Все, що могли, уже віддАли Старшому брату на поталу. Та не вгамовується Раша, Не до вподоби їй свобода наша. Куди ж ти лізеш, старший брате? Невже й повітря наше хочеш відібрати? А потім виявиться, що й цьогО замало, Запрагне наших душ твоє осине жало. Та посміхається лиш хитро старший брат, Що у країні в нас не єдність, а розбрАт. Що наша влада, прикриваючись законом, Знущається лиш з власного народу. Що дружба найміцніша з ним, єдиним, Та дружить влада...
Читати далі...