хочу сюди!
 

Катерина

42 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 43-49 років

Замітки з міткою «українська мова»

Найважливіший фактор нашої єдності – українська мова

Президент: Найважливіший фактор нашої єдності – українська мова

10 січня 2019 року - 19:03

Президент: Найважливіший фактор нашої єдності – українська мова

Президент Петро Порошенко наголошує, що мова є тим важливим фактором, який об’єднує українське суспільство. «Найважливіший фактор єдності складає наша українська мова», - сказав Глава держави під час спілкування з мешканцями міста Здолбунів та Здолбунівського району на Рівненщині.

Петро Порошенко нагадав, що останнім часом реалізовується низка заходів, спрямованих не лише на підтримку української мови, а й на розвиток, виробництво україномовного друкованого, аудіо- та відеопродукту. Зокрема, сформована цілісна і ефективна політика розвитку української книги, українського кіно, української музики. «Як я вже казав – нарешті з’явився український медійний простір, україномовний», - зазначив Президент.

Він зауважив, що вже є плоди такої роботи: «Нам завжди казали, що ми не здатні конкурувати з російськими книгарнями. В українських книгарнях зараз нарешті з’явилося багато видань українською мовою. Чому? Бо їх почали купувати, а російськомовні – припинили. І ніхто нікого за вуха не тягне».

«Змінилася нація, змінилася країна і кожен з вас це відчуває. І сьогодні україномовні книжки та брошури становлять майже 78% від загального обсягу. Російськомовні знаєте скільки? 15%... Завжди вони (російськомовні книжки - ред.) перевищували. Ми жили як колонія в окупації», - додав він.

Також нарешті запрацював закон, який зазнавав критики – про запровадження мовних квот на радіо та телебаченні. «Кажуть – як квоти? Є ж свобода слова, є свобода говорити будь-якою мовою. Говорити – так, але інформаційний простір заповнювати – друзі мої, українською мовою. Чому? Бо так передбачено ліцензією. Не хочете? Їдьте у Росію і спілкуйтеся російською. Ніхто вам не забороняє», - наголосив Президент.

«І тут у побуті спілкуйтеся хоч румунською, хоч російською, хоч кримськотатарською. Я буду вітати, якщо ви навіть англійською будете спілкуватися. Це теж буде непогано. Але якщо ви на державній службі, якщо ви спілкуєтеся у ЗМІ – вивчіть українську», - також підкреслив він.

За словами Петра Порошенка, згідно з останніми даними моніторингу зросла кількість україномовних повідомлень, пісень. «Я вже сказав, що це 55%. На регіональних радіостанціях це поки що складає 48% - і там підтягнемо. Ми ніколи більше не повернемося до цифри 2013 року. Ніколи більше не буде так, що українська мова буде 5% (ефірного часу – ред.), а російська – 51%», - акцентував Глава держави.

Крім того, набагато помітнішим стає український продукт на телебаченні. Також за даними моніторингу ефіру загальнонаціональних мовників у 2018 році в середньому частка програм українського виробництва складала вже 79%. На місцевому та регіональному рівні фактична частка програм новин державною мовою сьогодні складає 99%, а у Волинській, Кіровоградській, Рівненській, Чернігівській, Черкаській, Хмельницькій областях ця цифра дорівнює 100%, зазначив Петро Порошенко.

Крім того, з’явилися українські серіали, власні музичні шоу. Розвитку цього напрямку теж сприяли законодавчі вимоги та позиція глядачів, які змушують національний продукт все більше і більше звучати українською, підкреслив Президент.

«Відроджується українське кіно, знімаються фільми, серіали українською мовою. Нарешті знімаються серіали про героїв АТО. Нарешті знімається фільм про кіборгів, про Донецький аеропорт, про українських добровольців. Ще два-три роки тому цього не було», - також сказав він, зауваживши, що це стало можливим завдяки фінансовій підтримці держави, талановитим українським митцям, режисерам, акторам, які отримали можливість для реалізації свого творчого потенціалу.

Петро Порошенко підкреслив, що особливі зусилля держава і влада докладатиме для створення патріотичного кіно, а не «мильних опер». За словами Глави держави, 69 кінопроектів патріотичного спрямування, які пройшли конкурсний відбір, вже отримують зараз державну фінансову допомогу.

«Я ще раз наголошую – за останні чотири роки українська мова і українська культура зайняли належне місце в серцях українців і в просторі навколо нас», - резюмував Президент.

Українська мова - одна із наймелодійніших мов світу

Як відомо, спостерігаються певні відмінності у сприйнятті різних мов передусім їхніми носіями. Так, давні греки підкреслювали гармонійність своєї мови на противагу невпорядкованій, начебто подібній до беззмістовного белькотання мові “варварів”. Давні слов’яни підкреслювали зрозумілість своєї мови (виводячи назву слов’яни від слово) на противагу незрозумілим мовам сусідів – начебто “німих”, німців. А баски, абхази, ірландці, тобто носії давніх середземноморських культурних традицій, звертають увагу передусім на складність своєї мови на противагу іншим. Носії української мови підкреслюють передусім її милозвучність. “Те, що українська мова відзначається особливою милозвучністю, відомо здавна, і, здається, ніхто не сумнівається в цьому тепер…”, – пише дослідник Тоцька Н.І. Те, що українська мова відзначається особливою милозвучністю, відомо здавна, і, здається, ніхто не сумнівається в цьому тепер, хоч найменше можуть про це судити самі носії української мови, оскільки для них мова знаряддя щоденного спілкування, а не об’єкт для спостереження. Але про красу й приємність звучання української мови є більш ніж достатньо усних і писемних свідчень, у тому числі загальновідомих, і звичайних іномовців, і видатних діячів, і фахівців, а з їхніх слів – і українців. Наведемо тут тільки декілька. Ще в середині минулого століття видатний російський мовознавець-славіст І.І.Срезневський звернув увагу на високу музикальність української мови. Він писав: “Сила людей переконана, що ця мова є одна з найбагатших мов слов’янських, що вона навряд чи уважить богемській щодо рясноти слів та виразів, польській щодо барвистості, сербській щодо приємності, що це мова, яка навіть і у вигляді необробленому може стати нарівні з мовами обробленими гнучкістю і багатством синтаксичним, мова поетична, музикальна, мальовнича”. Подібно оцінив українську мову за її звучанням тогочасний поет і перекладач українських пісень німецькою мовою В.Боденштедт, який довго жив у Росії і багато подорожував по Україні. “Українська мова наймелодійніша й найголосніша поміж усіма слов’янськими мовами, з великими музикальними можливостями”. Спеціальну працю присвятив дослідженню одного аспекту милозвучності української мови – урівноваженню вокалізму з консонантизмом – поет В.Самійленко. У ній він писав: “Відомо було досі, що вкраїнська мова своєю доброзвучністю займає одне з перших місць (може, третє або четверте) між усіма європейськими мовами. Цю думку дуже легко пояснити фактами фонетики…”[1]. Перелік захоплених відгуків про красу української мови взагалі, і передусім її звукової вишуканості, звучності, музикальної граціозності, можна продовжити. Але нагадаємо ще тільки один факт. На конкурсі краси мов у 1934 р. у Парижі українська мова зайняла третє місце після французької і перської. Більшого поширення набула думка, що наша мова за милозвучністю йде після італійської.

Читати більше про мелодійність української мови:  

Краса слова

Твій голос - наче музика дощу,
Живе у серці і бентежно грає,
Здається в світі кращого не має,
Ніж надивитися на тебе досхочу.
Твоя поява - сонце серед ночі,
Що крізь туман промінчиками б’є,
Так щастя пробивається моє,
Бо серце, мов троянда пити хоче...

Чудово.

МАУП запрошує кандидатів до експрес-курсу з підготовки!

Міжрегіональна Академія управління персоналом отримала статус уповноваженої установи від Національної комісії зі стандартів державної мови на проведення іспитів для громадян, яким потрібно підтверджувати рівень володіння українською мовою для виконання службових обов’язків.

Роботу у відповідному напрямку розпочато МАУП із 12 жовтня 2021 року, а значить, для проведення іспитів повністю забезпечено матеріально-технічні та організаційні умови. І хоча основний обов’язок уповноважених установ полягає в ідентифікації претендентів перед початком іспиту й технічному супроводі іспитової сесії, МАУП пропонує кандидатам на складання іспиту корисну та зручно організовану послугу.

Тижневий експрес-курс із української мови від Міжрегіональної Академії управління персоналом допоможе кандидатам досконало підготуватися до іспиту та й загалом надасть впевненості щодо успішного його складання.

  • Три зустрічі згідно узгодженого графіку (онлайн чи офлайн).

  • Навчання у досвідчених викладачів-філологів, кандидатів наук і доцентів.

  • Опрацювання технічних питань і ґрунтовні роз’яснення щодо самої процедури іспиту.

Експрес-курс із підготовки кандидатів до іспиту розроблено МАУП на основі зразків тестових завдань, що розміщені на сайті Національної комісії зі стандартів державної мови, а також завдань із інших відкритих джерел, і доповнено авторськими поясненнями щодо норм та правил української мови. 

Сам іспит на рівень володіння державною мовою складається з 29 тестових питань («Культура мови», «Читання», «Письмо», «Говоріння») та запису монологу. Загальний час для виконання завдань іспиту складає 30 хвилин.

Кому може бути корисний експрес-курс із української мови від МАУП?

Він розрахований на осіб, що претендують на обрання чи призначення на посади, визначені частинами першою і другою статті дев’ятої Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», зокрема, це:

  • депутати місцевих рад, посадові особи органів місцевого самоврядування;

  • державні службовці;

  • особи офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом;

  • особи начальницького (середнього і вищого) складу Національної поліції,

  • інших правоохоронних та розвідувальних органів;

  • особи рядового, сержантського і старшинського складу Національної поліції,

  • інших правоохоронних, розвідувальних органів;

  • прокурори;

  • судді;

  • адвокати;

  • нотаріуси;

  • керівники закладів освіти всіх форм власності;

  • педагогічні, науково-педагогічні і наукові працівники;

  • медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я.

Для подання онлайн-заявки на складання іспиту необхідно авторизуватися в системі Національної комісії зі стандартів державної мови за посиланням: https://exam.mova.gov.ua/. А щоби записатися на експрес-підготовку до іспиту, звертайтеся за адресою: вул.Фрометівська, 2, корпус 24, кімната 15 або за телефонами: 524-57-96; 490-95-15; 067-857-57-55.


М.Грушевський про українську мову ч.1


Працюю над перевиданням книги для безкоштовного розповсюдження.
Бажаючим допомогти це здійснити буду щиро вдячний.
ПриватБанк (https://privatbank.ua)
к/р 5168 7422 0828 7155
Гордасевич Богдан Олексійович

Ви заїбали, рєбята.

Я відкриваю оголошення, тут на i.ua і читаю все кацапською мовою замість солов'їної. Це неприємно, але і цікаво. Цікавить питання: нахуя вам кацапська мова потрібна? От правда, для чого?
Чи не здається вам, рєбята, українська трохи релевантнішою по перше, а по друге, просто людською і приємнішою?

Мова – це платформа, на якій будується нація і держава

Президент підписав закон про державну мову: Мова – це платформа, на якій будується нація і держава

15 травня 2019 року - 16:36

Президент підписав закон про державну мову: Мова – це платформа, на якій будується нація і держава

Президент України Петро Порошенко переконаний, що саме мова є тією базою, фундаментом, на якому будуються нації і держави, і Україна не є виключенням. Глава держави підписав закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

«Я наголошую, що під час підписання закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» робиться акт, один із найголовніших, для формування української державності. Платформа, фундамент, на якому будується нація і держава - точно є мова», - сказав Глава держави.

«Я скріпляю підписом ретельно збалансований мовний закон. Він вивірений настільки, щоб жодна політична сила не мала підстав ініціювати його перегляд. Не має підстав», - підкреслив Глава держави.

Президент наголосив, що закон має високий рівень підтримки не лише у Верховній Раді, а й в українському суспільстві. «Всі хвилювалися, що закон буде роз’єднуючим, аж ні – виявилося, що закон об’єднує націю. І влада, і опозиція – всі ми рішуче пішли на те, щоб зробити це можливим», - зазначив Петро Порошенко.

«Я сподіваюся, що і нова влада також, ретельно проаналізувавши цей закон, буде імплементувати його норми в життя, бо це є ключова державницька позиція існування Української держави», - сказав він.

Президент підкреслив: «Сьогодні – це історичний день. Для мене висока гордість і висока честь поставити підпис на цьому документі».

Ухвалення закону про мову Глава держави назвав надзвичайною подією, важливою для України та її громадян. «Я можу наголосити, що сьогодні є надзвичайно відповідальний, епохальний навіть день, якого українці чекали багато-багато років», - наголосив Петро Порошенко і нагадав, що в радянські часи прийняття такого документа було неможливим, а необхідність його прийняття напряму була відображена вже за незалежності України у її Конституції.

Президент особливо наголосив, що цей закон жодним чином «не зачіпає жодну мову національних меншин, які проживають в Україні». «Чому? Бо він не про це. Жодним чином там не згадується, не обмежується ні те, що намагається навісити на українців російська пропаганда. Навпаки», - зауважив він.

«Я пишаюся тим, що вдалося зробити за останні п’ять років. Причому зробити без тиску, зробити без примусу, зробити, щоб це законодавче врегулювання аж ніяк не утискало нікого. Ми просто дали право українцям слухати українські пісні на українському радіо, дивитися українські фільми, читати українські книги. Без примусу. Коли люди прагнуть це читати, коли це стало модно, драйвово. І відповідно немодно не знати української мови», - додав Петро Порошенко.

Глава держави також нагадав, що закон про мову має дуже довгу історію ухвалення, але зазначив, що вважає такий порядок його прийняття правильним. «Бо ретельне обговорення, яке було організовано і яке тривало місяцями, якщо не роками – воно точно пішло на користь закону. Там намагалися врахувати думки всіх зацікавлених сторін, якщо вони сповідують державну політику. Єдине, думку кого ми не збирались враховувати – це Кремля чи Москви. Нехай займаються російською мовою», - сказав він.

Так само ретельно документ обговорювався і у Верховній Раді, зазначив Президент. «Це теж було правильно. Бо кожен повинен мати можливість висловити свою позицію і Верховна Рада мала її врахувати», - підкреслив Петро Порошенко.

Він також зауважив, що підтримує той факт, що Верховна Рада прийняла цей Закон після 21 квітня. «Це яскраво демонструє відсутність будь-якої політичної кон’юнктури при врегулюванні цього державницького Закону», - констатував Глава держави.

Глава держави подякував всім присутнім на церемонії підписання документа за їх зусилля, які вони здійснили, аби ухвалення закону відбулося.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, в свою чергу, подякував Президенту Петру Порошенку за рішення невідкладно підписати закон. Він нагадав, що лише вчора в Парламенті змогли розблокувати його підписання від намірів реваншистів, які домагалися скасування його підписання. «Ваша рішуча позиція з цього приводу є великою державницькою позицією і позицією великої відповідальності», - додав він.

Спікер Парламенту зауважив, що довкола цього закону довгий час точилося чимало дискусій. Андрій Парубій також відзначив позицію громадських діячів та активістів, які доклали багато зусиль для того, щоб цей документ був ухвалений.

«Ми говорили про це роками – мова об’єднує, не роз’єднує. Про те, що мова роз’єднує – це міф, який дали нам з Москви. Мова об’єднує і є фундаментом для будь-якої нації, для будь-якої держави. Мова прошиває націю в її єдності від краю до краю – від Луганська до Львова», - підкреслив Голова ВРУ.

«Мова творить єдиний народ. І мова є наша найгостріша зброя», - сказав він.

Видавець, директор видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га» Іван Малкович відзначив унікальність сьогоднішньої події, наголосивши, що це фактично «Конституція української мови».

Акторка театру і кіно, громадська діячка, заслужена артистка України Ірма Вітовська-Ванца зазначила, що «мова – це не тільки зброя, мова – це безпека, мова – це маркер, яким ти цікавий іншим країнам». Вона також нагадала, що багато поколінь українців боролися за свою мову.

Засновник всеукраїнської молодіжної громадської організації «Молодий рух» Тарас Шамайда зазначив, що сьогодні для української мови справді історичний, епохальний день. «Наші нащадки через багато поколінь оцінять значення цього закону і цього підпису, який сьогодні ставиться на цей закон», - сказав він та додав, що графіті на стінах тисячолітньої Софії написані майже такою ж мовою, як зараз використовують в Україні. Він підкреслив, що потрібно пам’ятати і тих людей, які поклали своє життя задля збереження української мови

Мова це фундамент держави.

Проблема мови нацменшини в Україні це відпрацьована політтехнологія кремлівських технологів, яку вже 26 років вдало використовують адепти "рускаваміра" в Україні.
Як тільки Україна встає на конструктивний шлях повернення до своїх основ державности, і в першу чергу мови - основи основ будь-якої держави, так одразу активізуються російські агенти і провокатори.
От і зараз, міністр освіти Л.Гриневич з своїм першим заступником В.Ковтунцем, зробили заяву, яка більше би пасувала табачникам часів януковичів, ніж пост-майданній владі.
Міністр Л.Гриневич заявила, що Українці, які живуть в регіоні, де компактно проживає нацменшина, для свого працевлаштування і праці, повинні обов'язково професійно володіти мовою нацменшини.
За такою логікою мін. освіти виходить, що мову нацменшини у зоні компактного проживання треба знати, а Українську мову в державі компактного проживання Українців не обов'язково знати.
Звісно, тут і до ворожки не треба йти, щоб зрозуміти, що йдеться лиш про одну "мову нацменшини" - російську. 
Без сумніву, в цій псевдо-турботі про нацменшини стирчать вуха "рускаваміра" і проглядається вболівання лише за одною нацменшиною - російською.
І тут мін. освіти під керівництвом пані Л.Гриневич в унісон із рупорами "рускаваміра" відпрацьовує відому технологію про начебто утиски прав нацменшин та переслідування російськомовних в Україні.