Так она никогда не говорила, что уничтожали украинцев. И вторая пережила тоже, но уже умерла, также никогда не говорила, что уничтожали украинцев. Сталин относился к крестьянам как опасной прослойке с мелкобуржуазными замашками. Так оно и было и понятно чего. Потому, это конечно же бред, что уничтожали по крови, а не по социальному признаку.

З 11 по 20 листопада 2008 року у Києві проводитиметься виставка «Ми звинувачуємо! Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу».

Виставка експонуватиметься у двох місцях: у Музеї видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького (вул. Саксаганського, 97) – з 11 по 20 листопада, а також в Українському центрі народної культури «Музей Івана Гончара» (вул. Івана Мазепи, 29) – з 11 по 15 листопада 2008 року.

Міськвиконком Сімферополя звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим з вимогою заборонити Конгресу Українських Націоналістів проводити мітинг приурочений вшануванню пам’яті жертв Голодоморів та політичних репресій в Україні. Про це сьогодні повідомив голова Кримської обласної організації КУН Василь Овчарук.

4 листопада о 12.00 Конгрес Українських Націоналістів планує провести пікет на площі перед будівлею ВР Криму.

«Ми звернулися в міськраду з заявкою на проведення мітингу під стінами Верховної Ради Криму з вимогою вшанувати пам'ять жертв голодоморів та політичних репресій 1921-1923рр, 1932-1933рр, однак Сімферопольська міська рада заборонила проведення акції і рекомендувала провести в парку Тараса Шевченка. І в той же день подала позов до Окружного адміністративного суду з вимогою заборонити Конгресу проводити будь-які масові заходи», - сказав лідер Кримських націоналістів Овчарук.

«Подібні дії міськвиконкому суперечать Конституції України та Указу Президента України «Про заходи у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932 – 1933 років в Україні»,- зазначив Василь Овчарук.

Овчарук також повідомив, що сьогодні о 15.00 в приміщенні Окружного адміністративного суду АРК. відбудеться розгляд справи за позовом Сімферопольської міської ради.

З "Майдану".

Маразм крепчает... А може - ні?

Як би там не було, вчора Ющенко видав наступний Указ:

«УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 856/2008

Про заходи у зв'язку з Днем пам'яті жертв голодоморів

У зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні та з метою гідного вшанування пам'яті жертв геноциду Українського народу, належної організації заходів до Дня пам'яті жертв голодоморів (22 листопада 2008 року)

постановляю:

1. Кабінету Міністрів України:

1) розробити за участю Організаційного комітету з підготовки та проведення заходів у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору в Україні і затвердити у десятиденний строк план заходів на жовтень-листопад 2008 року до 75-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні та Дня пам'яті жертв голодоморів, передбачивши в ньому, зокрема:

проведення презентації Національної книги пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні;

відкриття у місті Києві першої черги Меморіального комплексу пам'яті жертв голодоморів в Україні;

проведення 22 листопада 2008 року Загальноукраїнської акції «Засвіти свічку»;

презентацію в листопаді фільмів, присвячених темі геноциду Українського народу 1932-1933 років;

організацію у місті Києві виставок, зокрема документально-художньої, друкованих видань, фоторобіт, які висвітлюють події, пов'язані з Голодомором 1932-1933 років в Україні, демонстрацію відповідних тематичних виставок та експозицій у інших населених пунктах;

2) забезпечити у повному обсязі фінансування проведення заходів до 75-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні та Дня пам'яті жертв голодоморів;

3) передбачити під час доопрацювання проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» кошти для фінансування спорудження у місті Києві другої черги Меморіального комплексу пам'яті жертв голодоморів в Україні, заходів з публікування архівних, науково-популярних та художньо-публіцистичних видань, а також для здійснення Українським інститутом національної пам'яті дослідницьких робіт з питань голодоморів.

2. Запропонувати релігійним організаціям провести 22 листопада 2008 року панахиди за жертвами Голодомору.

3. Оголосити 22 листопада 2008 року о 16.00 на вшанування пам'яті жертв геноциду Українського народу хвилину мовчання, зупинивши на цей час роботу в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях (крім підприємств, де це не допускається за технологією виробництва), рух громадського та приватного транспорту з подаванням відповідних звукових сигналів.

На території України 22 листопада 2008 року приспустити Державний Прапор України, обмежити проведення розважальних заходів, внести відповідні зміни до програм радіо і телебачення.

4. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям:

1) забезпечити до 22 листопада 2008 року:

проведення презентацій обласних томів Національної книги пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні;

урочисте відкриття меморіалів, пам'ятних знаків у населених пунктах, які постраждали від Голодомору 1932-1933 років в Україні;

2) активізувати роботи з демонтажу пам'ятників та пам'ятних знаків особам, причетним до організації Голодомору 1932-1933 років в Україні та політичних репресій, а також з відповідного перейменування вулиць, площ, провулків, проспектів, парків та скверів у населених пунктах;

3) організувати у День пам'яті жертв голодоморів покладання траурних вінків і композицій із житніх та пшеничних колосків до пам'ятних знаків, місць поховань жертв голодоморів, вшанування пам'яті загиблих хвилиною мовчання, запалення свічок та проведення щорічної Загальноукраїнської акції «Засвіти свічку», а також вечорів-реквіємів та інших скорботних заходів;

4) вжити додаткових заходів щодо поліпшення медичного та соціально-побутового обслуговування, сприяння у веденні присадибного господарства, надання матеріальної допомоги особам, які пережили Голодомор 1932-1933 років в Україні.

5. Міністерству України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерству культури і туризму України разом із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями забезпечити проведення в населених пунктах України завершального етапу міжнародної акції «Незгасима свічка».

6. Міністерству освіти і науки України забезпечити проведення у листопаді 2008 року в усіх навчальних закладах України «Уроку пам'яті», а також підведення підсумків Всеукраїнського просвітницько-патріотичного конкурсу вчинених дій щодо вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні «Пам'ять народу» та щорічної Всеукраїнської акції «Колосок пам'яті».

7. Міністерству закордонних справ України:

1) забезпечити проведення закордонними дипломатичними установами України заходів до Дня пам'яті жертв голодоморів, а також участь представників дипломатичного корпусу іноземних держав, акредитованого в Україні, в офіційних заходах, які проводитимуться в Україні;

2) сприяти Міжнародному координаційному комітету Світового конгресу українців для планування відзначення 75-х роковин Голодомору в Україні у проведенні представниками української громадськості за кордоном заходів з ушанування пам'яті жертв геноциду Українського народу.

8. Державному комітету телебачення та радіомовлення України забезпечити широке висвітлення в засобах масової інформації підготовки та проведення заходів до 75-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні та Дня пам'яті жертв голодоморів.

9. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України Віктор ЮЩЕНКО

25 вересня 2008 року»

*********************************************
Витратити такі кошти на пам'ятник, яким би шляхетним він був, мені особисто видається маразмом (ХІБА ЩО ЦІ КОШТИ ПРОСТО ПЛАНУЮТЬ ВІДМИТИ, тоді тут вже не маразмом пахне, або просто черговий піар-хід технологів до наступних виборів), при наявних проблемах в країні, можна було б знайти краще застосування коштам. Якщо зважити, що, наприклад на фінансування НАНУ у цьому році  виділено 1.951.042,7 грн... А постраждалим від вибухів газу людям у різних містах досі не надали житла чи коштів за зруйноване житло... Чи що постраждалі від повені у західних областях і досі "плавають"...

А ви як до цього ставитесь?

К богатству тем и сюжетов летнего политического сезона, добавилось еще одно событие, которое невозможно обойти вниманием.

Работники архива Службы безопасности Украины опубликовали на своем сайте давно обещанный список работников НКВД-ГПУ, причастных к организации Голодомора и политических репрессий в Украине 1932-1933 годов.

Скажу сразу: сенсации не получилось. Фамилии работников советских спецорганов с начала 90-х годов уже не раз публиковались в различных печатных изданиях. Ничего нового, кроме специфической компиляции данных, из которых следует, что главные виновники украинской трагедии - Сталин, русские, балтийцы и преимущественно евреи.

Там, где еврейство некоторых лиц не явно выражено, работники архива СБУ особенно постарались и дали необходимые разъяснения в скобках возле фамилий. Подобные вещи в истории уже были.

Во-первых, в фашистской Германии, когда нацисты обвиняли евреев во всех грехах. Тогда в нацистских средствах массовой информации печатались фамилии и имена будущих жертв, а в скобках – указание на их еврейское происхождение.

Когда в 1941-1942 годах гитлеровцы оккупировали Украину, они вели активную антисемитскую пропаганду среди населения, обвиняя "еврейское НКВД"  в Голодоморе на Украине. Вот один из фашистских опусов, напечатанный в лживой колоборантской газетенке:

"Каганович, самый подлый
Красный сталинский нарком.
В тридцать третий год голодный
Украинцев ел живьем.
Целых восемь миллионов
Умертвил своих рабов,
Без попов, крестов, без звонов
Их зарыли без гробов…
Опустел и край казачий,
Заросли травой поля,
Над станицей ворон крячет,
Зажурились тополя…
Все забрали: плуг и скрыню,
Свиту, сало и плоды,
Превратили край в пустыню
Коммисары и жиды".

Во-вторых - в сталинском Советском Союзе во времена пресловутой войны с "космополитизмом" и "дела врачей".

В те дни чуть ли не ежедневно газета "Правда" публиковала статьи под общей рубрикой "Убийцы в белых халатах". "Вот они, позорные убийцы и отравители" – гласил редакторский текст. "Под фамилией профессора Белова скрывается некий Вайсман, под истинно русской фамилией "Зеленин" – вражеский агент Гринбаум, а фамилию профессора Сахарова носит убийца и вредитель Цукерман".

На явные этно-идеологические акценты в работе тех, кто готовил "списки СБУ", указывает наличие в них людей, которые не могли иметь реального отношения к организации Голодомора.

Вот, скажем, упоминается руководитель учетно-статистического отдела ДПУ УССР. В силу своих служебных обязанностей такой работник мог только обобщать полученные документы.

Никакие указания на арест, отбор хлеба или репрессии он, конечно, давать не мог. Как не мог являться и организатором террора указанным в списке исполняющий обязанности секретно-политического отдела ДПУ УССР, потому что это ведомство занималось внешней разведкой.

Фамилии уполномоченных работников ДПУ по Крыму никак  с общим списком не вяжутся и, как говорится, "притянуты за уши". Крым в это время входил в состав Российской Федерации, и, по утверждению некоторых недобросовестных историков, голода там вообще не было.

Не вызывает сомнений, что трагедия 1932-1933гг. была общей трагедией для всех народов Украины. Вместе с украинскими крестьянами, попавшими под молох сталинского террора, погибли сотни тысяч представителей других национальностей: русские, немцы, поляки, евреи, молдаване, болгары, греки и др.

Для нынешних и будущих любителей поэксплуатировать еврейскую тему в сложных политических буднях нынешней Украины скажу: господа, никакого политического капитала вы таким способом не накопите! И политических дивидентов не получите.

Почему произошел Голодомор в Украине, и кто его виновники, давно известно. Голод 1932-1933 был вызван политикой "большего сталинского прыжка" в социализм.

Денег на индустриализацию не было. Запад никогда бы не стал инвестировать в Советский Союз. Тогда валютой стало зерно, а крестьянство – в первую очередь украинское – заложником политики сталинизма. Началась битва за хлеб, битва за власть с собственным народом.

В 1933-м едущий через Украину на отдых Сталин резко отреагировал на мольбы о помощи голодающих: "Они против советской власти. Пусть подыхают…"

Не осталось в стороне и руководство Советской Украины. Пламенный сталинист, руководитель украинских коммунистов Косиор заявлял: "Крестьяне саботируют хлебозаготовки. Они хотят обречь на голод рабочий класс… Мы им покажем, что такое голод…"

20 ноября 1931 года вышло специальное постановление совета народных комиссаров Советской Украины, подписанное его руководителем Власом Чубарем "О мероприятиях по усилению хлебозаготовок", которое давало зеленый свет советским партийным правоохранительным органам на откровенный грабеж крестьян и использование репрессий против всех тех, кто не выполняет распоряжения Советской власти.

В документе подчеркивалось: "… Натуральные штрафы  и другие репрессивные мероприятия должны обеспечить выполнения планов хлебозаготовки."

6 декабря 1932 года теперь уже в совместном постановлении Совнаркома Украины и ЦК КП(б)У, подписанным Чубарем и Косиором, говорилось о занесении на "черную доску" сел, которые злостно саботируют хлебозаготовки.

Этим постановлением высший исполнительный орган Советской Украины вместе с руководителем компартии Украины фактически вводили в сельской местности "товарную репрессию". Согласно документу, это означало: "…немедленный вывоз всех товаров из деревни, запрет торговли с крестьянами, которые не сдают государству хлеб и массовые аресты среди колхозников".

Это постановление и стало первой страницей в страшной истории украинского Голодомора. Заместитель народного комиссара юстиции и Генерального прокурора Украины Приходько 25 ноября 1932 года своим распоряжением "о мероприятиях по усилению хлебозаготовок" ориентировал прокуроров всех уровней на "обеспечение самой эффективной репрессии в области хлебозаготовок".

Есть еще две темы, неудобные для тех, кто пытается исказить историю и переложить ответственность за Голодомор на представителей не титульной нации.

Во-первых, (раз уж "историки-спецслужбисты" затронули эту тему) то это национальный состав руководящих органов НКВД-ГПУ в 30-е годы.

По подсчетам историков, он выглядит следующим образом: 15 570 (65%) русских, 2 509 (10,5 %) украинцев, 1 776 (7,4 %) евреев, 980 (4,1%) белорусов, далее идут представители других национальностей.

Во-вторых – активная роль в раскулачивании или грабеже односельчан Комитетов Незаможных Селян.

Никто кроме местных жителей не мог знать, как живет та или иная семья, где прячут от продотрядов посевной, спасительный хлеб. Комнезамовцы, то есть "свои", были самыми страшными грабителями на селе.

Были случаи, когда раскулаченная семья просила их: "Зерно забирайте. А картошку оставьте. У нас же дети!" В ответ – грязная ругань и насмешки. "Ничего вам не поможет. Все равно подохните, кулацкая сволочь." С награбленного комнезамы получали мзду от государства 10%.

Трагедию Голодомора пережили еврейские национальные аграрные регионы: Сталиндорфский, Калининдорфский, Новозлатопольский, еврейские местечки Подолья и Волыни.

Например, в еврейском аграрном районе, названном в честь Сталина, местные активисты обнаружили типичную для того времени картину - умирающую семью колхозника Браверманна.

В стадии физического разложения находились четверо его детей в возрасте от пяти до десяти лет.  По всей Украине, особенно там, где были еврейские местечки, на кладбищах сохранились надгробные камни со скорбной датой – 1933 годом.

На Волыни жертвами Голодомора стали межнациональные колхозы, где национальный состав селян выглядел таким: 50% украинцев, 30% поляков и 20% евреев.

На страницах советской печати 30-х годов неоднократно публиковались материалы о занесенных на "черную доску" еврейских колхозах и сообщения об аресте их руководителей за укрывательство хлеба.

Кстати, при подходе немцев к Киеву в конце лета 1941 года в Лукьяновской тюрьме находилась большая группа евреев, приговоренных к смертной казни и отбывающих сроки заключения по пресловутому "закону о пяти колосках" от 7.8.1932.

Исследования межнационального аспекта Голодомора в Украине 1932-1933 годов только начинаются. Но почему-то вместо объединения представителей всех национальностей вокруг темы Голодомора и памяти жертв, которые понесли все вместе и каждый в отдельности – мы имеем дело с тенденциозностью и каким-то подстрекательством.

Остается надеяться, разве что, на неумышленный характер подобных "исторических изысканий" и на то, что СБУ в своей дальнейшей работе будет более объективной. 



Александр Фельдман, президент "Украинского Еврейского Комитета"

Українська правда.

Список партійних і радянських керівників, керівних співробітників ОДПУ та ДПУ УСРР, а також документів, що стали організаційно-правовою підставою для проведення в Україні політики Голодомору-Геноциду та репресій

1.Сталін (Джугашвілі) Йосип Віссаріонович 2.Вінокуров Олександр Миколайович 3.Ягода Генріх (Єнох) Григорович (Гершенович 4.Балицький Всеволод Аполонович 5.Прокоф’єв Георгій Євгенович 6.Реденс Станіслав Францович 7.Карлсон Карл Мартинович (Едуард Іванович) 8.Леонюк Хома Акімович 9.Миронов (Каган) Лев Григорович 10.Салинь Едуард Петрович 11.Тимофєєв Михайло Михайлович 12.Кацнельсон Зиновій Борисович 13.Камінський Яків Зельманович 14.Козельський (Голованівський) Борис Володимирович 15.Пустовойтов Сергій Аполонович 16.Букшпан Михайло Маркович 17.Друскіс Франц Семенович 18.Кривець Юхим Хомич

ООН не будет рассматривать Глолодомор на своей сессии. И это не может не радовать. Потому что, идиотизм в который превратил институт президента Виктор Андреевич не должен накрывать весь шарик. 

За повідомленням УНІАН, Державна дума Росії заявляє, що Голодомор 1932-33 років не має міжнародно встановлених ознак геноциду.

Як повідомляє інформагентство «Росбалт», про це сказано в заяві Держдуми «Пам`яті жертв голоду 30-х років на території СРСР», на підтримку якого висловилися 370 парламентаріїв.

Депутати, зокрема поділяють з народами колишнього СРСР скорботу «у зв`язку з 75-річчям страшної трагедії — голоду 30-х років, який охопив значну частину території Радянського Союзу, народи якого заплатили величезну ціну за гігантський економічний прорив тих років».

У заяві наголошується, що жертвами голоду стали представники різних народів і національностей, що проживають здебільшого в сільськогосподарських районах СРСР.

Разом з тим російські парламентарії підкреслюють, що «немає ніяких історичних свідчень, що голод організовувався за етнічною ознакою». «Тому трагедія не може мати міжнародно встановлених ознак геноциду і не повинна бути предметом сучасних політичних спекуляцій», — заявляють у Держдумі РФ.

Віддаючи данину пам`яті жертвам трагедії, депутати рішуче засуджують режим, який нехтує життям людей заради досягнення економічної та політичної мети, і заявляють про неприйнятність будь-яких спроб відродження в державах, що раніше входили до складу СРСР, тоталітарних режимів, які нехтують правами і життям громадян.

Як Вам таке???

Ми запрошуємо всіх людей доброї волі в Україні, Росії та інших країнах
світу допомогти нам розширити знання про Голодомор 1932-1933 рр. в
Україні.
Ми вже давно б’ємось головою у геополітичну стіну. Час знайти більш конструктивний шлях.
Тому ми написали це звернення до Міністерства закордонних справ Російської Федерації.
Мова
не йде про висунення звинувачень до нинішнього уряду РФ чи про зведення
рахунків. Але ми підкреслюємо, що, коли мова заходить про Голодомор,
світ не повинен керуватись геополітичними, економічними, енергетичними
чи політичними стратегіями.
Ми говоримо лише про справедливість, про
готовність осмислити наше минуле і зробити все, що у наших силах, щоб
такий злочин проти людства ніколи більше не повторився.
Будь-ласка, приєднайте свій голос до нашого звернення.
Прочитати звернення можна тут:
http://www2.maidan.org.ua/n/petit/1195264476
Додати підпис можна тут:
http://www2.maidanua.org/news/post.php3?bn=maidan_petit&key=1195264476&site=maidan&trs=-1
Мы
приглашаем всех людей доброй воли в Украине, России и других стран
помочь нам расширить знания о Голодоморе 1932-1933 гг. в Украине.
Мы уже давно бьёмся головой о геополитическую стену. Пора найти более конструктивный путь.
Поэтому мы написали данное обращение в Министерство иностранных дел Российской Федерации.
Речь
не идёт о предъявлении каких-либо претензий к нынешнему правительству
РФ или сведении счётов. Но мы подчёркиваем, что, когда речь идет о
Голодоморе, мир не должен руководствоваться геополитическими,
экономическими, энергетическими или политическими стратегиями.
Мы
говорим исключительно о справедливости, о готовности осмыслить наше
прошлое и сделать всё, что в наших силах, чтобы такое преступление
против человечества никогда не повторилось.
Пожалуйста, присоедините свой голос к нашему обращению.
Прочитать обращение можно тут:
http://www2.maidan.org.ua/n/petit/1195264476
Добавить подпись можно тут:
http://www2.maidanua.org/news/post.php3?bn=maidan_petit&key=1195264476&site=maidan&trs=-1
We
are asking people in Ukraine, Russia and all countries of the world to
help us raise awareness about Holodomor 1932-1933 in Ukraine.
We keep hitting our heads against a geopolitical wall, and believe it is time to seek a more constructive way forward.
We are therefore writing the following letter – petition to the Russian Federation Ministry of Foreign Affairs. .
There
is no question of presenting grievances against today’s Russia, nor of
settling scores. However we would stress that when speaking of
Holodomor the world must not be governed by geopolitical, economic,
energy-related, or political considerations.
It is a question of
justice, of willingness to try to understand the past and to do all in
our power to ensure that such a crime never happens again.
Please help us by adding your voice to ours.
You can read our appeal here:
http://www2.maidan.org.ua/n/petit/1195264476
You can sign our appeal here:
http://www2.maidanua.org/news/post.php3?bn=maidan_petit&key=1195264476&site=maidan&trs=-1
Джерело: "Майдан".

Цю історію має знати кожен. Ми пам'ятаємо це і ніколи не забудимо.

 

  До Луганської філії Асоціації дослідників голодоморів звернувся професор з Москви, щодо допомоги у встановленні прізвища і дати народження його матері Ганни Євгенівни, яка пам'ятає тільки те, що виховувалася у дитбудинку на Луганщини.

  Після кількох місяців пошуків в архівах, дослідники не лише встановили прізвище (Неласа), але й допомогли розкрити усю трагічну історію сім'ї. Усі рідні - батько, мати і четверо братів маленької Ганни померли від голодомору навесні 1933 року.

  Побачивши фото рідних місць, зроблені дослідниками, почувши аудіозаписи розповідей своїх земляків, Ганна Євгенівна з плачем зізналася, що насправді вона все це пам'ятала. Але понад 70 років, через страх за своїх дітей не наважувалася розповісти правду.

 Комуністична влада відібрал усе майно і вигнала сімью Неласих з п'ятьма дітьми з рідної хати і з села. Для прихисту вони викопали у лісі землянку. Щоб вижити, їли ховрахів, змій, яйця птахів, падаль зі скотомогильників. Представники влади час від часу навідувались у землянку і відбирали будь-який харч. На очях восьмирічної дівчинки померли обоє батьків. Згадує Ганна Євгенівна:

  "Зайдя в землянку, я увидела мамочьку лежащую на лохмотьях с распущенной косой, по лицу ползали вши, живот прилип к спине. Я стала лить ей в рот из бутылки молоко, но оно не проходило. Я плачу. Отец говорит: "Дочька, ей это уже не поможет..."

  Отец стал бредить... и хрепеть. Я прошу: "Тату, не храпи!". Он умер на второй день после мамы... Мы с братиком остались среди мертвых родителей. Сколько это продолжалось - не знаю.

  Нас забрали в ясли. Братика положили на земляной пол под печкой. Он умирал, с его опухшего тела сочилась жидкость. Я сидела рядом, он скрипел зубами и просил огурчик... Братик умер. Его завернули в одеяло и похоронили рядом с яслями."

  Історія сім'ї Неласих є лише краплею в морі людського горя, яке довелося пережити мільйонам українських сімей у 1932-1933рр. Вона засвідчує, що голодомор був не стихійним лихом, а страшним слочином комуністичного режиму проти Українського народу.