Замітки життя

Замітки з міткою «життя»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

Мамині вишиванки

22.12.13, 14:06
життя, мама

Твої вишиванки мамо!
Подають магії знак,
З мережки живими словами
Мовлять ромашки і мак

Мовлять, про жито без меж,
Як у жовтавому осені злоті,
Молодою по полю ідеш,
І старієш в будденій роботі

Ідеш з прикритим чолом,
Боса – по стернях і росах,
Там,де ти лежиш за селом,
Колись жито сушила в покосах

Скільки за вік ти зв”язала снопів,
Скільки нажала ти жита,
Нині лежиш у мовчанні полів,
Небом безоднім прикрита

А я в далекі поїхав краї,
Й тут серед зимньої ночі,
Сняться натруджені руки твої
І такі рідні зажурливі очі

У снах тебе я бачу,
Таку гарну, ще молоду,
І, як сон віщий тлумачу,
Що тебе на Небі знайду\

Хоч встає сонце на світання,
Співає жайвір з верховіть.
Та зупинилась ти востаннє,
І Душа полинула в блакить…
——————————————
Кажуть тісно у труні лежати,
Пройнятим печалю і жалем.
Тож будем своє жито жати,
І ще доволі поживем...

Коментарі: 0

Воїн світла

Віршований текст. Сам собі поет

18.12.13, 22:55
біт, вірш, життя, мінус, текст

Сам собі поет.

Писати вірші, насправді дуже легко!

Просто потібно по дружитися з римою

І писати про те, в що віриш твердо!

Також потрібно ручка і листок,

В моєму випадку це телефон,

плюс Віндосовський блокнот.

Набагато важче писати мінуса,

мутити біт, поверх текста.

Потім трек, такий що в душу коле,

таке зробити не кожен зможе.

Далі студійка, запис, трек в мережі.

Попадає людям в саме серце, як ток по вені!

Зараз пише кожен третій,

Кожен другий думає що геній

І кожен хоче щоб його читали,

Слова на біт поклали, коментували.

Та насправді кому це треба?

Зараз кожен сам собі поет,

Кожен сам знає що для нього пріоритет.

Ским спати, кого любити.

На стакан присісти чи косяк забити.

Спорт, наука чи бабло.

Для одного щось добро!

Для іншого, те саме, чисте зло!

Кожен сам обирає чим себе вбивати!

Просто безглуздо здоровим помирати)))))))

Коментарі: 10

Воїн світла

2 віршованих тексти

13.12.13, 22:35
вірш, вона, життя, кохання, наркотики, осінь, текст

Ми не читаємо книжки, зате читаєм пабліки

І всі підсіли на власний сорт героїну,

як на голку наріки!

В ночі, коли одні, коли в тиші,

Ми думаєм про тих хто у душі,

Про тих хто в самому сердці!

І в багатьох заради них, воно ще б'ється.

Кохання перетворили на наркоту.

Якщо так, то так то похуй.

Дилер, дай дозу, по вені їбану!

А мені б таку як ти, тільки щоб кохала.

Я не знаю де її знайти, але я скучаю, правда!

А мені б таку як ти, тільки щоб поряд, щоб взаємно!

Та тебе тут нема, лише в текстах ці сентименти...

Двадцять п'ята осінь так і не стала доброю.

Листя опало, душа лишилась хворою.

А навколо всі такі щасливі, всі по парах.

В день тримаючись за руки, в вечері по барах.

А я пам'ятаю як тоді сидів на парах.

Двісті сорок третя аудиторія, вікно.

Вона десь в цих стінах, та їй насправді все одно.

По вікні вода, за вікном дерева голі

І парк на сороковому мікрорайоні.

Коментарі: 5

Воїн світла

Блог Провінційного Растамана. Трохи про смерть.

11.12.13, 23:00
життя, знаменитости, люди, роздуми, смерть

30 листопада загинув в автокатастрофі Пол Уокер, один з головних акторів фільму "Форсаж".

До цього це я? А до того що чувака мені реально шкода. А от те що недавно загинув пацанчик з мого населеного пункту, мені похуй! Цікаво правда? Думаю я не один такий. Це взагалі цікаво, коли помирає хтось з відомих людей, яких ми поважали, які були нашими кумирами, в нас скорбота. А якщо помирає якась людина з якою ми часто пересікаємося, нам звичайно шкода але особливої скорботи не відчуваємо. Я маю на увазі наприклад водіїв маршрутки в якій ми їздимо, ну помер та й помер, буде інший, яка різниція кому гроші за проїзд передавати? Продавець, або сусід з іншого кінця вулиці чи на три поверхи вище. Так шкода, але як правило подумали про те годинку та й забули.

А от коли помирає відома людина, тоді починається масова жалоба. Хоча по суті, ми ту людину знали не краще ніж того водія маршрутки. Ми знаєм відомих людей за їхніми творами і діяльністю, про особисті якості ми ж по нічого не знаємо. Акторів ми знаємо по їхніх ролях, виконавців по піснях і т.д. Прикалує коли хтось в коментах пише які ці люди були хороші. Бля, ти що з ними дітей хрестив, чи бухали ви десь разом що ти таке плетеш?

Взагалі відомим людям краще не доживати до старості, якщо вони хочуть стати легендою. Згадайте лише Курта Кобейна, Боба Марлі, Віктора Цоя (Цой певно зайвий, він же живий), Сергія Бодрова, Ігоря Пелиха, Назарія Яремчука. Згадайте також істерію навкло Джексона, Джопса, Емі Вайнгауз. Вони померли якраз в ідеальний час для того щоб стати легендою! Водію маршрутки легше, йому якось побоку коли вмирати, статус легенди йому не світить))) А от водію з "Форсажа" цілком навіть світить.

Стало цікаво чи згадає хтось про того пацанчика з мого населеного путку наприклад через сорок років? Я точно ні! Ну хіба що, якщо ця замітка доживе десь на сервері до того часу і я її перечитаю.

Хм... А чи згадає хтось про нас?

Коментарі: 30

O Башта

Моя позиція - то моє право !

06.12.13, 20:18
бандитська влада, життя, тимошенко

Коментарі: 2

Воїн світла

Підгрузило. Віршований текст

27.11.13, 22:18
вірш, життя, текст

Мені так легше, напишу і попускає.
За вікном осінь з зимою стосунки виясняє
А мене не слабо підгрузило,
Вже двадцять пять років чекаю що щось зміниться,
Станеться зі мною якесь диво...
Зима не страшна,
коли разом за руки під сніжинки з небес!
Коли є лиш Вона,
А все інше просто втрачає свій сенс!
Коли від дотику губ серце палає!
І тепло навіть тоді,
Коли водойми товстим льодом вкриває!
Та нажаль її нема і я вкотре буду замерзати,
Притулившись до чавунних батарей
Три місяці весну чекати.
Хтось на низькопрофільних катках до клубу в вечері,
А я стирати шузи об асфальт таки приречений.
Нажаль той пацанчик не я, в нас з ним різні маршути.
В нього друзі, кохана. В мене лиш ці тексти їбануті.
По теорії ймовірності існують парарельні світи,
Це копія нашого світу, але там по іншому зводять мости.
В якомусь з них в мене все як треба! Є друзі, коханна...
А для щастя більше нічого не треба!