хочу сюди!
 

Наталия

50 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 35-55 років

Замітки з міткою «лірика»

...в коконі

До самотності звикаєш... В ній, мов в коконі, живеш. Серце болем вже не краєш. Й що посієш - те й пожнеш. Ні тобі - дощів розливи, Ні - гарячий суховій. Мають щастя - лиш сміливі - У веселці своїх мрій! А самотність - це самотність. Сам - лягаєш. Сам - встаєш. Це уже - невідворотність. І не знаєш, чи й живеш...

...у снів осінньому вогні

Солодкий мій. Солоний мій. Гіркий... Мій рідний. Мій єдиний. Мій - чужий. Мій спогад. Біль. Мій страх. Я - лиш в тобі. В твоїх очах Шукаю Відгуки надії... І сподіватися Не смію - На спалах, На хмільну зорю. В любові Спрагло Я згорю. У снів Осінньому вогні. Гіркий мій сум, Ти - ще в мені...

..я лиш себе

Я боюсь тебе, немов вогню. Я боюсь - себе, себе - виню. Нащо я пустила в серце гріх? Вже несила... Людям - сміх. Буде - що? Що буде? Розкажи... По вустах моїх Поворожи. Розчаклуй це серце, Розчаклуй... Подивися, доторкнись, почуй... Що тобі мої заморені вуста? Я - вже не ядриця, Я - пуста... Я зносилася у болю іменах, Я зморилася у втрачених словах... Я - скалічена, побита на стерні, Вже - не плакать, й не співать мені. Йду порожнім шляхом - навманя...

Читати далі...

...я напишу

Я напишу, Що ти - найкращий від усіх. Тобі скажу, Що погляд твій, твій сміх - Кришталь мого життя. Його крихку красу Боюся я розбити... Тому у спогади летять, І лише в пам'яті несу - Примарні перші квіти, Твої не сказані слова, І не даровані дива, І поцілунки, і тепло, Яких - ніколи - не було...

Під хмарами...в Обіймах Дощу (doom, progressive rock & neofolk)

[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]
[Приєднане голосування]

... Я хочу відчути...

Я хочу відчути тебе на смак, На скрик, на запах, на дотик... На спраглому тілі залишити знак, Й любити тебе, допоки Наповнишся ти солодким теплом, Гарячим любові промінням... Я ніжно огорну тебе крилом, а ти - ростимеш корінням У пружне, жадане моє єство... Й оркестром дзвінкоголосим, Ніжним чарунком, духм'яним зелом Душу мою оросиш... Тебе закохаю, собою сп'яню, Сповию в любов, заколишу... І, спивши уповні хмільного вогню, Надію на вічність залишу...

Поль Верлен, "Spleen"

Поль Верлен "Spleen" Рожi червоні поспі`ль, чорен посполу хміль. Бачу, холонеш, любо: буде на мене загуба. Небо блакитне занадто, море а вітер -принада. Завше чекаю й боюся: ґвалтом тікати мусиш. Блискучий лаком гостролист, самшиту ку`щі, лу`ків зміст покинув`м геть напризволяще заради Вас і тільки. На`що? переклад з французської Терджимана Киримли

...ні слів твоїх, ні...

Заскиглить небо: "...пропустіть невдаху!" Розкрилю руки - І осіннім птахом Заб'юся у твоє вікно. Я вже не чула так давно Ні слів твоїх, ні сміху... І невелику втіху Приносить відчуття, Що цю безглузду, здиблену Любов мого життя Присипле першим снігом...

My thoughts

Так хочу вірити тобі, Твоїм словам і почуттям, і романтичним мріям, які живуть чомусь своїм життям. Реальність тане наче сніг, і ми живемо мов уві сні, чекаючи на зустріч знов і знов, не помічаючи як в серце вже постукала любов. Так хочу вірити в любов, і в почуття взаємні, чекати зустріч знов і знов, і мрії потаємні... Тихо вечір надходить, а надворі зима, холод в душу крадеться, туди, де суцільна пітьма. Іній сумом повіяв, і заплакав мороз, по холоднім будинку, повнім ...

Читати далі...

...лиш мить

До тополі втомленоОсінь прихилилась.Сумно так і болісноВ очі задивилась...Плакала... й спитала - Що тобі болить?Листом з гілки впала,Зойкнувши на мить...