Тарас Григорович Шевченко. Мати — Катерина Якимівна Бойко. Батько — Григорій Шевченко. Народився Тарас, кріпосним, у селі Моринці 9 березня 1814 року. Помер Тарас Григорович академіком у столиці Російської імперії 10 березня 1861 року.

Білобог, мольфар що рабом народився, а батьком української правди, творцем української мови і нації помер. Помер, аби воскресати в героях за волю нації. Дріб’язковий до крохоборства Кобзар помер аби керувати процесом відродження України згори, з раю. Вмираючи, Тарас склав свій заповіт у вигляді 12 аркушів паперу скромно помереженому літерами. Малесенькі тексти, грубо пошматовані двома скаженими собаками Російської імперії, цензорами від церкви і імператора (язик не повертається назвати цензора цивільним, бо який цивільний собака мундира носитиме). Але сила духу і знань в тих текстах та обсяг думок творили чудеса.

Назвав Шевченко свій заповіт з ласки цензорів: “Южнорусскій букварь”, вклав у нього всю душу і всі кошти, що виручив з продажу творів, домовився з друзями, хто, як і де розповсюджуватиме, визначив і оплатив видавництво, визначив ціну буквара, аби по силах був він біднякам, у 3 копійки.

Більшого тиражу той буквар ніколи не мав, навіть у “незалежній Україні”. Може тому, що не така вже вона й незалежна. Бо раби керманять нами і дерибанять країну до сьогодні. Раб навряд чи спроможний створити незалежну державу. І суть раба не в гаманці, але у сірій речовині, що наповнює черепну порожнину.

Скільки раз не перечитую тарасові тексти, щоразу вони викликають іншу реакцію, інші думки. Всі партії, всі рухи, знаходять у Шевченка притулок і наводять його як аксіому. А він змінний, як інтернет. Кожен спраглий може знайти у Тараса свою правду. А Кобзар і не приховував, що знає українців: “В кожного своя правда”.

Всі люди на землі мають однакову кількість сірої речовини в голові. Та не всі можуть писати, ніби їм Бог диктує. Так, тексти Тарасові жорстокі, бо правдиві. Правда вона колюча, болюча й незручна.

Чи слухаємо ми нашого філософа, генія, вчителя, творця мови і нації. Чи хто спробував “все розібрати”. Чи хто пробував перечитати Кобзаря? Та навіть буквар, напевно ніхто не прочитав. Оскільки його й не видавали на папері. Найбільшим накладом у багато тисяч його видав сам Тарас. Вмер Шевченко, до виходу буквара з друку. Буквар вийшов у білий Світ і впало кріпосне право! Перелякане суспільство його більше й не видавало. Хіба по кілька сот, пару раз, на початку минулого століття і перед його закінченням, та завжди, перед здобуттям Україною незалежности.

Я що зрозумів?

Що не можна брехати і лінуватися. Щоби навчитися наши правди так складати, аби істина задовольняла всіх. Що заради спільного добра, можна й на жертву піти, але розумно. Що цінувати треба життя наших пацанів, героїв війни, що забезпечують мир людям, ціною власного життя. Що брехню, підлість і зраду пробачати не можна ніколи.

Яр у лісі, поблизу Чигирина, де збиралися 1768 р. повсталі проти панів селяни.

За святую правду-волю

Розбойник не стане,

Не розкує закований

У ваші кайдани

Народ темний, не заріже

Лукавого сина,

Не розіб’є живе серце

За свою країну.

Ви – розбійники неситі,

Голодні во ро’ни.

По якому правдивому

Святому закону

І землею, всім даною,

І сердешним людом

Торгуєте? Стережіться ж,

Бо лихо вам буде,

Тяжке лихо! .. Дуріть дітей

І брата сліпого,

Дуріть себе, чужих людей,

Та не дуріть Бога.

Бо в день радості над вами

Розпадеться кара.

І повіє огонь новий

З Холодного Яру.

17 грудня 1845, В’юнища.

Л.1 /Тарас Шевченко, Кобзар, повна збірка, Харків, Видавничий дім «Школа», 2002. -640 с., Умовн. Друк.арк. 33,6, Наклад 500 пр./ с. 310.

Сьогодні, 205 років назад, народився Осип Максимович Бодянський – український філолог-славіст, історик, фольклорист, перекладач, видавець, письменник, член-кореспондент Петербургської Академії наук.

 

Славній  цій людині дякуючи до нас дійшли зокрема конституція Пилипа Орлика і Реєстр усього Війська Запорозького після Зборівського договору з королем польським Яном Казиміром складений 1649 року жовтня 16 дня.

Наведу лише початок Реєстру, малу частку командирів полковників і козаків одного чигиринського полку.

Полк Чигиринський

Його милість Пан  Гетьман Хмельницький, Тиміш Хмельницький, Іван Чернята, Обозний військовий, Михайло Лучченко, Осавул Військовий, Іван Остафієвич, Писар військовий.

Федір Якубович, Полковник Чигиринський, Андрій Пилипович, Осавул полковий, Васько Литвиненко, Осавул полковий, Дацько Костенко, Хорунжий полковий, Іван Білий, Пилип Щербина,  Каленик Кузьменко, Іван Масло, Василь Матяшенко, Жадан Якимович, Сава Скубченко, Лесько Хильченко, Нестор Тимченко, Андрій Бокач, Сахно Облавутенко, Протас Якименко, Семен Білозоренко, Данило Хильченко, Іван Скоробагатько, Хведір Бутпештин, Яким Кузьменко, Йосько Ворожбитенко, Василь Парфієнко, Лукаш Пухальський, Олекса Василевич, Михайло Путивець, Єрмашко Василенко, Роман Матяженко,  Тимко Коваль, Роман Котляренко, Остап Прищенко, Семен Некормигостенко, Йосько Богдаченко, Василь Гарасименко, Гнат Гарасименко, Семен Олещенко, Опанас Довбієнко, Іван Сергієнко, Каленик Михайленко, Іван Сухоніс, Денис Сидоренко, Грицько Кондратенко, Михайло Василенко, Остап Нетенко,  Іван Макгерка, Фесько Стойченко, Фесько Маценко, Харко Увпченко, Іван Дрозачин зять , Іван Дробашенко, Супрун Семченко, Семен Дробиха,  Іван Гречченко, Васько Тищенко, Василь Гавриленко, Степан Опанасенко, Антон Павленко, Наум Махненко,    Деркач Сава, Василь Ященко, Ясько тесть Костирський, Васько Хорунжий Бунчужний, Опанас Процовкин, Хорунжий військовий, Васько Томиленко, Хорунжий гарматний, Петро Дорошенко, Писар гарматний, Михайло Криса, Малик Шкоденко, Павло Купченко, Іван Богун, Грицько Шам, Шахно Жадан, Іван Барашко, Прокіп Бережецький, Павло Яненко, Іван Волевач, Яцько Проскурненко, Гаврило Коряцький, Грицько Заборний, Іван Богунов, Степан Мостопенко, Денис Хведорович, Андрій Томченко Томашевський,  Сацько Пушкеля,  Терешко Довгий, Михайло Юрченко, Карпо Трушенко, Ілляш Багатченко, Панько Пилипенко, Іван Довженко, Кость Бут, Семен Довженко, Хведір Коробка, Михайло Данилович, Іван Проскуренко, Сава Якименко, Гнат Цицайка, Іван Стрілець, Стас Вольський, Кирило Сенчук, Іван Іванащенко, Андрій Соляник, Семен Андрієнко, Степан Бут, Антон Волеватченко, Курін Осавульський, Герман Ворволенко, Курило Бут, Павло Костенко, Філон Горкуша, Михно Броварний, Степан Махненко, Каленик Марченко, Іван Раценко, Іван Лейба, Дмитро Матвієнко, Михайло Говура, Мисько Ломоніс, Матвій Момотенко,  Гордій Карпенко, Лесько Гриценко, Мартин Гриценко, Федір Єремеєвич, Іван Єремієвич, Онисько Радишовченко, Микита Розсоха, Іван Махнов, Федір Пириченко А., Фесько Дмитрашенко, Хома Некрасенко,  Лесько Гриценко, Мисько Гарасимович,  Василь Гарасимович, Степан Скоробогатченко, Данило Турчинець, Феник Отрощенко, Мисько Несторенко, Кость Шупик, Данило Трушенко, Грицько Уласенко, Мартин Семенович, Грицько Нестеренко, Андрій Пироженко, Кость Стуйченко,   Андрушко Миклашенко, Васько Капустенко, Михайло Брайченко,  Іван Трушенко А., Данько Юрненко, Сава Пилипенко, Семен Кушніренко, Михайло Гакало, Опанас Михайлович, Омелян Андрущенко, Трохим Синенко, Кондрат Гончаренко, Михайло Хруленко, Денис Ясменко, Дем’ян Чоргунь, Сава Хведорович, Степан Макітерченко,  Максим Іванович, Дмитро Гайдаж, Семен Маркович, Терешко Брайченко, Михайло Цапенко, Іван Стеценко, Остап Стеценко, Павло Грищенко, Тишко Хрененко,  Грицько Панченко, Яковець, Ясько Михайленко, Василь Микитенко, Пархом Капустенко, Прокіп Гавриленко, Демко Привильченко, Ярема Хведоренко, Макар Юхненко, Влас Дмитренко, Семен Лук’яненко, Брайко Сербіненко, Богдан Проценко, Гнат Кондратович, Іван Ященко, Кіндрат Титаренко, Савко Костюченко, Макар, Федько Яковенко, Яцько Микитенко, Василь Хведяїв зять, Марко Василенко,  Яцько Донець, Богдан Гуриненко, Пасько Гнатенко, Семен Глущенко, Кирило Грицькович, Хома Левченко, Сергій Павлович, Герасим Синютенко, Лаврін Коняченко,  Фесько Кисіль, Курило, Остап, Степан Оріховський, Олешко Байбуренко, Василь Хилимоненко, Мартин Снітчин, Антон Жданович, Фесько Митько, Грицько Ганжа, Семен Митько, Олекса Шуло, Семен Гуляницький, Ілляш Хурсенко, Кузьма Черевченко, Семен Дорошів, Семен Черевченко, Грицько Рева, Семен Чорний, Михайло Севрученко, Тиміш Трохименко, Яцько Богуславченко, Федір Новицький, Ярема Хурценко, Грицько Богун,  Максим Рацевський, Лаврін Демиденко, Богдан Бут А., Лук’ян Матяшенко,  Олекса Вакуленко, Грицько Кришенко, Васько Кузубенко, Петро Ворожбитенко, Онисько Єрмаченко,  Сидір Кукшименко, Іван Крисин брат, Прохір Борщенко, Радько Гайдуків, Семен Ювсиченко, Семен Андрієнко, Семен Кукшубенко, Остап Левченко, Іван Колошан, Іван Карпенко, Лук’ян Карпенко, Федір Данилович, Андрій Карпенко, Степан Щербина, Филон Дідовський, Опанас Довгий, Гурик Савкович, Павло Крисенків зять, Марко Якова син, Максим Козловський, Степан Могилат, Ясько Гвоздь, Гнат Потапович, Пашко Москаль, Гнат Вовченко, Микита Тущенко, Грицько Денисенко, Семен Чорного брат, Іванець Хмельницький, Омелян Бохонь, Лук’ян Бараненко, Микита Ярошенко, Тиміш Яцькович, Петро Опанасенко, Іван Куриленко, Андрій Миськів пасинок, Грицько Кожарченко, Юхим Костенко, Іван Олексенко, Федір ЄВлашенко, Лесько Сенченко, Прокіп Бобаченко, Яцько Мусієнко, Павло Гавриленко, Процик Сидоренко, Яцько Міщенко, Федір Василевич,  Савко Гнатенко, Іван Вороненко, Грицько Трохименко, Гринь Рудьченко, Семен Хмельницького, Марко Іваненко, Кирик Рубченко, Карпо Мироненко, Лашко Кузьменко, Мисько Бут, Михайло Лук’яненко, Савко Андрушенко, Омелян Зуб, Семен Нетребенько, Дем’ян Михайленко, Федір Гаврук, Семен Башлаєнко, Федір Бут, Ясько Семененко, Грицько Гнатенко, Маць Андрієнко, Кость Проценко, Федір Федоренко, Петро Ященко, Іван Чоновченко, Жадан Шепеленко, Семен Прудейченко, Іван Захарченко, Павло Безштанько, Прокіп Семененко, Редько Ємченко, Андрій Сахненко, Хома Хведорович, Нечипір Постоленко, Клим Стасенко, Марко Стасенко, Грицько Стасенко, Гаврило Семененко, Юхим Семененко, Сахно Величко, Матвій Кощенко, Трохим Захаренко, Карпо Доценко, Михайло Гурджій, Марко Іллєнко, Іван Ємченко, Фесько Дубина, Антон  , Грицько Пинчученко, Максим Онащенко, Пархом Ізмайлова зять, Гнат Федоренко, Богдан Брайченко, Грицько Сергієнко, Васько Білий, Йосько Бородина, Йосько Некрасенко, Роман Гущенко, Корній Гуща, Тишко Кошубенко, Микита Вергуненко, Степан Клищик, Сасько Перегоненко, Мисько Сирота, Іван Ілляшенко, Демко Юхненко, Богдан Юхненко, Ясько Гуриненко, Гарасько Морозенко, Іван Сухий, Ярема Ющенко, Федір Левоненко, Максим Опанасович, Жадан Максименко, Назар Бубличенко, Василь Махненко, Прокіп Швець, Прокіп Василенко, Федір Похиленко, Іван Голик, Марко Сельченко, Богдан Ліщиненко, Іван Сергієв син, Михно Кіт, Супрун Рогулька, Матвій Литвиненко, Михно Сухоносенко, Гаврило Кульбака Комісар, Кирик Литвиненко, Остап Данилович, Яремченко Іван, Мисько Тліга, Гринець Павленко, Михайло Пилипенко, Супрун Зубенко, Пасько Костенко, Кузьма Петренко, Іван Коломієць, Сидір Остапенко, Ярема Міняйленко, Сергій Костів зять, Наум Низуненко, Корній Грицьків зять, Федько Юськів зять, Савусько Дмитрович, Олешко Сажка, Яків Кулька, Матвій Павленко, Іван Кошулька, Тимко Кобиленко, Кирик Нечипоренко, Сидір Ярмоленко, Ярема Зеленко, Степан Грищенко, Тишко Наливайченко, Гнат Міняйленко, Захарко ( ) , Трохим Міняйленко, Федір Конвулька, Андрій Пащенко, Онисько Ємець, Данило Рудий, Василь Рева, Назар Антипенко, Максим Сергієнко, Процик Дащенко, Капуста Лаврін, Мисько Венгерський, Михно Дубина, Василь Сидоренко, Гарасим Рашенко,

Хведір Німченко, Левко Байбузенко, Федір Мокросльотов, Яцько , Іван Ратушненко,  Хома Білобровець, Мануйло Коломієць, Кіндрат Шпиленко, Марко Новацького зять, Васько Міщенко, Гринець Білобровченко, Іван Привезюн, Василь Макуха, Лукаш Манський, Роман Бугловський, Іван Федоренко, Лук’ян Чомкало, Іван Ілляшенко, Мисько Пригуленко, Данило Карпенко, Кіндрат Свірченко, Влас Проценко, Демко Лавришенко, Грицько Добролеженко, Яцько Іванів син, Іван Антоненко, Чесличенко Грицько, Яцько Рубиха,  Савка Федорович, Процик Слюсар, Федір Мито шуб, Павло Савуленко, Андрій Бут, Мишко Михайлович, Корній Мормолишів зять, Кирик Рудий, Дахно П’ятиборець, Левко Бурченко, Марко Куриленко, Кузьма Антоненко, Федір Бограменко, Лаврін Куриленко, Семен Ткач, Семен Норець, Мартин Довбуш, Наум Чорноштаненко, Іван Базилій, Максим Дудченко, Васько Медведенко, Івашко Риців.

 

З найулюбленішого:

Не нарікаю я на Бога,
Не нарікаю ні на кго.
Я сам себе, дурний, дурю,
Та ще й співаючи. Орю
Свій переліг — убогу ниву!
Та сію слово. Добрі жнива
Колись-то будуть. І дурю!
Себе-таки, себе самго,
А більше, бачиться, нікго?


Орися ж ти, моя ниво,
Долом та горою!
Та засійся, чорна ниво,
Волею ясню!
Орися ж ти, розвернися,
Полем розстелися!
Та посійся добрим житом,
Долею полийся!
Розвернися ж на всі боки,
Ниво-десятино!
Та посійся не словами,
А розумом, ниво!
Вийдуть люде жито жати...
Веселії жнива!..
Розвернися ж, розстелися ж,
Убогая ниво!!!


Чи не дурю себе я знову
Своїм химерним добрим словом?
Дурю! Бо лучше одурить
Себе-таки, себе самого,
Ніж з ворогом по правді жить
І всує нарікать на Бога!

Народний депутат Тарас Чорновіл вважає екс-президента Любодруза кримінальним злочинцем і мерзотником.

Про це він заявив у неділю в ефірі Радіо Свобода.

"Коли сьогодні садять в тюрму ЮВТ, то я можу сказати, що це було б лише частково справедливо у тому випадку, якби за півроку до цього в цій тюрмі з терміном аналогічним або більшим вже би сидів Любодруз", - вважає депутат.

За його словами, Ющенко перевищив свої повноваження, коли втрутився в хід газових переговорів з Росією.

"Він робив це в корисливих цілях, бо в його інтересах було повернути в систему "РосУкрЕнерго", - зазначив Чорновіл, додавши, що "це є його "кормушка", це є його портмоне, звідки він брав свої гроші".

"Я вважаю, що Любодруз – кримінальний злочинець. Це моя особиста думка. Я про це знав і раніше, про ці його здатності", - сказав депутат.

"Можливо, я був неправий, коли я в 2004 році підтримав Януковича, тому що мені важко сказати, яким би був Янукович, якби він тоді став президентом. Але я дуже добре знав, що таку дрібнокримінальну постать як Любодруз і такого мерзотника допускати до влади не можна в принципі", - зазначив він.

За словами Чорновола, Любодруз "створив сам факт злочину, після якого Україна на невигідних умовах підписала договір".

"Після того він свою вину постарався перекласти на інших, у тому числі на ЮВТ, і це в чомусь, все ж, справедливо. Після того він фактично започаткував кримінальне переслідування, яке успадкував Зек і став його реалізовувати", - сказав депутат.

"І останнє: Віктор Ющенко – єдина в Україні постать публічного масштабу, яка не просто підтримала вирок, а підтримала його без застережень", - підкреслив Чорновіл.

За його словами, навіть президент Віктор Янукович "почав заявляти, що цей вирок шкідливий для України".

"Тільки Любодруз однозначно аплодував і казав, що він це схвалює, що він цим дуже задоволений. Як на мене, це дуже добра відповідь усім тим, хто пробував створити собі казочку про гарного, доброго європейського президента. Я вважаю, що він мерзотник", - підсумував Чорновіл.

http://www.pravda.com.ua/news/2011/10/16/6675522/ 

Вчера в лесу нашел симкарту MTS. Сегодня вставил ее в телефон, оказалось карта долгое время не использовалась и номер отключили, карта стала неактивной в сети. Но в углу экрана телефона мигал значок новых входящих sms сообщений. Зашел в сообщения на карте, прочитал - ничего интересного там не оказалось. Решил посмотреть информацию об одном из прочитанных сообщений, оказалось сообщение отправлено в январе 2007 года.

 «А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще ,нехай судять люди».(Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів: У 12т. К.: Наук. Думка, 2001) http://izbornyk.org.ua/shevchenko/shev7.htm

Тарас Шевченко

народився 9 березня 1814 року в с. Моринці (нині Черкаська обл.) у сім’ї кріпака і до 25 квітня 1838 року був кріпаком, та рабство не стало йому до смаку і всі свої сили він приклав до оспівування волі, до клейміння кріпацтва. Думки Тарасові крутилися біля звільнення рідного народу з рабства. Всі дії Шевченка були направлені на утвердження українського слова. Всі сили і здоров'я поклавши на поборювання кріпацтва, Тарас Григорович добився свого. Хоча кілька днів він не дожив до одміни кріпацтва, але внесок до тої перемоги його неймовірно великий. Душа Тарасова, з малку, завжди жила Україною, для України та заради українців. Друзі Тараса 150 років тому назад повернули українській землі і тіло академіка гравюри, великого українського поета та вчителя, сина чумака і внука гайдамаки

Тараса Григоровича Шевченка.

Він Великий українець тим, що Сам пізнав рабство, Сам пізнав, що таке бути в прислужниках, в козачках, але людям те саме пізнати не бажав. "Москалева криниця", "Кавказ", інші твори його наповнені побажанням усім людям доброї пам'яті і Волі. І за душу його велику -- буде йому, співаку правди пам'ять навіки!!!

Последние слова перед смертью великих людей... 

-Вацлав Нижинский, Анатоль Франс, Гарибальди, Байрон перед смертью прошептали одно и то же слово: "Мама!"


-"И теперь не верьте всему, что я сказал, потому что я Будда, но проверяйте все на собственном опыте. Будьте сами себе путеводным светом" - последние слова Будды


-"Свершилось" - Иисус


-Уинстон Черчилль к концу очень устал от жизни, и его последние слова были такими: "Как мне все это надоело"


-Оскар Уальд умирал в комнате с безвкусными обоями. Приближающаяся смерть не изменила его отношение к жизни. После слов: "Убийственная расцветка! Одному из нас придется отсюда уйти", он ушел


-Александр Дюма: "Так я и не узнаю, чем все закончится"


-Джеймс Джойс: "Есть здесь хоть одна душа, способная меня понять?" -Александр Блок: "Россия съела меня, как глупая чушка своего поросенка"


-Франсуа Рабле: "Иду искать великое "Может быть"


-Сомерсет Моэм: "Умирать — скучное и безотрадное дело. Мой вам совет — никогда этим не занимайтесь"


-Антон Чехов умер в немецком курортном городке Баденвейлер. Немецкий врач угостил его шампанским (по древней немецкой врачебной традиции доктор, поставивший своему коллеге смертельный диагноз, ставит умирающему шампанское). Чехов сказал "Ich sterbe", выпил бокал до дна, и сказал: «Давно я не пил шампанского"


-Генри Джеймс: "Ну наконец-то, сподобился" -Американский прозаик и драматург Уильям Сароян: "Каждому суждено умереть, но я всегда думал, что для меня сделают исключение. И что?"


-Генрих Гейне: "Господь меня простит. Это его работа"


-Последние слова Иоганна Гете широкоизвестны: "Отворите пошире ставни, больше света!". Но не все знают, что перед этим он спросил доктора, сколько ему еще осталось, и, когда доктор ответил, что остался один час, Гете облегченно вздохнул: "Слава Богу, только час" -Борис Пастернак: "Откройте окно"


-Виктор Гюго: "Вижу черный свет"


-Михаил Зощенко: "Оставьте меня в покое"


-Салтыков-Щедрин: "Это ты, дура?"


-"Ну чего же вы ревете? Думали, я бессмертен?" — "король-Солнце" Людовик XIV


-Графиня Дюбарри, фаворитка Людовика XV, всходя на гильотину, сказала палачу: "Постарайтесь, чтобы мне не было больно!"


-"Доктор, я все никак не умру, но не потому, что боюсь" , — сказал первый американский президент Джордж Вашингтон


-Королева Мария Антуанетта, поднимаясь на эшафот, оступилась и наступила палачу на ногу: "Простите, пожалуйста, месье, я сделала это случайно"


-Шотландский историк Томас Карлейль: "Так вот она какая, эта смерть!"


-Композитор Эдвард Григ: "Ну что ж, если это неизбежно..."


-Философ Фридрих Гегель прошептал: "Только один человек меня понял на протяжении всей моей жизни", потом помолчал и добавил: "А в сущности, и он меня не понимал!"


-Нерон: "Какой великий артист умирает!"


-Автор слов "деньги не пахнут" император Веспасиан умер спустя 11 лет после Нерона. Умирая, он прошептал: "Я думаю, что теперь я стану богом..."


-Бальзак перед смертью вспомнил одного из своих литературных героев, опытного врача Бианшона и сказал: "Он бы меня спас"


-Леонардо да Винчи: "Я оскорбил Бога и людей! Мои произведения не достигли той высоты, к которой я стремился!" 
-Автор слов "мысль изреченная есть ложь" Федор Тютчев: "Какая мука, что не можешь найти слово, чтобы передать мысль"


-Мата Хари послала целящимся в нее солдатам воздушный поцелуй и сказала: "Я готова, мальчики"


-Философ Иммануил Кант: "Das ist gut"


-Один из братьев-кинематографистов, 92-летний Огюст Люмьер: "Моя пленка кончается"


-Американский бизнесмен Абрагим Хьюит сорвал с лица маску кислородного аппарата и сказал: "Оставьте! Я уже мертв..."


-Испанский генерал, государственный деятель Рамон Нарваэс на вопрос исповедника, просит ли он прощения у своих врагов, криво улыбнулся и ответил: "Мне не у кого просить прощения. Все мои враги расстреляны"


-Когда умирал прусский король Фридрих I, священник у его одра читал молитвы. На словах "нагим я пришел в этот мир и нагим уйду" Фридрих оттолкнул его рукой и воскликнул: "Не смейте хоронить меня нагим, не в парадной форме!".


- Михаил Романов перед казнью отдал палачам свои сапоги - "Пользуйтесь, ребята, все-таки царские"


- Больная Анна Ахматова после укола камфоры: "Все-таки мне очень плохо!".


- Ибсен, пролежав несколько лет в параличе, привстав, сказал: "Напротив!" - и умер.


- Надежда Мандельштам - своей сиделке: "Да ты не бойся!"


-Литтон Стречи: "Если это и есть смерть, то я от нее не в восторге"


-Джеймс Тербер: "Благослови, Господи, черт побери!"


-Полетт Брилат-Саварин, сестра известного французского гастронома, в свой сотый день рожденья, после третьего блюда, почувствовав приближение смерти сказала: "Быстрее подавайте компот – я умираю"


-Знаменитый английский хирург Джозеф Грин по врачебной привычке мерил свой пульс. "Пульс пропал" - сказал он


-Известный английский режиссер Ноэль Хауард почувствовав, что умирает, сказал: "Спокойной ночи, мои дорогие. Увидимся завтра"


-Последние слова Эйнштейна остались неизвестны, потому что сиделка не понимала по-немецки.