Создай свой мир реально-нереальный,

Живи в нём и таинственно, однажды

Войдёшь ты сказкой в каждый дом буквально

И этот дом - для сказки станет башней...

Запитання: Людина сприймає реальність через себе. Це як промінь світла, який проходить скрізь скло.

Але як бачити реальність безпосередньо? Може це є неможливим?

Наприклад: усі ми бачимо, чуємо, відчуваємо запах, смак, наша шкіра
відчуває температуру та дотик... але насправді чи сприймаємо ми все це
безпосередньо?

Цей процес можна порівняти зі скануванням зображення. Щоб комп'ютер
"побачив" зображення, воно повинно пройти кілька етапів. І тільки
перетворившись на цифрову копію, комп'ютер "побачить" зображення.

Тож чи можемо ми бачити, сприймати та відчувати реальність безпосередньо?

Відповідь:Давайте залишимося в межах комп'ютерної аналогії та подивимося, що далі відбувається, з інформацією, яка потрапила у наш мозок-комп'ютер.

Є така комп'ютерна програма "Файнрідер", вона розпізнає текст.
Не знаю, чи відомо вам це, але Файнрідер - абсолютно безжальна та безкомпромісна програма. Вона поділяє всю інформацію, яка потрапляє до неї через сканер на дві категорії: текст, або зображення. Якщо ви захочете за допомогою цієї програми послухати музику, або передивитися улюблений фільм - ви будете розчаровані. Ні музики ні кіно для файнрідер не існує. Подібна програма закладена у у нашу свідомість, вона розпізнає тільки те, що потрапляє через фізичні органи чуття (фізичний сканер).

Те, чого не здатний сприйняти наш сканер - просто не існує.

А тепер, важливе:: людина, яка підкорилася програмі, закладеній у її свідомості перетворюється в істоту, яку можна назвати Файнрідером:

-   світ, з точки зору Файнрідера керується науковими законами та 
складається з матеріальних об"єктів.

-   кожний Файнрідер має дивну властивість, ПЕРЕБУВАЮЧИ СЕРЕД ЖИВОГО СВІТУ, НЕ ПОМІЧАТИ ДУХОВНОЇ ПРИРОДИ РЕАЛЬНОСТІ.

Живий Світ чинить супротив діяльності Файнрідерів, створюючи перешкоди у реалізації їх неприродних бажань, та ослаблюючи їх тіла чисельними хворобами.

Вчиняючи так, Живий Світ допомагає Файнрідерам вилікуватися від чужої, нав"язаної програми.

Тільки позбавившись від обмежувальної програми, що керує нашою свідомістю, ми набуваємо здатності сприймати Живий Світ у його повноті.

Це і буде безпосереднє сприйняття та розуміння світу.

Бажаю вам цього,...

ЧУДЕСНЫЙ МИР ДЕТСТВА  Елена Шевкопляс.

 

[ Читать дальше ]

Всем спасибо за поздравления!
А мне вот такой подарочек попался.
Нашла на одном женском форуме -все очень доходчиво, искренне, своими словами, с юмором, но глубоко по сути- а главное-от души! большая редкость такие тексты!
Вот не имею права не поделится с Вами:
"Я писала тем, кто просил рассказать это для людей, которые далеко от Церкви, готовы сделать первый шаг, но как? Что делать? Куда идти? ...

http://forum.myjane.ru/viewtopic.php?t=31251
Часть 1: "Что такое Исповедь?"
Часть 2: "Как готовиться к Исповеди?"
Часть 3: "Как, где и когда можно исповедоваться? Как прилично одеться? Могут ли нас смутить или обидеть в храме?"
Часть 4: "Что такое Причастие?"
Часть 5: "Как подготовиться к Причастию?"
Часть 5: "Как принять Святое причастие?"

С каким трепетом наши первоклашки пошли в первый класс! С каким доверием к учителям и школе. Родители, как полагается отвели детей с бантиками и цветами за ручку и сдали классным руководителям.

Но на наши школы давят со всех сторон. В октябре в наших школах прошли ряд событий, подтверждающих, что ювенальная машина набирает обороты. В 22 школе (и не только в ней), ученикам 1 класса, был задан классной руководительницей вопрос: «Дети, кого родители обижают дома?». Руки были подняты - немного, но были. Для чего задавался этот вопрос??? В школе, оказывается уже есть специальный психолог, который в ответ на недоумевающие вопросы родителей на родительском собрании, начала объяснять, что мол мы хотим что бы ваши дети росли всесторонне развитыми личностями. А тем временем детки, которые подняли руки взяты на контроль и теперь будет отслеживаться ситуация в этих семьях.

Когда у девочки, учащейся в этом классе спросили: «А ты не поднимала руку?», мудрый ребенок ответил: «Нет мама, я не хочу что бы у вас были проблемы»!

Зато другой девочке, которая подняла руку были рассказаны в школе ее права и когда она пришла из школы, то заявила, что она имеет право не делать уроки и поэтому на просьбу матери делать уроки ответила отказом. Когда мать попросила ее помочь - ребенок ответил что и это она имеет право не делать. И что делать теперь этой маме, которая знает что психолог в школе держит на контроле ее семью. Обращаем внимание - это реальные вещи, которые с нашими детьми, первоклассниками в наших школах!!!

Водворение ювенальной юстиции в нашей реальности проявляется все явнее. Начиная с повсеместно висящих плакатов для детей о Конвенции прав ребенка, где в картинках объясняется что деточка имеет право на личную жизнь, на развлечения, отдых, на любую информацию, что имеет право скрывать от родителей все что хочет, не быть принуждаемым к труду и учебе и т.д. Детям повсеместно рассказывают, что они имеют право подать на родителей в суд.

Люди добрые!  Дальше будет еще хуже - все эти сценарии развития событий проигрывались не раз не в одной стране! Детей будут пичкать их правами, пока самые хорошие не восстанут против родителей - не допустите этого! Пусть хоть в вашей школе не будет такого произвола. Учителей вынуждают делать подобные вещи. Необходимо защищать учителей, отказывающихся от этого. И это могут сделать только родители.

Помимо того, что во многие учебники и программы входят ювенальные элементы изучения детьми их прав (тоже с 1 класса), в школы попадает пропагандистский материал для дополнительной обработки детей! Эта листовка распространялась в школе № 66 и других школах на Победе.

Почитайте, что ваш ребенок имеет право «непристойно висловлюватись, немити посуд, відригувати за обідом». Неужели не найдется родителя который поставил бы на место этих «просветителей»

Мы уверены, что многие прочитав эту листовку, подумают что это шутка. Тем кто не верит, советуем пойти в 66 школу и спросить распространялось это у них или нет? Когда родители увидев ЭТО у детей, естественно начали спрашивать  у администрации школы, кто это распространяет - и получили ответ - “мы не знаем кто это распространяет”.

Разработчики ювенального сценария раскидывают сети для «проблемных семей» не только с помощью школы. Помимо школьного контроля, к нему присоединили еще и медицинский. Недавно разговаривая с детским врачем, моя родственница упомянула, что видела соседку в нетрезвом состоянии - педиатр очень заинтересовалась, попросила адрес этой соседки и фамилию. На вопрос зачем ей это та объяснила что, в этом году нашим участковым педиатрам дано распоряжение собирать сведения о так называемых «проблемных семьях». Эти сведения будут стекаться в ювенальные контролирующие органы, которыми будут приниматься меры соответствующие принятым законам. А законы эти нам известны - они типичны во всех странах.

Например, только что был “втихаря” принят антиконституционный закон об обязательной вакцинации - вот вам и повод засомневаться в ювенальщиках, подходящие ли вы родители вашим детям, если вы не захотите сделать ему какую-то прививку.

Мы знаем, что в Священном Писании написано, что в последние времена «восстанут дети на родителей». Но это произойдет не потому что эти дети такие плохие, а потому что их так научили, что у них есть «права», что они имеют права не делать уроки, не мыть посуду, не делать то, что им говорят родители, то есть не слушаться родителей. И мы как родители должны сделать все что бы уберечь своих детей в послушании и доброй жизни.Если кого заинтересовало, вот ссылка на статью. Там еще много всего интересного!!! http://sovest.dnepro.org/2009/511.html#more-511

   Детки и их верные друзья - собачки)))

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поспілкуватися зі мною ви зможете через скайп - process57

Бесіда 7  Думка з листування: судити про інший світ нам складніше, ніж уявити четвертий вимір.

ЯК УЯВИТИ ЧЕТВЕРТИЙ ВИМІР?

Що ж, спробуємо уявити четвертий вимір.
Давайте у нашому пояснені, матеріальний світ будемо вважати двомірною площиною, а духовний світ – тримірним простором.

Якщо ми вважаємо себе матеріальними істотами, то будемо мати вигляд точки, або плями на площині. У такому випадку нам важко уявити тримірний простір тому, що наша свідомість налаштована на існування у площині. Щоб відірватися від неї та злетіти у простір духовної
реальності необхідно змінити налаштування нашого сприйняття та мислення.

НАЛАШТУВАННЯ СПРИЙНЯТТЯ.

Знаєте, чому дітям подобаються казки? Тому що вони відображають містичну сторону світу, до якої діти є ближчими, ніж дорослі. Діти цілісно та більш безпосередньо сприймають оточуючий світ, вони вміють занурюватися у процес життя та переживати його повноцінно, вони інтуїтивні у спілкуванні, що дозволяє їм безпомилково відчуваючи ставлення дорослих до себе. Але, найбільша відмінність від дорослих проявляється у дітей в емоціях, адже їхнє життя вщерть наповнене радістю.

Діти сприймають світ, як велику загадку. Це відбувається не тому, що вони нічого не знають про фізичні закони, а тому, що вони бачать загадкову сторону реальності, відчувають її всім своїм тілом. Адже сприйняття дітей є цілісним. Воно не обмежується п’ятьма органами
чуття, все тіло дитини є органом, який сприймає енергетичну та духовну сторону світу .

В процесі соціалізації, дорослі всіляко заохочують дітей до інтелектуального розвитку:

Пам’ятаю маленького хлопчика років п’яти, який безперестанку говорив. Він говорив, задавав запитання, не слухаючи відповіді продовжував говорити. Він не замовкав ні на хвилину, а дорослі, які опікувалися ним, безперестанку вихваляли його – який розумний.  Дитина втрачала інтерес до звичайних дитячих забав, адже їй сподобалося бути в центрі уваги дорослих та отримувати схвальні відгуки про себе.

Дитина, успішна в інтелектуальній діяльності, втрачає здібність до розуміння світу через тілесне сприйняття. Її увага витісняється з тіла та концентрується в голові. Тіло дитини
перестає бути органом сприйняття та розуміння оточуючого світу.
Внаслідок цього реальність втрачає свою містичну сторону та набуває рис матеріального, обумовленого раціональними поясненнями, світу.

НАЛАШТУВАННЯ МИСЛЕННЯ.

Існує два принципово різних методи пізнання : цілісний та інтелектуальний.

Про інтелектуальний метод пізнання ми знаємо все, адже користувалися ним у школі. Його суть є у тому, що кожний об’єкт та явище світу розглядається через посередництво інтелекту.
Нам пояснили, що світ складається з окремих матеріальних об’єктів. Їх можна бачити, торкатися руками, але зрозуміти їх можна тільки через інтелектуальне мислення.
В основі інтелектуального методу пізнання покладене припущення, що людина є істотою, відокремленою від явищ світу.

Уявіть собі людину, яка знаходиться у скляній колбі та розглядає дерево, що росте на вулиці. Для того, щоб зрозуміти якесь явище, наприклад – дерево, ця людина вимушена спочатку створити абстрактний образ-поняття дерева, а потім через це поняття вона може зрозуміти, що саме вона бачить перед собою.
Виглядає це приблизно так: людина щось бачить, знаходить в своїй голові підходяще поняття та говорить про себе: - ага, дерево. Наліпка приклеєна, пізнання завершилося. Але, чи зрозуміла людина суть саме цього конкретного дерева?
 
Інтелектуальний метод пізнання відокремлює нас від світу. Між нами та світом виникає штучно створений бар’єр. Він не дозволяє нам розчинятися у явищах світу та відчувати їх
сутність. Крім того, вся наша увага постійно зайнята інтелектом, який весь час, всі двадцять чотири години на добу говорить нам що є що.
Внаслідок цієї внутрішньої зайнятості ми стаємо неспроможними відчути особливість та неповторність кожної миті життя та відчути його справжність так, як ми робили це у дитинстві. Ми відчуваємо, що життя проходить повз нас, та нічого не можемо вдіяти.

Інтелектуальний метод пізнання є громіздкий та важкий у використані. Він потребує довготривалих процедур навчання, які забирають у нас роки життя.

Але, найбільша особливість інтелектуального пізнання є у тому, що воно має обмежене коло застосування. Воно є відповідним у галузі технічної цивілізації. У царині живої природи та людини, інтелектуальне пізнання спрощує та спотворює світ до простих механічних уявлень, які не відповідають складній природі реальності. Людина вимушена перебувати у штучно
створеному світі механічних уявлень, які підміняють собою реальність.

Іншими словами: між людиною та реальність виникає прошарок, що складається з інтелектуальнообумовленого сприйняття та мислення, який ізолює нас від реальності.
Таким чином, саме завдяки інтелектуальному методу пізнання, ми сприймаємо себе матеріальними істотами та перебуваємо у двомірній площині матеріального світу.

Перейдемо до розгляду цілісного пізнання.

Людина має здатність до цілісного пізнання, до такого, коли необхідне знання приходить саме собою без обтяжливого інтелектуального навчання. Слід зауважити, що це знання є особливим. Воно не є інтелектуальним чи технічним. Воно завжди стосується реальної потреби людини в конкретній життєвій ситуації, в даний момент часу. Різницю між
інтелектуальним та цілісним пізнанням можна побачити на прикладі. Інтелектуальне пізнання нагадує собою процес будівництва. Спочатку закладають фундамент, потім, цеглина за цеглиною, будують стіни та дах. Кожна цеглина є частиною інтелектуального знання. Зведення будинку, як процес інтелектуального пізнання, є досить довготривалий та потребує
значних зусиль.

Цілісне пізнання нагадує собою політ у повітрі. Ви пливете у небі та бачите ліси, поля, будинки. Ви бачите їх одразу цілими. Ви можете спуститись нижче та роздивитися все більш детально. Будинок, як символ інтелектуальної науки ви бачите вже збудованим. Тобто, цілісне пізнання, приходить миттєво, спочатку як загальне бачення, потім проясняються деталі. Цілісне знання пізнається не інтелектом, а всім тілом. Воно схоже на вміння плавати, або їздити на велосипеді. Ти схоплюєш це миттєво і тепер користуєшся ним все життя.

Ще один цікавий момент. Коли людині відкривається цілісне знання, вона нерідко говорить, що завжди знала це. Вона усвідомлює, що володіла цілісним знанням завжди, але не вміла, точніше – забула, як їм користуватися.

Інтелектуальне пізнання опирається на інтелектуальне, раціональне мислення. Перехід до цілісного пізнання змінює якість мислення. Відбувається вихід мислення за рамки буденності та загально прийнятих значень. Цей процес називається трансценденція мислення. Розповім про психологічне дослідження, яке проводилося в одній з шкіл нашого міста.

Дослідження було направлене на вивчення трансценденції мислення школярів. У ньому приймали участь учні сьомого, дев’ятого та одинадцятого класів. Учням запропонували тест, що складався з коанів дзен та даоського вислову. Потрібно було прочитати ці вислови та
написати, як вони їх зрозуміли. Пояснимо на прикладі.

Перший коан у тесті був такий: “Одна стріла збиває одного орла. Дві стріли – це вже занадто.” Розуміння цього вислову поділялося на три рівні:
- буквальне розуміння;
- розуміння на рівні переносного смислу;
- трансцендентне розуміння.
На перший коан учні відповідали приблизно так – „Не можна вбивати птахів.” Це була сама проста відповідь, яка означала буквальне розуміння коану.. Більш складна відповідь була такою – „Все треба робити добре з першого разу”. У цьому випадку учень розумів коан, як прислів’я, яке має переносний смисл.
Перша та друга відповіді були показником буденного, або раціонального мислення. Але самими цікавими виявилися прояви трансценцентного мислення. Під час обробки тестових матеріалів необхідно було прочитати відповіді учнів та віднести їх певної категорії. Спочатку попадалися звичайні відповіді. Але, коли зустрічалися трансцендентні відповіді, кожний раз
відбувався енергетичний та емоційний поштовх - відчувався сплеск радості та бадьорості. Адже трансцендентна відповідь учня несла у собі енергію самого коану: - „Жодної стріли не треба. Орел, що кружляє у вишині, дарує мені свободу”.

Дослідження виявило найвищий рівень трансценденції мислення в учнів сьомого класу (середнє арифметичне кількості трансцендентних висловів - 0.3), нижчий рівень у дев’ятикласників (середнє арифметичне - 0.25) та ще нижчий у одинадцятикласників (середнє арифметичне - 0.15). Тобто, у семикласників виявлено трансцендентних висловів в два рази більше, ніж у одинадцятикласників. Це підтверджує те, що в процесі шкільного навчання містичний компонент свідомості дітей зменшується а раціональний - збільшується.

Виникає питання, чи можна повернути цей процес в зворотному напрямку? Так, але спочатку необхідно:

- усвідомити обмеженість раціональне мислення;

- відмовитися від спроб осягнути містичну сторону реальності за допомогою свого інтелекту (цей крок є найважчим)

Тільки після цього можна розпочинати пошук методів досягнення трансцендентного мислення.

Для того, щоб відірватися від площини матеріального світу та злетіти у простір духовної реальності слід зробити дві речі:

- розширити сприйняття реальності;

- досягти трансценденції мислення.

Тільки після цього перед нами відкриються двері у справжню реальність, символом якої є третій або четвертий вимір.

З повагою,...                  ПЕРЕХІД НА БЕСІДУ 8

  Поспілкуватися зі мною ви зможете через скайп - process57

Бесіда 5

ХТО ТАКІ Є МИ САМІ?

З дитинства запам"яталось суворе потрясіння, яке сталося, коли я вперше дізнався, що люди живуть один раз, а потім помирають НА-ЗАВЖ-ДИ! Пам’ятаю пронизливий страх, який заповнив тоді все моє тіло.

Пізніше, в школі, я пережив ще одне розчарування, яке виникло на уроці географії. Нам показали карту світу, та сказали, що всі географічні відкриття закінчились, і на Землі більше не лишилося білих плям. Вчителька промовила це, чомусь, з гордістю. Пам’ятаю, я відчув себе ошуканим: адже найцікавіше на світі вже відбулося, але потім втішився – ще залишилася далека та загадкова Африка.

Так у своєму житті, я вперше зустрівся з двома глобальними істинами про себе, та про навколишній світ:

- ми, люди, є істотами, які помирають;

- ми живемо у матеріальному світі, і все цікаве у ньому вже відбулося.

Ці істини принесли у собі непозбутню печаль і нудьгу, які тінню лягли на серце.
Так, чи приблизно так, кожна дитина у нашому раціональному світі стає частинкою сучасного світобачення.
Хто ми насправді: - люди, які живуть один раз та щезають назавжди, чи істоти з вічною душею?

Матеріалістична психологія розглядає людину, як біосоціальну істоту. Біологічна частина – тіло людини, а соціальна – її свідомість.
Одночасно, свідомість є продуктом головного мозку. Вона „виділяється” мозком так, як наприклад, жовч виділяється печінкою. Відповідно, коли людина вмирає, свідомість вмирає разом з нею. Звернемося до сучасної психології.

З точки зору трансперсональної психології, свідомість існує незалежно від людини та її мозку. С.Гроф пояснює зв’язок між мозком та свідомістю на прикладі телебачення:
Всім відомо, що телевізійна передача записується на студії, потім транслюється в ефір у формі електромагнітних хвиль, і тільки після цього її можна подивитися по телевізору. У наведеному прикладі, свідомість аналогічна електромагнітним хвилям, які існують у просторі
незалежно від приймача, тобто, мозку. А мозок людини і є приймачем свідомості.
Природа реальності у С.Грофа розширюється – поруч з матеріальним світом існує поле свідомості.

З позицій процесуальної психології, світ, у якому ми живемо є потоком. Цей потік складається з матеріальних об’єктів, живих істот та подій. Кожна людина здатна бачити світ, як потік, та керуватися його течією.
Сутністю людини є життєвий потік.
Його можна уявити у вигляді джерела, або струмка. Якщо життєвий потік тече, людина відчуває себе наповненою радістю та щастям. Всі ми переживали цей стан у дитинстві, а потім поступово втрачали, коли наш життєвий потік блокували в процесі нашого виховання.

З позиції тілесно-орієнтованої психології, тіло людини можна розглядати, як проекцію свідомості на матеріальний план, як затверділу думку, думку людини про себе саму та про зовнішній світ. Взаємодіючи з тілом людини, можна здійснити вплив на свідомість.

З точки зору психології духовності, людина є духовною істотою. Всі проблеми людського буття вкорінені у духовній площині, і саме тут вони мають повне та гармонійне вирішення.

Ми люди, є духовними істотами. У дитинстві ми є цілісними та живемо повноцінним життям. У процесі виховання нас „розрізують” навпіл: блокують та відкидають духовну частину, та створюють у тілі новий (ворожий до людської сутності) центр свідомості – інтелект. Дитина
поступово втрачає відчуття занурюваності, розчинення у бутті. З’являється внутрішній спостерігач, який не живе повноцінним життям, а тільки спостерігає за ним. З цього моменту ми відчуваємо, що живемо не по-справжньому, що нам невистачає чогось важливого. Залишаються спогади про яскраве та радісне життя у дитинстві, які перетворюються у мрії про майбутнє щастя. Щастя же нам обіцяють, тільки після успішного соціального  самоствердження. Так ми стаємо невід’ємною частинкою соціальної машини.

З  погляду тілесно-орієнтованого психолога, люди виглядають непривабливо: блоки на горлі, на руках, внизу живота, панцир на Серці, в очах нескінчений буденний діалог з самим собою, голова „від’єднана” від тіла.  Така тілесно - енергетична форма суперечить людській природі.

У нашому тілі, там, де повинен горіти вогник радості, тепер маємо відчуття холоду та порожнечі .

Шукати істину нас примушує відчуття того, що ми живемо несправжнім життям.

Але, найголовнішим є те, що кожний з нас здатний повернутися до своєї істинної природи та стати щасливим. Варто тільки відкрити двері та вийти з матриці.

З повагою...

  Поспілкуватися зі мною ви зможете через скайп - process57

Бесіда 4

ЧИМ Є НАШ СВІТ?

МАТЕРІАЛІСТИЧНЕ СВІТОБАЧЕННЯ

Заглянувши у минуле, можна побачити, як створювалася сучасна форма матеріалістичного світобачення. Станіслав Грофф у книзі „За межами мозку” та Фритьоф Капрі "Дао фізики" пов”язують цей процес з науковими відкриттями у природничах науках дев’ятнадцятого сторіччя. Найбільший вплив на громадську свідомість набула тоді фізика Ньютона.
Саме вона своїми постулатами про непорушність матерії створила та кристалізувала картину матеріального світу, як завершеної реальності. З дев’ятнадцятого сторіччя уявлення про світ міцно увійшли в соціальну свідомість, обумовили напрямок розвитку сучасної науки та хід
цивілізації.

Саме на основі фізики Ньютона дітям у школі пояснюють, що вони живуть у матеріальному Всесвіті.
Виглядає він, як великий годинниковий механізм - планети обертаються на своїх орбітах, все діє на основі фізичних законів. Дітям легко уявити такий простий механічний Всесвіт, і вони погоджуються з своїми вчителями. Пояснення матеріалізму супроводжується подібними доказами: - бачиш перед собою стіл? - він існує, якщо не віриш, можеш доторкнутися до нього.

Реальність це те, що ми здатні побачити, відчути, до чого можна доторкнутися, -

пізніше це визначення трохи розширюють – реальністю вважається ще те, що можна зафіксувати фізичними приладами.

Так з дитинства, самі того не розуміючи, ми стаємо матеріалістами.
Тепер ми впевнені, що світ складається з мертвої матерії. Відчуття мертвості світу, пронизує нас страхом.
Ми боїмося пропасти у цьому великому, мертвому світі, тому нашою найголовнішою турботою стає прагнення до виживання.
Щоб вижити, ми маємо багато і важко працювати, накопичувати ресурси (запаси „на чорний день”), перемагати супротив навколишнього світу, конкурувати з людьми.
Життя перетворилося на нескінченну боротьбу за виживання.
Але, чи дійсно наш світ є мертвий?

РЕЛІГІЙНЕ СВІТОБАЧЕННЯ.

Наряду з матеріалістичним, існує релігійне світобачення.. Воно є напівматеріалістичним.
Його суть складається у тому, що в матеріалістичну картину світу вмонтована ідея Бога..

Тепер на тлі мертвого світу існує жива субстанція, що вносить в життя людини значні корективи (слід нагадати, що ми аналізуємо не інтелектуальний рівень людини, мова йде про глибинний рівень нашої свідомості (рівень світоглядних стрижнів) , на якому ідея перетворюється в акт сприйняття, переживання, життєвий досвід ).
Тепер людина відчуває наявність Бога, має з ним зв’язок, переживає Його присутність, як частину свого життя.
Виникає питання – Бог це ілюзія чи реальність? Для віруючої людини Він – АБСОЛЮТНО ОБ’ЄКТИВНА РЕАЛЬНІСТЬ!

Мова йде не про те, що людина створила собі ілюзію, вірить у неї та відчуває її. Йдеться про

істинну природу нашого світу, який має здатність відкриватися людині поступово
- настільки, наскільки вона (людина) готова його сприйняти..

По суті, релігійна свідомість на порядок вища, ніж матеріалістична, вона більш відповідає природі світу та людини.

МІСТИЧНЕ СВІТОБАЧЕННЯ.

Як матеріалістичне, так і релігійне світобачення є складовими сучасної культури та обслуговуються нею.
Йдеться про те, що кожній людині в рамках культури „вмонтовують” в глибинний рівень свідомості матеріалістичну, або релігійну ідею. Ця ідея виконує налаштування сприйняття відповідної реальності.

Містичне світобачення є ще ближчим до істинної природи світу. Воно є не матеріалістичним.

З чого складається містичне світобачення, та яка основна ідея відповідає його суті?

Тут є складності, адже основну, базову ідею містичного світобачення необхідно шукати: а) за межами культури, б) за межами інтелектуального пізнання..

Індійці вважають наш матеріальний світ - ілюзією, у тибетському буддизмі він відноситься до двох (світ людей та світ тварин) з шести існуючих світів, толтекі вважають нашу планету Земля живою істотою, що має свідомість.

Для матеріаліста наведені погляди є маячнею, або, як сформулював би науковець – уявленнями та віруваннями примітивних народів, адже вони суперечать нашому здоровому глузду.
Між матеріалістичним та містичними світами – прірва.
Ми можемо спробувати подолати її, але що спонукає нас до такого кроку?

Людина розпочинає духовний пошук з якоїсь своєї причини.
Для одних поштовхом до пошуку стає глибокий зв’язок із своєю внутрішньою сутністю, для других - неподолана життєва проблема, або хвороба, для третіх - бажання змінити своє життя та щирий інтерес до всього незвичайного.
Інтерес до містичного виводить нас за межі нашої обізнаності. Ми потребуємо нових знань, але де їх знайти? Культура технічної цивілізації ігнорує існування духовної реальності, тому знання ми маємо шукати за її межами.

Наступна складність у розумінні містичного світобачення є у тому, що його неможливо осягнути за допомогою інтелекту. Адже логічне, раціональне мислення є чинником техногенного буття.
Для передачі духовних знань, необхідно спочатку зупинити інтелект людини, потім вказати напрямок пошуку істини.
На цьому принципі побудовані християнські притчі, дзен-буддійські коани.

Містичне світобачення має принципову особливість - воно не може бути доповненням до існуючої матеріалістичної картини світу тому, що основане на іншому сприйнятті,
розумінні та переживанні реальності.

Замість того, щоб наводити інтелектуальні кальки з базових ідей містичного світобачення, запропоную вам спробувати осягнути ці істини безпосередньо.
Поставтеся до цього завдання легко - так, як до гри.

Прочитайте наступні вислови, обдумайте їх, визначте, чи сподобалися вони вам.
Було би цікаво довідатися, як ви зрозуміли ці вислови.

1. Одна стріла збиває одного орла. Дві стріли — це вже занадто.

2 У літню місячну ніч кумкання жаб пронизує Всесвіт і поєднує усіх в одну велику родину.

3. Прогулюючи до півночі від Червоних вод, Жовтий Предок піднявся на вершину гори, а повертаючи, задивився на південь і втратив свою Чорну Перлину. Він послав Знання відшукати її, але воно не знайшло; послав Того, Хто Бачить Павутину Здалека, і той не знайшов; послав Сперечальника, і той не знайшов; послав Подібного до Небуття, і Подібний до Небуття її відшукав.
— Як дивно, — викликнув Жовтий Предок, — що відшукати її зумів саме Подібний до Небуття !

По долгу службы фотограф Бобби Сэджер (Bobby Sager) встречался лицом к лицу с детьми, живущими в уголках мира, охваченных войной. Фотографии Бобби Сэджера опубликованы в его книге "Сила невидимого Солнца".

[ больше ]