Не один раз і тут, і родичі пропонували робити огляди дегустацій кулінарії. Звичайно, мали на увазі домашню кулінарію. Але багато ютуберів знімають дегустації вуличної (кафешки, чебуречні, тощо) або магазинної кулінарії. Мені це нецікаво, оскільки ще є багато готових або тих, що швидко готуються, продуктів, які я ще не куштував. "Конвеєрна" їжа вона більш-менш однорідна незалежно від партії, тоді як кулінарія нестабільна. Наприклад, цього року стали купляти піцу. І спочатку вона була гарною. Але крайнього разу поклали більше цибулі і тісто зробили іншим. Відповідно, змінився смак і враження. А фабричні продукти — це масове виготовлення. Тому вони мені більш цікаві.

Звичайно, вищезазначене зовсім не означає, що я не купляю кулінарію. Просто не хочу робити на неї огляди.

У нашому місті, за чутками, залишиться той мер, що й був (на цих виборах йшов від партії "За майбутнє"). Так що і будинки в парках збудують, і сміттєсортувальний (чи переробний) завод збудують поблизу  житлового мікрорайону. Мабуть подіяв адмінресурс (на роботі в батька агітували за мера) і/або вкиди на виборах. Хоча можлива ще одна причина — ні з кого вибирати. Правда, кажуть, що депутатів вибрали з інших партій, тож буде протистояння меру. Ну, подивимось.

А щодо того, що не пішов голосувати. Так на дільницях соціальної дистанції ніхто не дотримувався. Та й що вирішили б два голоси?

Почуваюсь, як на роздоріжжі. Прямо підеш — в армію потрапиш. Ліворуч підеш — армія сама до тебе прийде. Праворуч підеш — сядеш у в'язницю і теж нема гарантії, що не візьмуть в армію. А в безвихідній ситуації ризик скоїти дурницю підвищується. Особливо, якщо не вмієш вибирати з декількох зол найменше. Час на роздуми поки шо є. Але ніякі адекватні думки в голову не приходять.

Погрози на мене діють негативно. Та й обирати з декількох зол найменшще не вмію.

Казали, що скасують безвізовий режим ізраїльтянам, оскільки вони обмежують в'їзд українцям і не надають зброї. І що — в новинах розказують, що все одно приїхали. Причому своїм паломництвом підставляють не лише себе, а й Умань. До того ж, є ризик, що разом із хасидами до країни могли приїхати розвідники. Тим паче, в Ізраїль переїхало багато "хароших узкіх".

"Так у них же теж війна!" Але у них країна менше, її легше захистити. Та й Палестина — не рабсія.

В країні війна. Які паломники?! Я б ще зрозумів, якби хасидів призивали на військову службу до ЗСУ (так, це протизаконно, але якщо їм так подобається наша країна, нехай захищають).

Усунув один із факторів роздратування, бо сварки не припиняються. Переніс сумку до себе. Такїї ніхто не чіпатиме і не розіллє воду. (вчора, до речі, був ренкорд з виливання мисок — мабуть 40 або 50 раз виливали!). Думаю, ще й фотокамеру кудись перенести, щоб кицька випадково не розбила.

Правда, нові місця менш безпечні. Але шо порбиш, якщо між двох стін — прохідний двір? А від стресу бзіки лише посилюються. Мама каже, якщо що, все одно все може згоріти.

Ну, так,  нервування треба лікувати. Однак у мене є інша відповідь: прибрати причину стресу. Ось, перестав їздити на роботу — перестав заїкатися. Переставив сумку — менше приводів сварититсь. Хоча джерел для роздратування все одно вистачає. Наприклад, батько: постійно жре (кожні пів години їсть), ходить по квартирі туди-сюди — лише розносить сміття і протирає килими, патологічний брехун (ще й регоче), провокує на сварки, занадто допитливий, по дому нічого не робить (я хоча б прибираю).

Мама, як і батько, поки що відмовляють від переїзду, хоча хоче спровадити на казенне житло. А у мене є свій варіант, як на декілька років "заробити" на державне утримання.

------

Таки зарегався у Вікіпедії. Вдалося це не з першого разу. Можливо, це був знак, що варто зупинитись. Прочитав що пишуть: умови, правила, розітку, тощо. Занадто складно. Ще й спочатку треба стати коректором, щоб виправляти граматичні помилки (не для цього ж реєструються), або шукати обгрунтування чужій писанині (що ще складніше). Тому поки шо в роздумах. Думаю, якщо акаунт буде неактивний, його й так можуть закрити. Тому особливо не варто переживати.

-----

Виявляється, русня лютує не спроста: у лаптів багато бабавни, а наші диверсанти продердлися до Брянської народної республіки і наваляли руснявим військовим. А ще, начебто, у чемодан Путлєра хтось наклав своє г***но. Ось тому й зляться.

Щоб життя не здавалось спокійним, рознився зуб. Поки що терпимо. Іноді ниючий біль переростає у зудіння. Здогадуюсь, від чого це могло траитись. Як мінімум, не треба було гризти сухарі. Плюс — зуб потихеньку кришеться. Можливо, щось потрапляє всередину. Якщо лікувати, потрібно все розсверлювати, знімати пломбу, прочищати канали. Потім знову пломбувати, ставити штіфт, розчищувати шийку зуба під коронку, знімати мірки, встановлювати коронку. Як згадаю минулорічну півторамісячну епопею з ремонтом, то виникає лише бажання вирвати той зуб, бо нема зуба — нема чому боліти. Минулого року був різець. А кутній зуб набагато більший. Більше коренів. Більше роботи і матеріалів — відповідно, ремонт може заважити аж на 3-5 тисяч грн. Ще й зухвала мобілізація. Так би може менше нервував.

Мабуть буду терпіти.

----

Помітив цікаву річ: після сварок з батьками працюється краще. Збільшується продуктивність. Не знаю, чим це можна пояснити. Мабуть, сублімацією, переключенням уваги.

Стосовно самої роботи, шалений темп дався взнаки: вже видохся, Мабуть, це і є емоційне вигоряння. Надодачу ще й не виспипаюсь. Звичайно, можна було б переключитись на інші завдання (вони є). Але поточний різновид завдання значного обсягу, який й так залишиться ще й на квітень. А інші завдання вимагають більше часу. Відповідно, щоденний заробіток зменьшится, а мороки додасться. Так що затягувати нема сенсу. Тим паче, поточне завдання більш прибуткове, ніж інше.

----

Іще хотів поговорити про нічний терор, який влаштовує русня. Походу, запуск дронів по ночах стає новою тактикою ворога. Причому повідомляють, що беспілотники летять дуже низько, щоб їх не могли засікти засоби ППО. До того ж, дрони часто змінюють напрямок руху, що ускладнює відслідковування. Та й самі запуски розтягують у часі. Мабуть, економлять.

Друга особливість — тренувальні польоти стратегічної авіації. Вчора через це оголошували аж три повітряні тривоги. І, що цікаво, поламка розвідувального літака не стала на заваді таких польотів. Радує лише те, що ракетних обстрілів не було. Але це таке... Напевно, накопичують для масованої атаки.