року у селі Нагуєвичі на Львівщині.
Всі ми звикли бачити в ньому, в першу чергу, українського письменника, поета, публіциста, перекладача, вченого, громадського і політичного діяча, але, попри це все, він був також людиною, людиною цікавою та неординарною.
Сьогодні пропонуємо вашій увазі 15 цікавих та несподіваних фактів з життя та творчості Каменяра.
1.
Мати Івана Франка, Марія Кульчицька, походила із зубожілого українського шляхетського роду Кульчицьких, гербу Сас, була на 33 роки молодшою за чоловіка. Померла, коли Іванові було 15 років.
2.
Коли Франкові було 9 років, помер батько. Мати вийшла заміж удруге. Вітчим, Гринь Гаврилик, уважно ставився до дітей, фактично замінив хлопцеві батька. Франко підтримував дружні стосунки зі своїм вітчимом протягом всього життя.
3.
Іван Якович любив пити медовуху, вино. Смачно готував каву, збирав і любив їсти гриби й рибу, що сам ловив. Іван Франко понад усе любив збирати гриби. Їх варили, смажили, сушили на зиму. Донька пише:
“Присмажені гриби з молодою картоплею були смачною й улюбленою стравою тата”.
4.
Навчаючись у Дрогобицькій гімназії, Франко жив на квартирі в далекої родички Кошицької на околиці міста. Нерідко спав у трунах, які виготовлялися у її столярній майстерні (“У столярні”)
5.
Восени 1875 року Франко став студентом філософського факультету Львівського університету. Спочатку належав до москвофільського товариства. Москвофільство було дуже популярне серед галицької інтелігенції в другій половині ХІХ століття. Москвофілом був також один із засновників “Руської Трійці” Яків Головацький.
6.
Як і більшість молодих людей того часу, Іван Франко захоплювався ідеями соціалізму. Читав твори Маркса, Енгельса, листувався з Михайлом Драгомановим. Однак наприкінці життя він зрозумів хибність ідеї Маркса, назвавши соціалістичну державу тюрмою.
7.
Іванові Франку належить ініціатива ширшого вживання в Галичині назви “українці” замість “русини” — так традиційно називали себе корінні галичани. В “Одвертому листі до галицької української молодежі” (1905) Франко писав: “Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів…”
8.
Після свого другого арешту 1880-го Франко ледь не помер з голоду. Тоді за тиждень у готелі він написав повість “На дні” й на останні гроші надіслав її до Львова. Після того три дні жив на 3 центи, знайдені на березі річки Прут – цих грошей вистачило хіба на одну хлібину. А коли їх не стало, лежав без пам’яті, без сил. Врятував Франка від голоду старий служитель готелю.
9.
У 1886 році Іван Франко одружився. Його дружиною стала Ольга Хоружинська. Була високоосвіченою людиною, добре володіла мовами: англійською, французькою, німецькою, російською. Їй не була чужа ідея відродження України. Познайомившись із Франком вирішила стати його дружиною й помічницею, та присвятити своє життя чоловікові. Разом подружжя виховало чотирьох дітей – Андрія, Тараса, Петра, Анну.
10.
Подружнє життя Франків не було щасливим. Матеріальні нестатки, хатні злидні, щоденні турботи, вороже ставлення до Ольги з боку найближчих співробітників мужа, зокрема Михайла Павлика, й частини суспільства, що ставилися до неї ще з більшою неприязню, ніж до самого Франка, як до схизматички — все це зломило жінку. Наслідком були сухоти, нервове перенапруження, а згодом і цілковитий психічний розлад. Одинока, покинута дітьми померла 17 липня 1941 року і похована на Личаківському цвинтарі, на полі № 4 неподалік від свого чоловіка.
11.
Франко відомий своїм інтересом до індійської культури, він вивчав літературу, філософські твори, тексти Вед на санскриті. Сам він говорив: “Жаль, що я не орієнталіст”. Серед перекладів Івана Франка – біблійна “Книга Буття”. Досі це найбільш точний переклад цієї частини Біблії українською мовою.
12.
1908 року стан здоров’я Франка значно погіршився, однак він продовжував працювати до кінця свого життя. Період останнього десятиліття життя Франка — дуже складний. За розповідями сина Андрія, “у цей період батька переслідував дух померлого дідуся, який бив його золотим молотом по руках…”. “Протягом 14-ти днів я не міг ані вдень, ані вночі заснути, не міг сидіти, і, коли, проте, не переставав робити, то робив се серед страшенного болю”, – писав Іван Франко. Помер Іван Франко 28 травня 1916 року у Львові. Похований на Личаківському кладовищі у Львові.
13.
Іван Франко був відомий своїми атеїстичними поглядами. Про це згадував отець Макарій Каровець:
“Тут пригадуємо, що Франко майже від перших хвилин свого виступу аж до смерті був у нас головним пропагатором виразного атеїзму, що той атеїзм пропагував і в своїх популярно-наукових писаннях, і в своїй поезії. Пригадуємо, що атеїзм був увесь час головним стовпом його світогляду. Пригадуємо, що коли Франко умирав, відвідав його піп Теодозій Галущинський і умовляв помиритися з господом богом і з церквою, в котрій він, Франко, родився та котру поборював ціле своє життя. Та отримав від Франка відповідь: “А що на те сказала б молодіж, котру я ціле життя вчив не вірити в бога?” Помер несповіданий і нерозкаяний”.
14.
В інституті германістики Віденського університету, в якому Іван Франко успішно захистив докторську дисертацію, встановлена меморіальна дошка Івану Франку. Відкрита 29 жовтня 1993 року. На Постгассе, 8 знаходиться погруддя письменникові. Пам’ятник був відкритий 28 травня 1999 року. Пам’ятна дошка також встановлена на будинку, в якому жив письменник за адресою: Відень, Віпплінґерштрассе 26.
15. Франко на сьогодні єдиний український поет, який номінувався на здобуття Нобелівської премії з літератури.
11 серпня
Андрей Садовой для финансирования партии «Объединение Самопомощь» «собирает» много, но не со всех
Финансирование политических партий в Украине, несмотря на принятый в 2016 году закон о выделении на деятельность партий прошедших в парламент бюджетных средств, продолжает оставаться весьма непрозрачным и наполненным вопросами к функционерам партий.
У изучившего финансовые отчеты политических партий Украины за 2016 год Национального агентства по предотвращению коррупции (НАПК) по итогам этих отчетов в апреле возникли вопросы к двум политическим партиям – «Батькивщина» и «Самопомощь». Речь шла о финансовой помощи от физических лиц, предоставляемой в партийные кассы с нарушениями действующего законодательства.
Щедрые, но тайные «Буратины»
27 июня на своей странице в социальной сети Facebook руководитель антикоррупционного агентства Наталья Корчак сообщила о решении Печерского районного суда в отношении Киевской областной организации политической партии «Самопомощь».
«Постановлением суда руководитель областной организации политической партии «Самопомощь», народный депутат Ирина Сысоенко признана виновной в совершении административного правонарушения, предусмотренного статьей 21215 Кодекса Украины об административных правонарушениях», - сообщила Корчак.
Суть нарушения по словам руководителя НАПК заключается в том, что благотворительные взносы в пользу политической партии зачастую вносились через кассу партийной организации.
«Взносы были получены от 10 физических лиц на общую сумму в 131900 гривен. В течение трех последних месяцев 2016 года указанные средства вносились руководителем областной парторганизации на текущий счет партии», - отметила Корчак.
Между тем, действующее законодательство требует от финансовых лиц, желающих «облагодетельствовать» партию, осуществлять благотворительные взносы в пользу политсилы исключительно в виде банковских переводов, причем лично физическими лицами с установлением учреждением банка персональной информации о тех, кто делает взносы. При внесении благотворительных взносов через кассу партии личность дарителя остается неизвестной, что позволяет осуществлять финансирование партии «втемную».
Как следствие, суд решил конфисковать в пользу государства, полученные таким образом 131900 гривен взносов, а также оштрафовать руководителя Киевской областной организации «Самопомощи» Ирину Сысоенко на 100 необлагаемых налогами минимумов граждан, то есть 1700 гривен.
Надо отметить, что финансирование партии «Самопомощь» всегда оставалось тайной за семью печатями. На все вопросы партия, называющая себя европейской и декларирующая прозрачность, отделывалась общими ответами в духе названия политсилы -«сами себе помогаем».
«Кто-то давал больше, кто меньше. Какую-то сумму давал Иван Мирошниченко, Анна Гопко. На самом деле каждый в меру своих возможностей. Было небольшое количество людей со стороны, которые давали небольшие суммы. Мы тратили средства на рекламу на телевидении и радио, а также покупали борды. Каждая минута имеет свою цену, это публичная информация, можете поднять и посмотреть все сделки», - так ответил на вопрос о финансировании избирательной компании в парламент 2014 года глава «Самопомощи» Андрей Садовой в интервью «Украинской правде».
Поддержал своего лидера, и глава фракции «Самопомощи» в Верховной Раде Олег Березюк, заявивший, что деньги на партии «дают люди», правда какие именно люди - так и не уточнил, сказав лишь, что сам платит членские взносы в кассу партии в размере 100 гривен в месяц. Также он отметил что члены партийных организаций в регионах ищут внебюджетные средства для проведения той или иной партийной акции.
В то же время он категорически отверг слухи о связи партии с крупным бизнесом, в частности, о том, что финансирование партии, якобы осуществлялось скандально известным экс-владельцем «Приватбанка» Игорем Коломойским, о чем заявлял помощник последнего Геннадий Корбан.
«Партия «Объединение Самопомощь», которая публично заявляла об открытом отчете своей партии на парламентских выборах, оказалась не такой уж и открытой. Ранее «Самопомощь» сообщала, что получила наибольший вклад 3 миллиона гривен. Но в отчете для Центральной избирательной комиссии максимальный вклад оказался лишь полмиллиона. Не назвала фамилии главного дарителя партия и во время комментария и письменного обращения к ним», - посетовали журналисты программы «Схемы», пытавшиеся собрать данные о спонсорах политических партий Украины, финансировавших последние в ходе парламентских выборов в 2014 году.
Деньги партии: от государственных до частных
С принятием в 2016 году закона о финансировании из государственного бюджета политических партий, прошедших в парламент, партии получили доступ к бюджетным деньгам, правда взамен должны были отчитываться о собственных доходах.
Итак, согласно отчету «Самопомощи» основным источником «дохода» в 2016 году для партии стали средства государственного бюджета – 12,46 млн. грн., к собственным поступлениям можно отнести взносы от физических лиц, которых за 9 месяцев эксперты насчитали 815 на общую сумму 918 тысяч гривен. В январе-марте 2017 года партия получила еще 14,1 млн. грн. из государственного бюджета.
Почти четверть из поступлений от физических лиц приходится всего на 2 человек - крупных предпринимателей.
Первый из них – Максим Смилянец, пожертвовавший в 2016 году на «Самопомощь» 130 тысяч гривен. Предприниматель является одним из учредителей ООО «Украинские магистральные сети» и ООО «Платформа ТВ», занимается бизнесом в сфере телекоммуникации и является партнером ЧАО «Датагруп».
На втором месте – соучредитель и бывший генеральный директор ЧАО «Датагрупп», после избрания народным депутатом Украины от «Самопомощи» вышедший из бизнеса Александр Данченко. Нардеп поддержал партию, благодаря которой получил свой статус, на сумму 80 тысяч гривен по итогам 2016 года.
На общую сумму в 112 тысяч гривен помогли родной партии помощники-консультанты народного депутата Украины от «Самопомощи» Олега Лаврика - Любомир Федюк и Станислав Баланович. Ряд экспертов предполагают, что деньги на самом деле внес Олег Лаврик, который будучи председателем исполнительного комитета партии лично заинтересован в наличии у партии средств и благотворителей. К тому же сам народный депутат, как и многие, пришел в политику из бизнеса, то есть является человеком небедным.
В целом надо сказать, что большинство народных депутатов от «Самопомощи» никак не помогают политической силе, кроме Данченко помощь своей партии в 2016 году перевели лишь 8 нардепов из 26:
Лев Подлесецкий - 2500 грн.;
Любомир Зубач - 2400 грн.;
Оксана Сыроед - 1700 грн.;
Руслан Сидорович - 1300 грн.;
Егор Соболев - 700 грн.;
Анна Романова – 600 и 500 грн.;
Ярослав Маркевич – 800 грн.;
Игорь Диденко - 800 грн.
Что до расходов, то, как и полагается любой украинской партии львиная их доля уходит на рекламу, в том числе на собственную газету. Так, из 42 миллионов гривен государственных дотаций за 2016 и январь-март 2017 года у «Самопомощи» ушли на рекламу 22,7 млн. грн. или 53%.
В отличие от народных депутатов, не рвавшихся помогать родной партии, рядовые партийцы, в том числе работники главного офиса «Самопомощи», были бескорыстными, так как судя по отчетам партии ни один из них не получал заработную плату, работая таким образом на волонтерских принципах, о чем ранее заявляла народный депутат Украины Оксаны Сыроид.
Впрочем, с началом государственного финансирования политсила смогла себе позволить оплачивать труд партийцев и расходы на зарплату в партии выросли до 1,5 млн гривен.
Не менее интересным является вопрос помещений, в которых размещаются офисы политической силы. Так, в своем «базовом регионе» - Львове, партия имеет два офиса - центральный по адресу ул. Сахарова, 42 в Львове, а также еще один в 320 квадратных метров, взятых в аренду у львовского горсовета в сентябре 2016 года.
Для центрального офис по улице Сахарова партия арендует 18,5 кв. м в ПАО «Львовпромстройприбор», одним из акционеров которого является ОАО «Югозападэлектросетьстрой». Это предприятие в свое время в течение восьми лет возглавлял Андрей Садовый, а его совет до своего избрания народным депутатом возглавлял глава исполкома «Самопомощи» Олег Лаврик. Он же является одним из соучредителей «Львовпромстройприбор». Словом, рычагов для воздействия на собственника арендуемого офиса вплоть до полного неплатежа за офис, у партии хватает, тем более, что в этом же здании арендует помещение и КП Львовского горсовета, возглавляемого Андреем Садовым.
Свой киевский офис «Самопомощь» арендует у ООО «Бигметр». Это нежилое офисное помещение площадью 164,46 кв. м по адресу улица Златоустовская, 50. Стоимость аренды этого офиса в третьем квартале для партии составила 138 грн. за кв. м – значительно дешевле соседних офисов в Шевченковском районе, аренда которых стоит около 500 грн. за кв. м.
Словом, политическая партия «Самопомощь» предстает типичной «элитарной» кадровой партией, которая не обладает развитым массовым аппаратом, членство в партии особо не предусмотрено, да и не нужно, и задача политсилы – приводить к власти нужных людей, которые сами же зачастую выступают спонсорами партии, хотя и забывают о ней до следующих выборов. И живут такие партии от выборов до выборов.
Впрочем, с вливанием в них государственных средств - по итогам 2017 года та же «Самопомощь» получит более 50 миллионов гривен, они могут стать живее, но все же скорее всего эти средства, как и прежде будут уходить в политический пиар, разве что вчерашние «волонтеры» партийных офисов все-таки получат официальную зарплату.
https://lviv.comments.ua/article/2017/08/11/162421.html