хочу сюди!
 

Наталія

40 років, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 30-40 років

Замітки з міткою «япония»

Cеминар по Айкидо Айкикай и Катори Синто рю Тэцутака Сугавара

Впервые в Украине!

11 -16 июня 2010 в Днепропетровске пройдет семинар по Айкидо Айкикай и Тэнсин Сёдэн Катори Синто рю руководителя Института Боевых Искусств Сугавары - Тэцутака Сугавара (7 дан Айкидо Айкикай, кёси Тэнсин Сёдэн Катори Синто-рю, кёси Годзю-рю карате, лектор Шанхайского Института Физической Культуры). Тэцутака Сугавара – один из интереснейших мастеров боевых искусств современности. Начав практиковать Айкидо как учи дэши Морихея Уэсибы, он затем узучал Тэнсин сёдэн Катори синто-рю под руководством Отакэ сенсея и Годзю-рю Каратэ-до под личными наставлениями Мияги сенсея. Кроме того, в течение многих лет Сугавара сенсей интенсивно проводил «обмен боевыми искусствами» с мастерами материкового Китая, представляя там Айкидо и Катори синто-рю и изучая наиболее интенсивные направления китайских боевых искусств. Это позволило ему глубоко постигнуть общую суть различных традиционных боевых искусств, реализовав ее в собственной практике. Подробнее : http://www.fudoshinkan.org/miezhdunarodnyi-sieminar-po-aikido-aikikai-i-tensin-sioden-katori-sinto-riu-po-rukovodstvom-senseia Телефон для справок : 067-635-20-20 Дмитрий

Японська абетка або що і як слід було б називати

       Зважаючи на прагнення відпочити (та дещо покращити свій настрій) я вирішив запропонувати Вашій увазі кілька просто цікавих знахідок, на які мені нещодавно довелося натрапити... Весна вже починає брати своє...

       У японській мові існують різні системи писемності. Досі використовуються навіть "кандзі" (ієрогліфи китайського походження). Разом з ними існують й дві складові абетки, створені в самій Японії - "хіраґана" та "катакана". Було розроблено й транслітерацію японської мови латинськими літерами, хоча вона й зустрічається у відповідних текстах доволі рідко. Не зважаючи на різноманітність систем писемності їх усі можна зустріти одночасно просто переглянувши який-небудь японський журнал або газету... Навіть у @-неті. Натрапивши на цікавий матеріал, я вирішив ознайомити Вас з наведеною нижче спробою розробки транслітерації японської мови кириличними літерами... Може наважитеся перекласти свій "нік"?

       Японська транслітерація (дуже і дуже приблизно):

А – ка

Б зу

В ру

Г (Ґ) - жі (джі)

Д – те

Е (Є) – ку

Ж – зу

З – з

І – кі

К – ме

Л – та

М – рін

Н – то

О – мо

П – но

Р – ші

С – арі

Т – чі

У (Ю) – до

Ф – лу

Х - рі

Ц - мі (або чіаріку)

Ч – мірі

Ш (Щ) – аріріку

Я – зука

       Особисто мені пордібна "транслітерація" видалася доволі кумедною... А Вам?

       Дещо нижче вирішив у контексті наведеного вище ознайомити Вас з оповідкою про майстра Ноноко, яка доволі якскраво демонструє, як можна одне й те ж саме називати зовсім по-різному... Цікаво, які міркуваня вона викличе у Вас? Але прошу не надавати їм похмурого відтінку.

       Жив-був старий майстер дзен. Він жив один у хатині біля підніжжя гори. Якось вночі, коли Ноноко медитував, до його хатини увірвався грабіжник і, погрожуючи шаблею, зажадав грошей. Не перериваючи медитації, Ноноко відповів незнайомцеві:

- Усі мої гроші знаходяться в чаші на полиці. Можеш забрати усе, тільки залиш мені п'ять монет. Мені треба заплатити податки наступного тижня.

       Грабіжник згріб усі гроші, а потім кинув у чашу п'ять монет. Він також прихопив з собою красиву вазу що стояла на полиці.

- Будь обережний з вазою, - сказав Ноноко, - вона може легко розбитися.

       Незнайомець обвів поглядом порожню хатину і вже хотів йти, як майстер промовив:

- Ти забув сказати "спасибі".

- Спасибі, - відповів грабіжник і пішов.

       Наступного дня село збуджено гуділо. Деякі селяни заявили, що їх пограбували. Хтось звернув увагу, що в хатині Ноноко на полиці не вистачає вази.

- Тебе теж пограбували? - запитали вони господаря.

- Ні, - відповів Ноноко. - Я дав незнайомцеві вазу і ще трохи грошей. Він подякував мені й пішов. Він був досить милою людиною, тільки доволі необережно розмахував своєю шаблею.

       Ще дещо... У мережі багато де можна побачити наведений нижче анекдот... Але маю сумніви, що багато кому доводилося його читати. Хоча... Саме тому видалося доречним опублікувати його, зважаючи на спогади про зиму (яка вже "передала свої права весні"), а також саму тематику, яку мені запраглося тут висвітлити. Гарного Вам настрою:
       Київ, зима, сутінки. Біля запорошеного снігом даішника зупиняється іномарка, з неї виходить японець і каже:

- Оясумінасай, сумімасен, омавару-сан, доко-де ватасі-ва коно юкітосі-ні Кока-Кора но кан-о коубаймас-ка?

       На що даішник йому відповідає:

- Даруйте, я не зрозумів. Ви запитуєте, де в цьому сумному засніженому місті купити пляшечку чого?

       P.S. Зауваження від "WalesDragon": японці вимовляють "Кока-Кола" як "Кока-Кора"... Специфічна культурна властивість.


P.S. Усе наведене тут я розмістив просто аби відпочити від буденності. Разом з тим в мене немає бажаня припиняти публікації тих серій, які вже викликали інтерес багато в кого. Що ж до цієї замітки, то хотів також  дещо відволікти багатьох читачів від постійних клопотів та допомогти відчути весняний настрій... І просто посміхнутися.

А як це мені вдалося...


Першопочатково на текст щодо японської транслітерації натрапив оглядаючи матеріали пані "Sumna_Olesya".

Розміщений тут малюнок з дівчиною ви маєте можливість також побачити серед шпалер пані "Анастаська".

Першоджерело оповідки про майстра Ноноко: Когда Бог смеется. Сборник рассказов-медитаций. Перев. с англ. О. Вишмидта. - К.: "София", 2004; М.: ИД "София", 2004. - 240 с.


76%, 61 голос

13%, 10 голосів

11%, 9 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Эротическая танка РУБОКО ШО.

Перевод со старояпонского Питера Энгра.

РУБОКО ШО (вторая половина Х в.) - крупнейший представитель японской поэзии раннего
средневековья (эпоха Хэйан, сер. VII - кон. XII в.) первым дал образцы эротической лирики  в популярной форме танка (пятистишия).

Биографические сведения о нем полулегендарны. Известно лишь, что он занимал высокую
должность при дворе, но подвергся опале и умер вдалеке от столицы, в монастыре на острове  Цукуси (ныне Кюсю). Поэзия Рубоко была открыта только в конце ХХ века.


Весенним днем
На берегу покатом
Нашли друг друга в камышах
Мерцающим веером
Тела отражались в воде

[ Читать дальше ]

о животиках...)))

С приходом весны, на улицах наших городов все больше и больше начинает появляться обнаженных женских животиков. А вот в Японии даже есть праздник разукрашенных животов))).

[ Читать дальше ]

Yukimi-zake...)))

И поля и горы -
Снег тихонько все украл...
Сразу стало пусто.
Дзёсо

[ Читать дальше ]

Мидзухики-искусство плетения узлов

Япония,как и многие страны,славится своей традиционностью.Многие из традиций совершенствовались,многие упростились или вообще искоренились,но некоторые до сих процветают,такие как мидзухики.Мидзухики-эта традиция плетения из шнуров различных узлов,из чего получается красивый узор.Мидзухики как произведение искусство используется широко в индустрии подарков-к любому событию в жизни-рождение ребенка,свадьба,поминки,юбилей или поступление в университет-полагается свой подарок,завернутый и обвязанный совершенно по разному.

Шкатулка,преподнесенная Японскому посольству от китайского императора в 607 году,была украшена связанными узламииз красных и белых шнуров.Именно с нее начинается история Мидзухики.Уже позже,в эпоху Хэйан этот вид украшения получил свое название Мидзухики К концу периода Эдо шнуры мидзухики стали менее популярны,так как волосы стали носить короче и требовалась их подвязывать Но мастера из Иида расширили ассортимент и область применения шнуров и плетений Сейчас узлы Мидзухики применяются очень широко.На свадьбе их применяют для прически невесты,для подвязывания кимоно,украшают ими поздравления. Мидзухики делают из бумаги Васи,которая вручную делают и кустарников kozo,gampi и mitsumata .Эта бумага имеет очень плотное плетение и является самой плотной бумагой в мире.Ранее плели мидзухики вручную,но после производство механизировали.Бумагу Васи режут на полоски,а затем скручивают так,чтобы вдоль ее можно было легко разорвать,а поперек-трудно.Свитые шнуры сворачивают в клубки и мочат в воде,начиная сразу их разматывать,вытягивая их.На них наносят клей их водорорслей и прочесывают,бумага при этом пропитывается клеем и шнуры становятся толще.После этого их просушивают,а затем полируют и красят в разные цвета Узлы мидзухики

«Узел» по-японски звучит как «мусуби».Им можно обозначит как семейные узы и узы дружбы,так и деловое партнерство и деловой контракт.В искусстве мидзухики красиво завязанный узел вокруг корбочки с подарком означает связь дарителя с тем,кто его получает.

Статуи роботов в Японии.

1)В Токио установлена статуя Гандама.



Согласно статье в «Yomiuri», статуя робота была установлена здесь потому, что Камиигуса является своеобразным домом для «Sunrise», которая и придумала эту вселенную.



Молодым людям статуя нравится чрезвычайно, а вот более старшее поколение задаётся вопросом, откуда были взяты деньги на возведение статуи.



2)В Японии построена статуя гигантского боевого человекоподобного робота «Гандам» (Gundam) в натуральную величину, которая составляет 59 футов, или 18 метров.





Робот в процессе сборки.



Робот RX-78-2 построен в честь 30-летнего юбилея франшизы Mobile Suit Gundam — одного из самых успешных аниме-проектов Японии. Статуя размещена в парке Сиокадзэ (Shiokaze) в токийском районе Одайба (Odaiba).



И днём Гандам выглядит внушительно, но после заката, когда включаются прожекторы он выглядит просто потрясающе:







3)В честь восстановления города Кобе, после землетрясения 1995 года, была построена статуя робота Tetsujjin 28(Железный человек 28 или Gigantor) из манги Ёкоямы Митсутеру.



Это сооружение обошлось городу в 135 миллионов йен(порядка $1.4 миллиона)

Это были реальные статуи а вот еще одна,о которой мне не удалось найти никакой информации:



Ну и напоследок немного фотошопаpodmig



Спасибо за вниманиеsmile

Цветение сакуры - праздник весны Японии

  Жизнь в Японии не стоит на месте. Но и в стране, где высокими технологиями насыщены все сферы жизни человека, наступает время, когда японцы на миг останавливаются, замирают, чтобы насладиться потрясающим по красоте зрелищем - цветением сакуры. Не только японцы, но и жители других стран с нетерпением ждут начала цветения сакуры, превратившегося в целый праздник под названием ханами (хана - цветок, ми - смотреть).

 

[ Читать дальше ]

о мандаринках...)))

С наступлением весны, все больше и больше воды скапливается у нас во дворах. Скоро будем плавать, как утки. Мандаринки, например.))

[ Читать дальше ]