хочу сюди!
 

Юлия

45 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 36-45 років

Замітки з міткою «українська мова»

Причуди новітньої рідної мови

Тільки що зі сміхом відірвався від телевізора: на каналі 1+1 у випуску ТСН щодо стану здоров"я Єлізавети ІІ кареспондент з Лондона вживав до неї у різгних відмінках слово "МОНАРХ". Після чого занадто розмальована ведуча ТСН  з того ж таки приводу називала її то МОНАРШИЦЕЮ, то МОНАРХКОЮ.

"Редархтоки" ТСН, та вже якось визначтесь щодо рідної мови. Не знаєте, то вже зверніться до нашої університетської еліти. 

Але прошу, не рвіть наші вуха отими викрутасами : МАЙОРКА (жінка майор), АВТА (автомобіль), та інш.(тяжко пригадати оті ідіоми...). Невже про таку мову мріяв Тарас Григорович?


9%, 1 голос

55%, 6 голосів

18%, 2 голоси

18%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

О государственном языке

 Я одна из тех, кто любит Украину, но вот в любви ей признается по-русски
Автор предпочел остаться неизвестным
Писать много смысла не вижу- у нас и так  эту проблему (на мой взгляд надуманную)  раздули до вселенских масштабов.  Дети, говорящие дома на русском, в школе на украинскои и матом на улице-это наша жестокая реальность и ни куда от нее не деться. Но вот умудрилась я и в этом найти веселый момент:).Ехала в маршрутке и прочла табличку на заборе(это в Жулянах кстати кажется):"Обережно!Во дворе злая собака "

Смузі по українські ;)


https://www.facebook.com/vitalii.chepynoga?fref=photo

Смузі це така гарна вешч на сніданок. В потужний блендер (як правило, це Blendtec, виробництва США, або Kitchenaid) кидається, що попало: ягоди, фрукти, зелень, трави, вівсяні хлоп’я і тд. Додається мед, або якийсь, прости господи, кленовий сироп… І потім це все взлохмачується в блендері до форми густого напою. І випивається… Ідея в тому, що важко зранку їсти заморожені ягоди, або жувать брокколі, як корова. А після блендерної обробки – цілком нормально.

Саму ідею смузі придумали американські серфери, яким треба повноцінний, але комфортний і не важкий для шлунку обід… Потім почали відкриваться спеціальні смузі-бари – в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі і тд. Зараз вони вже є скрізь, в тому числі у нас. Ну вдома якось комфортніше…

До чого це все я кажу?... – А! Є в мене один знайомий, який після кількох розмов на тему здорого харчування, придбав цей блендер і навіть пару разів робив собі смузі з кольрабі, дайкону і сельдерею… Мучився, короче, як потом оказалось… А потім раз дзвонить і каже: херня це все, я таку вешч сьогодні придумав для смузі, афігєть… - Яку? – питаю… Короче, каже, кладеш в блендер три сосіськи, помідор, два зубчика часнику, півцибулини і чотири яйця… Вжжжик! … І на сковородку… Получається афігенна тіпа піцца… - Да, заєбісь кажу, юкрейн крезі смузі… Я б ще ковбаси добавив, півмішка картоплі і двісті грам водки… Все включено… - О! А це ідея, - каже… Ну і як з такими людьми в Європу йти?

Ну вообще-то смузі, гарна вешч. На фотографії моя сьогоднішня нес’єдобна на вид зелень. Яка після блендера перетворюється майже на десерт. Смачного! І гарного дня… Шашлик-башлик також можна… Але трохи пізніше…

Африканець закликав українців балакати українською

Африканець, який вчиться та живе у Львові, закликав українців балакати українською
Опубліковано 31.07.2020

Український студент, який вчиться в університеті ім. Івана Франка, приїхав до Львова із держави у Західній Африці – Буркіна-Фасо. Недавно він створив свій YouTube канал, дотепно назвавши “Львівський батяр“, де активно закликає українців балакати державною мовою України, а російськомовних жартома називає “м@ск#л*ми”.

Хлопця звати Ніт Абдель Кадер, йому 27 років. З його слів, він є сином заступника Міністра охорони здоров’я країни, з якої приїхав. Але як стверджує, він не хоче просити у батьків кошти на життя, тому вирішив приїхати до Львова здобувати освіту та підробляти.

Буркіна-Фасо – це колишня французька колонія і дуже багатомовна країна. За оцінками, там говорять 68 мовами та діалектами, але державною є лише французька. Саме тому його друзі та родичі при першій ж можливості виїхали жити чи то до Канади, чи то до Франції.

Абдель також мав такий шанс, однак його дядько, який колись вчився у Києві на інженера, а зараз працює геологом-розвідником у компанії, що добуває корисні копалини, зокрема, золото, порекомендував їхати вчитись саме до України.

Так він тут й опинився. Розповідає, що його африканський друг навчається в Одесі, але через те, що там у ВУЗі викладають переважно російською, а також майже усе навколишнє середовище зросійщене, той погано знає мову і їм іноді навіть важко порозумітись українською.

Хлопець розповідає, що перед переїздом до України слухав багато українських пісень, щоби пізнати культуру, і йому найбільше сподобався львівський співак Андрій Кузьменко (відомий як Скрябін). Абдель навіть зацитував слова пісні про маму: “Мам, а можна я до тебе завтра приїду…”. Спочатку пісні прослуховував без перекладу, та вже вже після переїзду почав активно вивчати їхній зміст.

Абдель дуже здивований, що багато українців не спілкуються або й ледь знають українську мову. Апелюючи до мовного закону, він стверджує, що діти, які змалку в школі вчаться виключно державною мовою, значно легше себе почуватимуть потім у ВУЗі. Для прикладу навів сценарій своєї країни, про який ми згадали вище.

На запитання, що б він хотів сказати українським нардепам, які ініціюють недолугі правки до мовного закону, він відповів коротко: “Пацани, не будьте m@$€@лями, вчіть мову”.

Особисто йому українська далась легше, ніж, наприклад, англійська, яку він вивчав з першого класу як іноземну. А тут вивчив мову за 1 рік. Мабуть, значну роль у цьому відіграло власне україномовне середовище та постійне спілкування з львів’янами.

Недавно студент почав вивчати й львівську ґвару (львівська говірка), аби вже стати справжнім львів’янином. В першому випуску у своєму блозі львів’янин Володимир провів з Абделем урок та навчив таких слів: стрих, мешти, кишка і кобіта.

“Давайте усі будемо говорити українською!”, – звернувся до українців Ніт Абдель Кадер.

Українська мова увійшла до топ-10 найуживаніших у Європі


 Українська мова увійшла до топ-10 найуживаніших у Європі. Такі дані наводить Рада Європи з нагоди Європейського дня мов, який відзначили 26 вересня.

Знаете ли вы украинскую ночь?

Знаете ли выукраинскую ночь?
Нет,вы не знаете украинской ночи!
Здесьнебоот дымастановится черно,
и гербзвездой пятиконечной вточен.
Где горилкой,удалью и кровью
Запорожская бурлила Сечь,проводов уздой смирив Днепровье,Днепрзаставятна турбины течь
.И Днипро по проволокам-усам
электричеством течёт по корпусам.
Небось, рафинада и Гоголю надо!
Мы знаем,курит ли,пьёт ли Чаплин;
мы знаем Италии безрукие руины;
мы знаем,как Дугласагалстух краплен…
А что мы знаемо лице Украины?
Знаний грузу русского тощ —тем, кто рядом,почёта мало.
Знают вот украинский борщ,
Знают вотукраинское сало.
И с культуры поснимали пенку:
кроме двух прославленных Тарасов —Бульбы и известного Шевченка, —ничего не выжмешь,сколько ни старайся.
А если прижмут —зардеется розой и выдвинет аргумент новый:
возьмёт и расскажет пару курьёзов —анекдотов украинской мовы.
Говорю себе:товарищ москаль,на Украину шуток не скаль.
Разучите эту мову на знамёнах —лексиконах алых,
 —эта мова величава и проста:
«Чуешь, сурмы загралы,час расплаты настав…»
Разве может быть затрёпанней да тише слова
поистасканного «Слышишь»?!
Я немало слов придумал вам,
взвешивая их,одно хочу лишь, —чтобы стали всех моих стихов слова полновесными,как слово «чуешь».
Трудно людей в одно истолочь , собой кичись не очень.
Знаем ли мы украинскую ночь?
Нет,мы не знаем украинской ночи.
В. В. Маяковский,

Новий укранський правопис творимо спільно!

Опубліковано проект нової редакції українського правопису

Міністерство освіти і науки України розмістило на своєму сайті проект нової редакції Українського правопису і пропонує його для громадського обговорення. Про це йдеться в повідомленні прес-служби Міносвіти.

«Українська національна комісія з питань правопису, склад якої затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 416, пропонує до уваги громадськості проект нової редакції Українського правопису, розроблений на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ, що набувають поширення в різних сферах суспільного, наукового та культурного життя. Правописна комісія виходила із розуміння того, що Український правопис, як правопис і будь-якої іншої мови, не може бути вичерпним; він кодифікує засадничі, найбільш поширені або спірні орфографічні положення», - зазначається  в повідомленні.

Зазначено також, що правописна комісія розраховує на уважне прочитання, конструктивні пропозиції і доброзичливу критику всіх зацікавлених користувачів і знавців української мови.

Як відомо, у 1928 році було вироблено той правопис, який був названий Харківським і затверджений тодішнім наркомом освіти Миколою Скрипником, але вже у 1933 році цей правопис було в декілька етапів змінено для того, щоб українську мову наблизити до російської.

Оновлений український правопис матиме більше варіативностей. Це допоможе повернути певні репресовані норми, але при цьому і не зробить нові правила єдино правильними. З проектом нової редакції Українського правопису можна ознайомиться за посиланням https://mon.gov.ua/storage/app/media/gromadske-obgovorennya/2018/08/15/novoi-redaktsii-pravopisu.pdf.

Міносвіти просить зауваження та пропозиції до проекту нової редакції Українського правопису надсилати до 15 вересня 2018 року на електронну адресу секретаря Української національної комісії з питань правопису Шевченко Лариси Леонідівни: e-mail: [email protected]

Отже, всі не байдужі,долучайтесь!

https://enigma.ua/articles/opublikovano_proekt_novoi_redaktsii_ukrainskogo_pravopisu

Українці прагнуть споживати якісний контент українською мовою

Дослідження: українці прагнуть споживати якісний контент українською мовою

02-08-2016



За даними дослідження сейлс-хаусу FISH все більше молодих українців у дорослому віці роблять свідомий вибір на користь української мови. Протягом останніх двох років країну сколихнуло глибинне пережиття автентичної людської гідності. Люди ще не зовсім повною мірою усвідомлюють, що в Україні наразі відбувається мовна революція, яка надасть початок зовсім новим процесам у суспільстві.

Доведено, що, шукаючи відповіді на запитання, чому одні нації бідні, а інші багаті, треба звернутися до їхніх цінностей. Добробут важливий для людей, але цінності мають набагато більшу вагу. Це вони є рушійною силою розвитку людства. В Україні з’явилася єдина спільнота, яка об’єдналась єдиною метою та цінностями. Спільнота, яка піднялася над державою, бізнесом, корпораціями. Прийшло усвідомлення, що для перетворення країни потрібні самоідентифікація, інтелект і культура. Однією з цих складових є свідомий вибір мови. Мови, як одного з елементів цінностей.

Так історично склалось, що більша частина українців за 25 років Незалежності була під впливом гегемонної російської мови. Для них вона не була свідомим вибором, на відміну від тих, хто в наш час за переконанням обирає український контент. Молоді люди до 30 років переважно налаштовані на розваги, які суттєво русифіковані. Програмне забезпечення, ігри, піратське кіно та книги в інтернеті — все це споживається переважно російською мовою.

За словами редакторів порталу SichNet, справді якісних сайтів з українським контентом не так вже й багато. Ми знаходимось в замкненому колі: з одного боку, більшість українців роблять свої сайти російською, тому що нею користуються більше, а з іншого — шукають більше російською, бо російськомовних сайтів більше. Але ж важливо пам’ятати чудове прислів’я: «Хто бажає — шукає можливості, а хто не бажає — шукає причини».

Останнім часом в українському інтернет-просторі з’явився термін, який описує нову унікальну аудиторію: «україно-вибагливі». Це не лише україномовні користувачі, це користувачі, які свідомо обрали український контент через спільні цінності або за переконанням. Це люди, які свідомо намагаються розмовляти українською, або не розмовляють українською, але прагнуть споживати саме український контент.

Одна з найбільш відвідуваних категорій сайтів в Україні — це онлайн-ЗМІ. Так сталося, що український ринок онлайн-ЗМІ дещо повільно адаптується під нові потреби користувачів. Маркетологам варто звернути увагу на ефективний спосіб підвищення лояльності користувачів до власних брендів. Відсоток користувачів, котрі прагнуть читати новини та споживати якісний контент українською мовою, постійно зростає. Частина з них публічно дописують у коментарях та формах зворотного зв’язку, висловлюють вдячність компаніям за наявність україномовної версії сайту тощо.

Також ми маємо досить викривлену картину зі статистикою на майданчиках, які мають двомовні версії. Однією з причин, чому читачі отримують контент російською за замовчуванням, є «автоматична» зміна мови. Наприклад, на комп’ютері користувача встановлено браузер, в якому за замовчуванням налаштовано російську мову (часто дорослі користувачі не знають, як змінити мову браузера). Відповідно, майданчик, котрий має декілька мовних версій, використовує cookies та завантажує для відвідувача російську версію. Цей ланцюжок продовжує зростати коли у користувача, наприклад, встановлено неліцензійну (найчастіше російськомовну) версію ОС за замовчуванням з російським регіоном, після чого пропозиція для завантаження нового інтернет-браузеру також буде з відповідною мовою за замовчуванням.

Нічого дивного, що для більшості дорослих користувачів ці процеси занадто складні. Простий експеримент доводить, що навіть суто українські сайти, які не мають російської версії, здебільшого відвідують користувачі, у котрих в налаштуваннях браузера встановлено російську мову (в середньому 70%). Тобто користувачів, які прагнуть споживати контент сайтів українською, не обов’язково характеризує мова браузера.
Розподіл за мовою



Топ 450 українських користувачів Facebook

За даними матеріалу «Становище української мови в «українському» інтернеті».

Перший інтернет сейлс-хаус FISH пропонує своїм клієнтам готове рішення — унікальний рекламний продукт Ukrainians. До цього продукту входять майданчики, котрі мають якісний україномовний контент з українською версією або паралельну двомовну версію:

    NV.ua
    24.tv
    Unian.ua
    Tsn.ua
    Pravda.com.ua
    Espreso.tv
    Glavkom.ua
    Hvylya.net та інші

Яким категоріям рекламодавців перш за все може бути цікава аудиторія Ukrainians? Абсолютно всі категорії рекламодавців можуть ефективно змагатися за лояльність клієнтів, використовуючи «про-українське» позиціонування. Ринок відчуває попит на українське позиціонування та українську мову. Наприклад, Samsung просуває власні товари за допомогою реклами із сучасними українськими мотивами з Onuka тощо.

За даними дослідників, в UA-net більше 30% аудиторії новинних ресурсів використовують українську версію принципово. А українську версію Facebook – 40%. На сьогодні україномовна аудиторія в інтернеті фактично дорівнює розміру мобільної аудиторії. Це молодь, новатори, котрі мають активну життєву і соціальну позицію. Вони полюбляють тестувати гаджети, купувати нову техніку, слідкують за новинами діджитал-світу. Україномовна аудиторія «за принципом» — обізнана, вибаглива та проактивна.

Висновки

    Кореляція між мовою браузера і мовною версією сайту існує, але все більше користувачів з російською мовою в браузері свідомо обирають українську версію сайту. Причиною автоматичної зміни мови може бути використання неліцензійного програмного забезпечення зі встановленою російською мовою, а також людський чинник. Часто через звичайні неуважність або необізнаність при інсталяції браузерів користувачі обирають російську мову, а під час користування вже не хочуть це змінювати. Тим не менш, відвідуючи сайт, багато користувачів віддають перевагу саме україномовній версії.
    Українські відвідувачі все більше надають перевагу українському продукту. Тому сайти з якісним україномовним контентом можуть суттєво збільшити кількість відвідувачів.
    Нова аудиторія «україно-вибагливих» — це освічена, активна та прогресивна категорія користувачів.
    Для українських рекламодавців з’явився новий продукт, за допомогою якого можна збільшити лояльність клієнтів — використовуючи чітке «про-українське» позиціонування.

ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ

В дослідженні використовувались дані матеріалу Galinfo та «Ініціатива ’21 листопада’»

http://maidan.org.ua/2016/08/doslidzhennya-ukrajintsi-prahnut-spozhyvaty-yakisnyj-kontent-ukrajinskoyu-movoyu/


83%, 5 голосів

17%, 1 голос

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду



Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька
Мова: українська
Формат: djvu
Кількість сторінок: 399

У збірнику вміщено документи і матеріали, що стосуються мовної політики радянського керівництва на теренах України. Вони проливають світло на підступне втручання у внутрішній розвиток української мови, спрямоване на штучне зближення її з російською і знищення як незалежного мовного утворення. Розкривається специфіка лексикографічної, термінологічної й правописної практик радянського періоду, метою яких, починаючи з 30-х років, було поступове вилучення питомих рис української лексики, фразеології і навіть деяких словотвірних та граматичних форм і заміна їх кальками з російської мови.

На базі корпусу документів і матеріалів укладено реєстр репресованої лексики.

Працю призначено гуманітаріям – філологам, історикам, політологам, викладачам відповідних дисциплін, студентам, аспірантам і всім тим, кому не байдужа доля рідної мови.

Завантажити:
fileshare.in.ua
rapidshare.com

Гм... про почуття (с)

Виходячи з цього, ми дійшли висновку, що кожний довільно обраний предикативно абсорбуючий об’єкт
раціональної містичної індукції можна дискретно детерменувати з аплікацією ситуаційної парадигми
комунікативно-функціонального типу за наявності детекторно-архаїчного дистрибутивного образу в Гілбертовому конверґенційному просторі; однак за паралельного колабораційного аналізу спектроґрафічних множин, ізоморфно релятивних до багатосмужних гіперболічних параболоїдів, які інтерпретують антропоцентричний багаточлен Нео-Лаґранджа, виникає позиційний сиґніфікатизм ґентильної теорії психоаналізу, в результаті чого потрібно взяти до уваги наступне: оскільки не тільки езотеричний, а й екзистенційний аперцепціонізований антрополоґ, антецедентно пасивіарізований високоматеріальною субстанцією, має призматичну ідіосинхразію; але оскільки валентий 
фактор є негативним, то й, відповідно, антагоністичний дискредитизм деґрадує в ексгібіціонному напрямку через те, що,перебуваючи у претуберантному стану, практично кожний суб’єкт, меланхолійно відтворюючи ембріональну клаустрофобію, може екстраполіювати будь-який процес інтеґрації та диференціації в обох напрямках; звідси виходить, що в результаті синхронізації, обмеженою мінімально допустимою інтерполяцією образу, всі методи конверґенційної концепції вимагають практично 
традиційних трансформацій неоколоніалізму.

Неоколонії, що репродукуються ґемацією, мають веґетаційний період від 3 до 8 фенотипових ґемозиґот,
але всі вони є лише фундаментальним базисом соціоґенетичної надбудови кріоґенно-креативного процесу ґеронтолоґізації.

Збільшити цей базис можна за допомогою гектоплазмового прискорювача біоінертних колоідних клітин контаґіозної конкретизації; однак запровадження конкретизації призводить до необхідності застосування 
методів теорії множин і дистрибутивного аналізу, що обумовлено тим, що трансцендентальна поліконденсація 
нероноспори у перплексному хаосі може інбабуліювати комплексний морфоз тільки тоді, коли конституент 
домінанти є квазітенденційно універсальним, і відбувається доволі непередбачено.

Очевидно, що все вищеперераховане дає зрозуміти теорію предикативних почуттів суб’єкта, абсолютно 
нефункціональних в умовах абстрактного хаосу ...