І.Полк Чигиринський

Його милість Пан Гетьман Хмельницький, Тиміш Хмельницький, Іван Чернята, Обозний військовий, Михайло Лучченко, Осавул Військовий, Іван Остафієвич, Писар військовий.

Федір Якубович, Полковник Чигиринський, Андрій Пилипович, Осавул полковий, Васько Литвиненко, Осавул полковий, Дацько Костенко, Хорунжий полковий, Іван Білий, Пилип Щербина, Каленик Кузьменко, Іван Масло, Василь Матяшенко…….

ПОЛК ЧЕРКАСЬКИЙ

/РЕЄСТР усього Війська Запорозького після Зборівського договору з королем польським Яном Казиміром складений 1649 року жовтня 16 дня й виданий по достеменному виданню О.М. Бодянським

(Дозволена кількість козаків, яку дозволялося мати Гетьману, без охочекомонніх: 40 тисяч. Козаки і старшина розписані по 16 полкам.)

ЧАСТИНА ПЕРША

Полки: Чигиринський, Черкаський, Канівський, Корсунський. Частина 1. МАП «Козаки», Київ-1994р./

1. Ясько Воронченко Полковник, 2.Ясько Горілий, 3.Андрушко Дідович, 4.Васько Шенделицький (12), 5.Павло Проскурненко, 6.Юрко Ройленко, 7.Іван Кардаш, 8.Андрушко Олексія зять, 9.Михайло Голченко, 10.Гнат Іванович, 11.Семен Василевич, 12.Михно Волошиненко, 13.Павло Хлевина, 14.Гордій Ісаєнко, 15.Івашко Москаленко,16.Опанас Волошиненко, 17.Йосип Савкович,18.Денис Семинович, 19.Левко Лазаренко, 20.Артюх Іванович, 21.Мисько Бут, 22.Хвесик Потапович, 23.Пилип Бут, 24.Лук’ян Петрович, 25.Тимко Бут, 26.Богдан Олексієнко, 27.Артюх Пушкар, 28.Лазар Мокієня Опанас, 29.Петро Микитович, 30.Іван Антоненко, 31.Грицько Олексієнко, 32.Денис Онисенко, 33.Клим Юрченко, 34.Данило Дід, 35.Іван Дрикга, 36.Кузьма Михайлович, 37.Яцько Поприченко, 38.Яцько Лишенко, 39.Васько Рослик, 40.Зенець Ілюшенко, 41.Іван Биялт, 42.Іван Вергун, 43.Андрій Спичаченко, 44.Хведір Ющенко, 45.Йосип Ващенко, 46.Мисько Краковченко, 47.Васько Кгаранджин, 48.Іван Сакуненко, 49.Андрій Кгараджа, 50.Силка Демченко, 52.Кирияк Грек, 53.Богдан Погоріленко, 54.Ясько Петух, 55.Андрій Маянценко, 56.Лук’ян Волошенко, 57.Ярмола Павлович, 58.Іван Васильович, 59.Митько Волошин, 60.Кузьма Білий, 61.Сезон Гулаченко, 62.Іван Дудуш, 63.Панько Бут, 64.Влас Шиканенко, 65.Грицько Гавриленко, 66.Яцько Москаленко, 67.Йосип Чура, 68.Лукаш Жалоба, 69.Юрко Топір, 70.Грицько Брага, 71.Федір Білякович, 72.Ясько Хащ, 73.Іван Павлович, 74.Тиміш Вергуненко, 75.Іван Сидоренко, 76.Грицько Гавриленко, 77.Влас Ємченко, 78.Савусько Марченко, 79.Андрій Костенко, 80.Артюх Йолушенко, 81.Семен Остапенко, 82.Данило Ілюшенко, 83.Хведір Малаєнко, 84.Богдан Гавриленко, 85.Семен Чобітченко, 86.Петро Семенович с.77, 87.Хведір Гулаченко, 88.Мишко Гавриленко, 89.Ясько Ковальський, 90.Захарко Степанович, 91.Іван Яцькович, 92.Олешко Костиренко, 93.Богдан Воженко, 94.Богдан Губаренко,95.Мусій Хоменко, 96.Харко Іванович, 97.Павло Білого, 98.Сава Веремійович, 99.Мишко Кушунба, 100.Грицько Бугаєнко, 101.Кирило Топорів зять, 102.Данило Чорнокниженко, 103.Гаврило Гулаків зять, 104.Йосип Поприченко, 105.Дмитро Хвастовець, 106.Мартин Незнанський, 107.Ларін Пищик, 108.Яцько Омельченко, 109.Васько Бут, 110.Лук’ян Петюрка, 111.Васько Толочко, 112.Сава Сахненко, 113.Сава Коженко, 114.Грицько Чеченко Яцькович, 115.Самійло Свинуха, 116.Дем’ян Савинович, 117.Дацько Коваль, 118.Влас Харкович, 119.Терешко Дорошенко, 120.Кіндрат Наливайко, 121.Матвій Гринченко, 122.Кузьма Гнатенко, 123.Пархом Чичко, 124.Іван Свинюшенко, 125.Петро Чорномазенко, 126.Мишко Чорномазенко, 127.Іван Кришненко, 127.Богдан Кузьменко, 128.Хвесько Лащенко, 129.Тимко Лащенко, 130.Юхим Накущенко, 131.Андрій Лопатинський, 132.Ілля Пушкаренко, 133.Тишко Мартинович, 134.Павло Стасевич, 135.Захарія Семенович, 136.Яцько Чичко, 137.Тишко Васькович, 138.Лукаш Лук’янович, 139.Гапон Северинович, 140.Ісай Войтихович, 141.Степан Бакуменко, 142.Хвесько Динда, 143.Степан Нужний, 144.Давид Ситків син, 145.Кость Лабунець,146.Мина Миткович, 147.Манько Омелянович, 148.Максим Омелянович, 149.Олешко Хвостиків зять, 150.Мартин Шило, 151.Санько Туровець, 152.Данило Богун, 153.Богуш Олександрович (13), 154.Іван Корноушенко, 155.Богдан Кобеняченко, 156.Ясько Пороховник, 157.Іван Бутенко, 158.Мисько Гамалія, 159.Андрій Шампур, 160.Іван Солома, 161.Малаш Харченко, 162.Василь Тимошенко, 163.Юхим Омеляненко, 164.Павло Білецький, 165.Масько Барабаш, 166.Остап Попович, 167.Юхим Черемшенко, 168.Наум Ісакович, 169.Петро Гноєвенко с.78, 170.Пархом Бордун, 171.Яцько Луцишина зять, 172.Левко Кривуленко, 173.Іван Трохименко, 174.Хвесько Шокаленко, 175.Тишко Трапезун, 176.Богдан Самкович, 177.Веремій Андрійович, 178.Стас Борковский, 179.Матвій Куша, 180.Грицько Василевич, 181.Хведір Ситник, 182.Малаш Дашкович, 183.Васько зять Велебновського (14), 184.Данило Трапезун, 185.Ілько Івашкович, 186.Іван Дащенко, 187.Грицько Остапович, 188.Лук’ян Дубограєвич, 189.Марко Леванович, 190.Остап Яцинин, 191.Овсій Юрченко, 192.Саливон Семененко, 193.Ілля Харченко, 194.Яцько Шаповал, 195.Івашко Воротиченко, 196.Сергій Пилипович, 197.Богдан Чихвенко, 198.Павло Слюсаренко, 199.Ілля Тмишенко, 200.Ничипір Оксамитенко, 201.Мирон Бугловський, 202.Андрій Семенович, 203.Грицько Козел, 204.Мисько Шмишний, 205.Процик Гарасимович, 206.Іван Антипенко, 207.Онисько Артемович, 208.Мишко Ситченко, 209.Семен Бут, 210.Гордій Хоменець, 211.Ярош Жадченко, 212.Богдан Хведченко, 213.Борис Хвеськович, 214.Степан Йовишів зять, 215.Сава Козорізенко, 216.Іван Щербина, 217Мусій Нестеренко, 218.Давид Федорів син, 219.Андрій Продайводенко (13), 220.Овсій Брагинець, 221.Іван Гулак, 222.Савка Горб, 223.Богдан Плещенко, 224.Петро Жила, 225.Павло Лисого зять, 226.Васько Подуст, 227.Остап Шекерявий, 228.Остап Пилипенко, 229.Богдан Подуст, 230.Федір Подуст, 231.Юхим Савченко, 232.Денис Войленко, 233.Данило Олексійович, 234.Андрій Кондратович, 235.Прокіп Потребич, 236.Лук’ян Давиденко, 237.Ярош Чорнусь, 238.Ждан Пузо, 239.Лесько Слюсар, 240.Васько Данилович, 241.Іван Шепетиловський, (14), 242.Сава Кривоносенко, 243.Овсій Артюшенко, 244.Супрун Яцькович, 245.Опанас Курувщенко, 246.Грицько Водоп’ян, 247.Терешко Омеляненко, 248.Макар Букрій, 249.Павло Кисленко, 250.Данило Тимченко, 251.Самійло Буркувщенко, 252.Савко Дохтяренко, 253.Фесько Чугуєвець, 254.Іван Лютий (с.79), 255.Богдан Наливайченко, 256.Дорош Петрович, 257.Андрій Савонович, 258.Мартин Шапраненко, 259.Іван Лопата, 260.Мисько Чомлежний, 261.Васюк Костеренко.

СОТНЯ ШУБЦЕВА

1. Фесько Шубець Сотник, 2.Яцько Одинець, 3.Семен Ненартович, 4.Кунець Онищищ, 5.Пашко Швич, 6.Іван Стефанович, 7.Івашко Турчин, 8.Потапко Федір, 9.Іван Хлевина, 10.Матвій Федькович, 11.Мисько Бут, 12.Іван Тишко, 13.Васько Гастковський, 14.Пархом Лугненко, 15.Сахно Пальченко, 16.Васько Кульбачний, 17.Ілля Коробченко, 18.Павло Бут, 19.Кіндрат Яковенко, 20.Мусій Лисиця, 21.Ярмола Котельниченко, 22.Федір Топехин син, 23.Фесько Топехин Братанич, 24.Степан Андрійович, 25.Мисько Опришкович, 26.Юрко Бурленко, 27.Данило Бут, 28.Михно Харченко, 29.Павло Хандоженко, 30.Михайло Миткович, 31.Мисько Військових зять, 32.Ждан Панькович, 33.с.79.Семен Михайлович, 34.Жарко Минович, 35.Семен Сидорович, 36.Павло Буток, 37.Конон Малкович, 38.Юхим Зенченко, 39.Яць Лавриненко, 40.Іван Свидина, 41.Юрко Зозуленко, 42.Кирик Гриценко, 43.Тишко Оснач, 44.Прокіп Мартинович, 45.Тишко Володченко, 46.Іван Олексійович, 47.Андрій Дригайло, 48.Петро Івашкович, 49.Іван Ничипоренко, 50.Федір Чорний, 51.Аврам Щербина, 52.Мисько Кориткович, 53.Опанас Мартинович, 54.Васько Клешатенко, 55.Дем’ян Якович, 56.Пилип Сирота, 57.Федір Пиля, 58.Ярмола Іванович, 59.Антон Данилович, 60.Мартин Гнатович, 61.Іван Прокопів син, 62.Іван Оврамович, 63.Олешко Москаль, 64.Андрій Співак, 65.Захарій Зенкович, 66.Іван Слісар, 67.Фесько Сліпий, 68.Федір Кабанів зять, 69.Процик Калаторський, 70.Павло Гут, 71.Ісак Антонович, с.80. 72.Радько Гладкий, 73.Іван Курилович, 74.Андрій Сковородченко, 75.Андрій Шиш, 76.Тиміш Антонович, 77.Мартин Яцькович, 78.Іван Павлович, 79.Богдан Ничипоренко, 80.Хома Матвійович, 81.Мисько Осмольський, 82.Яцько Лашука, 83.Осман Бутенко, 84.Лаврін Снідан, 85.Іван Сакало, 86.Степан Сакало, 87.Степан Гиренко, 88.Гнат Семенович, 89.Дмитро Федорович, 90.Іван Ляшенко, 91.Андрій Григорович, 92.Лесько Гриченко, 93.Прокіп Федорів зять, 94.Юрко Перемиський, 95.Андрій Гармаш Месенко, 96.Пархом Сидорович, 97.Яцько Мошенець, 98.Антон Рибович, 99.Ждан Артюшенко, 100.Сипко Микита, 101.Іван Бородавка, 102.Васько Станець, 103.Кіндрат Миненко, 104.Микита Рибченко, 105.Іван Бут, 106.Іван Юдин зять, 107.Федір Ярмоленко, 108.Курило Ярошенко, 109.Климко Штанченко, 110.Овсій Лисиченко, 111.Богдан Лисиця, 112.Нестір Ярмоленко, 113.Тиміш Жмаченко, 114.Процик Ярмошенко, 115.Семен Різниченко, 116.Ничипір Заєць, 117.Васько Волосаченко, 118.Хома Савенко, 119.Остап Пальченко, 120.Овсій Хоменко, 121.Дмитро Олехвіренко, 122.Наум Борщенко, 123.Данило Микитенко, 124.Семен Сакуненко, 125.Остап Іванович, 126.Іван Сегеда, 127.Йосип Антонович, 128.Грицько Яцьківа син, 129.Олексій Жданович, 130.Фесько Семенович. 131.Іван Гармаш, 132.Іван Гиря, 133.Олексій Кисляк, 134.Гарасько Чемерієнко, 135.Клим Яцученко, 136.Сергій Боярин, 137.Іван Яцученко, 138.Андрій Рухляда, 139.Лук’ян Макаренко, 140.Степан Макарович, 141.Ясько Онищенко, 142.Андрій Корнієвич, 143.Улас Ющенко,144.Степан Іванович, 145.Васько Безпальченко, 146.Павло Давиденко, 147.Ясько Пархоменко,148.Федір Драгиль, 149.Васько Гамалія, 150.Грицько Барабаш, 151.Степан Барабаш, 152.Григорій Максимович, 153.Іван Яцькович, 154.Васько Купрієвич, 155.Іван Чуденко, 156.Яцько Стасевич, 157.Дмитро Костенко, 158.Кіндрат Перехристенко, с.81. 159.Фесько Пекуленко, 160.Сидір Йосипович, 161.Яцько Порядний, 162.Лаврін Шрамко, 163.Павло Вороного син, 164.Петро Туна, 165.Пилип Рижковщенко, 166.Трохим Іванович, 167.Явтух Охріменко, 168.Семен Конопленко, 169.Іван Гармашенко, 170.Каленик Кияниченко, 171.Азамат , 172.Андрій Одинченко, 173.Матюша Трушенко, 174.Роман Кательниченко, 175.Іван Тризненко, 176.Федір Дуриченко, 177.Тишко Литвин, 178.Богуш Динденко, 179.Андрій Ярошевич. 180.Андрій Могилевець, 181.Борис Бороденко, 182.Юрко Калиниченко, 183.Гарасько Опанасенко, 184.Фесько Опанасенко, 185.Антон Берекет, 186.Сідко Берекет, 187.Яків Петушенко, 188.Грицько Невіків зять, 189.Іван Карнаух, 190.Лесько Дайченко Прилуцький, 191.Грицько Озмитель, 192.Олексій Велебновщенко (13), 193.Андрій Велебновщенко, 194.Стефан Зозуля, 195.Федір Солоденко, 196.Федір Чечуга, 197.Дмитро Пилипович, 198.Ясько Киселенко.

Примітка

Намагався переписати цю частину Реєстру без змін, лише для зручності додав порядкові номери козакам, аби зручно було їх знайти. Іноді вказав сторінку реєстру, де записано відповідне прізвище.

Сотня Шубцева, це перша сотня Черкаського полку, але спочатку у Реєстрі перечислено керівництво полку, мабуть посильні і кажучі сучасною мовою штабна рота.

Мета праці

Вважаю треба пам’ятати героїв які воювали за вільну незалежну Україну. Хай слава про них живе в наших серцях вічно. А як навчимося шанувати своїх героїв, то і життя наладиться. До бидла, що своїх не шанує і інші народи відносяться як до бидла, і нерідко намагаються навіть уярмити або і фізично знищити.

Щоб з'ясувати, до чого здатні наші хлопці, слід створити їм якомога більше перепон. І світ здивують, і самі не відразу збагнуть, як спромоглися таке встругнути.

Чайка "Спас", що по всіх ріках, морях та океанах ходить
Біля причальної стінки Балаклавської бухти козацька чайка "Спас" не губилася навіть поряд з ошатними яхтами. Щоправда, корабель довжиною 21 метр, шириною 3 метри, висотою надводного борту шось близько метра виглядав куди скромніше за красунь "Алсу" і "Руслана" (належать тим самим Алсу і Руслані). Що й казати про власність компаній "Лукойл" і "ТНК", припнуту десятками тросів в марині елітного яхт-клубу (там такими мільонами американських карбованців хизуються!).

 Все одно, що порівнювати випещену виставкову конячку з витривалим піджарим скакуном-степовиком. Щось хиже і свавільне вбачалося у стрімкому, притиснутому до бірюзової гладі корпусі. До того ж і шість гармат — не іграшкові.
Хлопці поралися біля чайки неквапливі, спокійні, грунтовні. Порозумілися відразу. Мореходи з сухопутного Львова розповідали про пригоди небагатослівно, але смачно.

Почалося все з "Пресвятої Покрови".
Це - козацька чайка, яку збудували у Львові в 1990 - 1992 роках козаки з Товариства "Кіш" на чолі з Василем Качмарем, і пішли в море. Мандри тривали довго, цікаво, завжди надзвичайно.
Через дев’ять років весною 2001-го дійшли до Барселони, але до того обійшли Францію, були в Англії, Голандії, відвідали безліч фестивалів, відкривали міжнародні регати.
Останні два роки мандрів, перед поверненням в Україну, козацька залога прожила комуною на кораблі, весь час у переходах від Шербурга в Нормандії, через свято старовинних кораблів "Брест-2000" у Бретані, вниз по Біскайській затоці до Бордо, а там каналами — у Середземне море. Підробляли косметичними ремонтами вітрильників та будинків у Шербурзі, Сан-Тропе та на Менорці.      
По дорозі в Україну придумали перейти Атлантичний океан до Нью-Йорка. Спершу думали це зробити на "Пресвятій Покрові", але в Товариства "Кіш" були власні плани на свій корабель. Тому разом із Мироном Гуменецьким, що останні чотири походи був капітаном чайки, вже тепер "старої", задумали будувати нову чайку.
Перед початком реального будівництва з півроку розповідали усім друзям і знайомим про проект. Першим знайшовся львівський художник і викладач Богдан Салій. В розмові за кавою порахували, скільки грошей потрібно на зрушення справи з місця. Виявилось - 3500 доларів. Богдан сказав, що ідея хороша, наступного дня приніс гроші і вклав їх у корабель.
Знайшли місце поблизу Львова в селі Раковець. Будувалося по-різному. Швидко і радісно, коли зустрічали розуміння і допомогу. А часом робота не йшла, грошей не було, і чиновникам, чомусь, було плювать, що в сухопутному Львові будується вже другий корабель, котрий вперше збирається здійснити Трансатлантичний перехід.
У грудні 2003-го привезли першу п’ятнадцятиметрову товстенну модрину на киль. Дозволили її спиляти в заповіднику. Коли падало це височенне чудо, стався невеликий землетрус. Нарахували 180 кілець. Колоду дотягли до ангару великим трактором, і важила вона приблизно сім тон. Майже, як готова чайка. Недовго по тому з’явилась і назва корабля - "Спас". "Львівліс" подарував щоглові сосни з Радехова, потім - модрину зі Старого Самбора. Мідні заклепки зробили у Бродах. Гармати відливали на Кераміко-скульптурній фабриці у Львові. Оковка на щоглу та залізні вертлюхи під гармати — городоцька фірма "Писанка"…

Людей, причетних до будівництва корабля, було багато. І на запитання: скільке все це коштувало, хлопці знизують плечима догори. Підрахувати важко, але не нажилися. Кожну копійчину — у діло. А наразі дерев’яний корпус чайки готовий, чотирнадцятиметрова щогла встановлена, вітрила пошиті, весла справні.
У червні 2006-го дісталися суходолом до Севастополя. Поспішали до Дня військово-морських сил України. Збиралися салютувати з усіх шести гармат президентові. Але довелося споглядати урочистя з пірса. Потрібний кран був лише у росіян з ЧФ. А допомоги з боку командування українським флотом треба було дочекатися. Тим не менш чайка "Спас" після освячення капеланом ВМС України таки стала на воду. Президента не діждалися. Подалися до Миколаєва, щоб встановити двигун і навігаційне оладнання. Потім — до Балаклави. Випробували чайку на морському просторі. Раділи щиро: слухняна, досить швидка, шторм у чотири бали витримала гідно.
У штольні підземного музейного комплексу "Балаклава" перечекав "Спас" зиму. А там, дасть Бог, його вітрило площиною 85 квадратів побачать в Атлантиці, Нью-Йорку, Чикаго. Прощаючись з хлопцями, від душі побажав успіху. Можливо, такий приклад невпинного поступу до омріяної мети запорізьким звитяжцям за взірець стане.
Та от чиновництво наше непереборніше за будь-який шторм. В океан чайку не відпускали люто. Виявилося, що не можуть ніяк її до морського регістра занести - не яхта, не корабель, не катер...А на престиж держави, її славу їм так собі... начхати....

витяг з твору Дана Береста "ВИТОКИ КОЗАЦТВА" :

Польсько-шляхетський історик Семеон Окольський у своїх мемуарах ХVІІст. писав: "Козаки не допускають до війська своїх священиків і тому недостатньо думають про бога" (ІЗК с.513). Відомий києвський митрополит ХVІІст., Петро Могила, називав запорожських козаків відступниками; православний пан Адам Кисіль у тому ж столітті відгукувався про козаків, як про людей "ніякої віри – religionis nulius"; уніатський митрополит Рутський іменував їх (козаків) "людьми без релігії – sine religionis", а думні д'яки московські називали козаків – людьми, не мавшими страху божого. Деякі дослідники, як П.А.Куліш, наводять приклади ворожого ставлення козаків до православних церков та вищого духовенства, недовіри до монахів, висвітлюють побутуючі між козаків марновірство та забобонність щодо шкідливого впливу для військової справи присутність священика у війську (ІЗК с.262). Як бачимо, сучасники козацької доби повністю заперечують християнське віросповідання козаків у ХV-ХVІІ століттях. Однак більш пізні історичні виклади вже накидають українському козацтву християнське вірування, напевне під тиском пануючої ідеології та впливової політики сусідніх держав, а деякі історики з власного розсуду навіть намагалися вивести українських козаків як ревних поборників християнської релігії.

І.Вишенський,втікши до Риму, писав у 16 ст. гнівні листи про козаків-харцизяк, які не визнають "святості Христа" і не ходять до церков, а лише напиваються, а коли треба молитися, "то і дереву моляться, а то просто до Сонця руки свої тягнуть".

ід

Характерник

Люблять і бояться люди
Чують свого вовки
Родинного затишку не буде
Не для цього ти
Бути ніде і бути всюди
Прокляття і дар
Все пам’ятать і все забути
Життя на вівтар.

Звідки ти черпаєш силу
Хто дає знання тобі
То лиш вітер в полі знає
Сокіл високо в горі
Кінь твій міг би розповісти
Ту глибоку таємницю
Та знає він не кожен зможе
Цієї випити водиці

Тяжкий несеш на собі хрест –
Плата за політ до небес

І розвівається на вітрі
Грива твого коня
І розлетілась понад полем
Твоя таїна
Хто зможе пити твою чашу
Того сокіл проведе
Той знайде твою криницю
Буде всюди і ніде.


І вовки на місяць виють
Вони знають твою тугу
І багато ти віддав би
Брата мать собі і друга
Одинока твоя постать
Слухає розмови лугу
А у вовка є вовчиця
В тебе шабля лиш подруга

Тяжкий несеш на собі хрест –
Плата за політ до небес.

ки

Нащадки козацтва на Кубанi



04.03.2017
 Майже два з половиною столiття тому козакiв iз Запорiзької Сiчi за наказом iмператрицi Катерини II переселили на Пiвнiчний Кавказ на береги рiчки Кубань, i там сформувалась "мiнi-Україна". Довгий час кубанськi козаки не втрачали своєї нацiональної iдентичностi. Але тепер вони воюють проти нас, на боцi Росiї. А колись нащадки запорiзьких козакiв навiть вибороли в радянської влади власну державу - Кубанську народну республiку, згадку про яку вшановують 16 лютого. То як сьогоднi склалася доля спадкоємцiв козацького роду? Докладнiше про це - у розмовi з Дмитром Бiлим, письменником, iсториком, дослiдником Кубанi, та Iгорем Буркутом, полiтологом.

- Населення Кубанi ким нинi себе вважає?
 
Д. Бiлий: - Бiльшiсть вважають себе козаками-кубанцями. Хоча ще у 1987 роцi пiд час перепису населення 85% назвали себе українцями.
I. Буркут: - Росiйська наука офiцiйно далекоглядно визнала кубанських, донських i терських козакiв окремим етносом. Хоча всi вони походять iз Київщини, Слобожанщини та Полтавщини. До речi, Катерина II спецiально розпорядилася вiдiбрати найгарнiших дiвчат iз цих регiонiв для козакiв, що були переважно неодруженi. У Росiї й досi вважають, що найгарнiшi нареченi - кубанськi козачки. У роки Другої свiтової багато кубанських козакiв перейшло на бiк нiмцiв, з них формували окремi загони СС. Кубанцi сподiвалися таким чином позбутися радянської влади й по закiнченню вiйни вибороти незалежнiсть. Так от, нiмцi вважали, що козаки походять вiд готiв, а не вiд слов'ян. Тому до них ставилися з особливою повагою. Багато кубанцiв полягло тодi на Балканах. А тi, що вижили, потрапили в полон до британцiв i назад уже не повернулися. Тому нинi на Кубанi не так уже й багато справжнiх козакiв лишилося.

- А якi головнi причини того, що iдентичнiсть кубанських козакiв така розмита?

Д. Бiлий: - I радянська влада їх добре душила, навiть за царя їм краще жилося. Були i розкуркулення, i Голодомор, i репресiї. Так звана хлiбозаготiвля, офiцiйна причина Голодомору, вiд початку обмежувалася територiєю України та козацькими поселеннями на Пiвнiчному Кавказi. До того ж на Кубань вiдправляли цiлi загони Червоної армiї, бо радянська влада дуже боялася козацьких повстань. Тож там пiд час Голодомору знищили майже 80% корiнного населення. Наприклад, станиця (поселення) Новодерев'янкiвська у 1931 роцi мала 17 000 населення, а стало 6000. Полтавську майже всю знищили й натомiсть завезли людей iз Центральної Росiї. Тодi, до слова, було офiцiйно заборонено переселення етнiчних українцiв на Кубань. Але росiяни все одно переходили на українську мову. Або, як кажуть кубанцi, на козацьку балачку. "Хлiбозаготiвлi" супроводжувалися забороною української мови. Закривали школи, унiверситети, друкарнi, україномовнi книжки вилучали, натомiсть видавали росiйську лiтературу. До приходу радянської влади в кожнiй хатi був "Кобзар". А потiм за твори Шевченка стали висилати до Сибiру. А за гру на кобзi могли навiть цiлу сiм'ю розстрiляти. Тож до 1980-х рокiв у школах Кубанi висiли таблички "Спiлкуватися дiалектами заборонено!" Тому на уроках говорили росiйською, а на перервах знову i дiти, i вчителi переходили на рiдну українську. Бо ця балачка пов'язувала їх iз предками, символiзувала козацьку iдентичнiсть.

- А за яких обставин виникла Кубанська народна республiка?

Д. Бiлий: - Як тiльки козаки оселилися на берегах рiчки Кубань, одразу взялися розбудовувати свою маленьку державу. Вивчення мови мало ключове значення для збереження iсторичної пам'ятi на чужинi. У 1932 роцi на Кубанi було близько 1000 українських шкiл та 16 технiкумiв. Навiть сучасний Кубанський державний унiверситет - це колишнiй Український педагогiчний iнститут iменi Миколи Скрипника. Пiд час Голодомору всiх студентiв та викладачiв цього вишу заслали на Воркуту. Та, навiть попри масовi репресiї, пiд час перепису населення у 1932 роцi українцями назвали себе 3 мiльйони 107 тисяч кубанцiв! Тож кубанцi не раз намагалися вибороти свою незалежнiсть. Як правило, цi спроби вiдбувалися одночасно з українськими. Протягом 1918 - 1920-х рокiв iснувала Кубанська народна республiка, яку потiм поглинув Радянський Союз.

- Чи здатнi, на вашу думку, нащадки українських козакiв сьогоднi знову проголосити Кубанську народну республiку?
 
I. Буркут: - У 1991 роцi за президентства Єльцина постало одразу декiлька козацьких республiк. Але протрималися вони лише до наступного року. Нинi в кубанцiв поки що не вiдчувається таких амбiцiй. Майже два з половиною столiття русифiкацiї не минули безслiдно. Проте "Ще не вмерла Україна" на Кубанi виконують як народну пiсню. Вона вiдкривала збiрку кубанського фольклору, що вийшла друком у 1966 роцi. Тож, за сприятливих умов, гени можуть прокинутись.

Євгенiя КОЛЯДА

Сьогодні, 205 років назад, народився Осип Максимович Бодянський – український філолог-славіст, історик, фольклорист, перекладач, видавець, письменник, член-кореспондент Петербургської Академії наук.

 

Славній  цій людині дякуючи до нас дійшли зокрема конституція Пилипа Орлика і Реєстр усього Війська Запорозького після Зборівського договору з королем польським Яном Казиміром складений 1649 року жовтня 16 дня.

Наведу лише початок Реєстру, малу частку командирів полковників і козаків одного чигиринського полку.

Полк Чигиринський

Його милість Пан  Гетьман Хмельницький, Тиміш Хмельницький, Іван Чернята, Обозний військовий, Михайло Лучченко, Осавул Військовий, Іван Остафієвич, Писар військовий.

Федір Якубович, Полковник Чигиринський, Андрій Пилипович, Осавул полковий, Васько Литвиненко, Осавул полковий, Дацько Костенко, Хорунжий полковий, Іван Білий, Пилип Щербина,  Каленик Кузьменко, Іван Масло, Василь Матяшенко, Жадан Якимович, Сава Скубченко, Лесько Хильченко, Нестор Тимченко, Андрій Бокач, Сахно Облавутенко, Протас Якименко, Семен Білозоренко, Данило Хильченко, Іван Скоробагатько, Хведір Бутпештин, Яким Кузьменко, Йосько Ворожбитенко, Василь Парфієнко, Лукаш Пухальський, Олекса Василевич, Михайло Путивець, Єрмашко Василенко, Роман Матяженко,  Тимко Коваль, Роман Котляренко, Остап Прищенко, Семен Некормигостенко, Йосько Богдаченко, Василь Гарасименко, Гнат Гарасименко, Семен Олещенко, Опанас Довбієнко, Іван Сергієнко, Каленик Михайленко, Іван Сухоніс, Денис Сидоренко, Грицько Кондратенко, Михайло Василенко, Остап Нетенко,  Іван Макгерка, Фесько Стойченко, Фесько Маценко, Харко Увпченко, Іван Дрозачин зять , Іван Дробашенко, Супрун Семченко, Семен Дробиха,  Іван Гречченко, Васько Тищенко, Василь Гавриленко, Степан Опанасенко, Антон Павленко, Наум Махненко,    Деркач Сава, Василь Ященко, Ясько тесть Костирський, Васько Хорунжий Бунчужний, Опанас Процовкин, Хорунжий військовий, Васько Томиленко, Хорунжий гарматний, Петро Дорошенко, Писар гарматний, Михайло Криса, Малик Шкоденко, Павло Купченко, Іван Богун, Грицько Шам, Шахно Жадан, Іван Барашко, Прокіп Бережецький, Павло Яненко, Іван Волевач, Яцько Проскурненко, Гаврило Коряцький, Грицько Заборний, Іван Богунов, Степан Мостопенко, Денис Хведорович, Андрій Томченко Томашевський,  Сацько Пушкеля,  Терешко Довгий, Михайло Юрченко, Карпо Трушенко, Ілляш Багатченко, Панько Пилипенко, Іван Довженко, Кость Бут, Семен Довженко, Хведір Коробка, Михайло Данилович, Іван Проскуренко, Сава Якименко, Гнат Цицайка, Іван Стрілець, Стас Вольський, Кирило Сенчук, Іван Іванащенко, Андрій Соляник, Семен Андрієнко, Степан Бут, Антон Волеватченко, Курін Осавульський, Герман Ворволенко, Курило Бут, Павло Костенко, Філон Горкуша, Михно Броварний, Степан Махненко, Каленик Марченко, Іван Раценко, Іван Лейба, Дмитро Матвієнко, Михайло Говура, Мисько Ломоніс, Матвій Момотенко,  Гордій Карпенко, Лесько Гриценко, Мартин Гриценко, Федір Єремеєвич, Іван Єремієвич, Онисько Радишовченко, Микита Розсоха, Іван Махнов, Федір Пириченко А., Фесько Дмитрашенко, Хома Некрасенко,  Лесько Гриценко, Мисько Гарасимович,  Василь Гарасимович, Степан Скоробогатченко, Данило Турчинець, Феник Отрощенко, Мисько Несторенко, Кость Шупик, Данило Трушенко, Грицько Уласенко, Мартин Семенович, Грицько Нестеренко, Андрій Пироженко, Кость Стуйченко,   Андрушко Миклашенко, Васько Капустенко, Михайло Брайченко,  Іван Трушенко А., Данько Юрненко, Сава Пилипенко, Семен Кушніренко, Михайло Гакало, Опанас Михайлович, Омелян Андрущенко, Трохим Синенко, Кондрат Гончаренко, Михайло Хруленко, Денис Ясменко, Дем’ян Чоргунь, Сава Хведорович, Степан Макітерченко,  Максим Іванович, Дмитро Гайдаж, Семен Маркович, Терешко Брайченко, Михайло Цапенко, Іван Стеценко, Остап Стеценко, Павло Грищенко, Тишко Хрененко,  Грицько Панченко, Яковець, Ясько Михайленко, Василь Микитенко, Пархом Капустенко, Прокіп Гавриленко, Демко Привильченко, Ярема Хведоренко, Макар Юхненко, Влас Дмитренко, Семен Лук’яненко, Брайко Сербіненко, Богдан Проценко, Гнат Кондратович, Іван Ященко, Кіндрат Титаренко, Савко Костюченко, Макар, Федько Яковенко, Яцько Микитенко, Василь Хведяїв зять, Марко Василенко,  Яцько Донець, Богдан Гуриненко, Пасько Гнатенко, Семен Глущенко, Кирило Грицькович, Хома Левченко, Сергій Павлович, Герасим Синютенко, Лаврін Коняченко,  Фесько Кисіль, Курило, Остап, Степан Оріховський, Олешко Байбуренко, Василь Хилимоненко, Мартин Снітчин, Антон Жданович, Фесько Митько, Грицько Ганжа, Семен Митько, Олекса Шуло, Семен Гуляницький, Ілляш Хурсенко, Кузьма Черевченко, Семен Дорошів, Семен Черевченко, Грицько Рева, Семен Чорний, Михайло Севрученко, Тиміш Трохименко, Яцько Богуславченко, Федір Новицький, Ярема Хурценко, Грицько Богун,  Максим Рацевський, Лаврін Демиденко, Богдан Бут А., Лук’ян Матяшенко,  Олекса Вакуленко, Грицько Кришенко, Васько Кузубенко, Петро Ворожбитенко, Онисько Єрмаченко,  Сидір Кукшименко, Іван Крисин брат, Прохір Борщенко, Радько Гайдуків, Семен Ювсиченко, Семен Андрієнко, Семен Кукшубенко, Остап Левченко, Іван Колошан, Іван Карпенко, Лук’ян Карпенко, Федір Данилович, Андрій Карпенко, Степан Щербина, Филон Дідовський, Опанас Довгий, Гурик Савкович, Павло Крисенків зять, Марко Якова син, Максим Козловський, Степан Могилат, Ясько Гвоздь, Гнат Потапович, Пашко Москаль, Гнат Вовченко, Микита Тущенко, Грицько Денисенко, Семен Чорного брат, Іванець Хмельницький, Омелян Бохонь, Лук’ян Бараненко, Микита Ярошенко, Тиміш Яцькович, Петро Опанасенко, Іван Куриленко, Андрій Миськів пасинок, Грицько Кожарченко, Юхим Костенко, Іван Олексенко, Федір ЄВлашенко, Лесько Сенченко, Прокіп Бобаченко, Яцько Мусієнко, Павло Гавриленко, Процик Сидоренко, Яцько Міщенко, Федір Василевич,  Савко Гнатенко, Іван Вороненко, Грицько Трохименко, Гринь Рудьченко, Семен Хмельницького, Марко Іваненко, Кирик Рубченко, Карпо Мироненко, Лашко Кузьменко, Мисько Бут, Михайло Лук’яненко, Савко Андрушенко, Омелян Зуб, Семен Нетребенько, Дем’ян Михайленко, Федір Гаврук, Семен Башлаєнко, Федір Бут, Ясько Семененко, Грицько Гнатенко, Маць Андрієнко, Кость Проценко, Федір Федоренко, Петро Ященко, Іван Чоновченко, Жадан Шепеленко, Семен Прудейченко, Іван Захарченко, Павло Безштанько, Прокіп Семененко, Редько Ємченко, Андрій Сахненко, Хома Хведорович, Нечипір Постоленко, Клим Стасенко, Марко Стасенко, Грицько Стасенко, Гаврило Семененко, Юхим Семененко, Сахно Величко, Матвій Кощенко, Трохим Захаренко, Карпо Доценко, Михайло Гурджій, Марко Іллєнко, Іван Ємченко, Фесько Дубина, Антон  , Грицько Пинчученко, Максим Онащенко, Пархом Ізмайлова зять, Гнат Федоренко, Богдан Брайченко, Грицько Сергієнко, Васько Білий, Йосько Бородина, Йосько Некрасенко, Роман Гущенко, Корній Гуща, Тишко Кошубенко, Микита Вергуненко, Степан Клищик, Сасько Перегоненко, Мисько Сирота, Іван Ілляшенко, Демко Юхненко, Богдан Юхненко, Ясько Гуриненко, Гарасько Морозенко, Іван Сухий, Ярема Ющенко, Федір Левоненко, Максим Опанасович, Жадан Максименко, Назар Бубличенко, Василь Махненко, Прокіп Швець, Прокіп Василенко, Федір Похиленко, Іван Голик, Марко Сельченко, Богдан Ліщиненко, Іван Сергієв син, Михно Кіт, Супрун Рогулька, Матвій Литвиненко, Михно Сухоносенко, Гаврило Кульбака Комісар, Кирик Литвиненко, Остап Данилович, Яремченко Іван, Мисько Тліга, Гринець Павленко, Михайло Пилипенко, Супрун Зубенко, Пасько Костенко, Кузьма Петренко, Іван Коломієць, Сидір Остапенко, Ярема Міняйленко, Сергій Костів зять, Наум Низуненко, Корній Грицьків зять, Федько Юськів зять, Савусько Дмитрович, Олешко Сажка, Яків Кулька, Матвій Павленко, Іван Кошулька, Тимко Кобиленко, Кирик Нечипоренко, Сидір Ярмоленко, Ярема Зеленко, Степан Грищенко, Тишко Наливайченко, Гнат Міняйленко, Захарко ( ) , Трохим Міняйленко, Федір Конвулька, Андрій Пащенко, Онисько Ємець, Данило Рудий, Василь Рева, Назар Антипенко, Максим Сергієнко, Процик Дащенко, Капуста Лаврін, Мисько Венгерський, Михно Дубина, Василь Сидоренко, Гарасим Рашенко,

Хведір Німченко, Левко Байбузенко, Федір Мокросльотов, Яцько , Іван Ратушненко,  Хома Білобровець, Мануйло Коломієць, Кіндрат Шпиленко, Марко Новацького зять, Васько Міщенко, Гринець Білобровченко, Іван Привезюн, Василь Макуха, Лукаш Манський, Роман Бугловський, Іван Федоренко, Лук’ян Чомкало, Іван Ілляшенко, Мисько Пригуленко, Данило Карпенко, Кіндрат Свірченко, Влас Проценко, Демко Лавришенко, Грицько Добролеженко, Яцько Іванів син, Іван Антоненко, Чесличенко Грицько, Яцько Рубиха,  Савка Федорович, Процик Слюсар, Федір Мито шуб, Павло Савуленко, Андрій Бут, Мишко Михайлович, Корній Мормолишів зять, Кирик Рудий, Дахно П’ятиборець, Левко Бурченко, Марко Куриленко, Кузьма Антоненко, Федір Бограменко, Лаврін Куриленко, Семен Ткач, Семен Норець, Мартин Довбуш, Наум Чорноштаненко, Іван Базилій, Максим Дудченко, Васько Медведенко, Івашко Риців.

 

Шановні друзі! Вітаю зі Святом! Токмак. Веселий день! Свято! Постояли з наметом.

Поїхав на площу.

Фото з воїнами, оборонцями України, для тих, хто в формі)))

 Познайомився зі зброєю, спитав, що не знав.

 Сфоткав чергу.

Спитав, як куліш.

Хтось побачив машину без номерів, що слідкує за небайдужими токмачанами.

Заблокували її.

Прилетів зворохоблений воєнком з головою Досааф.

Висловили незадоволення, що Токмаком гуляють люди зі зброєю.
Спитав мужика, ви хто? Каже, голова ДОСОАФ. Питаю: "Чому, біля Танка на мемориалі висить фашистська, шовіністична, російська, власівська, жовто-чорна стрічка - споконвічний символ Російської імперії, її претензій до земель держав-сусідів?" Кажуть ДАІ склали протокол на машину без номерів, але прибирати її евакуатором не стали, не взираючи на прохання токмачан. Видно машинка, мерс, крутого дяді(((

 Здалеку побачив, здається, Валерія, киянина, що приїхав з Києва,
вчити токмачан, що Свобода не за мир, а "Опозиційний блок" складений
з антиукраїнських партій, за мир.Спец, мабуть найнятий за гроші
Валерій почав навчання з вимог до прихильників ВО "Свободи" забиратися
з Токмаку. "Мирний" представник блока, складений з людей, що активно
постачали на антимайдан "подставки под флажкі" має років 30. Заслуги
його у Києві невідомі, але у Токмаці він прискіпався до людей, вимагаючи
повідомити їх адресу, засуваючи руки до кишені, ніби за ножем, лякаючи
їх, що "Опанутий блок" фінансує сама "Запоріжсталь" (видно економлячи
на здоровї запорожців і металугрів. Гукати "забирайтеся звідси" людям,
які мають онуків старших за "миролюба". "Їдьте до Бандерштату" - людям,
діди і прадіди яких родом з міста Токмак. Отака риженька борідка, невдала
світлина, заявилася зіпсувати свято і сьогодні. Киянин?
Можливо, хто його пізнає, з киян, львів'ян!?

під Побачив неодноразові порушення поводження зі зброєю, тому порадив порушникам і відповідальним слідкувати, щоби зброя цілила не в людей.
 
Краще в мішень, де Володимир їсть куліш. У пам'ятник ката, параноїка і, вибачаюсь, збоченця, що так зручно височіє над площею)))
 Слава Україні!