Всплыл в памяти недавний диалог с матерью.
- ТЫ в институте штаны протирал, учился на тройки, говорил: "Мне не нужняя аспирантура", 2 года где-то лазил, а теперь делаешь вид, что занимаешься этим. Какая диссертация в 30 лет?! Фтоппку!
- Мам, я сам решу, что мне надо, а что - нет.

В таком, где-то духе. А теперь посмотрим, что происходило. На рисунке показана схема транзакций, которые мне удалось сейчас отследить. В процессе анализа используется троичная модель личности, где Родитель выступает экспликацией родительских установок, превратившихся в устойчивые неосознанные программы, Взрослый - центр самостоятельного осмысления, а Ребёнок - некая иррациональная часть личности.

Разбор выглядит так:

Социальный уровень (явные транзакции)

1. Тебе не нужна аспирантура! "Не учись!"
2. "Отстань!" Я в состоянии решить сам, я буду учиться!
   Эти 2 транзакции, видимо, всё-таки, происходят сугубо между Взрослыми.

Скрытые (психологический уровень)

1. Учись, учись! Я буду тебя и дальше задрачивать – мне нужны психологические купоны.
2. Отвали! Я поступлю наоборот и здесь – забью на неё. Я докажу тебе: ты не имеешь надо мной власти.

Итог: будучи соискателем и формально учась, я внутри плюю на диссертацию и только трачу время, пытаясь реализовать антисценарий. Императивный указатель "не учись" воспринимается подсознанием без "не", что подтверждает смысл скрытых транзакций. Собственный сценарий матери заставляет её подталкивать меня к получению степени - тогда мать была бы спокойна: моя жизнь протекает строго в рамках сценария. Я, в свою очередь, чувствую как сценарные установки, так и антисценарий, но, испытывая деффицит осмысления жизненной цели, в данный момент не могу полностью исключить себя из этой игры.

Вопрос: за кем в данной ситуации инициатива – за взрослым или ребёнком?

 

Мой результат "Теста от ульяновского губернатора" 102 из 116Пройти тест на грамотность

Такая темго. Хотел сходить вчерась в клубное на ДИСКО 80-х. Та, с кем я хотел пойти, отказалась ввиду мистических обстоятельств (ну, бывает). Начал я СМС-ки слать по людях. Последнюю отправил эксгёлфрэнд (лишний повод, узнать, как дела, а ехать уже и не собирался). Она тоже морознулась - ну и ладно. И, вот, в 2 часа ночи меня будит мобильник (верещит и по полу летает) - я ушам не поверил, думал, дом рушится. Звонит тело; строит из себя телефонного террориста. Морозит невпопад. Сам морозится. Под конец пробубнил оскорбление, которое я не расслышал, и отключился. Я удивился, что может быть общего у девушки с этим сытым аспидом. Позвонил ей с утра, сказал, что поступок аспида - червяка достоин, а она - дура, если позволяет контролировать себя. Какой я тебе повод дал, Сцуко, для оскорблений?!

Поперекладаю всякі підбірки вам =) 

[ Зміст до попередньої статті ]

ESTP: - Гаразд, наступний келих за мій рахунок.

ESFP: - Чувак, вже пізно, а завтра зранку нам на роботу.

ESTP: - І що?

ESFP: - Тож краще зроби мені подвійний шот, тому що ми повинні витягти з цього вечора максимум.

ESTP: - Ось це я називаю «думати наперед»!

 

 

ISFJ: - Мені треба придумати, який хороший фільм я можу подивитись сьогодні ввечері з моєю новою подружкою. Я маю показати їй, що у мене хороший смак. Тож, що ти порадиш?

ISTJ: - Я б запропонував «Times New Roman».

ISFJ: - «Times New Roman»? Як шрифт?

ISTJ: – Так, це дуже пізнавальний, дуже довгий документальний фільм про шрифт Times New Roman.

ISFJ: - Уау! То якщо тобі подобається, я переконаний, що це чудовий фільм!

 

 

ENTJ: - Треба працювати розумніше!

ESTJ: - Треба працювати важче!

ENTJ: - Я втомився від того, що ти весь час тягнеш мене назад.

ESTJ: - Я втомився від того, що ти мене вічно критикуєш.

ENTJ: - Я стану поводитись дуже агресивно, щоб ти не міг сказати, що всередині я почуваюсь вразливо і невпевнено.

(незручна пауза)

ESTJ: - Ну,.. я зроблю те саме!

ENTJ: - Чудово!

ESTJ: - Прекрасно!

 

 

ENFP: - Якби ти міг прожити тисячу років, що б ти зробив?

ENTP: - Ну, це залежить від того, чи я єдина людина, яка б жила тисячу років. Тому, що якщо це так, то в якийсь момент я за замовчуванням став би найважливішим істориком у світі, тому що я б пережив стільки історичних подій. І знаєш що? Насправді, я не дуже хочу бути істориком. Історія мене не настільки цікавить. Тож, я не знаю, що робив би. А ти?

ENFP: - Твоя відповідь зруйнувала будь-яке моє бажання жити так довго, так що, вже неважливо.

 

 

ENFJ: - Моя тобі порада – перестати шукати схвалення від інших.

ESFJ: - Гаразд, хіпі, моя порада тобі - більше смійся.

ENFJ: - Гаразд, це справді елементарно.

ESFJ: - Живи, смійся, люби, бро. Це б не написали на вивісці в TJ Max, якби це не було правдою.

ENFJ: - Гаразд, я тобі пораджу - слідувати своїй власній внутрішній правді.

ESFJ: - Я не знаю, що це означає, але моя порада для тебе - мати більше сонця.

ENFJ: - Ти розумієш, що той, хто першим прийме пораду іншого, програє.

ESFJ: - Так, і я приймаю виклик!

 

 

INTP: - Ти збираєшся на вечірку до Тіфані в суботу?

ISTP: - Нє-а.

INTP: - О, всі будуть дуже розчаровані, якщо тебе там не буде.

ISTP: - У суботу я занадто зайнятий роботою над своїм мотоциклом.

INTP: - Ясно.

ISTP: - А ти збираєшся на вечірку?

INTP: - Чорт забирай, ні, я теж зайнятий тієї ночі, бро.

ISTP: - Зайнятий чим?

INTP: - Хм, думанням. Так, ціла ніч зарезервована для думання. Просто дуже багато думання.

 

 

ISFP: - Такі дні мене надихають, друже. Наче краса навколишнього світу просто наповнює мою душу. Дивишся і аж жити хочеться.

INFP: - Так, і це змушує мене думати про всі ці щасливі моменти з минулого. Такі швидкоплинні. Вони перетворюються в перлини щастя в темряві мого розуму, яка загрожує зламати мене.

ISFP: - Ем… Ага.

INFP: - …

(незручна пауза)

(спів птахів)

 

 

INTJ: – У мене є бізнес-план для експоненційного зростання нашої справи протягом наступних 20 років.

INFJ: – Чудово, у мене є маркетинговий план, щоб ми могли привабити клієнтів, які полюблять місію нашої компанії.

INTJ: - Що далі у списку?

INFJ: - Я думаю, що ми повинні, типу, зайнятися рутиною, узгодити деталі, подати документи.

INTJ: - Кому?

INFJ: - Я не знаю.

INTJ: - Я теж. Все, що я знаю, це те, що у нас є чудовий бізнес-план.

INFJ: – А я просто знаю, теоретично люди полюблять нашу справу.

INTJ: - Одного дня так і буде!

INFJ: – Тож чи маємо ми розібратися з усією цією монотонною нудятиною?

INTJ: - Ні, ми повинні просто спланувати наш шлях в обхід неї.

INFJ: - О, звичайно, ти маєш рацію.

INTJ: - Ха! Тому мене й називають архітектором. Я будую міст прямо над всією брудною роботою.

INFJ: - Наша справа не може прогоріти!

INTJ: - Жодних шансів!

 

ENTJ

- Ну, тепер мені абсолютно очевидно, чому ти почуваєшся погано – ти не маєш напрямку у житті.

- Я тут тому, що мій хлопець кинув мене.

- Так, і ти зашла в глухий кут – нема конкретного напрямку у житті.

- Ем, я справді очікувала трохи більше емпатії.

- Емпатія – це не те, що робить нас успішними у житті, Маргарет!

 

 

INFJ

- То я подумала, що можливо зможу Вам зателефонувати на цих вихідних.

- Так, ти абсолютно спокійно можеш мені телефонувати по вихідних. Я завжди тут для тебе.

- Чи можу я зателефонувати у суботу вранці?

- Ем, у мене в суботу вранці візит до стоматолога… Але, знаєш, я можу відмінити це, все гаразд, ти можеш мені телефонувати.

 

 

ESTP

- Отже, викладуй все мені.

- Ну, недавно я почувався так, ніби кожен мене ненавидить.

- Ну і що не так?

- (посміхається, потискає плечима) Дякую

- Можна було б зробити припущення, що ти значно повпливав на життя кожної людини, яку хоч раз зустрів. А це неможливо!

- Але іноді я саме так почуваюсь.

- Хм, ну тоді проблема не в них, проблема – в тобі.

- Ось чому я тут.

- Так. Хм. Ну, добре!

 

 

ESFJ

- Я почуваюсь винною за те, як я вела себе із своєю мамою. Я мала кілька пропущених від неї.

- Ти їй передзвонила?

- Ні

- Звісно. Ну, можливо тобі слід їй передзвонити?

- Ну, я просто боюсь розмовляти з нею.

- Так, це складно, але знаєш, можливо, враховуючи те, що ти почуваєш себе винною, тобі все ж слід перетелефонувати їй і вибачитись?

- Це буде дуже тяжко для мене зробити.

- Я розумію, але… зроби це =)

 

 

ISTJ

- Тож я вирішив, що настав час загладити провину. Я вирішив побачитись з нею у вівторок, що я зробив би й так. Я приїхав до будинку…

- Перепрошую, що перебиваю. Можу я щось уточнити?

- Так, звісно.

- Ви не могли побачитись з нею у вівторок тому, що раніше в своїй історії Ви розповідали, що у вівторок Ви були у свого механіка.

- О, дійсно. Тож, можливо це була середа. В будь-якому разі…

- Ні, вибачте. Хвилинку. Це не могло бути у середу, бо Ви сказали, що Вас не було у місті з середи по п’ятницю.

- Так, справді. Тоді, мабуть, я бачився з нею у вівторок ввечері. В будь-якому разі…

- Ну, ха-ха. Є велика різниця в наявності чи відсутності сонячного світла. Ви не могли б забути таку деталь просто так.

- Це має якесь значення?

- Так, є декілька важливих фактів, які витікають з часу добу: рівень енергії, апетит, одяг, обстановка.

- Я не помітив всього цього.

- Ну тоді я думаю, що ви тоді не дуже підходите одне одному.

 

 

 

ESFP

- І тоді в четвер я побачив той самий сон, тільки цього разу плитка в музеї була сіра, а не жовта.

- *спирається на підборіддя і починає куняти*

- А замість квіткового магазина навпроти був натовп з людьми без лиць, що говорили одне до одного. Але я навіть не знаю, як могли вони це робити, бо у них же не було ротів.

- *падає голова з підборіддя, але встигає прокинутись перш ніж стукнутись головою*

- І тоді в п’ятницю я не заснув, бо все хотів розгадати суть цих снів, розгадати їхню природу, щоб якось все сформулювати і поділитись наявною інформацією з Вами. Що Ви про це думаєте?

- *протирає очі, робить задумливий вигляд, киває головою* Так.

 

 

 

ENFP

- І ось чому я не їм більше яблук взагалі, ха-ха… Вибачте, про що йшла мова?

- Ну, ми говорили про мене і мій страх самотності.

- А, правильно! Продовжуйте.

- Отже, я прийшла до свого друга грати в настільну гру. Я зашла в кімнату я зрозуміла, що там не було стільця для мене. Тож я вийшла і поставила свій десерт на стіл. Але насправді я просто стояла там, як вкопана, це було доволі незручно…

- Хіба не кумедно, наскільки велику увагу люди приділяють незначним речам? Якби це був я, я б асбсолютно точно знав, що неправильно порахував кількість стільців, що необхідна. Хаха, хіба що крім одного разу, коли я забув, що запросив до себе до дому всю околицю, а коли люди почали приходити, стільці, щоб сісти, дуже швидко закінчились і більше не було місць. Це було особливо кумедно, бо я тоді працював в магазині меблів.

 

 

 

 

INTJ

- Отже що відбувається в цей момент – тіло вступає в режим «Бий або тікай», що означає, що горомони стресу бігають скрізь по тілу і мозок починає сприймати все як загрозу, навіть якщо її там немає. Здатність мозку до раціоналізації тоді повністю вимикається.

- Вибачте, Ви мене абсолютно заплутали. Я насправді того всього не розумію. Ми можемо поговорити просто про мене і те, як я люблю своїх котів?

- Пішов геть з мого кабінету!

 

 

 

INFP

- Дивовижно. Отже Ви сказали, що Ваш страх осуду від інших змушує Вас випускати з поля зору те, що справді для Вас важливо.

- Так, ймовірно.

- Цікаво *задумливо киває головою*

- *чекає*

- *вдивляється вдалину*

- Мені здається, наш час уже вийшов.

- О, ні, будь ласка, мені вже довелось сьогодні відкласти три зустрічі з клієнтами, бо не вкладався в час.

- Ого!

- Маю сказати, я дізнався дуже багато нового про себе з нашої бесіди. Думаю, мені треба стати обличчям до суворих реалій всередині себе.

- Це правильно?

- Так. Це як… Я розкажу Вам коротку історію. Я був у третьому класі і я наступив на пташку.

- *киває головою тип «продовжуй»*

- *продовжує себе засуджувати* Так, на пташку. І це змінило моє життя по декільком аспектам…

 

 

 

ENTP

- І тепер я не можу бути з нею в одній кімнаті тому, що відчуваю наче вона мене ненавидить.

- Так, слухай. Це доволі грубо. У мене нема чіткого рішення щодо того, через що Ви зараз проходите у житті, але я психоаналізував Вас і збираюсь розповісти, чому все, що Ви мені щойно розповіли, базується на суб’єктивних відчуттях і не відповідає дійсності.

- Але яке значення має навколишня дійсність, якщо мої почуття справжні?

- Тому, що це дійсність.

- Але… мої почуття, вони важливі.

- Нууу, так-сяк. У психології ми маємо для цього поняття. Звучить як «заперечення»

 

 

 

ISFP

-Тож, я думав довго над Вашою ситуацією і просто хочу сказати, що пишаюсь Вами через те, що Ви покинули цю роботу. Потрібно багато сміливості, щоб дотримуватись власних принципів і вибирати морально правильний шлях.

- Ем, насправді, я залишився на роботі.

- Оу.

- І взяв підвищення.

- Оу… Це добре.

- Ви в порядку?

- О, так, все абсолютно в порядку.

 

 

ESTJ

- Дивіться. Мені здається, що багато Ваших проблем зникли б самі по собі, якби Ви просто організували Ваше життя трохи краще. Ваш режим сну зовсім нестабільний, Ваша дієта – просто курам на сміх, і Ви проводите весь день в ліжку просто дивлячись, що відбувається десь у грьобаному інтернеті.

- Ем, Нетфлікс.

- Саме так. Це просто марнування часу.

 

 

 

 

INTP

- Вона нікуди мене не запросила. І вона просто, знаєте, часто навіть не може пригадати моє ім’я. І тоді ще виникла та проблема з тигром. І все *плаче* все так безладно. В будь-якому разі дякую. Ти такий хороший слухач.

- *дивиться в блокнот, де пише під заголовком «Основні надихаючі цитати»* В кожній піщинці є історія всієї Землі.

- *плаче* так. Дякую велике. Побачимось наступного тижня.

- *думає: я ще одного не витримаю*

 

 

 

ENFJ

- І тоді з’явився клоун. З невідомої причини я просто розридалась.

- Давай розберемося з цим. *розповідає, показує книжки, демонструє, «моє дитя, я проведу тебе заплутаними шляхами цього світу»*

 

 

ISFJ

- Отже, Ви працювали за списком, який ми склали на попередньому сеансі?

- Так, трохи.

- Чудово. Ви вважаєте цю роботу плідною?

- Так, певною мірою.

- Прекрасно. І Ви написали список майбутніх цілей як ми й говорили?

- Так, я написав.

- І це допомогло?

- Угу.

- Фантастично. Отже, в який спосіб Ви вважаєте ця діяльність була корисною? Давайте напишемо список.

 

 

 

ISTP

- Ви знаєте, куди б я не йшов, скрізь є ця невичерпна невпевненість у собі. Я йду на роботу – невпевненість. Я йду в продуктовий магазин – невпевненість. Я просто почуваю себе переповненим цим відчуттям смутку і… типу… невпевненості.

- *уставився в безкінечність з круглими очима*

- Що Ви скажете?

- *киває головою, намагається підібрати вираз обличчя, пробує щось сказати, зрештою каже* Це однозначно почуття. *прокидається в холодному поті* Фух, слава Богу, це був всього лиш нічний жах!

[ Зміст до попередньої статті ]

ENFP

Доброго ранку всім! *приходить в піжамі* Що? Ви сказали, що п’ятниця буде в стилі кешуал.

 

ISFP

Найгірше тут в роботі — це люмінесцентне освітлення. Я маю на увазі, що це не підходить до тону моєї шкіри.

 

ISFJ

Народ, я знаю, що ви зараз дуже зайняті, але якщо у вас є хвилинка, будь ласка... пригощайтесь тістечками, які я залишив у кімнаті відпочинку, тому що це новий рецепт, мені потрібно знати, що ви думаєте!

 

INTJ

Ключ до того, щоб залишитися на самоті в офісі, полягає в тому, щоб весь час ходити злим. Тому що, коли ти виглядаєш злим, люди думають, що ти зайнятий. А ще треба весь час ходити з планшеткою, щоб всі думали, що у тебе невідкладні справи.

 

ESTJ

Гей, Тіммі, я знаю, що ти щойно повернувся з відпустки, але якщо я не отримаю твою половину звіту до кінця дня, я вб’ю тебе.

 

ENFJ

Я працюю в відділі кадрів, тому я поставив цю коробку для пропозицій щоб побачити, що ми можемо зробити, щоб це було кращим місцем для роботи. Тож давайте розглянемо пропозиції. Гаразд, ця людина намалювала те, що я не можу вам показати. Наступне... «вільний стиль одягу у п’ятницю». А ця особа щойно написала «убейсибяапстену». Що це взагалі означає? Почекайте секунду.

 

 ENTP

Я ціную вашу думку щодо того, як я можу завершити цей проект, але... оскільки це найдурніша ідея, яку я коли-небудь чув, я зупиню вас тут же, а ми продовжимо далі.

 

 INTP

Як ІТ-спеціаліст я допомагаю своїм колегам усунути неполадки з їхніми комп’ютерами, що часто пов’язано з відключенням живлення блоків. Це полягає у фантастичному способі сказати своїм колегам вимкнути і увімкнути комп’ютер. Проте іноді проблема буває дещо складнішою, наприклад, комп’ютер навіть не був включений у розетку.

 

ESTP

Копір завис, тому я його стукнув, і тепер, хоча він може виглядати пошкодженим і трохи димитись, він працює краще, ніж будь-коли.

 

ISTJ

Дехто з моїх колег подумав, що було б смішно, щоб Сара обставила мій офіс для практичного жарту. Але я не знайшов це ні смішним, ні практичним. Це офіс! Добре? А не популярне телешоу «Офіс».

 

ESFJ

Зустрінемось в кафешці після роботи, адже у Керол сьогодні День народження. Це її великі 4-0... але вона всім каже, що їй 36, тож удавайте, що я вам цього не казав.

 

ISTP

Мої улюблені колеги? Ті, хто зі мною не розмовляє.

Моя улюблена частина дня? Коли я піду додому.

Мій улюблений вид роботи? Робота по дереву.

 

ESFP

Чувак, минулої ночі в клубі був ульотний четвер, я тобі скажу. Це було як… *дзвонить телефон* Зачекай одну секунду.

*в телефон* Доброго дня! На жаль всі оператори зайняті, передзвоніть будь ласка пізніше. Дякую.

*продовжує* Ми були такі: «Вааааау...»

 

INFP

Якби я був головним, перше, що я зробив би, щоб зробити цю роботу на 100% краще, — це позбувся телефонів. Просто вирвав їх зі стіни. Якщо людям потрібно зв’язатися із службою підтримки клієнтів, вони можуть просто надіслати нам електронний лист. Друге, що я б зробив - це позбувся електронної пошти.

 

ENTJ

Я думав, що він кличе мене туди, щоб підвищити. Виявилося, що йому просто потрібна була допомога з конвертацією бісового PDF-файлу.

 

INFJ

Так, мені подобається тут працювати. Я маю на увазі, якщо Ви спитаєте чи це робота моєї мрії? Ні. Але чи хороша зарплата? Ні. Але чи подобається мені працювати з людьми тут? Ні. Але чи змінюю я тут світ на краще? Не дуже. Але чи маю я певні пільги? Я маю на увазі, що у мене були проблеми з зубами, але...

- Деградированная, однако, у нас работа.
- Ну... какие мы, такая и работа.

Эссе "Наблюдение из окна"

Во время эпидемии коронавируса многих людей вынудили соблюдать домашний режим. Выходить можно на улицу только по важным и необходимым причинам, а так, кто разгуливает без причины, могут присвоить штраф в размере 17 тысяч гривен.За этим всем порядком следят полицейские, которые и выслеживают нарушителей. Я, конечно, будучи безработным не стал так рисковать и решил оставаться дома, чтобы свою семью не подвергнуть такому штрафу.

Чтобы как-то утолить печаль, что нельзя выходить на улицу, я часто выглядываю из окна, так хоть это помогает мне успокоить сердца печаль. Из окна я вижу много хороших людей, которые дружно ходят вместе с сумками и что-то покупают, либо гуляют с маленькими детьми на качеле, которая выходит с моего окна на двор, на свой страх и риск. Но я считаю, что эти люди своей жизнью заслужили не быть дома так долго, как я. Потому что, кто где-то работает, либо имеет какой-то свой долг, ему не будет запрещено бывать на улице, таким людям разрешается выходить, главное соблюдать дистанцию и расстояние и не скапливаться в большое количество людей.

Подумал я про себя, а кто мне виноват, что я свою жизнь сделал такой, что вот вынуждено сижу, как под домашним арестом. Ведь я сам жизнь свою так устроил, что нет у меня своей семьи, и нет для кого ходить за продуктами либо делать какие-то ответственные дела. Родители они и без меня справляется, не нуждаясь в моей помощи. Те люди, которых я вижу из окна, то за них никто не справится, им самим приходится, как-то что-то себе добывать в жизни, на свой страх и риск.

Помешать мне в жизни быть, как те люди, могло только одно, это то, что я очень много думаю о себе. Себялюбие и привело к тому, что вот я и сижу дома, как под домашним арестом, и смотрю на то, как другие люди ходят по улице и жертвуют своей жизнью в любой момент. Но не стоит завидовать этим людям, стоит лишь просто довольствоваться тем, что имею такую возможность смотреть из окна, как много хороших людей рискуют своей жизнью ради своих близких им людей, и увидеть себя, по-настоящему хуже их, и в меру своего этого видения постепенно становиться лучше с каждым днём.