Случай на перекрестке
- 24.01.11, 10:20
==============================================
*светофор горит красным. Автомобили едут, пешеходы ждут*
П.: Ганьба! Це злочин! В країні, де жили нашi діди й прадіди, ми не можемо вільно ходити по наших вулицях! Навіщо нам потрібна така влада, що дозволяє їздити тільки автівкам? Ганебні вороги посіли наші світлофори й підступно світять нашу неньку кривавим червоним світлом!
*светофор продолжает гореть красным*
П.: За що? За що боролися наші пращури? Чому ми повинні терпіти таку обурливу зухвалість над пам'яттю наших батьків? Геть злочинців, що керують нашими національними світлофорами! Нас багато, бандити повинні сидіти за гратами!
*светофор все равно горит красным*
П.: Це знущання! Це відверте знущання! Нація, що майже керує всесвітом, повинна чекати якогось там світлофора, в якому навіть немає блакитнього кольору! Скільки ще років ми повинні це терпіти? Єднаймося!
*светофор переключается на зеленый. Автомобили стоят, пешеходы идут*
П.: Ось! Ось вона, ця славетня мить! Нарешті здійснилися давні мрії наших пращурів й пращурок! Це було вкрай нелегко, й сотні, тисячі славних синів Вітчизни загинули, але в пекельній боротьбі ми здобули нашу перемогу й тепер вже нас ніколи не збороти. Так уперед, громадо! Не віддамо їм наших славетних звоювань!
*светофор снова переключается на красный*
П.: Як??? Не може цього бути! Це зрада! Так! Це не червоне світло — це саме червоніє наша кров, кров справжніх синів Вітчизни, що змушені були пройти через усі тортури, через усі світлофорні катування. Отож негайно за зброю, браття! Всі, кому не байдуже майбутнє нашої країни, виходьмо на перехрестя. Покажемо, що саме ми варті керувати світлофорами, які так ганебно було перевимкнуто на червоний — ненависний колір для усього прогресивного людства!
*неожиданно толстая тетка пытается перебежать дорогу на красный свет*
П.: Але є ще в нас героїчні дочки та сини! Є чим пишатися країні, яка має таких вельми непохитних патріотів, що за найскладніших та найнебезпечніших умов знайшли в собі мужність та відвагу й, незважаючи на пекельне червоне світло, незважаючи на століття поневолень, виконуючи свою історичну місію, самопожертовно та героїчно крокують уперед, у наше майбуття. Слава героям!
*столь же неожиданно резко тормозит автомобиль, задевая толстую тетку*
П.: Але як це так? Чи можуть бути межі обуренню? Безпідставно, нишком підкралися ненажерливі вороги до славної доньки Вітчизни й з несамовитою ганебністю та зухвальством здійснили давно заплановану ворожу акцію, підступності якої навіть немає жодних прикладів. Але ми не будемо мовчати! Мовчати в цьому випадку — це означало б схвалити злочинність й остаточно дати поставити себе на коліна. Треба негайно дати належну оцінку ворожим діям, що намагались сплюндрувати нашу здобуту довгими тисячоліттями пекельної боротьби духовність та незалежність.
*толстая тетка падает попой на асфальт*
П.: Вшануймо ж, браття, безвинно загиблих. Ніхто і ніколи не змусить нас забути їх героїчних діянь. Бо саме пам'яттю про цю боротьбу ми повинні виховувати наших нащадків, що будуть гордо нести й далі через століття та перехрестя переможний стяг нашої гідности та світлофоронезалежності.
*тетка поднимается и с криками идет к автомобилю бить водителя*
П.: Й наші вороги повинні знати, що ніколи в світі ще не було такого, щоб хтось міг хоч на хвилину зламати нашу велич і духовність. Рішуче скажімо "ні" світові зі світлофорами! Наш вибір — життя без світлофорів та автівок, вільне життя вільного народу на вільних перехрестях. І ми більш не дозволимо ніяким автівкам нахабно руйнувати волевідчуття й самобутність нашої нації. Їм більш не пройдуть даремно знущання над найкращими синами Батьківщини, над волелюбністю та прагненням усього нашого народу до свободи на перехрестях нашої славної Вітчизни. Жодні окупанти не зможуть знищити прагнення нації до торжества духу та невмирущості її державотворчих традицій.
*неожиданно на плечо персонажу какает ворона*
П.: А трясця ж твоїй матері... Ганьба! Це жахливий злочин! В країні, яка тільки що гідно звоювала свободу, клята ворона, увійшовши в круте піке, намагалася поставити під сумнів наші героїчні здобуття... Але нехай вона не сподівається, що з цього піке є вихід. Бо в нас ще знайдуться сили поставити саме нашу остаточну крапку на усіх ворожих спробах знедолити нашу невтомну спрагу до життєлюбності. І тому наше людство, у безмежних муках впевнено крокуючи вперед...
(занавес)
60
