хочу сюди!
 

Юля

39 років, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 35-45 років

Замітки з міткою «вірші»

І ніч, і холодно...

І ніч, і холодно, проте

І ніч, і холод – все минає,

За чорним роком рік іде,

Якому імені немає.

Якого розповідь – німа,

Якого думи – невідомі,

І пише світ велику кому,

І ніч, і холодно. Зима.



Сонечко скік та скік...

Сонечко скік та скік,

День потихеньку в’яне,

Спить у березах сік,

Соку іти ще рано.

Котиться час униз,

Сивий крадеться грудень,

Тільки весна колись

Ще неодмінно буде.

Буде інакший рік,

Будуть думки бездонні,

Буде з берези сік

Капати у долоню.



Біле-біле поле..

Біле-біле поле,

Тишини бенкет,

Білі-білі бджоли

Носять білий мед.

Біле буйноцвіття,

Біле – на коні

В білім-білім світі,

В білім-білім сні.

Все до небокраю

Білим замело.

Чорного – немає,

Навіть не було.


Не помсти, Господи...

Вогненні сни. Криваві дати.

Думок заплутаний клубок:

Не помсти, Господи, - відплати

За кожен звук, за кожен крок.

Хай не спасуться лиходії.

Нехай розкажуть все німі.

Не помсти, Господи, - надії,

А решту… решту ми самі.



Сліпі не бачать

Пролог

[І бачив в хаті тій я пекло
Писав Шевченко десь, колись
А що змінилося? Та звісно
Повиростали діточки...]
------------------------------------------
Сліпі не бачать - їм так зручно
Навіщо чути про любов
Свої гріхи солодші гучно
Вони не знають свою кров

Нема бажання - в цьому скудність
Людського бачення життя
Винагороди хочуть всюди
Бодай самі - саме сміття 

Розплющиш очі - бачиш небо
Та розтинаєш хмари гнів
А ті, хто мали бути поруч
Сказали ти - не є наш дім

Та почали в своїх городах
Брехню саджати, лити бруд
Хіба отрута має вроду
Невже цьому навчив вас кут?

Чому ви всі - настільки проти
Чому затьмарена душа
Бо може горді ви, черствоту
Собі кладете до човна

Навіщо ти життя даруєш
Якщо не любиш його сам
Чи може віриш що байдужість
Не є твоя, а чужих мам?

Не знаєш ти, бо ти не хочеш...
Себе змінити, серця стук
Ну що ж, ти вибрала відсутність
Та вподобання до дівок

Тобі пошана, купа лайків
Та лизожопові слова
А ось тобі, ганьба та байки
Ви їх всі видумали вкрай

А ти, сиди, та рот запели
Роби все тут, бо ти раба
Та паспорта не дам, бо мелиш
Може втічеш в свій рідний край

А ти також, хороша, ганра
Бо діточки вже власні є
А ти ще краща, бо вдягнулась
У релігійнеє шматьє

Навіщо до вас приїжджати?
Дивитись щоб як живите?
Ті гени скачуть як солдати
Наче в театрі вар'єте

Мені ж ти серце не відкриєш
Лише відвернешся, зітхнеш
Я не приємний тобі, видно
Не лицемірю бо, клеймиш

А може ще тому що й зовні 
Тобі дивитись більш не файно
Там де малеча - тим пошана
Кажу "брудні ви" -в мені мара!

Як легко брата засудити
Сусіда, дяька чи сестру
Себе товкаєш на поважність
Дітей своїх катуєш... сум

Сліпі не бачать - не про тіло
Сьогодні вам я тут пишу
Давай залишим тему віри
Та взагалі, все про любов

Про що тоді нам розмовляти
Коли ви зовсім вже не ті
Позбулись щирості кохати
Та розповсюджуєте гнів

Про що тоді йти може мова
Коли затьмаренне буття
Не розумієте ви Бога
Себе на його місце? Так!

Все сумно так. Настільки прикро
Коли не бачить себе люд
Коли не хоче знати Бога
У своіх грудях, там де стук

Сліпі - не бачать. Ати бати
Як відрізнить: добро чи зло?
Їх вибір буде - катувати
Себе, та інших. Ну та й що....

Їх вибір - найчорствіший скибки
Бодай то хліб - а ви про що?
Що трапилось, Спитай у квітки
Якщо побачить зможеш знов!

RANA - Timelessly with You - (R&K)

Залистопадило...

Залистопадило. Пусте.

Заговорило мокрим духом.

У вікнах тихо ніч росте,

І бубонить годинник глухо.

Дрімота зборює кота,

В кутку куняє тінь ледача,

І спить у думах суєта

Неполохливим сном дитячим.



Існування

Існування не може бути покаране...
Воно є, або зовсім його нема.
Є життя? То воно дарованне Богом!
Це не просто так і не дарма.
І ні хто, крім Бога, не сміє
Відбирати чиєсь життя.
А хто іншою думкою мріє,
Безворотньо піде в забуття.

                                 24.10.22.

© Віталій Тугай, 2022

Мій милий гостю з Тау Андромеди...

Мій милий гостю з Тау Андромеди,

Чи ще якої, може, далини,

Навіщо Ви свої топтали кеди,

Невже у вас немає тишини?

Що привело Вас з нетрів небокраю

У землі ці, де царствує руде?

Невже на небі осені немає

І ліс востаннє жовтим не цвіте?

Невже у вас, поспільства богорівних,

Не ходять світом потаємні сни?

Ну що ж, присядьте, нині буде дивно,

Як тільки може бути восени.



І буде сніг додому йти...

І буде сніг додому йти,

І морозець несмілий,

І будуть хмари з висоти

Дивитися на біле.

Село потоне у димах

В рожевощокий вечір,

Де заєць пише у полях

Історії про втечу.