хочу сюди!
 

Киев

50 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 45-53 років

Замітки з міткою «смерть»

One - Metallica

Пісня написана за романом Далтона Трамбо "Джонні отримав гвинтівку". Спина, живіт і півголови - те, що вцілило від молодого солдата після вибуху міни. Півтори сотні сторінок монологу та спогадів окремої людської свідомості, позбавленої нормально функціонуючого тіла, півтори сотні сторінок прокляття війні та брехливим вождям, які її розпалюють, спресовано у сім хвилин музики.

Автори: Джеймс Гетфілд, Ларс Ульріх

One
     Суть

I can't remember anything
      Не можу нічого пригадати,
Can't tell if this is true or dream
      не сила розрізнити, де ява, де сон,
Deep down inside I feel the scream
      з дна душі здіймається жахливий стогін,
This terrible silence stops it there
      але оболонка мовчання непроникна для нього.
Now that the war is through with me
      Тепер, коли ця війна нарешті відригнула мене,
I'm waking up, I cannot see
      я отямився, але... О, Боже!
That there's not much left of me
      Що ж залишилося від мене!!!
Nothing is real but pain now
      Дійсність перетворилася на суцільний біль.
Hold my breath as I wish for death
      Затримати б подих та померти...
Oh please god, help me
      Прошу, Господи, допоможи мені!
Back in the womb it's much too real
      Немов знову повернувся в лоно матері,
In pumps life that I must feel
      котре наповнює мене життям.
But can't look forward to reveal
      Та чи настане колись той день,
Look to the time when I'll live
      коли я знов побачу білий світ?
Fed through the tube that sticks in me
      Живлення здійснюється через трубку,      що встромлена у моє тіло.
Just like a wartime novelty
      Ось така собі новинка війни!
Tied to machines that make me be
      Прив'язаний до апаратів життєзабезпечення...
Cut this life off from me
      Відріжте геть від мене таке життя!
Hold my breath as I wish for death
     Затримати б подих та померти...
Oh please god, wake me
     Боже, пробуди мене!
Now the world is gone I'm just one
     Весь світ зник, і тільки я     сам на сам зі своєю сутністю!!!
Oh god, help me
     О, Боже, допоможи мені!
Hold my breath as I wish for death
      Затримати б подих та померти...
Oh please god, help me
      Прошу, Господи, допоможи мені!
Darkness imprisoning me
      Морок ув'язнив мене
All that I see
      з усіх боків.
Absolute horror
      Суцільний жах:
I cannot live
      ані жити,
I cannot die
      ані померти
Trapped in myself
      самому у собі!
Body my holding cell
      Тіло - моя в'язниця!
Landmines
      Міна
has taken my sight
      забрала мій зір,
Taken my speech
      взяла мою мову,
Taken my hearing
      забрала мій слух,
Taken my arms
      взяла мої руки,
Taken my legs
      також мої ноги,
Taken my soul
      забрала мій дух...
Left me with life in hell
      лишила жити у пеклі!

Cлухати тут http://music.i.ua/player/1860649/5795/81717/

Відео не менш цікаве http://video.mail.ru/mail/zoz1958/1475/9635.html

Бой умер


Версии разные. Хотя сорок лет ему было.
http://korrespondent.net/kyiv/1070805




Спасибо родному сайту!

Сегодня год, как нет одного из блогеров этого сайта...
http://owl.org.ua/
Его ник здесь был КоллекЦионер.
Блога не осталось.
Хотя на сайте есть блоги, на которые по 19 месяцев не было хозяев.
Что осталось от человека: память человеческая с постепенно стирающимися каментами...

Сын остался, который его никогда не видел,
отец остался, который виня себя и просто чернит память своего сына.

Увы не осталось блога, который бы мог как-то поддержать искры в костре памяти.

Что ж так тому быть...

или, есть возможность восстановить хотя бы блог...
или передать пароли от странички???

Монолог убийцы

Я вижу как ты тихо умираешь
Стекая кровью на полу.
Я на коленях стою рядом и думаю:
-Давай! Я жду!

С последних сил ты что-то шепчешь
И тянешься рукой ко мне,
Но я не слышу и не вижу,
Я мыслями уже в завтрашнем дне.

Ты рукою держишься в области сердца,
Где на футболке красное пятно
И по лицу широким шагом
Слёзы бегут .. Но …

Мне безразлична боль твоя,
На слова о помощи – не отзываюсь…
А ты со страшным на меня смотришь удивлением
Плачешь и ничего не понимаешь..

Местами ты уже сознание теряешь,
Потом в себя приходишь и диким криком тишь тревожишь,
А я всё так же на коленях стою рядом…
Улыбаюсь .. Меня всё это забавляет..

Левая рука сжата в кулак, в правой - нож..
Я же не знала, что твои слова - ложь ..
Острое лезвие в тело хорошо вошло,
Сердца правда не задело .. Но ..

В левом угла я уже заметила смерти тень
Значит это последние минуты наших дней...
Брошу нож, обниму ... поцелую ..
Да милый, я всё ещё тоскую..

Я в беспамятстве сделала всё это
Укоротила жизнь тебе на пол века ..
Видит Бог - я не хотела!
Просто я свою любовь защитить хотела..

Ты знал, чем больше всего дорожу я на свете..
Знал, но предал ..
Ты предал меня с другою,
Я же предам тебя - своею рукою..

Мёртвые, но ещё тёплые губы поцелую,
По неживому телу проведу рукою.
Рассвет встречу в луже крови
Рядышком с тобою ..

Нас найдёт случайный прохожий
И вот под вой сирены тебя уже увозят.
Позже суд приговорит меня
К 15 годам лишения свободы.

Судьи даже не подозревали
Какую милость они мне дали
Не встречать на улицах той - другой
С которой предал ты мир мой ..

И всё уже не важно..
В моей жизни всё прекрасно ...
Ведь тогда на рассвете с нашей любовью
Я попрощалась кровавою слезою...

_____________
Nika Keyn
28.03.2010

Птичье горе.

Птичье горе – не для впечатлительных ( из инета)

Очень впечатлила и расстрогала эта фотоистория.

 (В инете выложил  - Maklay (8 февраля 2010).)

Очень трогательная история любви двух птичек. Слабонервным рекомендую не смотреть. Не даром говорят, что любить могут все живые существа. Даже птицы знают, что значит потерять любимого человека.








 

 

 

 





 

 




 

Пусть не моё, но в точку....

На стеклах бледного окна
Потух вечерний полусвет.-
Любить научит смерть одна
                                     
Все то, к чему возврата
нет.

Весняна депресія

...А що було б , якби одного разу я не прокинулась ? Просто померла , без усякої причини .Я часто задаю собі це питання .Чи сумував би хтось за мною ? А кому я взагалі потрібна ?

...Іноді мені стає фігово . Фігово настільки , що мені ніколи не пояснити причину цього . Тоді я вигадую собі казочку : є у мене хлопець , я кохаю його , і раптом він розбивається на моцику чи щось подібне . Тоді я знаю , чому така сумна ...

...А поки я оце писала , мені на думку спало таке :

Сонце є , просто іноді його затуляють хмари.

Кохання є , просто це завжди трапляється з недостойними його людьми.

Чудо є , бо люди вірили і завжди будуть вірити в казки . Воно існує у казках . Якби воно було реальне , то не було б чудом ...


33%, 3 голоси

33%, 3 голоси

33%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Посмертные снимки знаменитостей

Жизнь делит людей на богатых и бедных,царей и подданных,гениев и злодеев, а смерть равняет всех… [ Читать дальше ]

Актер Владислав Галкин скончался в Москве на 39-году жизни

Артист Владислав Галкин, известный по сериалам "Дальнобойщики", "Спецназ", фильмам "72 метра" и "Ворошиловский стрелок", скончался в Москве на 39-м году жизни. По предварительным данным, причиной смерти актера могла стать остановка сердца.

Впервые в кино Галкин сыграл еще в девять лет в фильме Станислава Говорухина "Приключения Тома Сойера и Гекльберри Финна".

Галкин окончил актерский факультет Театрального училища имени Щукина и режиссерский факультет ВГИКа. Карьера Галкина-младшего пошла вверх после телесериала "Дальнобойщики", где он сыграл озорного и вечно веселого водителя Шурика. После этого актер снялся в картине "72 метра" Владимира Хотиненко, в сериале "Мастер и Маргарита" Владимира Бортко и многих других. Всего в фильмографии актера более сорока ролей.  

Галкину чаще всего доставались роли сильных и мужественных героев. Последней работой актера стала главная роль в сериале "Котовский". В 2009-ом году Владиславу Галкину было присвоено звание Заслуженного артиста России.

МОСКВА, 27 фев - РИА Новости. "Скорая помощь" увезла тело актера Владислава Галкина, обнаруженного в субботу мертвым в съемной квартире в Москве, в морг. Машина отъехала от дома пару минут назад, передает корреспондент РИА Новости. Владислава Галкина нашли мертвым в субботу в квартире дома на Садово-Самотечной улице в Москве. Медики предполагают, что он умер два-три дня назад, а причиной смерти стала остановка сердца. Галкину было 38 лет. Точные причины смерти установит вскрытие. Месяц назад Галкин прошел двухнедельный курс лечения в московской клинической больнице имени Боткина, куда был доставлен с воспалением поджелудочной железы.

Незакінчений щоденник

 Учора відсвяткував своє вісімнадцятиліття. Як завжди: алкоголь, сигарети. Друзі, можна сказати, змусили спробувати курнути травуsmoke . Спасибі друзямbazar . Гидота неймовірнаhuh . Упевнений, що більше в житті не вживатиму наркотиків.

Збрехав. Нудна компанія, робити було нічогоumnik . Викурили по косякуsmoke . Посміялися.boyan smeh uhmylka

У курінні трави не бачу нічого поганого. Залежності не викликає. Якийсь час відчуваєш легкістьangel , свободу, радістьsmile , любов до всіх і всього , що тебе оточуєlove, забуваєш про всі проблеми. По-моєму, це найкращий спосіб розслабитися.

Деякі з моїх друзів говорять, що я став на слизьку доріжку. Дурниця. Сила волі є. Звикання немає. У будь-який момент зможу кинути. Наркоманом бути не хочу і не буду. Наркомани — не люди, а живі трупи. До наркоманів усім байдуже, крім таких, як вони. Не хочу стати одним із них. Трава — незначний момент у моєму житті. Незабаром набридне.

Хто б міг подумати, що так багато людей у моєму дворі курять травку регулярноsmoke smoke smoke smoke . З'явилися нові друзіfingal blind fingal smoke drunk , багато старих друзів від мене відвернулисяwakeup . Дивні люди. Яка різниця, курю я чи ні? Ідеальних людей не буває. Це були несправжні друзі, вони просто шукали привід розірвати відносини зі мною — і знайшли.

Чесно кажучи, не розумію, що я робив раніше. Життя було нудним і одноманітним. Трава відкриває в мені й у навколишньому світі речі, яких я раніше не помічавlook moroz . Я насолоджуюся життям, мене багато чого цікавить. Але не хочу, щоб про це довідалася мама. Вона мене не зрозуміє, їй буде боляче. Як це — дізнатися, що твоє дитя, на яке покладали такі надії, — наркоман, їй же не станеш пояснювати різницю між наркоманом і растоманом, ким я помалу стаю. Мене це не лякає. Розумні люди говорять, що трава шкодить здоров'ю менше від сигаретchih .

Купую велику кількість у надійних людейblind blind  . Продаю ще надійнішимwhosthat. Із цього маю свій відсотокmoney . Подумати тільки: це — мій перший бізнесsmile .

Забив косяк перед парамиsmoke . Ніколи не думав, що вища математика — це так смішноlol .

Був на вечірці. Познайомився з хлопцями, що запропонували мені «екстазі». Я довго «ламався», але потім погодився на символічну дозу. Супер, я увійшов у ритм музики і танцював до ранкуletsrock sila .

Весь наступний день — депресія. Більше нічогоunsmile .

Колеса — це супер. Проковтнув одну таблетку — і тобі добреomguhmylka  . Сині сонячні промені освітлюють різнобарвну галявину, на якій я лежу. Мені добре, легко... Знаю, що завтра буде погано, все буде боліти. Але це — ніщо порівняно з кількома годинами блаженства.

Одного разу на черговій трансовій вечірці під «екстазі» я полетів у космосangel . Бачив зірки, міг до них доторкнутися. Було цікаво подивитися, що там на них. Раптом я згадав про маму, яку люблю, без якої не можу жити — повернувся на Землю, уже таку далеку... Прийшов до тями у лікарніah1n1 ah1n1 ah1n1 . Лікарі сказали, що в мене — сильний «передоз». Мене дивом відкачали. Мама, звичайно, про все дізналася. У той день я серйозно замислився над своїм життям. До чого я дійшовstena ! Більше — ніяких наркотиківnini .

Ходили до психолога. Він сказав, що я зможу подолати це самостійно, без допомоги лікарів.

Уже тиждень я без наркотиків. Важко... Мене тягне до... Сам не знаю до чого. А, ну звичайно, ось що таке — залежність.

Вийшов погулятиbeer . Від пива стало тільки гірше.

Ходив на медичне обстеження. У крові знайшли СНІД. Коли це я встиг? Хоча, звичайно, я ж не пам'ятаюhug , що було на вечірках... Хворобу не міг приховувати під своєї дівчини . Вона була єдиною людиною, яка мене завжди підтримувала й любилаheart, незважаючи ні на що tears. Пішла. Сказала, що це була остання крапля. Я зайшов надто далеко. Звичайно, її можна зрозуміти, ніхто б не витримав. Навіщо, для кого житиunsmile tears tears ? От чорт, що це зі мною? Звичайно ж, для мами. Піду-но я вип'ю пиваbeer .

Запійdrunk . Довгий запійdrunk drunk drunk . Глибокий запій.sleepy  Мене знайшли наркомани. Так, так, саме ті особистості, що розкладаються. Укололи мені дозу. Мені було все одно. Я навіть не пам'ятаю, що зі мною булоnevizhu .

Мати занепала духом. Вона ходила похмура. Схудла. Не хотіла зі мною розмовляти. Вона знала все і знала, що допомогти вже не може. Можливо, їй варто було б прив'язати мене до ліжка, поки я спавsleepy , і викликати лікаряah1n1 . Мене б забрали до лікарні, може, вилікували б. Мати не винна, її я не звинувачую. Не маю права.

Опинився вдома, слава Богу. Але мене щось гнітилоunsmile . Я вийшов надвір. Зустрів тих самих наркоманів і прийняв дозу. Цього разу я пам'ятав усе. Краще б не пам'ятати. Світ став чорним. Над моєю головою літали величезні птахи, сонце було чорне, люди перетворилися на монстрівdevil devil devil . Мене охопив страх, точніше, жах, я боявся невідомо чого, мене трусило, я постійно чув якийсь звукquestion , який не можу описати. Так продовжувалося увесь день.

Нарешті протверезіла голова. Я зрозумів, що дійшов до межі. Я вмер уже давно, заодно занапастивши долю своєї матері. Безглуздо жити й завдавати близьким болю. Мамо, пробач мене за все. Я завжди тебе любив. Мені не хотілося, щоб так усе закінчилося. Досить. Набридло. Усе...   (с)

 

 

Я не знаю, чи жила ця людина колись, чи ні, але з упевненістю можу сказати, що зараз її немає серед живих.