Кожен, хто буває за кордоном, робить знімки на фоні красивих пейзажів та визначних місць. Зазвичай, так роблю і я, але цього разу маю фото дещо не звичні…

Працюючи свого часу в Київській облдержадміністрації, ми фокусувалися не лише на внутрішній політиці, а й приділяли значну увагу міжнародним питанням. За чотири роки діяльності були підписані угоди про співпрацю майже з півсотнею регіонів з різних країн. І з більшістю з них в мене залишилися гарні стосунки.

Нещодавно на запрошення міського муніципалітету Словенії побував у місті Любляна. І знаєте, що найбільше привернуло мою увагу? Чистота і охайність. І не лише цього міста, але й решти населених пунктів. Скрізь у містах та селах встановлені контейнери для збору сміття, скла, пластику та паперу. Розговорилися з місцевими, з’ясувалося, що словенці активно сповідують концепцію Zero Waste (нуль відходів), що базується на необхідності продукувати менше сміття, використовуючи в побуті речі з органічних матеріалів і такі, що можна переробити. Такий собі перехід від управління відходами до управління ресурсами.

Ця тема мене дуже зацікавила. Тож я відвідав станцію, куди звозять сміття. Тут його сортують та переробляють: здавалося б, з безнадійних відходів виробляють органічні добрива та паливо. Ви запитаєте, а що ж зі сміттєвими полігонами? Вони є також. На сміттєзвалищах добувають біогаз, який мініелектростанції переробляють на електроенергію, що подається в населені пункти. Зазначу, дно котловану сміттєвого полігону вкрите спеціальною непроникною плівкою, яка не дозволяє відходам отруювати грунт та воду.

Багато хто може закинути, що цим прикладом я Америку не відкрив. Погоджуюся. Ще в 2012 році ми почали встановлювати мініелектростанції на сміттєвих полігонах Київщини. А ще - облаштовувати сортувальні лінії. Та, на жаль, ці технології в нас не прижилися: не було куди дівати той продукт, що залишався після сортування. Результат, який сприяв би переробці сміття, зменшенню викидів в атмосферу та шкідливому впливу на довкілля, на превеликий жаль, ми не отримали.

Світ швидко змінюється. А в Україні проблема утилізації відходів як була актуальною для наших міст та сіл, так і лишається. Держава цю проблему перекидає на місцеві органи влади, а без підтримки державних програм її вирішити просто неможливо. Тож люди і далі потерпають від сморіду горіння сміттєзвалищ, непоправної шкоди зазнає і довкілля. То може вже час нам нарешті звернути увагу на проблему сортування сміття та утилізації відходів?

Водночас акцент потрібно робити і на підвищенні екологічної свідомості на екокультури населення, особливо в дітей, підлітків та молоді, для яких екологія має стати модним трендом. Кожен з нас має усвідомлювати власну екологічну відповідальність, мати внутрішню мотивацію вести розумний спосіб життя та якомога менше шкодити довкіллю. Зрозуміти зрештою, що успішність реформування екологічної сфери в більшості випадків залежить від нашого бажання змінюватися, змінювати свої звички, щоденну поведінку.

Zero Waste – чудова ініціатива, до якої варто долучатися. Це філософія поводження зі сміттям, яку варто сповідувати. Необхідно вести діалог і спільно вирішувати проблему. По-іншому ніяк. Особисто я – "За" Zero Waste. Якщо і ви теж, тоді долучайтеся та керуйтеся в житті простими правилами:

 відмовтеся від непотрібного;
 скорочуйте споживання;
 використовуйте повторно, ремонтуйте;
 сортуйте та відправляйте на переробку вторсировину;
 компостуйте органічні відходи.

http://mykyivregion.com.ua/2019/09/19/anatolij-prisyazhnyuk-eks-golova-kiyivskoyi-oda-zero-waste-chudova-iniciativa-do-yakoyi-varto-doluchatisya/

«Бездуховна» Америка створила нову зброю. Екологічну.

Виявляється, що старі бомбардувальники здатні висаджувати до 900 000 дерев в день.

Ліси на Планеті можна відновити дуже швидко, за допомогою застарілих бомбардувальників, призначених для установки мінних загороджень на території супротивника. Все, що потрібно, це переобладнати їх під насіннєві бомби, які містять у собі саджанці дерев.

Компанія Lockheed Martin Aerospace, пропонує використовувати бомбардувальники C-130, для засадження деревами віддалених важкодоступних областей за принципом килимових бомбардувань.

 «Обладнання, що використовується для створення мінних полів досить точне і може бути легко адаптоване для посадки дерев.»,- стверджує льотчик Пітер Сіммонс.

Сьогодні в світі налічується близько 2500 транспортних літаків С-130, які використовуються в 70 країнах, тому система доставки і посадки лісів широко доступна.

Це 125 тисяч дерев за один політ і близько 900 тисяч дерев в день "- розповідає представник компанії Lockheed Martin Пітер Сіммонс (Peter Simmons).

Конуси, що несуть в собі саджанці дерев, розроблені таким чином, щоб проникати на глибину, достатню для подальшого розвитку молодого дерева. Усередині них містяться добрива і матеріал, вбирає вологу з навколишнього середовища, здійснюючи, таким чином, своєрідний полив рослин.

Матеріал конуса, незважаючи на міцність, починає розкладатися відразу ж, як він потрапляє в землю, дозволяючи молодому дереву пророщувати своє коріння в глибину, надійно закріплюючись на новому місці.

Такі зелені бомби можуть бути адаптовані під будь-який район, і заповнені насінням придатних рослин навіть для пустельних районів. Існує пілотний проект, повітряної лісопосадки на Синайській пустелі в Єгипті. Також вивчаються можливості висадки дерев в Північній Африці, в тундрі Канади, Австралії та США.

За п'ять років компанія Lockheed Martin може висадити до 5 мільярдів дерев, цього достатньо для відновлення 500 000 га лісів.

Що  після  нас

І  що  Залишимо

В  спадок

 Що  буде  Внукам

Нашим  …

Нам -  на  старість?

 Ледачість  Тулубів

Без  Духу

Що  труїть

Нами  Власний  Дім

З чим вас і вітаю