Щоб відповісти на запитання: «Як нам жити далі і чи будемо ми взагалі жити в найближчому майбутньому?» – нам потрібно усвідомити, наскільки наше майбутнє залежить від нас. Іншими словами, нам належить відповісти на два основні питання:
1. Що справді має статися з нами у зв'язку з тими процесами, що відбуваються у Всесвіті?
2. Яким є міра нашої відповідальності за те, що відбувається, і чи можемо ми з вами щось реально змінити?
У своїх міркуваннях і висновках я спиратимуся на різні наукові джерела, в основному на найдавніші та найавторитетніші, на досвід і знання наших предків і свій особистий досвід. І звісно, на модель господаря свого життя.
Колесо часу Сонце – невичерпне джерело світла та тепла – підтримує існування всіх мешканців Всесвіту. З величезною швидкістю рухаючись небозводом, воно відмірює вік смертних, тим самим позбавляючи прихильності до речей і прокладаючи шлях у небесне царство. Кожна жива істота зобов'язана раз на п'ять років висловити Сонцю пошану, здійснивши обряд дарування. Шрімад Бхагаватам (3.11.15)
У давніх писаннях сказано, що всі небесні тіла і сфери буття, як і гранично малі частинки, рухаються своїми орбітами, підкоряючись волі Всевишнього, яку уособлює загальний час. І сучасна наука підтверджує це своїми дослідженнями.
Наш Всесвіт живе та розвивається за певними законами. У ній відбуваються різні циклічні процеси. Деякі з цих циклів добре знайомі нам, ми навіть можемо спостерігати їх повсякденно. Так день змінюється вночі, а на зміну ночі знову настає день. Після зимової сплячки вся Природа прокидається, розквітає, приносить свої плоди і знову засинає, накопичуючи сили до наступної весни.
Ми знаємо, чим обумовлена зміна дня та ночі. Цей цикл визначається обертанням Землі навколо своєї осі, і відбувається це обертання за 24 години.
Зміна пір року пов'язана з обертанням Землі навколо нашого Світила, яке дає нам тепло, світло та енергію життя. Земля здійснює повний оберт навколо Сонця приблизно за 366 днів.
Далі цих знань ми, як правило, не йдемо, оскільки в школі інформація про космос обмежується межами Сонячної системи. А чи взагалі є щось за її межами?
Розібратися з будовою Всесвіту нам допоможуть Веди – склепіння стародавніх та перевірених часом знань про влаштування Світу та людини. У Ведах детально прописано будову всього Всесвіту, дано знання про закони, за якими існує життя в цьому світі, і багато іншого. До певного часу вчені сприймали це як казку, фантазію, міф. Але з освоєнням космосу, в тому числі і за допомогою потужних телескопів, дані Вед підтверджуються з точністю. Тому все більше розсудливих людей звертаються до Вед. Вони розуміють, що цим давнім джерелам можна довіряти. І написані вони явно не дикими людьми, що бігали у шкурах лісами за мамонтами.
Веди виникли у Всесвіті з його виникнення (близько 150 трильйонів років тому). Веди – це невід'ємна частина Всесвіту. Це особлива якість створеного світу. Раніше Веди передавалися з вуст до уст, від вчителя – до учня. Записані Веди були близько п'яти тисяч років тому
Веди відповідають головні питання, що виникають в людини під час життя. Наприклад, хто я і для чого прийшов у цей світ? У чому сенс життя? Що таке Абсолютна Істина? Як народився цей світ і як він влаштований? Чому люди хворіють, страждають та вмирають? Чи може суспільство бути ідеальним?
Крім того, у Ведах гранично ясно і просто викладена теорія Простору, Єдиного Часу та дана одиниця виміру часу. Також є опис квантової теорії будови світу і теорія єдиного поля. Іншими словами, дано опис макро-і мікросвіту.
Наприклад, у Шрімад Бхагаватам (3.11.1, 2) так говориться про будову матеріального світу: «Речовий світ складається з гранично малих одиниць, їхня кількість нескінченна. Кожна така одиниця є неподільною і не має окремого фізичного тіла. Вона невидима для ока і існує завжди навіть після знищення всіх тіл. Речове тіло - не що інше, як з'єднання деякого числа таких гранично малих одиниць. Досвідченим шляхом неможливо осягнути природу речових тіл.
Гранично мала одиниця – неподільна одиниця Всесвіту. Ці одиниці у чистому вигляді, не об'єднані у фізичні тіла, становлять безмежне єдине поле. Об'єднуючись, вони утворюють різні тіла, причому вони не відокремлюються одне від одного, а залишаються єдиним цілим».
Ми сприймаємо наш Всесвіт не таким, яким він є насправді. В більшості людей не розвинений так званий духовний зір. Тому ми бачимо і сприймаємо лише один аспект Всесвіту – матеріальний. Адже вся наша сучасна наука наскрізь просочена матеріалістичним світоглядом. Ні існування Душі, ні тонкий світ зовсім не признаються, тому що їх не можна торкнутися і зафіксувати приладами. Але насправді є ще духовний і тонкий аспект реальності. І їх обов'язково треба брати до уваги. Не треба поспішати робити певні висновки, ґрунтуючись лише на матеріалістичній точці зору. Спираючись тільки на експеримент і логіку, неможливо до кінця осягнути природу матерії, а тим більше - всю різноманітну природу навколишнього світу. Тому науковий спосіб пізнання, який прийнятий за основу в нашому світі, – це лише одна зі стежок до Істини.
Існує інший спосіб пізнання – низхідний, від авторитетного джерела, прямого сприйняття реальності через чистий розум. Цей спосіб пізнання також освітлений у ведичних писаннях. Завдяки йому, власне, і було написано Веди.
Ми сприймаємо не так саму Реальність, як модель Реальності. Ми дивимося на Реальність через певні фільтри, створюємо її на основі тих образів, які ми маємо. Ми живемо у трьох вимірах, не підозрюючи, що їх у навколишньому світі набагато більше. Наприклад, тільки в нашому матеріальному Всесвіті їх 64. А в тонкому матеріальному світі – сотні та тисячі вимірів, а духовний світ ще різноманітніший.
Веди описують будову нашого Всесвіту як обмежений простір у формі яйця, що має кілька оболонок, причому кожна наступна оболонка на порядок товща за попередню. Перша оболонка представлена першоелементом ґрунту, її змінює оболонка, що складається з першоелементу води. Наступні оболонки йдуть шляхом свого «потоншення»: вогонь, повітря, ефір, розум, самосвідомість (его). Виходить, що це оболонки по товщині більші, ніж внутрішній простір.
В багатьох традиціях яйце є символом Всесвіту. І наші пращури на день весняного рівнодення, день зародження життя, фарбували яйця. І в казках смерть Кощея була на кінчику голки, а голка зберігалася у яйці.
Таких Всесвітів, як наш, – безліч. Одні за розміром більші, інші менші. Ці різноманітні Всесвіти можна порівняти з бульбашками піни, що плавають у Причинному океані. Уся сукупність цих Всесвітів називається матеріальним світом. За межами матеріального світу знаходиться духовний світ, який утричі більший, ніж матеріальний. Духовний світ, на відміну від матеріального, – вічний, тоді як матеріальний світ схильний до циклічного творіння і руйнування.
За Ведами, діаметр нашого Всесвіту становить 18 712 069 200 000 000 помножити на 8 миль (у Ведах використовується одиниця виміру відстані – йоджин, 1 йоджин =8 миль). Виходить, що наш Всесвіт не безмежний. І в сучасному вченому світі сьогодні також звучать ідеї про те, що він має кордони.
Знизу цей простір наполовину заповнений океаном , який надає Всесвіту стійкості. Над океаном розташовано 14 планетних систем. Все, що ми бачимо в небі – це середні та частково вищі планетні системи.
Планетні системи мають еліптичну чи спіральну форму. В одних планетних системах – чотири рукави, в інших – три, є й більша кількість рукавів. У нашій планетній системі, яка називається Галактика ( що означає Чумацький Шлях), – чотири рукави та два потоки. Багато з них формою нагадують свастику. Свастика – дуже давній знак. Зображення її археологи знаходять у різних культурних пластах землі усім континентах. У багатьох народів, у тому числі й у нашого, свастика з давніх часів є символом щастя. Нею прикрашали храми, будинки, посуд. Її зображували навіть на грошах. Цікаво також наголосити, що назва нашої планетної системи у багатьох народів на всіх континентах збігається.
Планетна система, в якій знаходиться наша Земля, знаходиться приблизно посередині. Усі планетні системи поділяються на три світи: нижній, середній та верхній. Наша Галактика належить до середніх світів. Під нами знаходяться так звані «сім кіл пекла», а над нами знаходяться вищі світи, аж до «сьомого неба». Рай та Пекло – це не вигадка. Справді, існують райські та пекельні планети. На одних живі істоти насолоджуються життям, а на інших – страждають. Усі 14 планетних систем Всесвіту створені для заселення живими істотами різного рівня свідомості. У кожній планетній системі, на кожній планеті живуть різні живі істоти. Все справедливо: кожній суті – свій світ, який відповідає його рівню розвитку розуму. Загалом у нашому Всесвіті живе 8 400 000 форм життя. З них 400 000 форм людиноподібних розумних істот.
Наша планета у космічному просторі займає особливий статус. Вважається, що через Землю проходить вісь Всесвіту. І всередині цієї осі є своєрідний коридор у духовний світ. Недаремно предки називали нашу планету Мідгард-Землею, тобто Серединною Землею.
