Альбом для фотографій... Мені його подарували по закінченню десятого  класу. Ой,  яка я була рада такому подарункові!  Тоді цей подарунок  був якраз дуже доречним, бо почалася нова частина мого життя. І так хотілося  створити свій портрет і портрет власного життя. До альбому  були вкладені фотопортрети і  прості аматорські фото рідних,  друзів, сусідів, а також й  фото коханого хлопця. Бо як без нього! Всі ці люди були частинкою мого життя, моєї історії,  і, навіть, мого іміджу. Незабаром  фотоальбом відправився разом  зі  мною у велике життя...
      Оскільки  життя моє час від часу змінилося, то з'явилися нові фотоальбоми: весільний, сімейний, вузівський  випускний, дитячий. А потім пішло і поїхало! На роботі мені знову дарували альбоми для фото.Туди я вкладала  фотографії, пов'язані із звхопленнями,  роботою, колегами, моїми заняттями, подорожами, природою! Їх стало просто багато!
       Новий бум презентації власного життя викликали соціальні мережі в Інтернеті. Фотоальбоми на любимому сайті  "I.UA", "Однокласниках", "Моем мире", "Фейсбуці" , "Вконтакті"  тощо. Це так привабливо і захоплююче!  Життєві перегони: в кого краще!
     Долі фотоальбомів - вони щасливі і привередливі,  як і долі їх власників. Кожен фотоальбом - це пам'ятка, яку оберігають і шанують. Однак фотоальбом - це предмет, і в нього буває зміна власника. Добре, якщо новий власник цінуватиме й шануватиме його як і попередній. І гірко, якщо фотоальбом в нового власника стає непотрібною річчю і він його,  в найкращому випадку - спалює, а іноді просто  викидає на смітник.Очевидно це залежить від того, наскільки яскравим і важливим було життя першого власника...
     Прожите життя... Воно зафіксоване в світлинках старого фотоальбому з бордовою оксамитовою обкладинкою. Жінка похилого віку ще раз і ще переглядає його, згадуючи з ностальгією пережиті моменти.Тут,   на фотографіях  є всі дорогі й близькі їй люди. Декого вже давно немає в цьому шаленому світі, інші знаходяться далеко і про їхнє  життя вона лише здогадується, або  знає з окремих телефонних дзвінків. Є й такі, про яких вона хоче знати все, однак  вони мовчать. Це син покійного чоловіка і його сімя. Так сталося, що після смерті її другого чоловіка відносини закінчилися. Жінка  з жалем згадує той час і просить мене, сторонню людину, завезти фотоальбом цим людям, мотивуючи  тим, що в ньому є фото їхнього батька і дідуся. Я виконую прохання старенької. Однак мене дуже вражає занадто спокійна і навіть дещо зневажлива реакція невістки, яка приймає  фотоальбом. І в  цей момент я підсвідомо розумію й уявляю його подальшу долю ...
...Фотоальбоми, вишикувані шеренгами в охайних шафах міської двохкімнатної  квартири. Їх дуже багато! Я була дуже вражена такою кількістю й чіткими підписами на оправах.Тут зібрано тисячі фотографій на найрізноманітніші теми  людського життя. Так-так, людина яка створила таку колекцію, працівник телестудії  і просто фотолюбитель. Фото стали  сенсом його життя. В нього немає сім'ї, зате є така прекрасна колекція! Пегладаючи фото, я поступово закохуюсь в результат цього великого творіння. Мені  так хочеться зробити щось значуще,  щоб зберегти й увіковічннити  таку неповторну колекцію!
 ... І от я знову повертаюся до власних фотоальбомів. На їх сторінках викладені моменти   мого  життя. Та чи стануть вони надбанням тих, хто буде після мене?...

Почитав і подумалося, чи не така ж сама "аномалія", але з благополучнішим фіналом, більше 2000 років тому призвела до події, яка лягла в основу міфу про безгрішне зачаття і народження "божого" сина?



А ця "аномалія"! Чи не натякає вона, що насправді міжвидові відмінності не є аж такими неподоланними? І все різноманіття природи склалося без божественного дива?

Моя suka добра, щира та вірна. Я її люблю. Незважаючи на те, що вона suka. Вона мене теж любить. Незважаючи на мою політичну, релігійну та сексуальну орієнтацію. І, навіть, незважаючи на вміст мого гаманця.
Вона має багато друзів.
А ще вона і її друзі допомагають мені краще розуміти світ людей.

Привіт усім хто побачив цей мій блог...
Я не знаю з чого почати... Мабуть спершу вибачусь перед вами за таку довгу відсутність... Пробачте мені...
Я за вами всіма дуже скучив... І радий повернутися...
Незнаю чи приймете ви мене назад... Приймете?
Чи хоч не забули про мене?
Як ви тут усі?

****
Я повертаюсь до свого початку,
довго я йшов, та не бачив кінець,
розум затьмарило чорним світанком,
ніч побіліла уже наперед...

Я повернувся чи пізно чи рано..
Вже не скажу бо не знаю чи я...
Я чи не я повернувся із краю,
краю мого чи чужого життя...


P.S. Кохав, кохаю, і завжди кохатиму тільки мою богиню!

Бог кожному народу дав мову.

http://www.livetoday.org.ua/holosuvannya-2/yaka-mova-ridna-dlya-vas/

 Про справи кожного в цьому житті, бог мабуть і питати стане на цій народній мові кожну людину. Як, за життя, людина в змозі заробити, скажімо 10 добрих балів аби напевно потрапити в рай навічно, або 10 бридких балів аби потрапити навічно в ад, але у свій судний день не зможе спілкуватися з Суддею, данною Богом, рідною мовою, що зробити має суддя?

Watching the wheels
             Спостерігаючи всю цю метушню

People say I'm crazy doing what I'm doing
             Люди кажуть, я божевільний, коли роблю те, що я роблю,
Well they give me all kinds of warnings to save me from ruin
             вони дають купу різних попереджень, щоб врятувати мене від занепаду.
When I say that I'm o.k. well they look at me kind of strange
             Коли кажу, що зі мною все гаразд, вони дивуються:
             - Що за химера?!
Surely you're not happy now you no longer play the game
             - Це точно не твоє,  досить клеїти дурника...
People say I'm lazy dreaming my life away
             Люди кажуть, я ледачий, оскільки втік з життя у мрію,
Well they give me all kinds of advice designed to enlighten me
             тож вони дають купу різних порад, щоб просвітити мене.
When I tell them that I'm doing fine watching shadows on the wall
             Коли їм кажу, що уважно спостерігаю за грою тіней на стіні, чую: Don't you miss the big time boy you're no longer on the ball
              - Хлопче, не пропусти слушного моменту, ти втрачаєш позиції...

I'm just sitting here watching the wheels go round and round
             А я собі сиджу і дивлюся на всю ту круговерть,
I really love to watch them roll
            залюбки дивлюся, як вона вирує і кипить,
No longer riding on the merry-go-round
            але вже ніколи не сяду на ту карусель,
I just had to let it go
            нехай собі крутиться...

Ah, people asking questions lost in confusion
             Люди запитують і запитують - вони повністю збиті з пантелику.
Well I tell them there's no problem, only solutions
             Кажу їм, проблем немає, є тільки їх розв'язки.
Well they shake their heads and they look at me as if I've lost my mind
              Вони хитають головами і дивляться на мене так, наче я не сповна розуму.
I tell them there's no hurry, I'm just sitting here doing time
              Кажу їм, спішити нікуди, я просто сиджу і вбиваю час.

I'm just sitting here watching the wheels go round and round
I really love to watch them roll
No longer riding on the merry-go-round
I just had to let it go
I just had to let it go
I just had to let it go  

СЛУХАТИ