Десь там на полях війни
Безвісти люди зникають:
Супруги, батьки чи сини...
А рідні на них чекають.
Де зараз вони невідомо
І звістки від них немає,
Без них так порожньо вдома,
Невідання серце крає.
Не хочеться їсти, ні спати,
Хвилини колючі й болючі,
Так важко звістки чекати,
Невідання душу мучить.
Десь там у тенетах війни
Загублені людські долі,
Додому хотіли б вони
Й з невідання вийти неволі.
Про них Один Бог лише знає
У світі вони чи вже там...
Невпинно молитва лунає:...
Читати далі...