хочу сюди!
 

Лана

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 40-57 років

Замітки з міткою «історія»

трішки історії - відповідь москаликам


а ще 

З якої мови Петро узяв назву " Russia" : - Латинського.
Гербом Русі що було? - Тризуб.
Гербом Золотої Орди що було? - Двоголовий птах.
Освіта (просвіта) московітам хто приніс? - Українці.


- Країна, що не має національної самоідентифікації, росіяни в ній не мають своєї землі,
- Уся історія Московії і Росії, це суцільні війни - набіги з вогнем і мечем, раазбои, захоплення територій і поневолення народів,
- Гімну немає (Гімн СРСР),
- Прапора немає (прапор Нідерландів),
- Герба немає (Двоглавий орел, зустрічається ще в древньому Шумерові! у Золотій Орді, в Чернігівському Князівстві, в Австро-Угорщині, і ще сотнях гербів),
- Москву заснував шостий син Київського князя Володимира Мономаха - Юрій Долгорукий,
- Російська православна церква узята в 1299 році з усіма " потрухами" у митрополії Константинопольського патріархату Києва,
- Матрьошку вкрали у китайців, а балалайку у монголів (Вона називалася ДОМБРА),
- Національної кухні немає! (безглуздо називати український борщ - ЩІ, з тієї простої причини, що свіжої капусти немає, і замінювали її квашеною) пельмені - подібне блюдо, існує у будь-якій кухні, будь-якого народу, тільки називається по різному: манти, равіолі, хінкалі
- Великий Космос - Корольов (житомирський укроп),
- Великий Брежнєв - знову укроп

Порошенко відмочив

До учорашнього дня жоден з президентів не озвучував цей історичний факт вголос!



"Історія"

То тут є блог.

Цікаво... спробуєм.

Ще давно в школі не любила історію, але тепер в зв'язку з нинішніми подіями всі стали активно нею цікавитись: хто ми, звідки походимо... Зацікавилась і я, і навіть віднайшла підручник з історії.
Відкриваю і читаю про Староруську державу, про братні народи і все, що з цього випливає - починаю згадувати, чому не любила історію.

Майдан рік тому - 5 березня 2014

Новітня історія України.  


5 березня 2014: знову мирний Майдан продовжує стояти. Патріоти поминають героїв Небесної Сотні, вимагають люстрації, збирають допомогу для заблокованих військових ЗСУ в Криму та вступають до лав добровольчих батальйонів.

Історична реконструкція

Грюнвальдська битва — складова частина історії багатьох європейських держав, в тому числі — України. Одна із найбільших битв доби середньовіччя відбулася 15 липня 1410 року. У ній брали участь десятки тисяч воїнів. З одного боку — військо держави Тевтонського Ордену (16000–27000), яке очолив Великий магістр Ульріх фон Юнгінген, з іншого — союзників, Королівства Польського на чолі з королем Ягайлом та Великого князівства Литовського, руського і Жемайтіського на чолі з великим князем Вітовтом (разом 32000–39000). Поразка у битві під Грюнвальдом підірвала могутність орденської держави. 

    У ті далекі часи значна частина українських земель входила до складу цих двох держав, кордон між якими проходив приблизно по Південному Бугу. Отож на полі битви у королівському війську можна було побачити стяги з гербами руських земель — Галицької та Львівської, Подільської (їх було три), Перемишльської, Холмської. Власну хоругву виставив племінник короля — князь Сигізмунд Корибутович, який мав володіння на землях Волині.

    У складі литовського війська були хоругви з Волині, Київщини та Чернігівщини. Під кожним стягом йшли в бій сотні воїнів, які вирушили воювати «панів пруських» з берегів. 

Вранці 15 липня 1410 року обидва війська зустрілися на полях між селами Грюнефельде (нині — Грюнвальд) і Танненберг (нині — Стембарк). (с) http://vitaliery.blogspot.com/2015/02/2014.html?spref=fb

Щороку на полі бою проводяться фестивалі і реконструкція битви.

                           



Реконструкція максимально наближена до історії, отже і їжа повинна бути лише історична, така, яку їли люди в ті часи.

 
                                                                    
Пам"ятки, що відзначають битву

 
                                                         






Короткометражні історичні фільми

Ігор Рюрикович


Святослав Ігорович



Люстрація. Як це було.

Зліва направо: Ніколо Бомбаччі, Беніто Мусоліні, Петтачи (коханка Мусоліні), Акилле Стараче, Алессандро Паволіні, підвішені за ноги на міській площі. Мілан. Італійська соціальна республіка. 28 квітня 1945 року.