Как с вами сделать это :-)))
- 19.04.21, 17:20
Попрошу у неба,чтобы каждый был счастливым :-)
:-*


Зеленський запропонував суб'єктам законодавчої ініціативи розробити закон про статус олігархів. За словами глави держави, в ньому будуть регулюватися такі нюанси щодо представників олігархічного класу, як введення санкцій і ін.
"Як олігархи будуть перетворюватися на бізнесменів", - пояснив логіку цього законопроєкту Зеленський.
Також він заявив, що не можна допустити впливу олігархів на Верховну Раду, на уряд, на інші владні структури.
https://myc.news/ua/ekonomika_/zelenskij_predlozhil_prevratit_oligarhov_v_biznesmenov__podrobnosti?fbclid=IwAR3mASKfJQnU1SjSzm8AHpb7RV6KLI0KSYvpW4MxUXNxzFd83j5XsRweq1E

"Вплив олігархів на Україну, на вибір України, на економіку, закони і Верховну Раду України більше допускати не можна", - підкреслив Зеленський, пояснюючи необхідність відповідного закону.
https://myc.news/ua/politika/prezident_rasskazal_o_voprosah_obsuzhdaemyh_na_zasedanii_snbo?fbclid=IwAR32vQvgZ_hadrRiJtOqu8D8HKT9D3lD5eW9-TO7oWXXu6R9mERSzW_kldw
1. Через строго определённые промежутки времени центральное, очень плотное ядро нашей планеты, форма которого НЕИЗВЕСТНА, совершает кувырок, как и полагается "гайке Джанибекова". Вероятно, этот феномен достаточно распространён в космосе - и тому есть подтверждения (Европа, спутник Юпитера; возможно, Марс). Интервал сего действа - (вроде бы) от пятисот до шестисот лет. Его, конечно, желательно определить точнее, но по итогу, это не важно. Для нормального жителя планеты существенно не когда был прошлый переворот - а когда БУДЕТ следующий.
А следующий будет скоро. С громадной вероятностью, в ближайшее десятилетие (6-10 лет от 2019 года). С небольшой вероятностью - чуть позже. Но никак не позже 2035 года. Эта дата вычисляется не от прошлого Кувырка (тут опора слишком расплывчата), а по ФАКТИЧЕСКОЙ ПОДГОТОВКЕ, которую ведёт Закулиса; прежде всего, по закрытию АЭС (хотя есть и другие маркеры, и их много).
2. Жидкие слои, окружающие сверхплотное ядро, несколько притормаживают передачу глубинного Кувырка, но через несколько часов Кувырок начинает совершать и литосфера. На поверхности планеты образуются ураганные ветра и цунами.
3. По "экватору" Переворота идёт Библейская Волна, высотой значительно более километра (не исключено, что даже двух). Процесс начинается не в точке - сразу по всему диаметру. Это - особая волна, это ВСЯ МАССА океанской воды, включая придонные отложения, глубинные растворы углекислоты и метаногидраты. С громадной скоростью этот сель выплёскивается на сушу, накрывает леса, города, возвышенности - в условиях резко сниженного (для метаногидратов) давления начинается процесс, который можно сравнить с разлитым жидким азотом. Замерзает ВСЁ. При этом разлагается только та часть метаногидратов (и прочей придонной шняги), которая оказалась на поверхности, остальное "консервируется" в виде будущей "вечной" мерзлоты. Как показывает кернение Сибири, слой может достигать 1200 метров.
4. По бокам Волны подъём быстро снижается, но общий её фронт, к которой применим эпитет "Библейская", превышает четыре тысячи километров. На побережьях, попавших под этот удар, погибнет практически всё. По Сибири (в прошлый раз) Волна прошла более двух тысяч километров (как она шла хорошо видно по картам вечной мерзлоты). Мамонты замерзали мгновенно (не верьте в то, что они жили тысячи лет назад. Их размороженное мясо съедобно до сих пор). В этот раз удар придётся на район Гудзонова залива. Посмотрите где находится "Ржавый пояс Америки". Население из этого района выдавливают давно и планомерно. И ЭТО ПРАВИЛЬНО.
5. "Вторичка" - это уже "обычные" волны, без придонных отложений. Это откат Библейской волны от горных хребтов, "растечение" массы воды в стороны - и так далее. Волна и здесь будет громадной, подъём воды составит сотни метров, но это совсем другие скорости и нет эффекта "заморозки".
6. На "полюсах" Кувырка существуют окна спокойствия, где планетарная катастрофа выглядит "обычным" ураганом - или типа того. Их диаметр около трёх тысяч километров. Здесь уже сорок лет развивается инфраструктура и строятся великолепные города. Переносятся столицы. Бразилиа, Сингапур, Гонконг - ЮВА. См.прошлые статьи автора. ......"За матеріалами кібердепартаменту Служби безпеки України оголошено підозру так званому «заступнику міністра інформації ДНР». Він обвинувачується у скоєнні злочинів проти основ національної безпеки України.
Оперативники і слідчі СБ України встановили, що на посаді «заступника міністра інформації» квазідержавного утворення «ДНР» зловмисник координував діяльність місцевих «засобів масової інформації». Ці псевдоЗМІ діяли на тимчасово окупованій території Донецької області і використовувалися російськими кураторами для організації та супроводження інформаційних операцій на шкоду інтересам України.
Задокументовано, що «посадовець» особисто готував і розповсюджував через інтернет дезінформацію та фейки про нашу країну. Він популяризував ідеї «руського миру» і «новоросії», закликав до порушення територіальної цілісності та насильницької зміни конституційного ладу в Україні.
Дії підозрюваного кваліфіковано за ч. 2 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до 10 років.
Тривають слідчі дії під процесуальним керівництвом Донецької обласної прокуратури.
Служба безпеки України продовжує роботу з притягнення до відповідальності злочинців, причетних до інформаційних операцій проти України.

7 квітня 1946 року французькі війська були евакуйовані з території Сирії. З того часу ця дата, 17 квітня, відзначається як одне з головних державних і національних свят Сирійської Арабської Республіки - День незалежності.
Сирія протягом усього своєї багатовікової історії виявлялася в сфері геополітичних інтересів сильних сусідів. В результаті цього Сирія, будучи однією з найдавніших держав Близького Сходу, більшу частину своєї історії перебувала в складі цих сильних держав-сусідів і не мала можливості розвиватися як самостійна незалежна держава.
Навіть отримавши незалежність, Сирія, як і раніше залишилася в зоні боротьби зовнішньополітичних інтересів найсильніших світових держав.
На превеликий жаль, ця боротьба продовжується і сьогодні.
Ціла низка переворотів, що пройшли в країні після придбання Сирією повноцінної незалежності перетворили країну на зону постійної напруги. Навесні 2011 року почалося локальне громадянське протистояння проти режиму Башара Асада, яке переросло у багатосторонній збройний конфлікт на території Сирії. Поступово у цей конфлікт були втягнуті не тільки основні країни регіону, а й міжнародні організації, військово політичні угруповання і світові держави.
Сирія завжди входила до зони інтересів Росії. Тому з самого початку громадянського протистояння в Сирії Росія надавала дипломатичну підтримку Башару Асаду, блокуючи в Раді Безпеки ООН проекти антисирійських резолюцій західних і арабських країн, що передбачали накладення санкцій або навіть військову інтервенцію проти уряду Башара Асада.
Росія підтримала сирійський уряд поставками зброї, військової техніки і боєприпасів, а також організацією навчання фахівців і наданням військових радників.
У жовтні 2015 року ВКС РФ завдали перші удари по цілям в Сирії після того, як Рада Федерації схвалила використання російської авіації за кордоном. У Кремлі стверджують, що в Сирії Росія веде боротьбу з "Ісламським державою" і іншими терористичними угрупуваннями ісламістів. Офіційні представники США неодноразово спростовували це твердження, стверджуючи, що російські авіаційні удари спрямовані головним чином проти повстанських угруповань, не пов'язаних з "Ісламським державою", а воюють з Асадом.
Москва дуже хоче зберегти владу Башара Асада - свого найближчого союзника на Близькому Сході, і зміцнити його військовий вплив в регіоні.
На Близькому Сході у Росії залишилося два надійних союзника - Сирія і Іран. Росія має ключові інтереси в цьому районі. Сирійський порт Тартус є єдиною для Росії військовою базою поза територією країни. Крім того, Росія веде торгівлю озброєннями з Сирією на суму в понад 4 млрд. доларів США. Тому з питання Сирії Росія відверто протистоїть західним країнам.
В рамках РБ ООН під час обговорення проекту резолюції з питання Сирії Росія висунула три принципи: по-перше, влада не можна змінювати в ненормальному порядку, по-друге, іноземні сили не можуть проводити військове втручання, в тому числі, озброювати опозицію, по-третє , не можна вводити санкції.
Путінська Росія вже давно звикла порушувати міжнародні норми та правила. Тому не дивно, що другий свій же принцип «іноземні сили не можуть проводити військове втручання» для самої Росії виявився «не указом». Військове втручання у внутрішні справи Сирії Росія реалізувала за рахунок так званих «іхтамнетов» - приватних військових компаній. Славнозвісні ПВК Вагнера та ПВК Патріот.
У Сирії ПВК Вагнера представлена підрозділами, які по суті своїй, є розгорнутою бойовою частиною. Це чотири штурмові бригади, три артдивізіона, танкова рота, диверсійний підрозділ, тил, штаб. Загальна чисельність ПВК у Сирії перевищує дві з половиною тисячі бійців. Але при цьому вона формально ніяк не пов'язана з Міністерством оборони. Хоча і готують «вагнеровців» на базі, яка була розгорнута поблизу хутора Молькіно Краснодарського краю, та й користуються вони тими ж самими полігонами, танкодромами, стрільбищами, на яких йде навчально-бойова підготовка в/ч 51532, відомої як «10-а бригада спецназу ГРУ». І в Сирію їх перекидають літаками ВКС Росії і великими десантними кораблями ВМФ.
Саме ВДК доправили до Сирії «вагнерівських» артилеристів разом з гарматами, зенітками, мінометами, отриманими з армійських складів у Росії. Але для офіційного Кремля такого підрозділу не існує!
ПВК Патріот, яка формується з кадрових російських військовослужбовців та імовірно пов'язана з міноборони РФ, як мінімум з весни 2018 року бере участь в бойових діях в Сирії. Ця ПВК є прямим «конкурентом» ПВК Вагнера, але на відміну від ПВК Вагнера, яка частіше бере на себе бойові завдання, ПВК Патріот більше займається охороною перших осіб.
Саме через такі ПВК Росія веде свою політику військового інтервенціоналізму в Сирії. І при цьому Кремль заперечує свій зв'язок з ПВК, які приймають участь у бойових діях на території цієї країни. Замість незалежності Сирія отримала тотальний контроль та залежність від Російської Федерації, яка на поталу своїх імперських та бізнесових амбіцій кладе свободу, незалежність та саме життя народів інших країн.Источник: https://censor.net/ru/b3260529
Часом думаю, даремно батьки вмішують своїх малих дітей у свої дорослі проблеми. В дитинстві сприймала як ужас ужасний гіпотетичне розлучення моїх батьків. Зараз сама собі дивуюся, чому так.
В моєму ідеальному світі батьки могли хоч повбивати один одного, але мали залишитися разом. Мені здавалося, що життя скінчиться, світ впаде, якщо вони раптом вирішать жити окремо. З острахом я чекала на черговий скандал, бо він міг бути останнім. І тоді все, кінець (як мені здавалося). Тому я вміла відчувати батьківські наміри за їх інтонаціями, поглядами. Я інтуїтивно навчилася вгадувати їхні реакції. Що добряче позбавило мене спонтанності. Здавалося, ніби своїм дитячим контролем я можу якось вплинути на ситуацію, запобігти чомусь. Головне, не розслаблятися, все відчувати.
Ось батько гепнув зайву чарку. 100 років тому. Ну, був привід, якесь свято. Ось він гепне ще пару і згодом засне. Він добряк і ніколи не буянить. Але коли добряче вип'є, стає схожим на сплячу тварину. Він не вміє культурно вживати, для бадьорості духу і веселого настрою. Він алкоголік. Не запойний, не кончений, але любитель вогняної. З юних літ. Ясна справа, він не усвідомлює та заперечує це. Як усі алкоголіки. Я бачу, як він випив цю чарку, зіщулилася внутрішньо. Я маленька, а він великий. Я нічого не можу зробити, яйца курицу не учат, він вирішує сам за себе. Я лише шалено хочу, щоб він не пив. Бо буде скандал, це страшно.
І ось мама верещить. Як очікувано. Передбачувана реакція. Я ніби каменію десь в собі, я дуже хочу, щоб вона замовчала. Ненавиджу, коли вона кричить. Хочу, щоб вона була добріша та дипломатичніша до батька. Чому вона така нетерпима? Ми з молодшим братом свідки скандалу.
Ось вони обоє звертаються до нас: "Все, діти. Так бути більше не може. Ми будемо щось вирішувати."
Діти плачуть. Занавєс. І так по колу. З року в рік. Поки ми не виросли і не розбіглися з дому. А батьки залишилися один з одним. «Уже нам в семьях не до перемен…»
Днями мама розповіла мені, що ніколи не казала батькові «я тебе люблю». Він казав, а вона – ні. З гордістю такою розповіла. Ніби як заслугу собі це ставить. Дивно.
Для чого вони зверталися до нас? Для чого вплутували нас в своє доросле? Чим ми могли допомогти їм? Ми могли лише боятися. Хвилюватися за самих себе. А як же ми? З ким? І що далі? Ми ж з братом однаково любимо їх обох, як жеж окремо?
Чому, зрештою, вони не розлучилися? Спокійно, по-дорослому. Не сказали нам, що любитимуть нас завжди і контакти наші не будуть втрачені. Що нічого страшного в цьому немає. Так склалося життя. Чому не дали один одному шанс зустріти когось по собі? Або, принаймні, жити спокійним самотнім життям.
З великим співчуттям і жалем в дитинстві я дивилася на дітей з неповних сімей. Ці діти здавалися мені обділеними. Потрібно було подорослішати і постарішати, щоб поглянути на своїх батьків зараз і побачити двох чужих один одному, нещасливих людей. Заради чого була їх жертва? І для чого вони рвали душу своїм дітям?

Доброта врятує світ. Ці знімки повернуть віру в добро і добрих людей! Дивіться самі і заряджайтеся позитивом!
