Кілька пензлів і пожовклий ватман.
Келих коньяку напівпорожній…
Я хотіла щастя малювати,
Хоча з мене той іще художник.

Кількома мазками – як інакше.
І не варто змішувати фарби.
В темних силуетах – душі наші
Міняться незнайденим ще скарбом.

Звісно що – без підпису і дати,
Наче лист, відправлений у завтра.
Нам іще до себе доростати,
Мій у снах загублений співавтор.

Нам іще торкатися світанків,
Щоб впізнати: він – ну от, нарешті.
А у вікнах – леготом – фіранки.
І цвіте за вікнами черешня.

І, такий досвідчено-невиннй,
Промінець побачить на світанні,
Як на полотні малюють тіні
Перший ранок нашого кохання.

Счастье любить

 

 [ Читать дальше ]

Незнакомка

В нас,жінок, є безліч таємниць і секретів якими ми костуємось кожного дня щоб бути найкращими в усіх відношеннях.Всі ці таємниці нами надійно зберігаються  і активно примножуються.І все це робиться для того,щоб не дивлячись на ніякі зміни в світі - ми завжди залишались жіночними,коханими і бажаними, найкращими господинями і берегинями домашнього вогнища.Блог присвячується сучасним жінкам і всьому що їх цікавить: краса,захоплення,дозвілля,рукоділля,культура,наука,бізнес,кар'єра,материнство,стосунки і багато-багато іншого,адже сучасні дами - натури багатогранні !

Hindi Zahra - Fascination

 

Ось такий саундтрек до німого кіно.
Ледве чутний мотив із повітря ловлю.
Трішки дивно: мажор огортає мінор.
Дай подумати хвильку: напевно ми – блюз?

І мовчання пливе. І чи час говорить?
Може, просто мовчати і слухати час?
Уривається подих. Ламається ритм.
Дай подумати, сонце. Напевно ми – джаз?

Агресивно сміється недбалий мотив.
Озивається скриками пристрасть сліпа.
Повний безлад думок і хаос почуттів…
Дай подумати (спробую): може ми – панк?

А в сусідів над нами камлає Кобзон.
А із прасок усіх долітає попса…
Ми – вся музика світу, коли ми разом.
Так, напевно, вони і звучать – небеса.

Сократ одружився в п'ятдесят років. Його
дружині Ксантіпп було не
більше двадцяти. Така
величезна різниця у віці у
подружжя в той час була
звичайною справою. У Сократа і Ксантіпп було троє
синів. До моменту смерті
сімдесятирічного Сократа
його старшому синові було
близько вісімнадцяти років.
Сократ говорив про те, що його дружина не проста у
відносинах і слова,що йому
належать це підтверджують:
«Одружуйтесь обов'язково,
якщо вам зустрінеться
хороша дружина, ви будете щасливі, а якщо погана -
станете філософом.»

Головне в житті любов і доброта,
а все інше суєта і марнота.
Темна душа любов’ю бідна,
вона скупа,сліпа і непривітна.

Люди без любові – люди інваліди,
люди без роботи – люди дармоїди,
люди без любові – люди людоїди,
люди без роботи – люди паразити.

Тіло в золоті, душа в мерзоті,
це притаманне людській істоті,
котра багатіє на чужій роботі
і в усьому догоджає своїй плоті.

Любов – нас очищує від зла,
щоб душа яснішою була.
Душа – звільняє тіло від хвороб,
щоб через нього проявлялася любов.

                                                                                                     P.S.

Віра без любові – робить людину фанатичною.

Багатство без любові – робить людину жадібною.

Справедливість без любові – робить людину жорстокою.

Відповідальність без любові – робить людину зухвалою.

Старанність без любові – робить людину уїдливою.

Повинність без любові – робить людину дратівливою.

Привітність без любові – робить людину лицемірною.

Компетентність без любові – робить людину впертою.

Розум без любові – робить людину хитрою.

Виховання без любові – робить людину дволикою.

Честь без любові – робить людину зарозумілою.

Правда без любові – перетворює людину на критикана.

 

Ти згадуєш ночі, що пахли сандалом.
Ти згадуєш ніжні оті перелови…
У чому ти винна, Маріє з Магдали?
В любові до того, хто сам був Любов’ю?

Нехай і – невчасній. Нехай – понад міру.
Хай ваші слова не сплітались в молитву.
Були непотрібні ні ладан, ні мирро –
У тебе було що йому подарити.

Давно, так давно – позавашої ери…
А що залишилось по тому світанні?
Буремна пожежа в крові тамплієрів
І декілька слів в несвятому писанні.

Дорожньому пилу – сліди від сандалій.
Зболілому серцю – терпіння окраєць.
Невинна і винна Маріє з Магдали.
Єдина, якій не хотілось – до раю.

І як ти тепер?.. А на сході зоріє.
І запах сандалу при кожному слові…
Маріє… Маріє. Несповнена мрія,
Любове того, хто зоветься – Любов’ю.