Отже починаю з Кам"янця-Подільського. Погулявши по старому місту http://blog.i.ua/user/729788/1708495/ ;  http://blog.i.ua/user/729788/1708560/  мій шлях пролягав до Кам"янець-Подільської фортеці і перед її оглядом, щоб шлунок не заважав мозку пішла його підкормити    І перед фінішною прямою на фортецю я побачила кав"ярню, яку нам радила екскурсовод. Кав"ярня-музей "Кава від поліцмейстера".

Тут вмуровані цеглинки і я могла лише доторкнутись до них, облизнутись    і привезти своєму колекціонеру лише фото   

Тут я їла смачнючі млинці з мняском   і запивала такою ж смачною кавою. Млинці не фоткала, а гарнюньку каву зафотала, щоб було видно і стіл зі старовинними паперами

А це на базарі бабуся продавала підкови   Якось весь час зустрічались старі підкови і різні сувенірні, а тут новісінькі ні разу не одьовані шкарики 

А назавтра ми поїхали по Замкам Закарпаття http://blog.i.ua/user/729788/1710833/   і на шляху до цілі зупинялись придбати сувеніри, подивитись щось цікаве, поїли смачних шашликів, дійсно-дійсно ДУЖЕ смачних, тільки там я їла такі особливі смачнючки   

А це схоже хазяїн цього закладу рекламує меню і запрошує навідатись до нього  

Тут ми не їли, бо ми вже наїлись шашликів, але тут ми зайшли в одну особливу кімнатку  

Ну все, всередину не заглядаємо, хоч там і класно  але ж це не музей і не наша мета   Поїхали далі....    

Споруда зведена за проектом і під керівництвом будапештського архітектора Яноша Бабули-молодшого.

Позаглядала в цікаві закоулочки

А це водостоки поближче, на них зображений мукачивський замок 

Половила гав з місцевим трубочистом і його кицькою 

І в Мукачівській кав"ярні попила каву зі смачнючими тістечками. На вітрині залишилось мало смаколиків, бо вже був кінець робочого дня і народ під"їв тістечка

Звичайно всю атмосферу чарівної зустрічі не передаси, але хоч крапельку емоцій передаю 

І станні мої поїденьки були вже у Львові. Прямо на площі Ринок знаходиться ця, не знаю як правильно сказати )))  може голубцярня   

Українська входить до трійки найкрасивіших мов у світі. На мовному конкурсі в Італії її визнали другою за мелодійністю мовою світу (після італійської). На мовному конкурсі, який пройшов у Парижі у 1934 році, українську мову визнано третьою найбільш красивою мовою в світі (після французької та перської) за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія й будова речення.

Найдавніша згадка про українську мову датується 858 роком, а вперше українська мова була прирівняна до рівня літературної мови в кінці XVIII століття після виходу у 1798 році першого видання “Енеїди”, автором якої є Іван Котляревський. Саме його і вважають засновником нової української літературної мови.

Українська мова є однією з найпоширеніших мов в світі, і за кількістю носіїв займає 26-те місце в світі.

Український алфавіт являє собою один з варіантів кирилиці, число букв в ньому дорівнює 33. Порівняно з російською мовою, в українському немає великої кількості церковнослов’янських слів. З точки зору лексики найближчими до української є білоруська (84%) і польська (70%) мови.

Найдавнішими українськими поетесами, імена яких відомі, й про яких збереглися документальні свідчення, є інокиня Анисія Парфенівна і Анна Любовичівна; жили вони, очевидно, в кінці XVI – на початку XVIII ст. і залишили акровірші, де вписано їхні імена.

Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?»

Найбільш вживаною літерою в українському алфавіті є літера “п”. Також на цю літеру починається найбільша кількість слів. Тоді ж як найрідше вживаною літерою українського алфавіту є “ф”. В українській мові слова, які починається з цієї літери, в більшості випадків запозичені з інших мов.

Найдовшими словоми в українській мові є назва одного з пестицидів «дихлордифенілтрихлорметилметан» (в ній міститься тридцять літер) і 31 літеру містить слово «рентгеноелектрокардіографічного».

 Найбільш вживаною літерою в українському алфавіті є літера “п”. Також на цю літеру починається найбільша кількість слів. Тоді ж як найрідше вживаною літерою українського алфавіту є “ф”. В українській мові слова, які починається з цієї літери, в більшості випадків запозичені з інших мов.

Найчастіше серед іменників  вживається слово «рука», серед дієслів — «бути», прикметників — «великий», займенників — «він». Останні місця в таблиці частотності займають слова «мутація», «баклажка», «радист», «білочка».

Що говорять про українську мову іноземці

Америка. Джон, журналіст: Для мене українська мова звучить дуже м'яко. Коли чуєш одних і тих же людей, що говорять українською і російською, то здається, що говорячи українською, вони добріші.

Франція. П’єр, науковець: Мова, як і французька, дуже м'яка і створена для кохання. Хоча значення слів залишилося для мене цілковитою загадкою, мені постійно здавалося, що українці говорять про щось хороше. Таке враження, що українська - дуже доба і м'яка. Особливо мені подобається, коли нею розмовляють жінки - вона взагалі якась більш жіноча за звучанням.

Німеччина. Валерія, журналіст: коли я чую, як українці говорять, мені здається, що так швидко не можна говорити жодною іншою мовою. Українська мова дуже швидка і ритмічна. Вона звучить дуже приємно й мелодійно, а ще пристрасно. Німецька мова дуже монотонна і безпристрасна, всі звуки подібні, і ця різниця відразу відчувається. Українська мова схожа на пісню. Але багато ваших звуків просто зводять з розуму англомовних або німецькомовних людей, їм ніколи не вимовити правильно ваш «м'який знак» або дзвінке «р».

Італія. Габріель, гід: Мені українська подобається і здається дуже мелодійною. Я знаю російську мову, так от вона набагато грубіша, і мені подобається, як у порівнянні з російською звучить багато українських слів. Українська дуже нагадує мені бразильський варіант португальської, вона така ж м'яка і тягуча.

Сякухати (shakuhachi) – флейта дзен-монахов.Тембр сякухати может меняться от кристально чистого до ветреного и грязного по желанию исполнителя. Традиционно сякухати не является музыкальным инструментом. Комусо (монахи пустоты и небытия) использовали флейту сякухати для практики медитации на звуке (суйдзен - дующий дзен). Эта флейта уникальна и не имеет аналогов в мире, ее основное отличие от других бамбуковых и иных флейт – возможность извлекать звуки различной высотности и бесконечного числа полутонов при одном и том же положении пальцев.