Початок листопада не радує. Від відсутності подорожей і вилазок не спиться. Новий знайомий вкотре морочить голову (треба було його забанити - шкода, не додумався), а лазити одному стрьомно. Робота така... складна. Виходить зробити дуже мало. І це ще більше відбиває бажання працювати. А цієї ночі майже не спав. Вночі так прикрутило дихалку. Став шукати ліки — старі скінчились, а нові невідомо де. Вже думав, що старі ліки — це і є остання упаковка. Але знайшов. Тільки несу в свою кімнату — головокружіння і відчуваю, як кров вдаряє у голову. Мабуть, щось із кровопостачанням. На фоні цього ускладене дихання відійшло на другий план. Потім вдихнув препарат від астми — попустило. Відчинив вікно — стало ще краще. Добре, що на вулиці тепло.

Турбує, що буває важко дихати навіть вдень.

Надодачу до своїх проблем, погано стало і мамі. Там взагалі незрозуміло в чому причина, бо болячок у неї купа.

Радує лише те, що кіт одужує.

Нігтьова пластина на вказівному пальці зменшується. Це мене бісить. Таке буває після завусениць або коли травмується під нігтем (наприклад, скалку загониш). Мама каже: пофіг, що ніготь кривий. Ну так, а потім буде: "Добре, що ніготь взагалі є".

Кутикулу (шкіру над нігтем) треба підгортати, але то хоча б можна зробити (хоча і лінь). А от з такою деформацією навряд чи що вдієш.

Хіба шо зафарбувати відсутній трикутник? Але фіг відтінок підбереш.

Якось заміряв рівень цукру — був у нормі. А це наміряли аж 12. Звідки? Ну, правда, вночі зжер мед, а напередодні ввечері — цукерку. Пару днів не їм солодощів. Трохи знизився. Але все одно, забагато. Підшлункова, сцуко? Можливо, це після декількох отруєнь. Хоча, після 30-ти болячки якраз і збираються.

Напевно, треба переходити на дієту. Мінімум спагетті, макарон і навіть хлібців. Ніякого меду. Цукерки — одразу нафіг. Краще несвіжий подих, ніж цукор.

https://tsn.ua/ukrayina/scheplennya-vid-mifiv-chi-narazhaye-vakcinaciya-ditey-na-autizm-paralich-ta-sepsis-1213140.html

Стаття по лінку, цікаво буде навіть тим, хто не має діток до 18 років.