Поцілунок

---

Немов з тендітної пелюсточки троянди, Торкаючись від сонця промінець, Блискучі крапельки роси, немов гірлянди, Він спрагло п’є. Цілунок двох сердець Весь переповнений енергією сонця… Він також дуже схожий і на дощ: Такий раптовий, - тарабанить в шибки серця, Що аж відлуння, наче щастя плач. Ще він, як вітер: з диким вихорем та свистом, Тільки не холодом пронизує все тіло, А жаром, здатним обігріти ціле місто, В ту мить здається, що в крові щось закипіло… Весь у намисті із пелюсток та росинок, (Нема такого в найсолодших снах), Із сонця променів, вітрів, дощу краплинок –

Тремтячий поцілунок на вустах.

Ти мене опалив…

А точніше спалив мою душу.

Ти надію убив!

Я за гріх твій молитися мушу.

Ти пограв у життя,

Та в тій грі не зумів зупинитись.

Я прошу каяття,

За нестерпне бажання помститись.

                                "Запроси  мене  на  чашку  чаю.
                                Та  не  дуже  чаруй  лиш,  вважай,
                                А  то  раптом  ще  я  закохаюсь
                                У  такий  ароматний  твій  чай.

                                І  тоді  я  вкраду  в  тебе  спокій:
                                Без  запрошень  приходити  я
                                Буду  знову  і  знову,  аж  поки
                                Не  напою  свої  почуття.

                                Чи  дзвонитиму  ще  опівночі,
                                Бо  вмиратиму  просто  і  все,
                                Якщо  чаю  гарячого  схочу
                                Й  тебе  з’їм,  якщо  не  принесеш!

                                Запроси  мене.  Я  без  вагання
                                З  задоволенням  прийду  на  чай.
                                Не  чаруй  лиш,  бо  справжнє  кохання
                                Незрівняний  з  придуманим  рай!"                 Oliviya
            
Ти хотіла чаю , я вагався...
Бо дівчат давно не цілував.
Поцілунок лиш мені вважався,
та ще більш стрункий твій ніжний стан.
А блакить очей твоїх вже сниться...
А прокинусь... знов в думках все ти...
Хочеться... покликати Орисю,
ту, що приходила уві сні.
Вкрала вже давно мій тихий Спокій,
лише серце сам тобі віддав.
Закохався в волошкові очі,
досі, так ще я нікого не кохав.
Ти приходь до мене, як... коли  завгодно,
чаю з чебрецем тобі наллю,
з материнкой теж...
як будеш згодна...
м’яти кину та деревію.
Почуття давно мої палають,
в мріях бачу я твої вуста...
І тебе так хочу, так жадаю...
взять на руки... та не відпускать.
Що ж на чай ти, мила, не приходиш...?!
Не вагайсь, на тебе я вже жду...
Приготую чай я із любов’ю ,
чай кохання я тобі зроблю!
                                                                                                       Master

                                                                                                                        Навіяно фоткой Дана Ксанти

                                                                                                                        http://photo.i.ua/user/2689274/157979/3856937/

Дивлюсь на кульбабки                                          икбабьлук ан ьсюлвиД

Як сонце ж вони                                                             инов ж ецнос кЯ                     

Яскраві спочатку,                                                          уктачопс іварксЯ

Коханням повни                                                              инвоп мяннахоК

А далі - пухнасті                                                             ітсанхуп - ілад А

Але без пристрастні                                                   інтсартсирп зеб елА

От вітер подув, переміни настали          илатсан инімереп ,вудоп ретів тО

Пушинки кохання всі поулітали...           ...илатілуоп ісв яннахок икнишуП

(c)Vadym Shevchenko 2010

Твоїх очей вогонь
Твоїх цілунків жар
Я  спопелюсь безслідно
Якщо не скінчиться оцей нічний кошмар.

Щоночі ти вриваєшся в мій сон
Щоночі я в твоїх обіймах тану
Щоночі…
- Боже невблаганний!
Даруй мені надію на майбутнє
І не труї химерами забутими.

Я не кажу , що це не до вподоби
Я не прошу байдужість дарувати…
Але не можна кожну ніч так по-недоброму
Мене в полум’ї пристрастей лишати.

Такії сни чіпляють старі рани
Такії сни - блаженна ночі суть.
Але настане той жорстокий ранок
Який не подарує нам нічних відлунь.

Не так давно гуляли ми по полі,
Серця- твоє, моє - не страждали від болі.
Не  так давно тополя нахилилась,
Із неба сльози знов полились.
Не так давно з любов'ю ми розстались,
І так давно з тобою не вітались...
Сказати одне слово -
                          і замок зруйнувати,
А може вже ніколи не навчимось кохати...
Ніхто, а тільки ти навчив мене страждати,
Не так давно лелеки навчились лепетати..
І птаха, що недавно не вміла ще літати,
Летить і утопає у хмарах,у печалі..
А я мовчати буду..не буду споминати -
                   Не так давно навчилася я кохати..

Самотність, холодне чекання,
Кава,темінь, зітхання,
Співи в чиїйсь конурі,
Кішки на моїй душі..
Безсоння,
А сни -
        це лиш ти,
Як з розуму тут не зійти?
Ось ранок, ось день,
                    а ось вечір,
Ось осінь, ось літо, ось ти,
Не можу я жити без тебе,
                    А я..
Хто є я, хто є ти?
Вода, що потрібна і серцю
І схована всюди блакить,
Зоря, що у небі легенько усю ніч
                                        собі мерехтить,
Наводять сумні лиш думки...
Як тільки та мить десь настане -
                                 забуду тебе назавжди,
А поки.. сумуй моє серце й живи..
А осінь, тебе знов побачу..ніколи себе не пробачу,
Коли його побачиш свої очі,
Знай він прийде,
Він все віддасть тобі..
(СЛОВА ВЛАСНІ)

 Я, наприклад, для себе , зрозуміла одне просто добре стає на душі від думок про нього, від присутності поруч об’єкта кохання. Ти і я. Про нас у сьогодення  я вирішила написати щоб бодай хоч якось розібратись в моїх почуттях до тебе, чи ти той самий і я маю мчатись до тебе ,як того хочеться, чи треба спочатку зробити "все серйозне", а потім...той запал мине і можна жити "правильно" далі. Але цю школу ми вже проходили, діла якби багато  я їх не запланувала все одно знайдуться ще й ще, а витримка не спрацює- схибить в одну секунду і я без помилки в сліпу наберу твої 10 цифр і  ти знов примчиш, не зважаючи ні на що. Ми знов зустрінемось проведемо чудовий день( тому що нам добре разом), розстанемось і , пережовуючи наступного дня наші взаємини, я буду найзакоханіша з усіх закоханих. А ще через день в мене обов’язково зіпсується настрій і ти станеш мені байдужий, за те що не проводив до дому ,за те що розповідав якісь дурниці, за те що ти захоплюєшся тим про що я й гадки не маю, за те що ти якось підозріло пожартував щодо своїх вподобань, за живе пиво, від якого мені лишився вонючий перегар, за, за, за…
 діла!!! ми вже три роки так зустрічаємось. Якось, коли ми сиділи на березі річки ти сказав:
-  Женю, може припинимо валяти дурня і знову будемо разом.
- нащо, ми ж можемо обходимось один без одного?
А дійсно, можемо. Дивне кохання. А у піснях співають : «жити без тебе не можу», а ми можемо, то що ми не закоханні?
Ми зустрілись 5 сьогодні 9. Все, я можу жити без тебе я роблю свої звичайні справи та й ти не часто нагадуєш про себе: один дзвінок, і той такий короткий , що поки підійшла припинився. Передумав. Кажуть же , дурак думкою багатіє, а що казати про закоханого дурня. Фантазувати ми добре вміємо!  А щоб продовжити  термін дивного кохання ми його підживлюємо: обов’язково раз на півроку зустрічаємось. А почалася ця зЬОбра у стосунках з обману (принаймні, це він став причиною нашої першої серйозної розлуки). Мені добре відомо,що «Любов вибачає усі гріхи, окрім гріха зробленого проти неї». То був твій гріх і, на сьогодні, не такий страшний. Напроти, згодом, я стала винити й себе у непрозорості почуттів, адже тоді я захопилася новим цікавим життям , в якому не було тебе. А ті що були поріч були кращими за тебе і по відношенню і по поступках. А ти як на зло все більше й більше віддалявся, сьогодні я розумію що причиною того був твій обман ,який занадто затягнувся і прийшов час ,або професійно його продовжувати або розкрити. Все це (і твоє і моє «фу») спричинив розпад стосунків нормальних і ми перейшли на нову стадію - придуркувату якусь стадію. Нам ніщо не заважає бути разом, але ми йдемо цим шляхом. Останнього разу ти сказав , що ми садисти, ти мав рацію, то є так .
Не знаю чи це кохання чи дурість від відсутності занадто бурхливого життя, тобто від нудьги. Але одно я знаю напевно: кожне кохання різне, і неідеальне, як у книжках. мені навіть здається треба творити своє кохання таким, яким ти хочеш, як ти мариш і тоді воно вийде ще кращим за ідеальне, бо буде ТВОЄ, ТВІЙ ВИТВІР, ТВОЄ ЧАДО. Але як знати що саме з тебе в мене вийде найкращий витвір життя?
А може я й не права?
Кохання приходить в ідеалі,
 чи ми,відчувши потяг, маючи натхнення, зробити  мусимо таким його самі?

Женский оргазм - как его достичь

Император Чжан Ли спросил у своей наставницы:" Как может мужчина наблюдать желания и удовлетворение женщины?" Она ответила: "Имеется 10 указаний и они таковы:

1. Ее руки обнимают его спину, нижняя часть ее тела двигается. Это означает, что она сильно возбуждена.

2. Ее благоухающее тело становится вялым, конечности вытянуты и неподвижны, она тяжело дышит через нос. Это указывает, что она хочет, чтобы возобновились толчки.

3. Она раскрывает ладони, чтобы поиграть с нефритовым молотом спящего мужчины, и охватывает его. Это указывает, что она желает его.

4. Ее глаза и брови дрожат, ее голос издает гортанные звуки или игривые слова. Это указывает, что она сильно возбуждена.

5. Она держит двумя руками свои ноги и широко раскрывает свои нефритовые ворота. Это указывает, что она сильно наслаждается.

6. Ее язык высовывается, как у полусонной или полупьяной. Это указывает, что ее органы желают глубоких и мелких ударов и она хочет, чтобы они производились энергично.

7. Она вытягивает свои ноги и пальцы, пытаясь удержать его нефритовый молот внутри себя, но для нее неясно, каким же образом он удовлетворит ее потребность в толчках, в то же время она что-то тихо шепчет. Это указывает, что идет поток инь.

8. Внезапно она получает то, что хочет, и слегка поворачивает его за талию. Она немного потеет и в то же время смеется. Это указывает, что она вовсе не хочет, чтобы он кончал, ибо хочет большего.

9. Сладкое чувство уже пришло, и она получает все большее удовольствие; ее поток инь прибыл; она по-прежнему крепко держит его. Это указывает, что она все еще не полностью удовлетворена.

10. Ее тело стало горячим и влажным от пота, руки и ноги расслаблены. Это указывает, что она удовлетворена до конца.

[ Читать дальше ]