у нього ж лице фашиста))) прототип
типовий аріець!
білесі очі!
хоче влади любим шляхом, навіть ціною свого життя.
Це ж такі і приперлись тоді сюда!!!
.
виснувок - бабусю Навального трахнув якісь із тих наглих типу арійців - тоді вони звались фашисти. есесівці. відбірна Германії. вершки. слівкі народу.
Недели через три после оккупации Крыма российским войсками меня разбудил телефонный звонок. Сонно буркнул в ответ на приветствие и молча выслушал возбужденную скороговорку от собеседника: "Не спи! Срочно собирайся! Едешь с нами кататься! Мы решили покататься по Крыму, проехать по всему побережью и забраться в горный Крым! В горах очень красиво весной!"
Звонил мой белгородский знакомый, с которым вместе не раз отдыхали и в Харьковской области, и в Мариуполе, и в Крыму. Я отказался. Не желая выдавать истинные причины отказа, сослался на нехватку времени и финансовые затруднения. Все таки он из россии, мало ли, вдруг обижу ненароком. Ведь хороший парень, бескорыстный, доброжелательный. Попрощался и задремал.
Минут через 15 снова звонит. Сказанное врезалось в память, цитирую почти дословно: "Мы тут с ребятами посовещались и решили взять тебя бесплатно (обычно расходы делятся на всех участников поездки). Мы понимаем, что ваше бЕндеровское (россияне даже не знают, как правильно пишется фамилия) правительство вас обобрало, запугало и заморочило мозги правосековской агитацией, но ты едешь с нами, хоть немного подышишь воздухом свободы! - Чем-чем? - ошалел я. - Так наши же Крым освободили! Скоро и ваш Харьков освободят!!!"
Окончательно проснувшись, я спросил: "От кого освободят?". Незамедлительный ответ: "От фашистов!" - "А где у нас фашисты?" И вот тут я явственно услышал скрип. Скрипели мозги собеседника. Он искренне пытался понять, где же те самые фашисты, от которых путин собирается освобождать Украину. И не мог.
Запутавшись в одном пропагандистском мифе, с облегчением съехал на второй: "Это те, кто запрещают на русском языке говорить!" - "Я говорю на русском. Мне не запрещают. Ты же сам был во Львове, в Киеве, вместе ездили в Крым, на Азовское море. К тебе хоть раз подошли и запретили говорить по русски? Штраф сняли? Морду набили за русский? Тем более, за твой русский с мАсковским акцентом и дерущим горло Г?"
Из трубки запахло WD-40. Видимо, смазывал заржавевшие шестерни сознания. Нестыковка, однако! Впервые попытался наложить вбиваемые пропагандой штампы на собственные впечатления. Не смог. Печалька!
Я попытался, конечно, объяснить, что не время украинцу радоваться красотам захваченного вражескими войсками Крыма и восторгаться самим фактом оккупации, но он меня не понял. Не попрощавшись, отключился.
Звонок второй. Несколько дней назад. Однокурсник по институту из Белгородской области. Вышка, аспирантура. Эрудит. Был, во всяком случае.
"Привет. Чем занимаешься?" - "Автомат чищу!"
Я соврал. Я не чистил в тот момент автомат, да и нету у меня автомата. Не выдали еще.
"Надеюсь, ты за наших? Держись, скоро освободим!"
Я опешил. Они что там все, из одного инкубатора? БИОС всем прошили одной примитивной программой?
Собеседник продолжил: "Мы скоро всех русских защитим!"
Я родился в России. Пишу с большой буквы, т.к. в то время я еще гордился и Россией, и Советским Союзом. Гордился, пока не научился думать. Родился в России, но всю жизнь прожил в Украине. По старому советскому паспорту я русский. По русски говорю лучше, чем по украински. Д'артаньяна помните? "Душой я мушкетер!" Так вот я душой украинец. Хоть и русский. Такой вот каламбур. И НЕ НАДО МЕНЯ НИ ОТ КОГО ЗАЩИЩАТЬ!!! Тем более, на моей родной Украине. И, тем более, градами, панцирями, нонами и акациями!!! Вот в этом духе я ему и ответил.
Он не стал развивать тему, перешел на "позитив": "Приезжай к нам! Пересидишь войну!" Я провел аналогию: "Представь, 1941-й, немцы под Москвой, а жители, скажем, Свердловска, едут в Берлин "пережидать войну". Нормально это?" - "Так то ж враги!" - "Враги - это те, кто с оружием в руках захватывают твою землю и приносят на нее смерть, огонь, войну. Улавливаешь аналогию?" - "И ты будешь стрелять в братский народ?"
И тут Остапа (то бишь меня) понесло. "Братский народ - это народ, который к нам в гости едет с тульскими пряниками, уральскими пельменями и московскими красавицами, а не с тульскими автоматами, уральскими танками и московской пропагандой!"
"Так ты не наш!" - Что ж, в логике ему до сих пор не откажешь.
Блядь, де цей підор шоколадний??? Сьогодні 12 число! Йому треба було після своєї індульгенції через п'ять хвилин призначити главу АП, через 10 хвилин міністра оборони, через 15 хвилин міністра зовнішніх справ, через 20 хвилин зібрати Раду Нацбезпеки та оголосити військовий стан! А воно сидить десь в норі, соплі жує! Хуйла з днем Рашкі вітає! Сука! А в цей час танки пруть в Україну вже по повній програмі! ПаРашенко, сука, блядь, або роби що-небудь, або валі на хуй!!!!
Побував в Донецьку 9 травня. Ось він я, витріщився в об'єктив фотоапарату біля Донецької ОДА.
Був там по приватних справах. Але довелося поспілкуватися з одним з сепараторів. Навіть не знаю, як його сприймати. Якщо б це було в медичному закладі, а я був у білому халаті. то діагноз був би однозначний, пацієнт потребує довготривалого лікування крутими препаратами. Аміназин там....галаперидол...можливо ще якісь ліки, достеменно не знаю. А оскільки ми були в однакових соціальних статусах, то було враження, що я розмовляю з дитиною. Або з безнадійним совкозомбі. Ні, він не є активним барикадником, чи відморозком, що бігають з автоматами, кулеметами. Але він активний співчуваючий, якщо можна так сказати. З вищою освітою, до речі. Національність, українець. Хоча це ніяк не відбивається на його світогляді, тому що вважає, що України нема. Ось такий парадокс. Впевнений, що я є зомбі. А зазомбували мене американські канали. На моє заперечення, що я не знаю англіцку мову, нічтоже сумняшися, парирувал, що мене зазомбували американськи канали, адаптовані під наш мовний простір. Це канал 24. Я кажу, що в мене нема кабельного телебачення, дивлюся тільки те, що ловиться на антену. А там нема каналу 24. А всі решта, каже, також американські. Які саме, вже не вдалося з'ясувати....всі. І взагалі, головний віртуальний посил люті, звинувачень, проклятій, спрямований у бік США. Це вони зомбують весь світ. Далі тезисно та стисло. Ті, хто захоплює адмінбудинки, це, чомусь дніпропетровці. В КМДА досі сидять американські бандити. Вони його загадили повністю, і все там зламали та потрощили. А тепер - УВАГА!, Чому їм можна це робити, а нам не можна захоплювати адмінбудинки, все там ламати, та гадити на підлогу? На Майдані майданівці та Правий сектор самі себе вбивали, тепер вони прийшли до нас, щоб вбивати нас, тому ми вбиваємо їх, щоб вони не вбили нас. Фу-у-у...ледве сформулював його думку. Проукраїнські налаштовані люди, це звіри. І зараз, на Донбасі їх катує та вбиває Правий сектор, щоб створити картинку для американського телебачення. Повний знос мозку.... І знов Америка. Вона захоплює країни та вбиває людей по всьому світу, то чому Росія не може цього робити. Ну, і те, що вже стало мемом, Ми годуємо всю Україну, ми вже не хочемо годувати всю Україну, ми хочемо жити окремо та годувати тільки себе. Київ, це варвари, дикуни, покидьки, бандити, фашисти. Вони нас постійно гноблять, принижують та ображають. На Заході весь футбол продажний, а у нас самий чесний. І ще багато того, чого навіть мій мозок відмовився запам'ятовувати, а конспект бесіди я не вів. Сходили до донецької ОДА та на площу Леніна (так, так, він ще там стоїть). 90 відсотків людей ходять з колорадськими ганчірками. Чомусь було враження, що це якісь сомнамбули. Деякі зі штучними посмішками. Біля ОДА рвав горло Джигурда. Співав про Чебурашку. Ось він. Джигурда, не Чебурашка...
Дивне якесь відчуття. З одного боку, дивлячись на все це, бачиш суцільний цирк та мавпування справжнього Майдану в Києві. З іншого боку, під цим прикриттям відбуваються страшні речі. Тому, проаналізувати все це, та дати точне визначення, а тим більше рецепт, що з цим робити, я не можу. Не заздрю в цій ситуації Турчинову та всій владі, яка зараз намагається вирішити цей Гордієв вузол. Також не заздрю Юлії Тимошенко, яка через деякий час стане Президентом України. Хоча, зараз це єдиний політик в Україні, який може впоратися з цією клоунадно-фашистською проблемою.
