Замітки поезія

Замітки з міткою «поезія»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

The Beauty!

Над містом...

23.07.10, 19:14
Стих_и_я
вірш, діти, колискова, образ, образність, поезія, світ, сон

ще вірш з "сонного" циклу"

Із напівсутінків дрімота виринає,

На підвіконні, ніжки звісивши, сидить

В лінивій позі. Важко позіхає -

До сну скликає тих, хто ще не спить.

Наспівує у вушка колискову,

У вічі сипле сонним порошком, Казки розповідає волошкові,

І дзиґ вкрива дрімотним кожушком.

Зірки з торбинки щедро розсипає -

Це - казко-диво-чаро-мрійні сни.

Над містом - ніч. І метушня вгаває...

Зірки ясні над містом - сни рясні...

23.07.2010

Коментарі: 29

The Beauty!

Човником Місяць...

22.07.10, 21:17
Стих_и_я
бог, вірш, діти, доня, життя, любов, поезія, світ, сон

присвята моїй любій доні

Човником Місяць у Всесвіт пливе,

Сон тихий лагідний доню гойдає.

Сон - світ чарівний, де казка живе -

Звідти щоночі вона прилітає.

Очі заплющуй, у путь вирушай,

В мандри - країною мрій та чудес!

Віру в дива, доню, не залишай!

Спи, янголя - подарунок небес!

22.07.2010

Коментарі: 39

The Beauty!

В дитинство

21.07.10, 22:41
вірш, дитинство, діти, життя, любов, поезія, світ, щастя

В дитинство на хвильку... Босоніж у луки,

До неба, мов крила, розкинувши руки.

І верхи на вітрі здійнятись під хмари

Й пасти ту хмаринкову білу отару.

                     Забігти в рясні споришевії роси,

                     Радіти із жайвором дзвінкоголосо,

                     Навчити літати жовтеньке курчатко...

                     В дитинство на мить... Знову - мавка-дівчатко...

20.07.2010

Коментарі: 26

Master

Сонце зайде. Тиша… Тиша!

18.07.10, 19:40
Творческая Masterская
master-стихи, кума, лірика, любовна лірика, поезія

Сонце зайде.
                     Тиша… Тиша!
Ні торохне ...
                     ані де.
Згодом трохи…
                         пискне миша,
Що мовчала
                   цілий день.
Десь їжак
               в садку шелесне…
Заспівають цвіркуни.
Тіні довгі –
                    довжелезні
Завітають... до куми.
А пізніше,
               аж під ранок,
На траву впаде
                        роса…
Вийду я на морок-
                              ґанок…
Крізь туман…
                   А де коса?!
Щоб косить,
то треба ж косу…
Де ж покинув я її?!
I як був…
                пішов я босим…
По траві та по ріллі.
До куми
             звернули ноги.
Що я бачу…?!
Вже стріча.
-О! Щоб ти була здорова,-
Наливає первача!

Коментарі: 25

The Beauty!

Маля та сонечко

13.07.10, 22:42
верлібр, вірш, дитинство, діти, любов, люди, поезія, світ, щастя

Невеличка сценка, побачена мною напередодні,

породила бажання перенести це на папір, і в інтернет-простір

Здивовано-щасливі оченята:

- Бабуню, СОНЕЧКО на квітці! -

Безцінний скарб затиснувши в долоньці,

Хлоп'я щебече, дивом промениться...

Дитя - Дослідник Світу, Гість Небесний.

13.07.2010

Коментарі: 41

претендент

МІСЯЦЬ

09.07.10, 19:34
поезія

Місяць дивиться на мене –
Кругла сирота.
Ніби й зорі біля тебе
Шир та висота,
Все одно такий холодний
Невеселий ти,
Й на твоєму лобі срібнім
Ріжуться брати.
Біля тебе хмар перини,
Інших блиск світів,
Та ніхто тебе, напевно,
Так і не зігрів.
Серед світла-мерехтіння
Тисячі зірок
Ти самотній-одинокий,
Мов аскет-інок.
І неволя, і недоля,
Нудно, далебі,
Що нема у висі пари,
Місяцю, тобі.
Чим мені тебе розрадить,
І утішить як?
Тим хіба, що, як і ти я
Грішний одинак.
Ти на небі не знаходиш
Долю ув імлі,
І я теж не бачу сяйва –
Зірки на землі.
Чи завити-заспівати
Вовком перед сном?
Але чи від того легше
Стане нам обом?

Луцьк,
2005 р.

Валерій Гнатюк

Коментарі: 4

Master

Що ж на чай ти, мила, не приходиш...?!

29.06.10, 22:32
Творческая Masterская
master-стихи, кохання, любовна лірика, мої вірші, поезія

                                "Запроси мене на чашку чаю.
                              Та не дуже чаруй лиш, вважай,
                              А то раптом ще я закохаюсь
                              У такий ароматний твій чай.

                              І тоді я вкраду в тебе спокій:
                              Без запрошень приходити я
                              Буду знову і знову, аж поки
                              Не напою свої почуття.

                              Чи дзвонитиму ще опівночі,
                              Бо вмиратиму просто і все,
                              Якщо чаю гарячого схочу
                              Й тебе з’їм, якщо не принесеш!

                              Запроси мене. Я без вагання
                              З задоволенням прийду на чай.
                              Не чаруй лиш, бо справжнє кохання
                              Незрівняний з придуманим рай!"                 Oliviya

Ти хотіла чаю , я вагався...
Бо дівчат давно не цілував.
Поцілунок лиш мені вважався,
та ще більш стрункий твій ніжний стан.
А блакить очей твоїх вже сниться...
А прокинусь... знов в думках все ти...
Хочеться... покликати Орисю,
ту, що приходила уві сні.
Вкрала вже давно мій тихий Спокій,
лише серце сам тобі віддав.
Закохався в волошкові очі,
досі, так ще я нікого не кохав.
Ти приходь до мене, як... коли завгодно,
чаю з чебрецем тобі наллю,
з материнкой теж...
як будеш згодна...
м’яти кину та деревію.
Почуття давно мої палають,
в мріях бачу я твої вуста...
І тебе так хочу, так жадаю...
взять на руки... та не відпускать.
Що ж на чай ти, мила, не приходиш...?!
Не вагайсь, на тебе я вже жду...
Приготую чай я із любов’ю ,
чай кохання я тобі зроблю!
                                                                                                       Master

Коментарі: 28

Iri

Вранішнє

Сіла птаха білокрила на тополю, Сіло сонце понад вечір за поля. Покохала, покохала я до болю Молодого, молодого скрипаля.

))________________________________)))

Птаха вранішня дзвінко співає

Спонукає п’янку сльозу…

Молочай заплітає коси,

І зове босоніж в росу…

Навіжена, запахла м’ята,

Липа наче в душі цвіте…

Завмираю в траві, як заклята -

Ранок дивно чарує мене…

І стою я від хмелю п’яна,

Дивно так – мов солодкий біль.

Різнотрав’я шумить духмяне ….

Пахне літом шалений хміль.

Iris

Коментарі: 14

Master

Закоханий був вітер у струнку берізку.

09.06.10, 17:59
Творческая Masterская
master-стихи, експромт, кохання, лірика, мої вірші, поезія

"Кудись зникає знов душа – бездумно тіло полишає…
А в мене безліч запитань – на них я відповідь шукаю:
Чи має Сонце почуття, чи лиш безжально спопеляє?
Які на дотик небеса, котрим нема кінця і краю?
Куди зникають вранці зорі, красу свою спішать сховати?
А квіти швидко відцвітають, бо їх не хочуть помічати?
Я з вітром тихо розмовляла, у нього я усе питала,
Та він лиш ніжно обіймав, а я так відповідь чекала…"
                                                           невидим-ka

Закоханий був вітер
                        у струнку берізку.
Вона стояла осторонь усіх...
                        та інколи пускала слізки.
То зорі роздивлялася ...
                        із сонцем...
Та шепотілася ...
                        із вітром любим трішки...
А вітер від Кохання того...
                        забув про все на світі...
Він гладив ...
                        цілував їй руки-віти...
Він обнімав так ніжно...
                        пестив листя-губи...
В берізки тої
                        аж щось затремтіло...
                                          в грудях.
І раптом в неї виросли
                        могутні білі крила...
Вона любила... мріяла...
                        і так їй закортіло...
Коханого свого не полишати...
Лише його завжди...
                        його лише кохати...
За вітром любим...
                        із коханим... полетіла…

І ось з'явилася на Світі нова зірка!
Бо якщо ти... по справжньому кохаєш.
Ти Зіркою стаєш... і як вона палаєш.

                                                                  Master

Коментарі: 33

Master

Дивлюсь в твої очі...

26.05.10, 20:26
Творческая Masterская
master-стихи, кохання, мої вірші, перлини, поезія, сльози

Збираю губами
                    перлинки ...
                               сльозинок,
що гаряче линуть
                             на щоки вродливі...
Дивлюсь в твої очі...
                             та так дико хочу...

Тобі все сказати...
                    не можу...
                                не вмію.

Лиш мрії...
                дівочі...
                           я чую здалеку...
Що, мов ті лелеки...
                     до мене несуться.
Та серденько твОє...
                         як пташка тріпоче...
Кохання палкого...
                          нестримного...
                                                хоче.

А сльози все л'ються...

Збираю губами
                    перлинки ...
                               сльозинок,
що гаряче линуть
                             на щоки вродливі...
Дивлюсь в твої очі...

Та хочу сказати!
                  не можу!
                                не вмію...

Коментарі: 80