Невиліковна хвороба: як допомогти?
- 09.12.19, 18:35
Ну, так... Я вже зрозумів, що немаленька частина аудиторії i.ua не зовсім готова до серйозних тем. Є люди, які сприймають серйозні питання як особисту образу. Але тим не менше, особисто я вважаю, що писати про це потрібно, говорити про це потрібно. І тим більше про це потрібно читати, слухати, дивитись. Це - непросто. Але я вірю, що при бажанні - у вас вийде.
Сьогодні на радіо "НВ" відбувся ефір з лікарем паліативної виїздної служби Зоєю Максимовою. Пишаюся тим, що ми є колегами та товаришами. Лікарів, яких цікавлять ті питання, про які каже Зоя в ефірі, як на мій суб'єктивний погляд - одиниці.
Я не маю вибору. Я вважаю, що я зобов'язаний поділитися посиланням та дати можливість побачити цей ефір максимальній кількості людей. Колись я сказав: "закриваючи очі на проблему, ми робимо її вічною". Так, на такі теми складно та неприємно говорити, їх складно слухати. Але краще знати та бути готовим. І хай краще це не знадобиться, ніж ми будемо неготовими, коли самі потребуватимемо такої допомоги. Застрахованих від цього, перепрошую за гірку правду, товариство, - немає. Від слова зовсім.
А допомоги, за великим рахунком, через те, що і владі, і суспільству якось по фіг та не хочеться говорити на "непрості теми" - просто немає. Добре, що в столиці є Зоя Максимова, в Івано-Франківську є Людмила Андріїшин. Ну й ще точечно по країні є кілька небайдужих лікарів... Немає через те, що всім нам по фіг. І ніхто не напружується через цю проблему.
З іншого боку, принаймні є речі, про які каже Зоя протягом ефіру, які можуть бути важливою порадою тим, хто зіткнувся з бідою. Це може неабияк допомогти. Тому по-доброму ражду - уважно послухайте та подивіться.
Примусити не можу. Та й не хочу. Я дав вам можливість. Як нею розпорядитися - вирішуйте самі.
Я не маю вибору. Я вважаю, що я зобов'язаний поділитися посиланням та дати можливість побачити цей ефір максимальній кількості людей. Колись я сказав: "закриваючи очі на проблему, ми робимо її вічною". Так, на такі теми складно та неприємно говорити, їх складно слухати. Але краще знати та бути готовим. І хай краще це не знадобиться, ніж ми будемо неготовими, коли самі потребуватимемо такої допомоги. Застрахованих від цього, перепрошую за гірку правду, товариство, - немає. Від слова зовсім.
А допомоги, за великим рахунком, через те, що і владі, і суспільству якось по фіг та не хочеться говорити на "непрості теми" - просто немає. Добре, що в столиці є Зоя Максимова, в Івано-Франківську є Людмила Андріїшин. Ну й ще точечно по країні є кілька небайдужих лікарів... Немає через те, що всім нам по фіг. І ніхто не напружується через цю проблему.
З іншого боку, принаймні є речі, про які каже Зоя протягом ефіру, які можуть бути важливою порадою тим, хто зіткнувся з бідою. Це може неабияк допомогти. Тому по-доброму ражду - уважно послухайте та подивіться.
Примусити не можу. Та й не хочу. Я дав вам можливість. Як нею розпорядитися - вирішуйте самі.
0
Коментарі
ПірДуші
19.12.19, 19:07
Онколог
29.12.19, 19:11Відповідь на 1 від ПірДуші
Евтаназія не може бути альтернативою паліативній допомозі. Це - окреме питання. Звісно, державі набагато дешевше та вигідніше пристрелити важкохворих людей, ніж забезпечити їм гідне життя. Але цивілізоване суспільство зазвичай обирає саме якісну паліативну допомогу. В частині країн додатково ще є легалізація евтаназії, в частині - немає. Але в будь-якому разі розвивається паліативна допомога.
petit oiseau
39.12.19, 19:12
нарешті з'явилась хоч одна серйозна людина.
а то ми тут всі лише дурня клеїмо.
ганьба, трясця.
Онколог
49.12.19, 19:13Відповідь на 3 від petit oiseau
100%
Осман
59.12.19, 19:15
Чув - приєднання термінаторської руки коштує тридцять тисяч золотих гривень. Скільки коштує від'єднання спотвореної живої кінцівки у медичному закладі?
Онколог
69.12.19, 19:16Відповідь на 5 від Осман
Навіть припущення не маю.
DANAH
79.12.19, 19:21
материально
ПірДуші
89.12.19, 19:24Відповідь на 2 від Онколог
хай буде і так
ПірДуші
99.12.19, 19:26Відповідь на 3 від petit oiseau
Осман
109.12.19, 19:28Відповідь на 6 від Онколог
Теж мені Онколог, тобі б піськи лікувати жіночі...