хочу сюди!
 

Лариса

52 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 38-57 років

Замітки з міткою «жінка»

Вірні слова

Щоно читала блог один цікавий, для мене. І серед багато-багато слів трапився один абзац.. такий, коли читаєш, розумієш прямий зміст, але в голові раптом стільки образів, слів, спогадів, вражень, що зовсім не складаються в те, що можна вимовити вголос... Тому ось, мені для натхнення

 Читала тут, але розпочинала статтею про оксамит в одязі :)
  http://www.bbc.com/ukrainian/blogs/2015/11/151118_fashion_blog_lingerie_sa

"Я навмисне ні слова не написала про те, що це зваблює протилежну стать – я в таке не вірю. Зваблює жінка, а білизна – лише обгортка. Як і красива сукня. Чи високі шпильки. Цілком можливий варіант, коли дівчина випромінює сексуальну енергію в трусиках у горошок. Та й, зрештою, чоловіки все одно найбільше люблять жінок без одягу"

Муки пізнання...

       а заключаються вони в простому виборі: чи для пізнання жінки достаньо пізнати одну, щоб склалося більш-менш повне враження про жіноцтво, чи таки всі жінки настільки різні, що вони ніяк не піддаються створенню синтетичного образу на основі детального вивчення окремої представниці слабкої статі.

Коментарі повинні стосуватися як самих індивідів у фізіологічному плані, так і їх особистісної складової.  

27%, 3 голоси

27%, 3 голоси

45%, 5 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Повітря

Запропонуйте мені вибрати матеріал, в який я бажала би вбратися,

і найперше, що спадає на думку - повітря. Чисте, свіже, що пестить тіло ніжно-ніжно, як коханець, огортає мене  і цілує так, ща дух забиває, і вимагає віддатися йому і летіти з ним, у ньому , над ним, вище...вище... Повітря тепле, напоєне пахощами весняного цвіту, землі і молодої травиці, скупаних першою травневою грозою, повітря, що бринить ніби струна від  запаху озону!.. Повітря літнє, гаряче і пристрасне, в якому вирує, кипить суміш ароматів скошеної трави, меду, польових квітів, суниць; повітря, сонячно-золоте і яскраве на дотик!.. Повітря морського узбережжя, ледь солонувате, грайливе і спокусливе, аж надто спокусливе!.. І я сама стаю повітрям, всотую його, розчиняюсь в ньому, лечу над цілим  світом вільно у високості..... 07.05.2009 ©Степанська Марина (SMG)

Як ми називаємо Жінок...?


- Мотречка, душечка, крошечка, лапочка!
- Ты ко мне близко и не подходи!
Солнышко, звёздочка, облачко, ласточка!
- Всё-таки лучше, пожалуй, уйди!

Яблонька, ягодка, вишенка, розочка!
- Знаю, ведь всё ты мне врёшь!
Деточка, веточка, кошечка, козочка!
- Где ты слова-то берёшь?!

Рыбонька, цыпонька, курочка, уточка!
- Что тебе надо? Что надо, нахал?
- Вызови барышню хоть на минуточку!
Мне ей нужно одно словечко шепнуть, душка!
- Сразу бы так и сказал!
- Я тебе так и сказал!
- Нахал!...  

(Шельменко - денщик)  автор  текста М.Ножкин

«Слов’янська берегиня»

14 вересня 2013 року у Національному музеї народної архітектури та побуту (село Пірогів)  за підтримки Европейської Економічної Палати Торгівля, Комерції та Промисловості проводиться Фестиваль жіночих слов’янських практик «СЛОВ’ЯНСЬКА БЕРЕГИНЯ»



Головна мета фестивалю - поширення інформації про звичаї, традиції, побут та вірування праукраїнців.

Головне завдання: надихнути сучасних жінок запозичити досвід та практичні навички своїх пращурів, які з давніх часів допомагають слов’янській жінці називатися Жінкою, зберігати родове вогнище, виховувати наступні покоління, бути Берегинею - Ладою своїх чоловіків, відчувати себе особистістю та щасливою жінкою. 

Жінка – берегиня Всесвіту. 

Фестиваль «Слов'янська берегиня» надає всім жінкам можливість доторкнуться до кожного образу Триєдиної богині, відчути себе Ладами-берегинями своєї сім'ї і усвідомити всю повноту своєї жіночої сутності. Вас чекає тепла атмосфера справжнього жіночого свята, можливість дізнатися багато нового та цікавого, зрозуміти, як знання традицій допоможе: знайти свою другу половинку, в питаннях самореалізації та розуміння себе, взаємозв'язку всього сущого, ведення домашнього господарства, спілкування в сім'ї з дітьми і чоловіком, а також ігри, хороводи, веселощі і гарний настрій.


На містині «Співоче поле» на Вас очікують:

ФОТОВИСТАВКА «Жінка крізь час і століття». На фотовиставці будуть представлені фотографії експонатів історичних колекцій трипільської культури Музею «Платар».

КОНЦЕРТНА ПРОГРАМА на центральній сцені, яка проходитиме з 12-00 до 18-00. У творчій програмі беруть участь колективи з усієї України. Вас очікують народні пісні і танці, колективні ігри та слов'янська гімнастика, сучасні напрями традиційних танців (трайбл), виступи дитячих колективів і.т.і.

МАЙСТЕР-КЛАСИ з малої сцени фестивалю з гімнастики «Слов'янських чарівниць», танців у стилі« трайбл », обрядовим народних танців для жінок і дітей.

ВИСТАВКА-ЯРМАРОК майстрів народного промислу «на допомогу Берегині».

ДИТЯЧА АКАДЕМІЯ «ВЕДА» з розважальною програмою для дітей.

КОНКУРС ХУДОЖНІХ РОБІТ «Слов'янська берегиня» - виставка робіт учасників конкурсу, нагородження переможців.

ХОРОВОДИ, НАРОДНІ ЗАБАВИ, ІГРИ.


На містині «Наддніпрянщина» на Вас очікують:

БЕСІДИ І ЛЕКЦІЇ МАЙСТРІВ СЛОВА з енергетичних слов'янським практикам, ведичної психології, слов'янської філософії, майстерності Рейки та Живі та інших цікавих напрямків;
ТЕАТР АРТ-СТУДІЯ «МІЛАШКА-НЕВАЛЯШКА» з дитячою програмою «Слов'янські забави». Протягом дня діточки побачать казкові вистави, ігри, конкурси, майстер-класи для дітей.
ПРОГРАМА ДЛЯ ДІТЕЙ «Здорові діти - здорова нація».

ВІДКРИТТЯ ВИСТАВКИ «ДИВОСВІТ ТРИПІЛЛЯ» та ПОЧЕСНА МАЙСТРИНЯ ФЕСТИВАЛЮ – Смолякова Людмила Іванівна з розповіддю про трипільську культура та майстер-класом по ліпленню глиною без гончарного кругу

МАЙСТЕР-КЛАСИ: вишивка, бісероплетіння, плетіння поясів, виготовлення домашніх оберегів починаючи з трипільської культури, гончарне майстерність, різьба по дереву, і багато іншого.

ВИСТАВКА-ЯРМАРОК майстрів народного промислу «на допомогу Берегині».

ЗУСТРІЧІ з лікарями і цілителями з питань застосування сили природи в лікуванні хвороб тіла, секретів підтримки здоров'я і краси, правництво, натуропатія, народна косметологія, тощо.
ФОТОВИСТАВКА «Жінка - берегиня майбутнього».

 

              ОРГАНІЗАТОРИ:

ВМГО «МОЛОДІЖНЕ ОБ’ЄДНАННЯ ЖІНОК УКРАЇНИ»

ГО «СЛОВ’ЯНСЬКА БЕРЕГИНЯ»

 Їхати до Музею від станції метро “Виставковий центр” тролейбусом № 11, маршрутне таксі № 156, від Ленінградської площі № 172.

 

 



для нас милых дам

Успехов - в  pаботе! Погоды - пpиятной! Любви - чистой, нежной и неоднокpатной! Детей - pазнополых! Пальто - по фигуpе! Соседей в купе - что не пьют и не куpят! Волос - шелковистых! Зубов - белоснежных! Мужей - состоятельных! Спонсоpов - нежных! Любовников - умных! Супpугов - в законе! Свекpовей - живущих в дpугом pегионе! Hевесток - покоpных! Таpелок - помытых! Мужей - не хpапящих и на ночь побpитых! Коллег - не зацикленных только на бабах! Вpагов - слабосильных! Вpагов - сильно слабых! Обедов - в постель! Впечатлений - поляpных! И... этих... ну... в общем, того... pегуляpных! Чулок - без затяжек! Hи дня - без обновки! Мужей - в очень длительной командиpовке! Любви - обжигающей, как в сеpиале! По пять сеpиалов - на каждом канале! Романов - куpоpтных! Поpывов - безумных! Соседей и снизу и свеpху - бесшумных! Поездок - не на огоpод, а на моpе! Пиpоженок - вкусных, но чтоб без калоpий! Машин - иностpанных, но pуль чтобы слева! Духов - от Диоpа! Цветов - ежедневно! Hамеpений - pазных, но лучше сеpьезных! Жилищ - пятикомнатных и пятизвездных! Заслуженный отпуск - на пляжах и волнах! Тpоллейбусов - вовpемя и неполных! Билетов в автобусах - только счастливых! Дpузей - не занудных! Подpуг - не pевнивых! Мужей - состоятельных! (Как говоpится, Раз сильно желаешь - не гpех повтоpиться!) Любви - чтобы воспламенялась, как поpох! (Когда это важно, не жалко повтоpов) Стиpальных машин, пылесосов, комбайнов - И функциональных, и стильных дизайнов. Стpастей - изнуpительных! Тpудностей - кpатких! Бpильянтов - не меньше, чем 40 каpатов! Сантехники - импоpтной! Родов - без боли! Пpоблем - никаких! Шифоньеpов - без моли! И... кажется... что-то еще мы забыли... А-а-а, ясно! Любви!!! И сеpвантов - без пыли!!! И сбыться - мечте стать великой аpтисткой!!! И Женского Дня - в год хотя бы pаз 300!!!
                                                                 

Поздравляем С праздником - Женским днем, И желаем радости И удач во всем.

Пусть мужчины громко Бьют в сплошной набат: В мире воцарился Вновь матриархат. Разве это плохо? Всем пора бы знать: Род людской извечно Продолжает мать.

Від чого залежить Краса...?

Чоловіки, не варто надто мудрувати...!

Про втомлену жінку з абрикосками

Їдемо з магазину до дому.

Стоїть жінка на зупинці. Одна. Згорблена. Біля ніг кілька велетенських торбин.

-          Візьми, візьми, візьми! – виїдаю чоловіку мозок.

-          Там не можна зупинятися…

 В дві секунди мені таки вдається впрохати чоловіка зупинитися.

Відкриваю двері авто і запитую жінку куди їй треба. Вона мить дивиться на нас підозріло, потім відповідає. Виявляється їй туди, куди й нам.

-          Сідайте.

-          Ой спасіба вам дітки!

Жінка вкладає свої торбинки на заднє сидіння, сідає поряд і розповідає…

- Я відробила в пекарні у нічну зміну. Потім до мами зайшла, вона тут, недалечко живе. А ви ж знаєте, які мами. Надавала мені абрикосок, морковки… Так і вийшло сумок багато…

 

Дивні думки дивної жінки

Ми любимо обманюватися.

Напевно, так легше жити. Так легше приймати те, що приймати не хочеться. Болюче,  тяжке. Особливо це стосується сфери відносин між чоловіком і жінкою. Ми часто  споживаємо сурогат стосунків. І умовляємо себе, що краще так, чим зовсім нічого.

Багато років знаходиться поруч людина. І ти умовляєш себе, що це - любов.

Ви зустрічаєтеся, проводите разом час. Ніби все добре. Але щось не дає спокою. Немає радості від зустрічей, справжньої і всепоглинаючої. Ти відчуваєш гіркоту, внутрішню спустошеність. Після зустрічі ти стоїш під душем, обійнявши себе за плечі і думаєш, думаєш. Це любов? Може, ми приймаємо за любов вдячність за секс? Важко на душі. Може не потрібні ці зустрічі? Чому після них довго хочеться стояти під струменями теплої води, наче шукаючи у них захисту і заспокоєння? Ти з тугою думаєш: попереду чекає безсонна ніч з безліччю  різних думок, головна з яких : що буде далі?...

Думаєш про себе: я - дивна жінка. Чому я не знаходжу собі спокою? Он подруги говорять про те ж. Що ще потрібно? Поруч - чоловік. Дбайливий, такий, що відбувся. Адже це удача. Спробуйте знайти зараз такого. Та і молоде зухвале покоління дихає в потилицю. Конкуренція нині божевільна. Розум каже : вони праві. Скільки жінок, самотніх і нещасних, бажали б опинитися на твоєму місці. І вони нічим не гірші за тебе. Просто тобі повезло трішки більше.

Але душа, ця сама бунтівна і дивна жіноча душа, жадає чогось зовсім іншого. Це зовсім інше не можна пояснити логікою, буденними словами. Це не піддається  аргументам життєвої мудрості.

Ти пристрасно жадаєш любові. Справжньої. Тієї, про яку написані тисячі рядків. І не хочеш думати, що така любов - це вигадка, ілюзія безглуздих романтиків. Адже  є ще здоровий прагматизм. Бажання облаштувати свій побут зручно і комфортно.
Але...

Ти хочеш любові.

Ти пристрасно бажаєш розчинитися в коханому.

Жити один одним.

Дихати один одним.

Бути одним цілим.

І в цих дивних думках дивної жінки немає місця прагматизму і розрахунку...

У чому дивність?

У тому, що хочеться почуттів - справжніх.

У тому, що хочеться щастя. Важкого, вистражданого.



Коли тобі вже не сімнадцять, але ти дивишся на світ як і раніше очима юної дівчини. Наївними і чистими.

Позаду роки. Роки розчарувань і випробувань, роки болю від нерозуміння і недомовленості. Які окрім цього самого болю принесли цінний життєвий досвід. Він вистражданий, цей досвід і тому такий дорогий. Але досвід не зробив тебе, дивну жінку цинічною.
.
У серці завжди жила мрія.

Завжди жила надія.

Вона була крихітною. Маленькою. Але дуже, дуже гарячою.



Її не загасили ці роки. Тому що жила мрія в серці дивної жінки, з дивними думками. Жінки, якій снилися дивні і 
чарівні  сни. У снах небо було дивовижної синяви, Сонце не сліпило очі і на нього можна було дивитися не жмурячись. Ще в снах було море. З водою -  ніжною і ласкавою. Було надзвичайно приємно торкатися долонею до цієї води.

Уві сні був пустинний беріг і тиша.

Уві сні були дерева. З листям ліловим, якого не буває на Землі.

Уві сні можна було літати.

Але - найголовніше - уві сні до дивної жінки приходив ВІН.

Незвичайний. Що дарує любов. Він брав долоню дивної жінки і підносив до своїх губ. Він ніжно торкався губами її волосся....

А на ранок залишалося відчуття щастя. Реального.



Ви думаєте дивні сни дивної жінки не можуть стати дійсністю?.