Про Україну
- 05.02.09, 12:41
Коли існують тисячі регуляторних правил, зникає будь-яка повага до Закону.
Коли існують тисячі регуляторних правил, зникає будь-яка повага до Закону.
За минулий тиждень:
- Зробив афішу з анонсом на наступні три тиждні та рекламні буклети і флаєри для свого проекту "Клуб Бізнес-Кіно"
- Знайшов та почав розробляти ще три місця для майбутніх філіалів мого Клуба
- Підтримав свого партнера словом та справою. Передивились нашу спільну стратегію подальшої співпраці. Він передивився окремо для себе, а я - окремо для себе. Результатами, нажаль, не поділились один з одним. Маємо виправитись. Правда, як не намагався, всеж не вберіг його від того стресу, через який він захворів та втратив можливість активно працювати... Хех, Дмитрик, тримайся, я в тебе вірю, ти обов'язково швиденько одужаєш... Точніше, у тебе є час похворіти лише до понеділка, а далі я будь-яким чином витягну тебе з ліжка!
- Телефонував подругам... у них нема на мене часу... Що-ж, я маю куди витрачати свій час, окрім як на очикування невідомо чого та навіщо (-:
- Налагоджую тісні стосунки приятелями, які зараз зайнялись активним розвитком їх новопридбаного проекту - піцерії... Якщо я вірно їх оцінюю, то найближчим часом вони будуть розширюватись до мережі піцерій. І у мене є можливість мати якусь частку прибутку на правах спів-засновника...
- Двічи вдалось побачитись із мамою!!! Велике досягнення... справді! Моя мама, як завжди - неперевершена та найкраща в світі! Я дуже її люблю!
- Домовився за поїздки в лютому до Київа, Мінська, Коломиї та Кривого Рогу. В кожному з цих міст маю цікаві плани із користю на майбутнє.
- Спав не більше 5 годин кожної ночі. Піздно лягаю, рано прокидаюсь... Хех... після звільнення з роботи моє безтурботне життя зкінчилось! Слава Богу!
- Багато спілкував з братом про життя... Зараз чомусь здається, що я просто змарнував свій час на пусті балачки із ним, бо ніяких змін з його боку не бачу. Взяв собі на замітку, що більше не стану ні про що серйозне із ним спілкуватись, коли він випивший, або під травкою... навіть, якщо він мені казатиме, що вже протверезів, і все сприймає серйозно... Наркоманам вірити - себе дурити.
- Прочитав більше 3000 сторінок тексту. Переважно - статті з інтернета. Навчився читати швидше. Декілька разів поривався шукати матеріали для тренування швидкочитання.... але щось так і не зробив цього.
- Взагалі, весь цей тиждень я більше слухав та розмірковував, ніж виражав свої думки. Освідомлено замкнувся в собі і працював на прийом. До речі, дуже й дуже ефективно! Мабуть, раз на місяць потрібно приділяти хоч один тиждень на "чистий прийом"
- Кожного дня зі мною траплялось безліч цікавих подій (деякі з них можна навіть назвати пригодами). Але писати про них тут і зараз я не стану. Кому цікаво - ті знають, як запитати (-:
відтепер і на майбутнє я робитиму підпис до кожного запису в своєму блозі , який має виглядати приблизно так:
Залишається привітати всіх вас з початком другого місяця року, і мабуть на цьому завершу запис.
Бажаю вам всього найкращого, любі друзі, приятелі та шановні читачи!
Бережіть себе. До скорих зустрічів!
Делегирование полномочий: берем рюкзак и взваливаем его на плечи друга
|
Почав робити зарядку вранці та ввечорі, більше рухатись та харчуватись здоровою їжою (як і обіцяв всесвіту на 19 січня) - в результаті схуднув приблизно на 6 кіло за цей тиждень, почуваюсь бадьорим настільки, що іноді хочеться бігати замість того, щоб ходити (до речі, семе так я і роблю - більше бігаю, ніж ходжу пішки)
Підкачав прес, по трішки таскаю гантелі... під жиром ще не дуже помітно, але це поки-що... скоро буду накачаним як Леонідас з фільму "300 спартанців".
Вчора трішки прихворів (начебто мала бути ангіна, але я не дуже розбираюсь - зігрівся чаєм, проспався та сьогодні вже одужав)
Сьогодні маю занести свою заяву про звільнення в відділ кадрів... не знаю, навіщо це робити... заради збільшення макулатири на планеті?? Мені від них нічого не потрібно...
Сьогдні має відбутись якнайменше - дві важливих розмови із людьми, з якими я маю намір співпрацювати... Попереднє відчуття, що в першій розмові пійде про припинення взаємодії, а в іншій - про фінансові питання співпраці... Хмм... і чому я називаю ці дві розмови важливими? Не знаю. Скоріш за все ці розмови дійсно важливі, але не для мене, а для тих людей. Для мене пусті балачки, які ні до чого не призведуть (зараз все поміняється, але лише на деякий час, коли я сам вирішу, що час поміняти справи на такі, які потрібні мені, а не їм)
А ще я з самого ранку отримав довгоочикуваний дзвінок, на який розраховував вже місяць... Варто було "відпустити цю думку", та перестати піклуватись про те, як же пійде та справа, як вона пішла найкращим для мене чином (таким, на який я і розраховував пару тижднів тому).
Що-ж, тепер я маю ще більше можливостей реалізувати себе... Зі всіх сторін.
УРА-УРА-УРААААААААААААА!!!!
(паганих новин на сьогодні не буде) 
...без дівчини, без жінки, без коханої...
можливо я не зовсім точно підрахував, можливо не рівно 1000, ну ±10 днів, але вже майже три роки я в цьому статусі - холостий та одинакий парубок.
три роки тому я робігся із своєю коханою дружиною. півтора роки взагалі не міг дивитись на дівчат, а будь-яке нагадування про існування кохання доводило мене до істерики...
потім я трішки одужав, і ще один рік присвятив митарствам, в пошуках другої половинки - нікого собі не знайшов. як завжди, одні відгортались від мене, від других відгортався я сам.
останні півроку я просто самотній - немає такої дівчини, яка б мені телефонувала, чекала б на мене, згадувала, тероризувала та піклувалась про мене.
але саме ці останні півроку я знаю, що все гаразд. Те, що я не зайнятий ніким, не означає, що мене має обліпити купа закоханих прихильниць. Та і не потрібно... бо серед натовпу я можу не збагнути відразу, де ж та сама, моя єдина, кохана, жадана, та, яка буде зі мною всю решту мого життя, та окрім якої мені ніхто не буде потрібний для щастя!
навіщо поспішати? я наполегливо придивляюсь, бо маю зробити один-єдиний, але вірний вибір на все останнє життя!
тисяча днів позаду... і десятки тисяч днів попереду!
кохана! у нас із тобою ще безліч часу! я шукатиму тебе та чекатиму на тебе скільки завгодно! 
xxx: Какого ж хуя в реальной жизни они ноют, что не могут найти работу и девушки у них нет? А объясняют тем что жизнь несправдливая, а они одинокие и неопытные.
Прикольно подивитись на зміни в собі за один рік:
Зовсім перестав гратись в комп'ютерні ігри та чати в інтернеті. Частково через те, що на це нема часу, але в основному через освідомлення того, наскільки це безглуздо - витрачати своє життя на здобуття віртуальних перемог, коли так само можна займатись своїм реальним життям. До речі, зв'язок зі своїми віртуальними друзями я зовсім не втратив, і продовжую із ними спілкуватись по асьці, по телефону, і навіть в гості до них заїзджаю іноді. Віртуальні друзі стали мені реальними як тільки я вирішив відмовитись від життя в інтернет-іграх.
Став частіше вдягатись в ділові костюми - піджаки, брюки, рубахи, краватки, туфлі. Чомусь, все моє життя мені такий стиль не дуже подобається. Але рівно до того момента, як вдягнусь "по формі". Тоді відношення до костюма змінюється на протилежне - я почуваюсь зручно та комфортно і ношу його із задоволенням. Цього року обов'язково куплю собі новий костюм. І цього разу це точно буде костюм, пошитий мені на замовлення, і саме по моїх розмірах! Краса має бути зручною! (-:
Перестав гризти нігті... Здається, це втретє в моєму житті, коли я перестаю їх гризти. Вперше - коли закохався, вдруге - коли так забруднив руки, що тягнути пальці до рота декілька днів було боязно, а втретє - зараз... зараз перестав гризти їх просто тому що думка про вигляд погризаних нігтів на моїх пальцях відбиває всяке бажання робити цю справу. Не розуію, чому раніше ніколи ця думка не була для мене такою переконливою та приоритетною? Я ж чув тисячі разів про те, що на нігті завжди звертають увагу при знайомстві, і ухожені нігті викликають повагу, та і дивитись на них приємно. Доки всі навколо це мені казали - гриз собі і нікого не слухав... Соромився своїх пальців, намагався нікому не демонструвати руки, але наполегливо гриз нігті. А як перестали казати та наказувати що мені робити з нігтями - так сам і збагнув що до чого, і тепер гризти не хочеться (-;
Став багато читати. В основному - літературу по власному розвитку. Якщо порівняти із минулими роками, то в 2008 році я прочитав в 7 разів більше друкованих книжок, ніж за період з 2004 по 2007. Про читання в інтернеті я нічого не кажу - цього завжди було достатньо. зпочатку - чати, потім форуми, розсилки... зараз переважно блоги. Технології еволюціонують, намагаюсь встигати за часом. Але все-одно дуже добре, що в світі залишились старі добрі книжки! Обожнюю читання!
Про те, що я перестав палити, пити та близько підходити до наркотичних та підозрілих речовин, я вже писав. Можу лише додати, що вдало продовжую в тому ж напрямку. До гідоти зовсім не тягне. Нажаль, поки-що ніхто окрім мами мене не підтримує - всі навколо палять, бухають і все інше, кому що хочеться. Кажуть, що радіють за мене, але не розуміють, навіщо від цього кайфу відмовлятись... знаходять мільйон причин того, чому вбивати свій організм це круто та корисно... А що я їм скажу? Вони самі собі хозяїва. Лише їм самім вирішувати, як до себе ставитись.
Звільнився з роботи, організував свою справу, і ще маю декілька проектів на найближче майбутнє. Навколо - КРИЗА, ЖАХ, холод, голод, масові звільнення... а я з роботи звільняюсь... з такої роботи, про яку більшість населення України навіть мріяти не можуть, бо не можуть собі уявити, що така шара існує, і за неї ще близька 5000 грн в місяць платять... (ну, не всім, звісно, платять, але я стабільно на цю суму виходив, особливо легко це вдавалось, коли зовсім-зовсім не працював і нічого не робив...) ггг. Коротче кажучи, в цьому моєму вчинку у мене теж нема ані прихильників, ані підтримки - всі кажуть що я довбанутий безглуздий збочинець, якому життя надто солодке... Але я не спорю з ними. І скоріш за все вони праві. Але саме таке життя мені надає найбільшого задоволення! І саме так я і буду жити - щоб подобалось мені, і було на користь для всіх інших!
Став більше добра та любові віддавати в навколишній світ. Хмм... Став розмовляти з водою та повітрям так, начебто вони - живі істоти... Коли прокидаюсь - дякую їм за те, що вони дарують мені ще один день життя, який я зможу прожити щасливо та із користю. І саме так і намагаюсь жити - відкидаю зайве і займаюсь найголовнішим, найважливішим та найпотрібнішим. Іноді - для себе, іноді для інших людей, але завжди намагаюсь робити свої справи із любов`ю та вдячністю за те, що маю таку можливість - зробити себе та весь світ набагато кращим та приємнішим. Таким чином будь-яка робота, будь-яке спілкування - завжди приносять радість та задоволення!
За 2008 рік я став набагато відвертішим із людьми. Став казати більше правди, та практично перестав брехати (зовсім перестати казати неправду чомусь і досі не виходить, але я працюю над цим моментом!) Також, здобув собі нових друзів, нових знайомих, і взагалі, весь рік був для мене саме таким, яким мені бажали, щоб він був, мої друзі та знайомі! Прикольно! Мабуть не даремно я був Дідом Морозом? Можливо, всеж-таки чуда трапляються, а бажання здійснюються? Подивимось та з`ясуємо все це в році, що вже настав!
Життя прекрасне!