На выходных, переключая каналы, попал на вот такую картинку:




Литвин организовал трансляцию из своего дома где-то там в мелком населенном пункте и около часа рассказывал о том, как его воспитывали, как он тут в школу ходил и вообще о своей простой и неказистой жизни честного чиновника.
В кадре есть все нужные глазу простого выборца атрибуты - старенькая мама в платочке, красивый голубой рыночный свитер, от умиления над которым хочется плакать, ковер на стене, чай и пирожки на переднем плане. Добрый и такой свой Литвин столь умело создал картинку, что ее хочется поставить в музей народного искусства Украины.

Попробуйте ответить на следующие вопросы:
- является ли свитер Литвина обычной формой его одежды или же карнавальным костюмом, который одевается раз в четыре года для агитации на выборах в Верховную раду / президента?
- является ли рассказ импровизацией или же вопросы-ответы идут по четкому плану, а за кадром тусуется целая команда визажистов, сценаристов, охранников и другой свиты, а сама запись снимается в сотню дублей?
- всегда ли на стене висел этот ковер или же его привезли час назад на дорогом мерседесе, а еще десяток машин стоимостью не менее 200 000 евро стоит под домом?
- скуховарена ли вся еда на столе или же пирожки намазаны клеем для красивого блеска, в чайнике пусто, а торт куплен в рядом находящемся "Сильпо"?
- как часто сам Литвин приезжает в этот дом?
- является ли его рассказ о своей жизни правдой?

Режиссерским постановки на ТВ всегда дарили мне массу положительных эмоций и радость от того, насколько политики любят развлекать людей смешными вещами. Особенно часто - в преддверии выборов.

Заболела страна гриппом. Не в первый раз! Но прошлые года как обычно - путем передачи инфекции в массовых скоплениях людей. А в этом году - Украину грппом заразили политики. Все было ничего, вплоть до позапрошлой пятницы. Пока с экранов телевизоров наши пресловутые политики не начали заражать страну информационным гриппом! Блин, все выходные, по всем каналам чихали! Мама дорогая! Так ведь нельзя сеять панику. Иногда за такое расстреливают. Статистику прошлых лет начали предъявлять только через неделю. И, что самое характерное, она ведь смешная. В прошлом и в позапрошлом годах картина была печальние. И ничего. Жили и пандемии никакой небыло и народ как-то выжил. Отсюда напрашиваеться вывод - простая народная лоботомия!!! Такое уже было. Первый раз на мою память, массово и нагло, это Кашпировский. Красиво тогда народ одурачили. Второй - когда при Горбачеве по 4 сотки людям под дачи раздали. Вроде все как землевладельцы стали. Пока разогнулись, пока голову подняли и на солнце посмотрели и СССР успели развалили. Еще долго можно говорить хорошо это или плохо, но это тема отдельного разговора. Так вот, в предверии выборов, пока свеж в памяти 2004г, почему бы и не ввести в стране такую галиматью. И людям есть чем заняться, кроме политики, учитывая что свое здоровье прежде всего, и можно ограничивать массовое скопление людей под видом пандемии. Умная баба. Хорошо завернула.

Поэтому я с при встречах, после слова "Здрасте", прошу чтобы при мне об истерии (выборы, грипп, кризис) не говорили. Чего и вам желаю.

 

Секретные карты секретного Львовского метрополитена - расскеречены!



1. Бандэривська - здесь проводят испытания лекарств на русских людях.
2. Нэзалэжна - сюда привозят украденных младенцев и варят из них борщ.
3. Гытлиривська - тут издеваются над правослаными(РПЦ-МП) священниками.
4. Конотопська - пыточная №1. Я не буду описывать, это очень грустно.
5. Шэвчэнковська - пыточная №2. Я не буду описывать, это очень грустно.
6. Лембергська(в память о фашистском названии Львова) - здесь находится офис метро, его руководство.
7. Натовська - здесь находится учебный центр метро - тут обучают искусству пыток над русскими людьми.
8. Бабо-Параскінська(в память о ордіноноске-оранжоідке ) - секретная станция, никто, кроме руководства не указывает, что на ней происходит.
9. Гранычна - сюда доставляют русских, пытавшихся пересечь границу т.н."Украины" со стороны Польши.
10. Донецька(надменное издевательство - назвать станцию именем города со 100% русским населением) - распределитель, сюда привозят новых жертв.
11. Крымська(опять удар по морали и русской гордости) - крематорий, здесь сжигают останки тех, кто героически погиб во время пыток.
12. Украйиньска(снова удар по русской гордости, вы понимаете?) - газовая камера. Может пора уже отключить им газ? Нет, Матушка-Россия не бросит своих соплеменников во временной оккупации.
13. Щаслыва - здесь находятся комнаты отдыха для сотрудников метро, душ и кинозал.

Станции работают 7 дней в неделю, 24 часа в сутки. Работать там считается очень престижным. Дежурить на станции в День Рождения Бандеры - вот то, к чему учат стремиться молодых Львовян.

Вот все же неприятная личность. Как-то умеет она людей раздражать. А тут еще и увидел ее предвыборную агитацию. Наиболее ярко получилось на наружке. Иду я мимо сити-лайта и что-то заставило меня вернуться и прочитать еще раз. Так и есть - на фото Богословская разговаривает с весьма уже старым человеком, седым абсолютно, и при этом вопрос ее прописан ниже: "Ви хочете ще 5 років такого життя?" :) 

Вот это я поржал. Я думаю, дедушка ответил: "Эээ... Ну как сказать, жизнь, конечно, не сахар... Но не убивайте меня прямо сейчас, пожалуйста". 

А если кроме шуток, то коммуникация гнилая. Уже все кандидаты, даже самый прямолинейный, Янукович, поняли, что гнобление остальных кандидатов в разрезе "они все мудаки" ни к чему хорошему не приведет- людям этот срач попросту надоел. Поэтому как частькампании использовать можно, но основная мысль коммуникации должна быть более конструктивной ("я всех накормлю, я всех напою, я всех спать уложу"). А у Богословской - сплошное нытье и выливание говна на остальных, особенно на Тимошенко.

От не люблю я таких людей (с) :)

А голосовать буду за Тигипко.

Хто такі Гопи???
Як відрізнити гопа від людини?

Гопніки дуже подібні на людей, хоча такими не являются.Чим же виділяєтся гопнік? Повинен сказати, що є декілька признаків по яким можна стопроцентно сказати , що дана істота гопнік(проте не всі перечислені далі аргументи однозначно вказують на гопніка , а тільки їх комбінація).

Признакі гопніків:
1)Ну , звичайно , це зачіска , тобто повна її відсутність (не остаточний признак гопніка).
2)Гопи , як правило, починають свої речі із фраз типу(коли спілкуються між собою, да і не тільки):
-Слухай , ти ,чьо....
-Ей слишь ,ти....
-Да , ти , слишь....
-Ей ,ти , слишь , пацанчік....
Ну і звичайно фрази: -Єсть сігарета?
Також у всіх фразах не можна обійтись без мата , абсолютно не можна.
Фрази даного типу однозначно визначають гопніка , на 120%. Наприклад візьмемо фразу "Єсть рубль одолжить?" , ну , звичайно є , но як сказано , ні одна людина не дасть ні копійки, ну попроси по-людськи (хоча про що це я, справа то не в гривні). Такі тупі вирази під силу тільки повним придуркам.
3)Звичайно - це музичні вподобання
-Шансон
-Блатняк.
-Всякі попсові групи :Діскотєка аварія, Рукі ввєрх , Іванушкі (ну, яка нормальна людина за виключенням тринадцатирічних дівчаток і гопів буде це слухати?).
4)Форма одягу. Ви ніколи не замічали зимою дивних людей(?) , шапки яких якось дивно вдіті і ближче до затилку, чим до лоба. Причому шапки вони носять, коли на вулиці -20 градусів, так і в приміщенні +20 градусів. Якщо тобі жарок, то зніми ти шапку. Із цього вивід - це відморозки, вони ж гопніки. Даний признак виведений тільки із наблюдань за цими тварями. Но цей признак знову-таки неоднозначно говорить про гопніка. Також є друга різновидність носіння шапки - беремо і звертаємо края в 2-3 раза і отримуєм - дещо, носиться це дещо аналогічно попердньому.
5)Здалеку гопів можна відрізнити по характерній скучкованості(якщо в цій кучі присутній хоч один із вищеперечислених признаків - це гопи) і обпльованості , прокуреності, місцевості. Якщо ти бачиш таку компанію, знай - це гопніки.
6)Це далеко не всі признаки, просто деякі із них можуть показатися непереконливими, проте це моя думка.

Гопніки є паразитами паразитами суспільства, гієнами. Не знаю з чим це пов'язано , проте признаки налице. Гіени нападають весьчас стадами, перед цим вони звичайно ричать і не нападають на сильного суперника - гопи поводять себя аналогічно. Чи полізе на десяток неформалів п'ятка гопніків? Ніколи. А якщо навпаки? То в любому випадку будьласка. Чому ж вони паразити? Чому займаються всякою хєрньою, киданням, мочиловом? Коефіцієнт розумового розвитку їм не дозволяє робити нічого другого , він занадто низький. Плюс до того ідея "правильного пацана" їм не дозволяє. Ви не замічали від них фрази "Ти чє не правильний пацан ? Ти чє лох?" , тільки справжній кретин, даун і ембіцил може задати таке питання. Я вже говорив про згупованість і "правильного пацана" - це ж прояв стадного почуття, проте люди ж індивідуальні. Вони самі подавляють індивідуальність і від цього стають стадом - стадом баранів. Про ситуацію в армії і на зоні , я вже і не говорю - це райське місце для гопів , просто справжній гоповнік. Я дивуюсь, чого вони так старанно відмазуються від армії, це ж райскі кущі для них. Ситуація з гопами в країні катастрофічна , говорять що раніше таких повних відморозів не було. Як позбутися цього, якщо гопи множаться як кролики? Росте туповате покоління, пропитане американізмом. Моє власне спостереження. Я не знаю ні одного неформала , хоча б один із признаків гопа(це неможливо), більшість знайомих нефорів дуже навіть грамотні люди , добре вчаться. Правда не всі такі , проте вони просто нормальні люди. Про скінів цього сказати не можу , і серед них є відморозки. Хоча може бути це новий клас гопів - замасковані гопи , вони маскуються під скінів і нефорів, ходять на сейшини , проте ведуть себе як справжні гопи. Ну ладно, хватає вже!!!

Останнім часом серед деякої частини хуліганів навіть набуває поширення рух стретейдж – добровільна відмова від алкоголю, цигарок, наркотиків, випадкового сексу, для найпослідовніших – вегетаріанство. Разом із тим більшість європейських футбольних хуліганів (і українські тут не виняток) тією чи іншою мірою є прихильниками ідеології неофашизму.

Коментуючи на сторінках «БЦ» перебіг минулорічного чемпіонату світу, Савік Шустер назвав футбол імітацією життя. Сьогодні ця гра мільйонів об’єднує не лише професійні та любительські футбольні ліги, бренди команд, гравців і тренерів, а й численну армію футбольних фанів, які вважають своїм обов’язком супроводжувати улюблену команду на всіх матчах і відстоювати її «честь» у сутичках із фанами команд-суперників або правоохоронцями. Зрештою, цей рух в усьому світі давно вже переріс у своєрідну субкультуру, зі своїми правилами й законами, а останнім часом він набуває дедалі більшого розмаху й в Україні. І, як свідчать психологи та соціологи, природа цього явища не так спортивна, як соціальна.

Середовище футбольних фанів далеко неоднорідне. Більшість із тих, що збираються на стадіонах підтримати улюблену команду, становлять так звані неорганізовані вболівальники, яких професійні фани презирливо називають кузьмичами. Організовані ж, у свою чергу, поділяються на ультрас – організаторів шоу на трибунах, яких легко розпізнати за одягом із символікою улюбленої команди, шумовими інструментами, прапорами, банерами й іншою фанівською атрибутикою, та хуліганів – організовані структури, із чіткою дисципліною й відповідною ієрархією, які відповідають за порядок на своїй території, ведуть статистику перемог і поразок у «махачах» (бійках із фанами суперника), розробляють тактику й стратегію таких позафутбольних війн.

Культура сучасних футбольних хуліганів не обмежується лише навколофутбольними темами. Це своєрідний світогляд, стиль життя, модель власного мікросвіту, у якому молодь (а основна маса хуліганів – це хлопці від 17 до 30 років) почувається комфортно й реалізовано. Тут діють свої закони честі, зрозумілі всім. «Кожен юнак намагається асоціювати себе з якоюсь силою. Багатьох людей, які втягуються, приваблює не лише атмосфера стадіону, а й відчуття, що ти не один, що поруч є люди, які мислять так само, як і ти, – розповідає Олег, один із фанів столичного «Арсеналу». – Ми намагаємося підтримувати одне одного не лише в якихось навколофутбольних речах, а й у вирішенні інших проблем. От мені треба було переїхати на іншу квартиру – хлопці прийшли, допомогли. Якщо в районі гопники когось ображають, ми збираємося та йдемо розбиратися».

До речі, українські хулігани поки що менш агресивні порівняно з англійськими (особливо зразка 60–80-х років минулого століття), італійськими, російськими або польськими. Останнім часом серед деякої частини хуліганів навіть набуває поширення рух стретейдж – добровільна відмова від алкоголю, цигарок, наркотиків, випадкового сексу, для найпослідовніших – вегетаріанство. Разом із тим більшість європейських футбольних хуліганів (і українські тут не виняток) тією чи іншою мірою є прихильниками ідеології неофашизму. Щоправда, сьогодні в Україні на відміну від Росії скінхедів стає дедалі менше й вони розчиняються у футбольних тусівках. «Бути скінхедом уже не модно, цікавіше бути хуліганом, – ділиться Олег.

Звідки ж береться цей потяг до насильства, який призводить до бійки «стінка на стінку»? Чому спалах вуличних боїв між різними молодіжними угрупованнями, особливо в депресивних районах, пік яких припав на розпад Радянського Союзу, нині повертається у формі культу футбольного хуліганства? «Люди бачать у суспільстві лицемірство, а їм хочеться чогось справжнього, хочеться жити за якимись поняттями честі, відстоювати свою гідність, відчувати солідарність, плече побратима. Люди тікають від суспільного фарисейства в такий собі андеграунд, так само як і панки, скейтери», – пояснює це явище Олег.

Таку позицію відстоює й анонімний фанат хмельницького клубу «Поділля»: «Хто такий футбольний фанат? Це не тупий обиватель, який покірно жує ту «жуйку», яку йому нав’язує так зване «суспільство», суспільство тупих споживачів, капіталістичні порядки, де головне – гроші, «суспільство», що нав’язує свою думку через ЗМІ, нав’язує покірність, аби ти був механічною іграшкою в руках влади. Ми хочемо бути своєрідними. Ми вільні й маємо свою думку на все, що відбувається. Фанат – це активна й просунута (агресивно-прогресивна) частина молоді. Високі морально-вольові риси, вірність своїм принципам, своєму клубові та своїй фірмі, критичність, жорсткість, кмітливість, почуття гумору... Фанат і хуліган – це завжди бунтар, що виказує свій протест проти суспільного порядку, що часто є насиллям у ставленні до людини. Так, ми любимо футбол і безлади. І ми робитимемо те, що нам подобається!»

Сьогодні українські футбольні хулігани ще досить розрізнені, але із часом вони можуть перерости в реальну силу, здатну коли не впливати на суспільні процеси, то бути абсолютно незалежними від них. І навряд чи політикам удасться приручити їх, як це сталося в Росії, де фанів частенько нацьковують то на лимоновців, то на «Яблоко» або інші політичні сили, що протистоять Кремлю. Гірше буде, коли нас спіткає доля Польщі, де хуліганський рух стає абсолютно неконтрольованим, а підліткові вуличні війни – звичним явищем. І футбол тут буде лише формальним приводом.

Лохи, як такі, є всього лиш підвидом Homo Sapiens, проте за довгий час існування вони, в свою чергу, розділились на велику кількість підвидів. Тим не менше, це не мішає лохам спілкуватись між собою, більше того, лохи в першу чергу вибирають спілкування із собі подібними. Іншими словами: лох лоха бачить здалеку. Я правило, лохи збираються в невеликі групи. Подібні "колективи" інколи бувають стабільними і деколи можуть протистояти одному і навіть двом (о, жах!) людям. Чим займаються "згуповані" лохи, я не знаю, проте частенько заставав їх за обговоренням побаченого напередодні фільму чи ставшого з одним із них випадку. Звичайно все багаторазового обговорення найбільш цікавого (з їх точки зору) моменту і представленню себе з точки зору героя, а також щоб він (лох) зробив на його (героя) місці. Все вижесказане звичайно супроводжеється посиленою жестикуляцією, посиленим слюновиділенням і частим зривом голосів на визг (до 15kHz).

Проте лохи в групі не представляють ніякого інтересу для дослідників, тобто в колі собі подібних індивідуальність кожного лоха окремо як би стирається, і буває досить важко зрозуміти, до якого підвиду належить даний індивид. Тому всі нижчеперечислені класи описують "лоха ізольованого", тобто позбавленого спілкування із собі подібними.

Як вже було сказано вище, лохи бувают різні. І тому достатньо важко дати визначення такому, цікавому явищу, як лохонутість (или лоховість?). Я не буду старатися вивести яке-небудь визначення для лохів в цілому, так як моею ціллю першочергово було класифікувати лохів і розбити їх на певні групи із думкою, що читач вже хоча б коротко знайомий з цим підвидом живих істот. Скажу тільки, що лох - це давньоруське слово (а не абревіатура), і називали так людей, позбавлених воїнського духу. Звичайно, це визначення застаріле і потребує суттєвих доповнень, проте, як я вже говорив, хай цим займаються другі. Ну що ж, приступимо!

Почнемо, напевне, з лоха звичайного (не буду приводити латинські назви, так як мовою не володію =). На самомо ділі, говорити про нього нема чого. Тут, як раз, спрацьовує правило: "Лох - він і в Афріце лох". Це, напевне, один із найбільш розповсюджених видів лохів. Нічим не замітний чоловічок, непомітний з виду, в поношеному одязі, проте завжди чистий і доглянутий(сказується вплив мами). Такі, як вони, позбавлені індивідуальності і волі (не говорячи вже про силу). Я навіть підозрюю, що в сексі (хто не знає, що це таке, прийміть моє співчуття) вони справжні мозахісти (рідше садомазохісти). Такі особи легко піддаються впливу зовні і легко приручаються (про це детальніше чуть нижче). В екстремальних ситуаціях впадають в тиху паніку, замикаються в собі і в подальшому ідуть в в глибоку депресію, проте легко відходять від пережитого. І через деякий час стають простими сірими мишами з обережною походкою в вічно вставленим вниз поглядом.

Лох агресивний. Цей вид - швидше виключення із правил. Є повною протилежністю лоха звичайного. Постійно находиться в (пере)збудженому стані. Деколи навіть може постаратися нанести зло навколишнім, но, як правило, все це не заходить дальше замахування і демонстрації сили. Тут варто сказати, що тільки лохи з добрими фізичними даними ладні трансформуватися в лохів агресивних. Розбушовавшийся лох усмиряється в основному легко за допомогою декількох різких зауважень в його адресу або одного-двох коротких ударів в область лиця або корпуса, проте бити треба швидко і без попередження (потім рекомендується втікати, так як в декількох випадках на бойовий вой агресивного лоха збігається ще пара (десятків) його сородичів). Взагалі-то, я не рекомендую лізти до особей даного виду. Куди ефективніше на них діє моральна давка, так як лох агресивний не відрізняється наявністю інтелекту (сила есть - ума не надо). Також варто сказати, що даний домінує серед лохів: появившись серед лохів іншого виду, лох агресивний стає лідером групи.

Лох хитроватий, в народі іменуємий "шестьорка". Чисто я не люблю даний вид, проте це не помішало його проаналізувати. Взагалі-то, особі лоха хитроватого достатньо поширені. В основному це пов'язано з надзвичайною функціональністю хитроватих. Типічні представники мають крисоподібну мордочку, вони невисокого росту і, як правило, трохи повноваті. По своїй натурі лох хитроватий дуже прислужливий, а тому не прислуговувати не може. І якщо ви побачите хитроватих, то пошукайте поблизу хазяїна. Без хазяїна хитроваті бувают надзвичайно рідко. Не маючи такого, дані субєкти переносять відчуття дискомфорту, а в подальшому впадають в глибоку депресію , почувають себе непотрібними, що в рідких випадках приводить до самогубства (частіше - до маніакально-депресивного синдрому з ускладненням на різні внутрішні органи). Проте це стається дуже рідко, так як хитроваті дуже легко находять і пристосовуються до хазяїна. В цілому, відношення "хазяїн - хитроватий" досить цікаві і розглядання їх можна растягнути на цілу книгу, проте це заняття не по мені. Скажу тільки, що хитроватий ні за що не буде прислуговувати, якщо йому це не вигідно (хоча поняття "вигідно/не вигідно" достатньо розтяжимо в розумінні лохів хитроватих). Даний вид мстивий, майже завжди діє із-за спини, робить тільки те, в чому він зацікавлений особисто, або зацікавлений його хазяїн. В заключення хочу сказати, що всі хитроваті достойні неповаги, проте потрібно признатись - жити без них важкувато.

Лох розумний (він же "ботанік", рідше - "ботанічний лох"). На самому ділі, це як би продвинута версія лоха звичайного. Виглядає майже так само я і лох звичайний, хіба, що більш "прилизаний" і практично завжди в окулярах (звичайно в роговій оправі і, як правило, на +14). Від інших відрізняється наявністю великОго інтелекту, а тому крайньо корисний для навколишніх. Більшість людей впевнені, що лохи цього виду призначені виключно для написання домашніх, курсових, дипломних и ін. робіт. Ось би мати таких лохів карманного розміру! Тоді їх можна було б брати із собою на екзамен, захист і т.д. Проте чого нема - того нема. Проте не потрібно перегружати лохів-розумників (хоча це практично неможливо) так як вони починають псіхувати, виділяти із себе величезну кількість сльоз, соплів, інших рідин і, що саме жахливе, перестають функціонувати. Правда через деякий час все проходить само собою, і вони знову готові до роботи.

Тепер поговоримо про роль лохів в нашому житті. Без питань, лохи крайньо корисні істоти для людства. Взяти хоча б лоха розумного чи, в крайньому випадку, лоха хитроватого. Бо всі лохи десь в глубині душі - майже нормальні люди, і ніщо людське їм не чуже. В цьому плані цікава процедура привчання лохів і подальша їх експлуатація. Вся суть в тому, що потрібно переконати лоха, що ви його самий кращий і єдиний друг (в доброму розумінні цього слова ). Тоді він для вас готовий іти хоч на край світа, хоч гори звертай. Проте тут важливо не перегнути палку, або навколишні неправильно вас зрозуміють і приймуть за лоха. Це, кстати, один из найбільш поширених в народі способів визначення лохів. Таким чином ви можете мати в упорядкуванні зразу декілька таких "друзів", проте потрібно пам'ятати, що ні один із лохів не повинен догадуватись про "колегу", бо ризикуєте залишитися взагалі без лохів. В якійсь степені все це подібно на історію з покемонами. Лохів також потрібно відловлювати, виховувати (тренувати) і навіть, при певному навику, зтравлювати їх між собою, кстаті кажучи, це дуже веселе заняття.

Не дивлячись на гумористичний підтекст - в ній багато вірного.Читайте і насолоджуйтесь=))))

Давно відмічено, що ті (якщо модно так виразитися) люди, які напружують своєю присутністю нормальних людей, рідко можуть оцінювати реальність що адекватно відбувається. У просторіччі такі представники фауни звуться гопарями, гопотой, биками і іншими презирливими позначеннями. У нашій статті зроблена спроба класифікувати даний вид істот, що мають обширні ареали проживання на території різних міст і областей. Отже :

Гопус обикновенус. По суті найпоширеніший вид гопусов в Росії. Відмінними рисами є: спортивний костюм (найчастіше - китайський Адідас), кепка величезних розмірів і кульок сємачек. Варто сказати, що сємачки, дуже улюблені гопусамі, всіх видів, що мешкають в Росії. У цьому й полягає їх основна відмінність, скажімо, від Європи ( і тим більше Америки) - тамтешні гопуси віддають перевагу попкорну, гамбургерам і чіпсам. Стандартний устрій життя обикновенусов полягає в роботі на заводі, вживанню горілки, пацанськіх базарів і кидку понтів на наїжджих фанатів, скінів, неформалів і взагалі на хлопчаків. Збиваючись в зграї, гопус обикновенус стає агресивним. Необхідно відзначити, що при вивченні обикновенусов, не було виявлено ні натяку на розумову діяльність. Популяції обикновенусов поширені по всій території колишнього СРСР.

Гопус алкус. Досить часто являє собою, просто відмочену форму обикновенуса, не розлучного з пляшкою, який - або спіртовмістної рідини незалежно від якості останньої. Зграя алкусов, є бездумна і безконтрольна зграя особин, що створює проблеми для таких же чисто хлопчаків, як вони самі. Досліди доводять, що при позбавленні послідовно їх алкоголю і сємачек перестають розмножуватися і гинуть. Найбільшої чисельності популяції алкусов досягають в північних областях і Сибіру.

Гопус полнус кретінус. Відмінні риси: через повну відсутність діяльності головного мозку, останній, як правило має незвичайно малі розміри. Екстер'єр полнуса кретінуса може повторювати собою одяг ващеуса крутуса (див. нижчий), або бути немислимою сумішшю "того, що є", зустрічаються наприклад поєднання спортивного костюма з солдатськими чобітьми. Цей вигляд не дуже улюблений рештою гопусамі. Ділитися на два підвиди: бикуси і шакалуси. Перші мають величезні габарити, обернено пропорційні наявності сірої речовини в цого голові(назвемо це так). Нездібні ні на яку роботу, окрім застосування грубої фізичної сили. Використовуються ващеус крутусамі для залякування, залякування або як відбійні молотки. Наприклад: "Ваня, нах, цей пацан - не пацан. Не хоче в натурі, бля, дати грошей. Вань, дай йому пізди". Гопус шакалус якщо не є наближеним до ващеус крутусу, існує, як шестірка - порожнє місце. Якщо ж вони завойовують право лизати зад крутусам, то гавкають на всіх підряд без розбору і іноді отримують за це від бикусов. Найпомітнішим пізнавальним знаком шакалусов служить тупа, нічого не виражаюча моська з ще тупішою усмішкою на половину " тій, частини людського тіла, де у нормальних людей знаходитися обличчя ''. Сліпо копіюють у всьому головного хлопчака зграї. І бикуси, і шакалуси, пропорційно в малих кількостях, мешкають по всій території Росії.

Гопус ващеус крутус. На ці особини, можна сказати, моліться всі решта гопобітателі нашої країни. Цей хлопчак в натурі, що має найкрутішу барсетку і найвеличезнішу кепку. Всі кращі бляді і семачки дістаються йому, а якщо хто - те не згоден, лунає характерний гавкіт "Ваня. Бля, розберися!". Найбільш рідкісний вид зустрічається в одиничних екземплярах на зграю. У зв'язку з величезною чисельністю цих особин на території нашої країни, а також з їх повною даремністю, дозволено полювання на всі види гопусов. Це є досить інтригуючим процесом, яким ми вам і радимо зайнятися, наші дорогі юні любителі природи.