Вже тиждень як в моєму дворі живе птах. Мабуть це галка, бо
ворони чорніше, а мій з сірим черевцем.
Друзяка.
Помітив я його випадково, коли біля мене гепнулась
перезріла слива. Задравши голову я і побачив того, хто мене бомбардує.
Відстань між нами була десь з півтора метра, проте злодій мене не лякався, а
знай собі плигав по гілках та ласував сливами. Потім я помітив, що він кульгає
на одну лапу - мабуть десь забив чи кішки допомогли, не знаю. Пройшов день,
потім другий, а птах кожного дня сидів на абрикосині, що поруч зі сливою та з цікавістю спостерігав за
життям у дворі. Поруч на землі постійно лежить моя стара кішка. Це йому на
руку, бо вона така стара, що вже немає жодного ікла - повипадали. Якось вона
випадково піймала маленького горобчика (скоріше сам звалився) і так мучилася щоб
його проковтнути,що аж плакала, я не жартую. Насилу з'їла. А такого велетня їй
вже не здолати. Щоправда є молода кішка, проте вона постійно десь на гульках та
вагітна - це заважає ганятися за жертвами. Тому моєму новому сусіду затишно.
Стара кішка (років 20).
Ще через кілька днів він насмілився на стільки, що почав
відпочивати у дворі на огорожі. Навіть поруч з кішкою. На жаль фотографував
здалеку, щоб не злякати обох, тому збільшення вкрай погане.
Тихенько підкрався .
Сьогодні він теж на старому місці - сидить, дзьоба роззявив,
жарко таки. Поставив поруч кухоль води. Той дивиться, голову на бік схиляє,
очима кліпає але не йде. Мабуть літає до колонки, там батько йому і хліба дає.
Жарко...
Отакі в мене справи. Птахи наші друзі. Ну й таке інше.
Пробиотик 2012 ©.
================================================================================================