Вже тиждень як в моєму дворі живе птах. Мабуть це галка, бо ворони чорніше, а мій з сірим черевцем.
Друзяка.
Помітив я його випадково, коли біля мене гепнулась перезріла слива. Задравши голову я і побачив того, хто мене бомбардує. Відстань між нами була десь з півтора метра, проте злодій мене не лякався, а знай собі плигав по гілках та ласував сливами. Потім я помітив, що він кульгає на одну лапу - мабуть десь забив чи кішки допомогли, не знаю. Пройшов день, потім другий, а птах кожного дня сидів на абрикосині, що поруч зі сливою та з цікавістю спостерігав за життям у дворі. Поруч на землі постійно лежить моя стара кішка. Це йому на руку, бо вона така стара, що вже немає жодного ікла - повипадали. Якось вона випадково піймала маленького горобчика (скоріше сам звалився) і так мучилася щоб його проковтнути,що аж плакала, я не жартую. Насилу з'їла. А такого велетня їй вже не здолати. Щоправда є молода кішка, проте вона постійно десь на гульках та вагітна - це заважає ганятися за жертвами. Тому моєму новому сусіду затишно.
Стара кішка (років 20).
Ще через кілька днів він насмілився на стільки, що почав відпочивати у дворі на огорожі. Навіть поруч з кішкою. На жаль фотографував здалеку, щоб не злякати обох, тому збільшення вкрай погане.
Тихенько підкрався .
Сьогодні він теж на старому місці - сидить, дзьоба роззявив, жарко таки. Поставив поруч кухоль води. Той дивиться, голову на бік схиляє, очима кліпає але не йде. Мабуть літає до колонки, там батько йому і хліба дає.
Жарко...
Отакі в мене справи. Птахи наші друзі. Ну й таке інше.
Пробиотик 2012 ©.
================================================================================================
- Пильнуй!- Що ти кажеш?
- Летить птаха,птаха забіяка
крилами махає.
- Ну і що,хай собі махає.
- А за нею кака,кака смердяка
у піке круте лягає.
- Що лягає?
Ляп-ляп-ляп,послід послідив,
одну,дві,три - голови покрив.
- А тебе вже де би,саму птаху!
- Необачні мають проблемку,
а спритні жартівливу темку.
- А,кажи собі що хочеш.
- Пильнуй!
- ...
Красная книга МСОП на этот момент включает в себя 41415 видов. Одна восьмая из них – птицы. В этом году улучшен статус одного пернатого. Счастливчиком оказался маврикийский ожереловый попугай (Psittacula eques).
Это довольно крупный, длиннохвостый попугай, длина его тела колеблется около 40 см. Самцы имеют ярко-красный клюв, самки – темный. И вообще окраска самок темнее. Питаются птицы фруктами.
В результате сокращения лесов, а также из-за увеличившегося количества хищников (на этот вид попугаев охотятся черные крысы и яванские макаки) количество попугаев катастрофически уменьшилось – менее 100 особей, в основном самцы.
В последние годы были предприняты меры по улучшению экологической обстановки в местах обитания птицы (о.Маврикий): с 2000 года насаждались леса, производилась подкормка птиц, попугаев разводили в неволе и выпускали на волю (преимущественно молодых самок).
И такая деятельность дала результаты – в этом году статус попугая улучшился. Из категории «на грани исчезновения» он перенесен в категорию «вымирающие». Не ахти какое улучшение.
В планах природоохранных организаций – к 2010 году увеличить численность маврикийских ожереловых попугаев до 300 особей, проживающих в естественной среде.
Тирани бувають різні. Це родина дуже велика і розмаїта. І це не царі, королі, князі чи Генсеки . Ц У цій родині Tyrannidae птахи різні за розмірами тіла. До неї належать як найменші горобцеподібний (короткохвостий карликовий тиран, завдовжки лише 5 см; розмах крил - 3,5 см), так і багато птахів середніх розмірів. Родина поширена від тайги Аляски на південь через Північну Америку і Вест-Індію до південного схилу Південної Америки і на островах, розташованих поблизу материка, включно з Галапагоськими. У тиранів цілковито сіре оперення, самець і самка подібні між собою. Однак є винятки:деякі види мають барвисті ділянки на голові - шапинки.
На картинці Тиран крихітний. Гніздиться на сході Канади і в США, а зимує на території від Мексики до Панами. Завдовжки 12,5 -14,5 см. Будує в розгалудженні гілок дерева хитке гніздо у вигляді півкулі.
Зовні дуже схожий на нашого звичайного горобця. Характерною ознакою є білий кружечок навколо ока!