хочу сюди!
 

Дария

36 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 25-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Чим ближче до шкільного року

Чим ближче до шкільного навчального року — тим більше дітей на вулицях. Ще тиждень тому їз не було надворі, а зараз гуляють.Воно й зрозуміло, бо через день, а може й завтра, розпочнеться навчання у школах, ліцеях і гімназіях. На літо, мабуть, вивозили на дачу або в село до дідусів-бабусь. Інакше міграцію не поясниш.

Цікаво, як навчальний рік позначиться на епідемії? Хоча 2500 хворих стопудово буде на наступному тижні. Навіть не сумніваюсь.

Українська музика 1228







0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

jul

jul

Сырный суп с копченостями

Легенький сырный суп с копченостями
Сварив аппетитный и вкусный суп, в котором есть копчености и сыр, можно разнообразить повседневное меню и насладиться нежным сливочным вкусом блюда и самим процессом готовки. Питательный и вкусный суп позволит избавить от чувства голода и добавит организму сил, которые очень необходимы современному человеку. Комбинирование копченостей, свежей зелени и нежнейшего сыра очень пикантное. В связи с этим данное блюдо предпочтут все члены семьи. Чтобы этот легенький суп стал действительно вкусным, для него важно приобрести лишь высококачественное копченое мясо.


Ингредиенты: 
плавленный сыр 1 шт., копчености 300 г., зелень 100 г., спаржевая фасоль 70 г., морковь 1 шт. картофель (средний) 3 шт.



Легенький сырный суп с копченостями
1. Чтобы приготовить сырный суп с копченым мясом вначале потребуется заняться подготовкой овощей, копченостей и сыра соответственно рецепту. Для этого необходимо почистить, помыть и порезать кубиками картофель. Морковь точно также очищается, промывается водой и трется на терке или же нарезается тонкой соломкой. Если хозяйка для приготовления этого супа берет молодой кабачок, то его можно не чистить, а только хорошо вымыть и измельчить. Читать полностью>>

Забуті цивілізації...

Коли заходить мова про древні цивілізації, згадують, як правило, шумерів, єгиптян, інків або ацтеків. Але вчені впевнені, що існували й інші, не такі відомі, але при цьому не менш великі цивілізації. У нашому огляді десятка забутих цивілізацій та артефактів, що дійшли до наших днів.

1. Цивілізація хаттів
 
[ Читати далі ]

Тарас Чубай, Вона. Гурт "Плач Єремії"

  • 30.08.20, 09:45
Завтра прийде до кімнати твоїх друзів небагато,
Вип’єте холодного вина.
Хтось принесе білі айстри, скаже хтось: "життя прекрасне".
Так, життя – прекрасне, а вона...

А вона, а вона сидітиме сумна,
Буде пити – не п’яніти від дешевого вина.
Я співатиму для неї, аж бринітиме кришталь
Та хіба зуміє голос подолати цю печаль.

Так у світі повелося, я люблю її волосся,
Я люблю її тонкі вуста.
Та невдовзі прийде осінь, ми усі розбіжимося
По русифікованих містах.

Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна,
Буде пити – не п’яніти від дешевого вина.
Моя дівчинко печальна, моя доле золота,
Я продовжую кричати, ніч безмежна і пуста.

Так у світі повелося, я люблю її волосся,
Я люблю її тонкі вуста.
Та невдовзі прийде осінь, ми усі розбіжимося
По русифікованих містах.

Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна,
Буде пити – не п’яніти від дешевого вина.
Моя дівчинко печальна, моя доле золота,
Я продовжую кричати, ніч безмежна і пуста.

Вона. Плач Єремії

  • 30.08.20, 09:29
Плач Єремії. Вона

Завтра прийде до кімнати твоїх друзів небагато,
Вип’єте холодного вина.
Хтось принесе білі айстри, скаже хтось: "життя прекрасне".
Так, життя – прекрасне, а вона...

А вона, а вона сидітиме сумна,
Буде пити – не п’яніти від дешевого вина.
Я співатиму для неї, аж бринітиме кришталь
Та хіба зуміє голос подолати цю печаль.

Так у світі повелося, я люблю її волосся,
Я люблю її тонкі вуста.
Та невдовзі прийде осінь, ми усі розбіжимося
По русифікованих містах.

Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна,
Буде пити – не п’яніти від дешевого вина.
Моя дівчинко печальна, моя доле золота,
Я продовжую кричати, ніч безмежна і пуста.

Так у світі повелося, я люблю її волосся,
Я люблю її тонкі вуста.
Та невдовзі прийде осінь, ми усі розбіжимося
По русифікованих містах.

Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна,
Буде пити – не п’яніти від дешевого вина.
Моя дівчинко печальна, моя доле золота,
Я продовжую кричати, ніч безмежна і пуста.

Як козаки у Франції ледь Січ не збудували.

Одним з найбільш цікавих документів цієї епохи (18 ст.) Є проект перенесення Запорозької Січі ... до Франції. Проект цей, який в дійсності був далеко не таким ірреальним, як це тепер може здатися, був запропонований Григорієм Орликом, офіцером французької служби і сином Гетьмана Орлика - спадкоємця Мазепи. Він полягав у тому, щоб влаштувати козачі поселення на Рейні, на кордоні між Францією і німецькими княжествами, і таким чином не тільки забезпечити з цього боку кордон, але, одночасно, забезпечити французьку армію легкою кавалерією, яка могла б змагатися з австрійськими гусарами, які застосовували майже козацькі методи бою. В 1735 році проект цей був прийнятий одноголосно Вищою Військовою Радою під головуванням знаменитого маршала Бель Іля. Були негайно асигновані відповідні фонди і Орлику було доручено розробити детальний план перевезення козаків, їх розселення, постачання і т. П. Все це було вже готове, коли з'явилася несподівана перешкода в лиці категоричної опозиції турецького уряду. Туреччина не захотіла випускати з рук такого великого козиря в грі з Москвою і, незважаючи на подання Франції, категорично відмовилася відпустити козаків, не бажаючи в той же час робити щось рішуче, щоб залучити їх на свою сторону. Ця політика, заснована на підкупі і палацових інтригах, керованих з Петербурга, скоро показала свої результати. Туреччина була розгромлена, а Січ виявилася не на Рейні, а "за Указом" на Кубані. Закінчуючи цю епоху, було б несправедливим не згадати про цікавий документ, підписаний самим королем Людовиком XV-м, а саме про шлюбний контракт вищезгаданого Григорія Орлика, який одружився у Версалі на маркізі де Дентевіль, представниці одного з кращих родів Франції, і де він іменується : "Син Високомогущественного Пана графа Пилипа Орлика, Вождя Козацької Нації". (М. Єреміїв) «Вільне козацтво-Вольноє козацтво» № 104, 1932 р.)

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

100%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.