хочу сюди!
 

ИРИНА

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 45-54 років

Замітки з міткою «львів»

Гроші Садопомочі

Кто помогает «Самопомощи»: за счет каких средств существует партия Садового

11 серпня Кто помогает «Самопомощи»: за счет каких средств существует партия Садового

Андрей Садовой для финансирования партии «Объединение Самопомощь» «собирает» много, но не со всех

Финансирование политических партий в Украине, несмотря на принятый в 2016 году закон о выделении на деятельность партий прошедших в парламент бюджетных средств, продолжает оставаться весьма непрозрачным и наполненным вопросами к функционерам партий.

У изучившего финансовые отчеты политических партий Украины за 2016 год Национального агентства по предотвращению коррупции (НАПК) по итогам этих отчетов в апреле возникли вопросы к двум политическим партиям – «Батькивщина» и «Самопомощь». Речь шла о финансовой помощи от физических лиц, предоставляемой в партийные кассы с нарушениями действующего законодательства.

Щедрые, но тайные «Буратины»

27 июня на своей странице в социальной сети Facebook руководитель антикоррупционного агентства Наталья Корчак сообщила о решении Печерского районного суда в отношении Киевской областной организации политической партии «Самопомощь».

«Постановлением суда руководитель областной организации политической партии «Самопомощь», народный депутат Ирина Сысоенко признана виновной в совершении административного правонарушения, предусмотренного статьей 21215 Кодекса Украины об административных правонарушениях», - сообщила Корчак.

 

Суть нарушения по словам руководителя НАПК заключается в том, что благотворительные взносы в пользу политической партии зачастую вносились через кассу партийной организации.

«Взносы были получены от 10 физических лиц на общую сумму в 131900 гривен. В течение трех последних месяцев 2016 года указанные средства вносились руководителем областной парторганизации на текущий счет партии», - отметила Корчак.

Между тем, действующее законодательство требует от финансовых лиц, желающих «облагодетельствовать» партию, осуществлять благотворительные взносы в пользу политсилы исключительно в виде банковских переводов, причем лично физическими лицами с установлением учреждением банка персональной информации о тех, кто делает взносы. При внесении благотворительных взносов через кассу партии личность дарителя остается неизвестной, что позволяет осуществлять финансирование партии «втемную».

Как следствие, суд решил конфисковать в пользу государства, полученные таким образом 131900 гривен взносов, а также оштрафовать руководителя Киевской областной организации «Самопомощи» Ирину Сысоенко на 100 необлагаемых налогами минимумов граждан, то есть 1700 гривен.

Надо отметить, что финансирование партии «Самопомощь» всегда оставалось тайной за семью печатями. На все вопросы партия, называющая себя европейской и декларирующая прозрачность, отделывалась общими ответами в духе названия политсилы -«сами себе помогаем».

«Кто-то давал больше, кто меньше. Какую-то сумму давал Иван Мирошниченко, Анна Гопко. На самом деле каждый в меру своих возможностей. Было небольшое количество людей со стороны, которые давали небольшие суммы. Мы тратили средства на рекламу на телевидении и радио, а также покупали борды. Каждая минута имеет свою цену, это публичная информация, можете поднять и посмотреть все сделки», - так ответил на вопрос о финансировании избирательной компании в парламент 2014 года глава «Самопомощи» Андрей Садовой в интервью «Украинской правде».

Поддержал своего лидера, и глава фракции «Самопомощи» в Верховной Раде Олег Березюк, заявивший, что деньги на партии «дают люди», правда какие именно люди - так и не уточнил, сказав лишь, что сам платит членские взносы в кассу партии в размере 100 гривен в месяц. Также он отметил что члены партийных организаций в регионах ищут внебюджетные средства для проведения той или иной партийной акции.

В то же время он категорически отверг слухи о связи партии с крупным бизнесом, в частности, о том, что финансирование партии, якобы осуществлялось скандально известным экс-владельцем «Приватбанка» Игорем Коломойским, о чем заявлял помощник последнего Геннадий Корбан. 

«Партия «Объединение Самопомощь», которая публично заявляла об открытом отчете своей партии на парламентских выборах, оказалась не такой уж и открытой. Ранее «Самопомощь» сообщала, что получила наибольший вклад 3 миллиона гривен. Но в отчете для Центральной избирательной комиссии максимальный вклад оказался лишь полмиллиона. Не назвала фамилии главного дарителя партия и во время комментария и письменного обращения к ним», - посетовали журналисты программы «Схемы», пытавшиеся собрать данные о спонсорах политических партий Украины, финансировавших последние в ходе парламентских выборов в 2014 году. 

Деньги партии: от государственных до частных

С принятием в 2016 году закона о финансировании из государственного бюджета политических партий, прошедших в парламент, партии получили доступ к бюджетным деньгам, правда взамен должны были отчитываться о собственных доходах.

 

Итак, согласно отчету «Самопомощи» основным источником «дохода» в 2016 году для партии стали средства государственного бюджета – 12,46 млн. грн., к собственным поступлениям можно отнести взносы от физических лиц, которых за 9 месяцев эксперты насчитали 815 на общую сумму 918 тысяч гривен. В январе-марте 2017 года партия получила еще 14,1 млн. грн. из государственного бюджета.

Почти четверть из поступлений от физических лиц приходится всего на 2 человек - крупных предпринимателей.

Первый из них – Максим Смилянец, пожертвовавший в 2016 году на «Самопомощь» 130 тысяч гривен. Предприниматель является одним из учредителей ООО «Украинские магистральные сети» и ООО «Платформа ТВ», занимается бизнесом в сфере телекоммуникации и является партнером ЧАО «Датагруп».

На втором месте – соучредитель и бывший генеральный директор ЧАО «Датагрупп», после избрания народным депутатом Украины от «Самопомощи» вышедший из бизнеса Александр Данченко. Нардеп поддержал партию, благодаря которой получил свой статус, на сумму 80 тысяч гривен по итогам 2016 года.

На общую сумму в 112 тысяч гривен помогли родной партии помощники-консультанты народного депутата Украины от «Самопомощи» Олега Лаврика - Любомир Федюк и Станислав Баланович. Ряд экспертов предполагают, что деньги на самом деле внес Олег Лаврик, который будучи председателем исполнительного комитета партии лично заинтересован в наличии у партии средств и благотворителей. К тому же сам народный депутат, как и многие, пришел в политику из бизнеса, то есть является человеком небедным.

В целом надо сказать, что большинство народных депутатов от «Самопомощи» никак не помогают политической силе, кроме Данченко помощь своей партии в 2016 году перевели лишь 8 нардепов из 26: 

Лев Подлесецкий - 2500 грн.;
Любомир Зубач - 2400 грн.;
Оксана Сыроед - 1700 грн.;
Руслан Сидорович - 1300 грн.;
Егор Соболев - 700 грн.;
Анна Романова – 600 и 500 грн.;
Ярослав Маркевич – 800 грн.;
Игорь Диденко - 800 грн.

Что до расходов, то, как и полагается любой украинской партии львиная их доля уходит на рекламу, в том числе на собственную газету. Так, из 42 миллионов гривен государственных дотаций за 2016 и январь-март 2017 года у «Самопомощи» ушли на рекламу 22,7 млн. грн. или 53%.

В отличие от народных депутатов, не рвавшихся помогать родной партии, рядовые партийцы, в том числе работники главного офиса «Самопомощи», были бескорыстными, так как судя по отчетам партии ни один из них не получал заработную плату, работая таким образом на волонтерских принципах, о чем ранее заявляла народный депутат Украины Оксаны Сыроид.

Впрочем, с началом государственного финансирования политсила смогла себе позволить оплачивать труд партийцев и расходы на зарплату в партии выросли до 1,5 млн гривен.

Не менее интересным является вопрос помещений, в которых размещаются офисы политической силы. Так, в своем «базовом регионе» - Львове, партия имеет два офиса - центральный по адресу ул. Сахарова, 42 в Львове, а также еще один в 320 квадратных метров, взятых в аренду у львовского горсовета в сентябре 2016 года.

Для центрального офис по улице Сахарова партия арендует 18,5 кв. м в ПАО «Львовпромстройприбор», одним из акционеров которого является ОАО «Югозападэлектросетьстрой». Это предприятие в свое время в течение восьми лет возглавлял Андрей Садовый, а его совет до своего избрания народным депутатом возглавлял глава исполкома «Самопомощи» Олег Лаврик. Он же является одним из соучредителей «Львовпромстройприбор». Словом, рычагов для воздействия на собственника арендуемого офиса вплоть до полного неплатежа за офис, у партии хватает, тем более, что в этом же здании арендует помещение и КП Львовского горсовета, возглавляемого Андреем Садовым. 

Свой киевский офис «Самопомощь» арендует у ООО «Бигметр». Это нежилое офисное помещение площадью 164,46 кв. м по адресу улица Златоустовская, 50. Стоимость аренды этого офиса в третьем квартале для партии составила 138 грн. за кв. м – значительно дешевле соседних офисов в Шевченковском районе, аренда которых стоит около 500 грн. за кв. м.

Словом, политическая партия «Самопомощь» предстает типичной «элитарной» кадровой партией, которая не обладает развитым массовым аппаратом, членство в партии особо не предусмотрено, да и не нужно, и задача политсилы – приводить к власти нужных людей, которые сами же зачастую выступают спонсорами партии, хотя и забывают о ней до следующих выборов. И живут такие партии от выборов до выборов.

Впрочем, с вливанием в них государственных средств - по итогам 2017 года та же «Самопомощь» получит более 50 миллионов гривен, они могут стать живее, но все же скорее всего эти средства, как и прежде будут уходить в политический пиар, разве что вчерашние «волонтеры» партийных офисов все-таки получат официальную зарплату.

 https://lviv.comments.ua/article/2017/08/11/162421.html

Марина Порошенко взяла участь у роботі форуму у Львові

Марина Порошенко взяла участь у роботі Першого світового форуму українознавчих суботніх та недільних шкіл

17 серпня 2018р


Сьогодні, 17 серпня дружина Президента України у Львові взяла участь у роботі Першого світового форуму українознавчих суботніх та недільних шкіл, який зібрав понад 200 освітян із 36 країн світу. Захід проходить на виконання Указу Президента Петра Порошенка «Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови».

За словами Марини Порошенко, вперше за роки незалежності України питання збереження національної ідентичності українців за кордоном обговорюється на такому представницькому рівні: «Українське освітнє середовище за кордоном є джерелом поширення української мови, історії та культури. І є носієм правди про події, які сьогодні відбуваються в Україні – це вкрай важливо для зміцнення іміджу нашої держави на міжнародній арені», - сказала дружина Президента.

Дружина Президента наголосила, що «сьогодні для України захист української мови – це питання національного значення, бо мова – це символ держави».

Учасники Форуму мали на меті створити платформу для налагодження співпраці щодо поширення української мови у світі, розробити навчально-методичні матеріали для використання в українських суботніх та недільних школах за кордоном, а також – для обміну досвідом між педагогами, які викладають предмети українознавства. 

«Усі, хто зібрався сьогодні тут на форумі, мають велике українське серце. Львівщина надзвичайно пишається тим, що така зустріч відбувається саме у нас. Разом із багатьма людьми в межах України та поза нею ми зберегли нашу мову, традиції та культуру. Наша ідентичність - це наша муза. Без мови і культури нам ніколи не досягти успіху. Багато українців, які мешкають поза межами України, бережуть її в серці. Це важлива частка нашого народу. Адже саме вони є тою зв’язковою ланкою між українською державою та усіма українцями, яких порозкидало по світу. Українська держава завжди буде підтримувати тих, хто себе ідентифікує як українець. З великою гордістю ми будемо нести в світ нашу мову, віру і культуру», – наголосив у вітальному слові голова Львівської ОДА Олег Синютка.

До Львова завітала перша леді - Марина Порошенко

17 серпня дружина Президента України здійснить робочу поїздку на Львівщину.


У межах візиту Марина Порошенко візьме участь у роботі Першого світового форуму українознавчих суботніх та недільних шкіл, який збере понад 200 освітян із 36 країн світу.

Також Перша леді України та голова Львівської ОДА підпишуть Меморандум про долучення області до національного проекту Фонду Порошенка «Інклюзивна освіта – рівень свідомості нації», який реалізується у співпраці з Міністерством освіти і науки України. Із метою створення доступних та якісних умов для навчання дітей Львівської області Марина Порошенко передасть Олегу Синютці проекти Медіатеки та Ресурсної кімнати, які розроблені у співпраці Фонду Порошенка та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ.

Також дружина Президента презентує проект Малого групового будинку для дітей-сиріт, щоб такі заклади соціального захисту з’явилися у Львівській області.

У ході перебування на Львівщині, Марина Порошенко ознайомиться з роботою Інклюзивно-ресурсного центру Городоцької районної ради, який знаходиться у приміщенні опорного закладу освіти - Городоцький НВК №5 I-III ст. «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад».

Чи існує вирішення циганського питання в Європі?

Напад на «циганський» табір у Львові: хто виявився крайнім?



Вихідними група людей у масках напала на табір ромів у Львівській області, заколовши ножем його 24-річного мешканця, а також поранивши декількох людей, серед яких дитину. Захід засудив убивство на національному ґрунті, експерти звертають увагу на невтішну тенденцію утисків циган, націоналісти наполягають на тому, щоб поліція не заплющувала очі на злочини, які ті чинять, а в СБУ побачили російський слід.

Це не перший випадок погрому ромських таборів цього року. Перший стався навесні в Києві. Тоді праворадикальна група С-14 розгромила поселення на Лисій горі, обійшлося без жертв. Ще один напад стався в Тернополі, до нього були також причетні представники правих. Нещодавно в Києві в Голосіївському лісі також розігнали табір ромів, інформують Економічні Новини.

Як розповіли тоді в Нацдружині, їх на допомогу покликали лісники, бо роми завдавали шкоди зелених насадженням, розводили антисанітарію в національному заповіднику. Потерпілих не було, роми зібрали свої речі та пішли, побоюючись нападу націоналістів. Напади у Львові, що сталися минулими вихідними, – перші, що призвели до людських жертв.



Мер Львова Андрій Садовий жахнувся жорстокості нападників, вік яких становив 17-18 років. «Загиблого кололи ножами групою і з однозначною метою вбивства. Маму порізали за те, що намагалася захистити 10-річну дитину. Я прошу вас чітко усвідомити цю картину, перш ніж писати коментарі в стилі “так їм і треба!”. Історія свідчить, що відстань від цивілізованої людської істоти до бездушної бестії невелика. Залишайтеся людьми», – написав він у Facebook. Мер пообіцяв дати притулок усім постраждалим.

У прокуратурі Львівської області повідомили про затримання восьми осіб, семеро з яких – неповнолітні. Їм загрожує до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення. Затримані назвали себе членами незареєстрованого ультраправого угруповання «Твереза і зла молодь», яка використовує символіку націоналістичної організації Misanthropic Division. Вони називають себе «соціальними санітарами».

Голова Служби безпеки України Василь Грицак не виключив, що за погромами ромів може стояти Росія. «Декілька днів тому ми запобігли терористичному акту в Харкові. Це може робитися для розпалювання міжнаціональної ворожнечі», – припустив Грицак. Голова СБУ пояснює це тим, що РФ намагається всіляко зіпсувати імідж України у світі, виставляючи українців агресивними.

З цією думкою погодився міністр закордонних справ Павло Клімкін. «Росія намагається послідовно представити Україну як якусь радикальну реальність, що не дотримується прав людей. Ми дуже активно намагаємося зруйнувати ці зусилля Росії, проте маємо чесно сказати, що атмосфера толерантності, яка завжди була притаманна Україні, має зберігатися. І це не дасть Росії робити те, що вона послідовно робить», – сказав він.

Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко звернув увагу, що організація «Твереза і зла молодь», члени якої брали участь у нападі на табір, у соціальних мережах іменується як «Lemberg Jugend» і є підрозділом неонацистської організації Misanthropic Division.

«І все б нічого, одні неонацисти пов’язані з іншими неонацистами, загалом один суцільний круговорот неонацистів, але куди веде ниточки Misanthropic Division? А прямо до продажного поляка, клоуна всія російського ТБ, Томаша Мацейчука! Річ у тім, що «Misanthropic Division» – це організація, яка вийшла, скажімо так, з-під пера саме цього креативного поляка. Саме він нею залякував у своїх інтерв’ю, нібито викриваючи страшний режим київської хунти, що ввібрав у себе елементи «бандерівщини та нацизму», – пише експерт.

За його словами, «креатив Мацейчука» належно оцінили у ФСБ. І саме членів організації «Misanthropic Division» згодом нібито відловлювали в Криму. Повідомляли, що майже всі «українські диверсанти» були з «татуюваннями Misanthropic Division», проте жодного фото чи відео цих наколок не оприлюднили.



«І от починаються погроми таборів ромів, та ще й із жертвами. Тему відразу підхоплюють російські пропагандисти, зокрема Дмитро Єрмолаєв, головний редактор Федерального тижневика «Российские вести» і на півставки кадровий співробітник СЗР РФ, куратор Мацейчука. А телеграм-канал, що був каталізатором нападів на ромів, отримав величезну кількість репостів через російські групи Вконтакте. Підбиваючи підсумки вищезазначеного, вимальовується цілком певна картина того, що ситуація з ромами – це не просто ефект невдоволення гарячої та радикально налаштованої молоді, а ретельно спланована операція СЗР РФ для створення інформаційної хвилі як усередині України, так і за її межами», – резюмував Коваленко.

А директор ромської програми міжнародного фонду «Відродження» Ольга Жмурко бачить в останніх погромах таборів ромів політичний підтекст і пов’язує такі дії праворадикальних організацій із наближенням виборів. На її думку, такі інциденти – не що інше, як «роздмухування ситуації та спроба через найбільш вразливих отримати якомога більше суспільної підтримки». «Праворадикальні рухи активізувалися в гонитві за «дешевими» голосами, але за дуже трагічну ціну», – сказала експерт.



До таких випадків, як у Львові, призводить бездіяльність і байдужість правоохоронних органів і влади загалом, уважає керівник штабу «Національний корпус» Родіон Кудряшов. «Ми акцентуємо на тому, що ніхто не має права самовільно відбирати чуже життя. Проте також звертаємо увагу на те, що такі жахливі ситуації є похідними непрофесіоналізму та бездіяльності правоохоронних органів і влади загалом, які ігнорують проблеми, пов’язані з ромською меншістю», – сказав він.

У цьому солідарний і політичний аналітик Дмитро Корнійчук. «У чому проблема з цими радикальними організаціями? Усі найбільші контролюються СБУ і МВС. І їм дають команду «фас» тільки в потрібному напрямку для створення картинки в ЗМІ. Але є різні дрібні тусовки неонацистів. Для влади ці товариші нецікаві як ресурс. Однак молоді «нацики» дивляться ТБ, бачать картинку безкарності «старших товаришів» (не знаючи, що їх контролюють силовики) і вирішують діяти самі. Як діяти? Це ми побачили на прикладі вбивства циган біля Львова. Тоді як контрольовані погроми в Києві за участю С-14 були без жертв. Пора Авакову та Грицаку зрозуміти, що вони загралися. І не можуть контролювати ситуацію», – сказав експерт. Корнійчук переконаний, що вихід із ситуації є – почати «закручувати гайки» своїм «ручним» націоналістам, щоб непідконтрольні боялися».

Зі свого боку, політичний експерт Валерій Димов звертає увагу на те, що проблема ромів сьогодні є в багатьох західних країнах. «Ксенофобські настрої є не лише в Україні. Сьогодні ми бачимо неприйняття на Заході біженців і взагалі людей іншого способу життя. У Німеччині навіть у керівній коаліції заявляють про те, що виганяти з країни тих, хто має прописку в інших державах ЄС. Такі проблеми в Італії, Греції. У США роблять гучні заяви про емігрантів», – зазначає експерт.

На його думку, вирішити проблему «циган» складно через те, що їх дуже важко інтегрувати в суспільство. «Важко інтегрувати тих людей, які ставлять питання власної ідентичності саме в тому, що вони не хочуть бути інтегрованими. Складно зробити соціальні ліфти в кастовій громаді, якою є цигани. Ці проблеми треба вирішувати, проте навіть багаті країни не в змозі. І вони просто можуть знайти крайніх – Україну, звертаючи увагу на нас як державу, де порушуються права нацменшин, щоб приховати власні проблеми», – вважає Димов.

В Україні є план заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської нацменшини на період до 2020 р., проте програма не фінансується вже понад два роки.

Якщо спиратися на останній перепис населення, в Україні офіційно зареєстровано близько 40 тис. представників ромської національності. Водночас неофіційно, за даними профільних правозахисних організацій, на території країни проживає 300-400 тисяч ромів.

«Наслідки взагалі непередбачувані. Якщо зараз країна не почне на державному рівні вирішувати цю проблему, то через десять років у нас може бути близько чотирьох мільйонів людей, які проживають без паспортів, неписьменних і несоціалізованих. І з цим потрібно працювати вже сьогодні», – говорить член комітету Ради з питань прав людини, нацменшин і міжнаціональних відносин Ірина Суслова (БПП).

Напад на табір ромів засудили в посольстві США в Україні. «Шоковані нападом на табір ромів у Львові. Зловмисників потрібно притягнути до відповідальності. У Європі, зокрема в Україні, немає місця расизму та насильству», – ідеться в повідомленні.

З аналогічною реакцією виступили в Раді Європи, закликавши українську владу збільшити зусилля для протистояння радикалам. Як зазначила комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович, в інших випадках реакція влади на насильство та залякування, спрямовані проти ромів, «була байдужою або неефективною». «Тому я закликаю українську владу посилити превентивні заходи, кримінально переслідувати і притягувати до відповідальності винних у таких актах», – заявила єврочиновник.

Тим часом представники ромської національності не мститимуться у відповідь на погроми їхніх таборів, заявила віце-президент ромської організації «Чіріклі» Зола Кондур. Вона запевняє, що «ромські групи захисту» створювати ніхто не буде. Натомість роми розраховують на ефективне розслідування інцидентів правоохоронними органами.

Автор: Ксения ЛАЗОРЕНКО
27.06.2018 18:27:24

Вентилятори Вентс для побуту і промисловості

Вентилятори ВЕНТС (VENTS), які пропонує львівська компанія Євроклімат, займають лідируючу частку ринку побутових вентиляторів в усьому світі і стрімко збільшують частку промислових вентиляторів. Наслідуючи світові тенденції, ВЕНТС активно розробляє серії енергоефективних і безшумних побутових вентиляторів, які користуються дуже високим попитом у споживачів усього світу. Промислові відцентрові і осьові, дахові та канальні вентилятори, шумоізольовані вентилятори відповідають найвищим світовим вентиляційним стандартам.

Побутові вентилятори ВЕНТС
відрізняються поєднанням високої продуктивності і надійності при малій споживаної потужності і низькому рівні шуму. Ідеально підходять для організації вентиляції ванних кімнат, санвузлів, кухонь, житлових та інших приміщень площею до 30 м2. Діаметр патрубка варіюється від 100, 125, 150, 180 до 230 мм. Опції побутових вентиляторів включають в себе в залежності від моделі шнурковий вимикач, таймер, датчик вологості, датчик руху, зворотний клапан, двигун на шарикопідшипниках, турбо-двигун підвищеної потужності, двигун низької напруги (12 В).
Побутові вентилятори VENTS за типом поділяються на інтелектуальні вентилятори iFan, осьові енергозберігаючі вентилятори з низьким рівнем шуму (Квайт ВЕНТС і Сіленто), осьові канальні вентилятори ВКО / ВКО1, осьові настінні і стельові, декоративні вентилятори, віконні вентилятори і відцентрові вентилятори.
Промислові вентилятори ВЕНТС поставляються для круглих каналів від 80 до 455 мм і прямокутних каналів від 400х200 до 1000х500 мм. За типом пром.вентілятори VENTS поділяються на вентилятори для круглих каналів (повітроводів), для прямокутних каналів (повітроводів), камінні відцентрові вентилятори, шумоізольовані вентилятори, відцентрові, осьові і дахові вентилятори.

У Львові влаштували масове виконання Гімну України

У Львові влаштували масове виконання Гімну України
У Львові влаштували масове виконання Гімну України

ЛЬВІВ-КИЇВ. 12 березня. УНН. Львів’яни біля Ратуші у центрі міста влаштували масове виконання Гімну України. Про це повідомив кореспондент УНН у Львові.

Сьогоднішня акція присвячена до Дня національного гімну України. Цьогоріч Україна відзначає 153-ту річницю від дня першого публічного виконання Державного Гімну та 203-річницю від дня народження автора музики Гімну України Михайла Вербицького.

З цієї нагоди на площі Ринок усі охочі спільно виконали Державний Гімн України. Разом на площі Гімн виконували військові, оркестр, громадські організації та звичайні львів’яни.

Загалом участь в заході взяло близько двох тисяч людей. 

Нагадаємо, Президент П.Порошенко анонсував указ про десятирічну програму зміцнення статусу української мови.

Джерело: УНН

Які автобани будуватимуть через Львів

Міністр інфраструктури України розповів, які автобани будуватимуть через Львів

22 сiчня 2018 

Міністр інфраструктури України розповів, які автобани будуватимуть через Львів (Перелік)

У Львові з’явиться нова транспортна артерія

Міністр інфраструктури Володимир Омелян розповів про проекти будівництва міжнародних магістралей через Львівщину.

Володимир Омелян,  зазначив, що стартувало будівництво нової транспортної гілки, яка поєднає Чорне і Балтійське моря та пролягатиме через Львів. Мова про так званий транспортний коридор Go Highway.

«На це вже витрачаються мільярди гривень. У підсумку має бути повністю європейський автобан, якщо ми знайдемо необхідне фінансування і концесіонерів. Це буде нова транспортна артерія, у тому числі і для Львівщини, але абсолютно міжнародного характеру. Цим проектом ми долучаємо Україну до проекту Via Carpatia. У жовтні ми підписали меморандум з міністром інфраструктури Польщі Анджеєм Адамчиком. Працюємо і над північним об’їздом Львова, який також стане частиною Go Highway»,– розповів міністр.

Крім того, у кошторис 2018 року закладена підготовка проектної документації на новий автобан, який поєднає Чоп зі Львовом. Це значно скоротить тривалість подорожі через Карпати – максимум 2 – 2,5 години, і зробить цю подорож безпечнішою, адже передбачається зовсім інше пролягання маршруту. «Це довгий проект. Маємо розуміти, що упродовж двох років вдасться зробити лише технічно-економічне обґрунтування та почати пошук джерел фінансування. Ще невідомо, чи це буде концесійний варіант, чи проект втілюватиметься на кредитні або ж державні кошти», – зазначив Володимир Омелян.

Цього року також планують повністю завершити підготовку до тендеру на будівництво концесійної дороги Львів – Краковець. Для цього необхідно ухвалити певні зміни до законодавства, які вже зареєстровані в парламенті.

«Сподіваємося на позитивне голосування у першій половині цього року, після чого зможемо перейти до тендерних процедур. Ця дорога актуальна, потреба в ній точно є. Трафік машин достатній, тож ми бачимо її перспективною», – додав він.

Фото: forpost.lviv.ua

Взяв та не зробив. А.Садовий.

   
Коли Ви слухаєте слізні плачі головного самопомочяна в Україні пана А.Садового про те, що влада Порошенко нібито його переслідує та всіляко перешкоджає йому і не допомагає вирішити проблему львівського сміття ... 
То знайте та пам'ятайте, що пан Садовий з 2006 року є одноосібним міським головою, а це 11 років в кріслі !
І за ті 11 років пан Садовий так і не спромігся вирішити проблему львівського сміття, а лише її поглибив ще й людським життям.
А чи пам'ятаєте ви, як пан Садовий з януковичами у 2012-му гроші на Євро 2012 "освоював" на покращення життя ?
А от якби пан Садовий і справді думав та дбав про Львів, то кращого моменту для будівництва сміттєпереробного заводу поблизу Львову, ніж в 2011-2012 не було ... і тоді  перемогла жадоба особистої наживи пана Садового.
Але пан #Садовий завжди думав тільки про своє збагачення та про свою "#самопоміч", а не про проблеми Львову, і про сміття зокрема ...
А тепер от плаче та жаліється нам.
 

Обмін Валют, Львів

https://vk.com/club135874462
Обмін Валют Львів, найкращі курси у Львові
Запрошуємо в групу, де можна вигідно купити або продати валюту. Для учасників групи існують покращені курси. Оновлення курсів відбувається щоденно

Шахи у Львові - 1

№14, липень 2016

Шаховий Львів

Львів здавна вважається шаховою столицею України. Він дав світові 44 гросмейстери – більш ніж будь-яке інше місто країни. Вихованці знаменитої львівської шахової школи брали участь у матчах претендентів на звання чемпіона світу, захищали честь національної збірної, здобували гучні перемоги в престижних міжнародних змаганнях.

Понад чверть століття лідером українських шахістів залишається львів’янин Василь Іванчук. І останніми роками, у складні й драматичні для України часи, місто Лева зберегло свій шаховий статус. Торік Марія Музичук виборола звання чемпіонки світу, а цьогоріч саме у Львові вперше в Україні відбувся матч за жіночу світову шахову корону. Звідки починаються витоки шахових традицій Львова, як вдалося зберегти їх попри всі сучасні виклики й негаразди? З нагоди започаткованого кілька років тому Дня шахів України поговорімо про це докладніше.

Кава в інтелектуальному інтер’єрі

Сьогодні у Львові в кав’ярнях сидять за столиками відвідувачі не лише за горнятком кави, а за планшетом, ноутбуком, смартфоном, електронною книгою. Здається, аромат кави проникає навіть у соцмережі, так природно поєдналися віртуальний і кавовий простори. А якщо подумки перенестися на терени Львова середини ХІХ століття, коли про електронні носії й гадки не мали, то й тоді в кав’ярнях не лише пили каву — на столиках ще стояли шахівниці, своєрідні «плати» інтелектуальної гри. Для гравців-інтелектуалів уже тоді шахи стали частиною їхнього духовного життя. І не тільки їхнього. За шаховими баталіями спостерігали численні відвідувачі, з-поміж яких були поважні й знані мешканці міста  — дворяни, банкіри, адвокати, промисловці, професори, намісники.

Таким своєрідним шаховим клубом у Львові свого часу стало «Кафе Мюллера», згодом центр гри перебрався до «Віденської кав’ярні», де шахістам навіть відвели окреме приміщення. Цей привілей вони дістали завдяки одному з найактивніших тогочасних гравців — правнику Олександру Лоріа, що був зятем власника кав’ярні.

У різні роки найпопулярнішими шаховими кав’ярнями були: «Американська» на початку вулиці Січових Стрільців, «Авеню» на площі Міцкевича (нині — ресторан «Спліт»), «Рома» (проспект Шевченка, 25), «Севілья» (Пекарська, 2), «Рітц» (нині — «Українські страви» на розі вулиць Костюшка та Січових Стрільців) і низка інших. Власники кав’ярень усіляко заохочували гравців, бо за ними приходило чимало уболівальників. Коли ж приїздили знаменитості й тут влаштовували матчі та сеанси одночасної гри, прибутки закладу значно збільшувалися.

Від клубу до світового визнання

Львівський журналіст Іван Яремко, який досліджує шахову історію Львова вже 40 років, поділився з журналістом «Віча» своїми знахідками й спостереженнями.

—У листопаді 1894 року у Львові заснували Львівський шаховий клуб, який розмістився у приміщенні «Гранд-Отелю» і налічував 45 членів. Вони обрали своїм головою графа Михайла Мйончинського. Клуб одразу ж влаштував перший чемпіонат міста за участю восьми найкращих шахістів. Переможцем став Ігнаци Попєль (1863–1941), який потім багато років був одним із провідних шахістів міста й успішно виступав на великих міжнародних турнірах у Європі.

Трохи згодом за ініціативою професорів та активних студентів Львівського університету й «Політехніки» шахи поширилися у студентському середовищі, з якого вийшло чимало майстрів.

Перша світова війна зашкодила розвиткові шахів, але вже у двадцяті роки їхня популярність у Львові набула нової сили. 1922 року відновив діяльність Львівський шаховий клуб, 1926 року створили Товариство українських шахістів, шаховий клуб «Гетьман» та інші клубні заклади, що брали участь у популярних командних чемпіонатах міста. Почали виходити й спеціалізовані видання: «Шаховий місячник», «Шахи», «Шахіст». Велику роль у популяризації шахів відіграли запрошення видатних гросмейстерів — чемпіона світу Олександра Алехіна, претендентів на світову шахову корону Акіби Рубінштейна, Рудольфа Шпільмана, Борислава Костіча, з якими львів’яни дістали можливість позмагатися в сеансах одночасної гри. І в ті роки шахові поєдинки зазвичай проходили за столиками кав’ярень.

Найкращі львівські шахісти у складі збірної Польщі успішно виступали на Всесвітніх шахових олімпіадах, зокрема Генрик Фрідман здобув «бронзу» (1935), а Ксавери Сулік — «срібло» (1939). Також з-поміж українських шахістів помітні здобутки мав Стефан Попель, котрий після другої Світової війни став триразовим чемпіоном Парижа й перемагав на турнірах у США, — розповів Іван Яремко.

Перемога «Шахового Коника»

30-ті роки минулого століття у кав’ярні «Рітц» та поруч у готелі «Народний» на Костюшка (нині — управління митниці) збиралися переважно українські шахісти, а в «Ромі» — поляки. Тут вирували пристрасті, за партіями відомих маестро спостерігали десятки прихильників, а багатші з них потім пригощали все шахове товариство смачною вечерею. Про запеклий поєдинок на десяти дошках між українською та польською командами у приміщенні кав’ярні «Рітц», який українці виграли (6:4), збереглися спогади очевидців.

Львів'янин Євген Чучман, активний діяч спортивного руху, який багато років входив до складу керівництва спортивного товариства «Україна», а після війни став головою однойменного товариства в канадському Торонто, так описав шахове життя Львова після Першої світової війни:

«…Багато української молоді, яка студіювала за кордоном, вернулася додому не тільки з новими знаннями, але також з новими ідеями й потребами духовної розваги. У той час появилося багато молодих шахових талантів, які згодом засяяли повним світлом на світовому небосхилі,
як-от професор Стефан Попель — неодноразовий чемпіон післявоєнного Парижа, а потім переможець турнірів в Америці. Славу українському імені на Австралійському континенті ширив Ярослав Шевчик, рівно ж Мирослав Турянський вибився на одне з передових місць в Америці. До таких шахових талантів належав також Лев Туркевич. Щоб дати змогу згаданим талантам виявити себе, зайшла потреба створити самостійний український клуб шахістів… у домівці Союзу українських купців і промисловців на Підвальній, було схвалено стaтут товариства під назвою «Шаховий Коник», а мене обрано його головою.

Урешті настала пора зміряти свої сили з чужими шахістами, а то й одразу з найсильнішими, що належали до «Львовскєго клюбу шахістув» (ЛКШ), до якого входили переважно поляки і жиди. (…)

До змагання з ЛКШ наш «Шаховий Коник» розпочав дуже солідну підготовку. Відбувалися постійні товариські тренінги між собою. Найбільш завзято тренувалися кандидати на першу дошку — Стефан Попель і Лев Туркевич».

«Обираючи, кого з них поставити на першу дошку проти майстра Генрика Фрідмана, скористалися порадою духовного провідника Михайла Присташа, котрий вважав, що, попри високий клас гри Попеля, краще поставити Туркевича, бо той «добрий імпровізатор, ніякої школи не признає — він сам для себе школа» і першими ходами «геть зіб’є Фрідмана з пантелику, так що той не не буде знати, з ким має до діла, чи з геніяльним ляїком, чи з геніяльним майстром». Так і зробили. Розрахунки українців справдилися, бо Лев Туркевич таки грав нешаблонно і зумів подолати Генрика Фрідмана — члена збірної Польщі, бронзового призера Всесвітньої шахової oлімпіади 1935 року.

Аристократи гри

До них належать диригент, композитор Лев Туркевич і професор франко-латинської філології Стефан Попель. Обидва вони захоплювалися шахами з дитинства, здобули добру освіту у вищих закладах Львова, Брюсселя, Відня, Парижа. Обидва походили зі священицьких родин: Туркевич замолоду мешкав при соборі Юра, де служив його дід, а Попель був приватним секретарем митрополита Шептицького.

Лев Туркевич рано проявив музичні й математичні здібності. Обрав за фах перше, писав музичні твори, керував українськими хорами, працював у Львівському оперному театрі диригентом. Поміж цією творчою роботою забігав до кав’ярні зіграти кілька партій. Емоційний, дотепний і непередбачуваний у грі, він легко здобував перемоги. Коли студіював математику у Відні, грав у шахи в знаменитій кав’ярні «Централь».

Стефан Попель був секретарем українського шахового товариства «Шаховий Коник», у 1926 році став одним із засновників Товариства українських шахістів, а також лідером цієї команди в усіх регіональних змаганнях. Зважаючи на те, що він магістр франко-латинскої філології Львівського університету та магістр юриспруденції, його запрошували до збірної Львова для участі в командних чемпіонатах Польщі. І це було надзвичайним винятком, бо поляки дуже рідко пропонували українцям місце у своїй команді. Також він популяризував шахи серед української громади, часто виступаючи із сеансами одночасної гри в різних куточках Галичини.

Обидва українці-інтелектуали Попель і Туркевич вперше познайомилися із «совєтами» у 1939 році, а тому після війни, не маючи жодних ілюзій щодо своїх перспектив, емігрували спочатку до Європи, а згодом опинилися в Канаді. Вони й там не забували про шахи. Шахісти СТ «Україна» 1957 року здобули командну першість Торонто й привернули до себе увагу шахових кіл Канади.

Попель, переїхавши до США, став чемпіоном у кількох американських штатах, переміг у турнірі українців Америки і Канади 1969 року. В чемпіонаті США 1956 року розділив
4-те – 8-ме місця, зігравши з майбутнім чемпіоном світу Робертом Фішером унічию. В університеті Фарго, крім основного курсу «французька література», вів курс шахового мистецтва. Його останнім турніром стала першість американських українців у 1986 році. А через рік на 80-му році життя Стефан Попель помер.

Лев Туркевич прожив значно менше, у 60 років його спіткала невиліковна хвороба. Обидва поховані далеко від рідного Львова, однак на батьківщині їх імена не забуто. Встановлено пам’ятні меморіальні дошки, відбуваються шахові турніри для вшанування їхньої пам’яті.
(далі буде)