хочу сюди!
 

Дария

36 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 25-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

бред

Так холодно внутри, когда я понимаю, что пройдены пути напрасно.
 И чувство убиваю в себе бессильной жаждой тебя.
О боже, как желаю забыться, раствориться, проститься с этой болью, что так переполняет меня.
Как будто разрываю себе грудную клетку в которой так томится сердце,
чтоб выпустить на волю, столь незнакомое мне ране ... любовь?
Хочу я изменить начертанную долю, которая пророчит судьбу...
Но только лишь в бессилии, во сне глотая слезы шепчу, себя опровергая, одно из ненавистных "люблю" ...


ПыСы:я и не надеюсь, что меня поймут; все-таки это всего лишь поток сознания.

Покорность

Сердце что-то щемит. Тишина...
И упавшего шорох листа.
С волосами играют ветра.
Снова осень и снова одна,
Снова боль и, наверно, тоска.
Холод в сердце, зимы холода -
Все логично. Все как и всегда...
Но не будем об этом. Зима,
Ее ненависть и красота,
Уж давно стала частью меня.
Я смирилась, живу как жила.
Нет надежды вернуть мне тебя...
И зачем?.. Все ведь не навсегда:
Прийдет осень, за нею зима
И я снова останусь одна...

Ґеорґ Тракль "Три мрії"

..........1 ..................................................................devildeathtongue

Я мріяв про далекий листопад,

моря глибокі і ліси безмежні.

Лунали урочисті словеса...

Я не збагнув зпросоння ,в чом був сенс їх.

.

Я мріяв про високий зорепад,

неясних хихотань блакитне ехо,

німих очей безсилий напввзгляд...

Я не збагнув зпросоння, в чом був сенс їх.

.

То листопад, то зорепад

надходили, тривали, нескінчені.

Відлуння слів, душі таємний знак....

Я не збагнув зпросоння, в чом був сенс їх.

.

............2 ....................................................

У дзеркали душі моєй таємной

пливуть моря ,небачені, туманні,

контрасти фарб наз занавіссю темной,

краї ґотичні , кинуті, незнані.

.

В душі моєй тремтить пурпурне небо

напоєне шаленими сонцями,

сади незбирані, сп`янілі, терплять

засуху самогубчих ароматів.

.

Душі моєї темні ґрані,

фраґменти небезпечной ночІ

пробуджені незнаними пісням,

що силу стало точать.

.

Душа моя у спогадах зникає;

в усьом і вся нанОво ся знаходить;

уходить в ніч, із моря виринає;

пісні глибокі, нескінчені повнить.

...........3 ..........................................................

Я бачив фортеці вогнями пожерті,

і стоси мерзотні укладені часом,

народи на порох і ґравій розтерті,

і все, що існує, щоб скоро зникати.

.

Я бачив богів занурених в ніч,

тендітнії арфи побитиі ґвалтовно-

и новотвори рвались через гній,

нове життя тянулось до сонця.

.

Удень ропухнуть- згинуть в ночі-

траґедия як мир стара...

Відтак заграймо, не змовчим!

.

Життя, несамовитий обіг,

красу і славу укрива

вінком іронії терновой.

 

(переклад з німецької-------------------------------------------------------------------------Терждиманheartrose)

люблю

я долго думала, что бы тебе сказать ... я люблю тебя, Ники! даже если ты в это не веришь. ну вот такая у меня любовь ... прости

Какая женщина самая красивая????(Навеяно заметкой Крика)

----------------------------------------------------- Прочитав заметку Крика:http://blog.i.ua/user/134649/179948/,не могла не поставить этот клип   Какая женщина самая красивая?                                          -----------------------------------------------------  

Личность

  • 09.11.08, 00:11
  "Всеобщий Отец есть Бог личностей...
  Личность - одна из неразгаданных тайн вселенных... Личность есть потенциал, заключённый во всех наделённых разумом созданиях: от минимального - осознания себя, до максимального - осознание Бога. Однако один лишь разум не есть личность, как не является ею дух или физическая энергия. Личность есть то качество и та ценность космической реальности, наделить которыми... может только Бог-Отец. Не является личность и постепенным обретением... Внеличностное никогда не достигает уровня личностного, за исключением случаев прямого воздействия Райского Отца...
  Материальная личность и духовная доличностная сущность способны объеденить свои созидательные свойства, чтобы породить переживающую смерть индивидуальность бессмертной души... Общее свойство всех личностей - божественная непосредственность...
  Все истинные личности получают от Бога возможность полноправного выбора... Никакое другое существо, сила, создатель или фактор во всей обширной вселенной вселенных не способно даже в малейшей степени помешать суверенности свободной воли смертного - принятию волевого решения в том, что касается вечного предназначения личности..."

s095 - Будь я проклят если так поступлю

Погас свет. Темноту прорезал неровный луч проектора и на удалённой от меня стене замелькало изображение, сначала мутное, вне фокуса, но через секунду-другую обретшее четкость и контрастность. В показываемом мне фильме мужчина кавказкой внешности гонялся за молодой белокурой девушкой, вскоре настиг ее, повалил на землю и, судя по всему, начал ее грубо насиловать. Будь я проклят если так поступлю хотя бы раз в жизни - подумал я и, словно прочитав мои мысли, курчавый брюнет обернулся, вперился чернявым взглядом с экрана на меня и в его чертах лица я с ужасом узнал себя. Проклятые экспериментаторы, это не может быть правдой! Монтаж, компьютерная графика, искусный грим, что угодно, только не вопиющая задокументированная реальность! Будь я проклят если такое произошло на самом деле! Тут проектор потух и в погрузившемся во тьму зрительном зале гулко продолжали звучать мужские страстные хрипы да девичий стыдливый стон.



Свадьба мого друга

Сьогодні у мого друга було свято - він одружився.

Ми із Андрієм знайомі вже давно, близько 8 років. Колись спілкувались дуже тісно, майже постійно гуляли та займались різними справами разом. Були у нас і сварки, і перемір'я... За ці вісім років ми пройшли через багато різних випробувань... і продовжуємо спілкуватись. Сказати, що я із ним пуд солі з'їв - це нічого не сказати.

Зараз ми спілкуємось не часто. Бачимось 1-2 рази на рік. Кожного разу раді друг-друга бачити. І зараз вже точно знаємо, які теми не варно чепляти, щоб не викликати конфлікту, та не посваритись знову... бо міритись потім ой як складно... Але зараз не про це.

***

Трішки передмови:

Передостаннього разу я побачився із ним 2 місяці тому, і він запросив мене до кафе "на важливу зустріч" (-: Як я знаю його, це мало лише два розвитки подій - або він пропонує грандіозну пиячку прямо зараз, або натякається якась подія із грандіозною пиячкою, на якій він би хотів мене бачити. В будь-якому разі просто так він вже давно нікуди не запрошував, бо розважати його мені давно вже набридло, і він це добре знає, що має бути надповажний привід, щоб я прийшов.

Як з'ясувалось, він запросив мене до кафе, щоб проанонсувати мені своє одруження із дівчиною, про яку я від нього чув на протязі останніх двох років. Прийшлось погодитись на те, що я обов'язково буду присутнім, і ніяким чином мої інші плани не заважать мені бути із ним цей день.

... За тиждень до дня його одруження я познайомився з однією дівчиною. Точніше, нас познайомив один спільний знайомий. Один раз ми навіть встигли побачитись, прогулялись по місту, попили кави, багато спілкувались на різні теми. Ця дівчинка мені сподобалась - гарна з себе, добра, з чарівною посмішкою... та ще й програміст .

... За день до весілля я запропонував скласти мені компанію. По-перше, бо більше мені нікого запрошувати не хотілось, а по-друге, бо вона мені дійсно сподобалась -- прямо так я їй і сказав. І вона погодилась 

***

Сама вона з Новомосковська, тому ми відразу домовились, що ввечорі вона поїде додому, бо залишатись в Дніпропетровську не хотіла. Я пообіцяв їй, що саме так все і буде, і навіть відразу купив їй квиток на автобус назад додому на останній рейс, щоб встигнути якнайдовше погуляти на весіллі.

Вона допомогла мені обрати квіти на подарунковий букет для молодих, і на зазначене місце ми приїхали із запізненням аж на півгодини... Але як з'ясувалось - дуже вчасно, бо самі молоді приїхали після нас, приблизно хвилин через п'ять. Тому, ми начебто і не запізнились, і самі довго нікого не чекали - все склалось прикольно 

Тамада була чарівна, вміла завести компанію, проводила багато конкурсів, розповідала цікаві історії і все таке інше. Як я потім дізнався, у нас була із нею одна спільна знайома - Міроненко Світлана, яку я знаю з самого дитинства, і у якої навчалась майстерності тамада. Поспілкувались тріши, посміялись, пригалади декілька цікавих моментів з життя, що пов'язані із цією надзвичайною персоною та її оточенням. Юля (моя пассія) теж встигла похвастати своїми сценічними виступами та виховницькою діяльністю 

На першому ж конкурсі я отримав приз - кльову керамічну кружку невідомо якого призначення... але кльову 

Потім купив собі на аукціоні комп'ютерну мишу за 222 гривні  (Ця цифра для мене зараз має досить цікаве значення, тому було прикольно, що саме за цю суму я придбав цей "дивовижний артефакт, завдяки якому Андрій та Лілія знайшли шлях один до одного")

Потім мене та Юлю перевдягли в циган - і ми ворожили та танцювали, а нам за це золотили ручки, щоб ми потім передали ці гроші в фонд молодих.  Юлька танцює просто чарівно!!!! Особливо в довгій сукниці... Особливо - разом із таким видатним парубком, як Я! 

Коли Ліля кидала свій букет... здогадайтесь, хто спіймав? Вірно, Юля спіймала 

А хто спіймав стрічку з ніжки нареченої? Хі-хі-хі... Та-ааак! Це я її спіймав!!!  

За нашими розрахунками, ми вже запізнювались на автобус до Новомосковська... Але я запевнив Юлю, що все буде гаразд, і здається, вона не хвилювалась... Ми довго йшли пішки, доки вийшли до місця, де можна було зупиняти транспорт... Але дуже швидко доїхали до місця відбуття автобусів. І хоч ми і запізнились на останній рейс на 6 хвилин... Сам рейс запізнився на цілих 10!!!!!!! 

Хі-хі-хі-хі! Хто скаже, що життя не сповнене приємних несподіванок, радощів та чудес, той просто не хоче їх помічати, або спеціально відганяє та відштовхує від себе!!!!! 

ЖИТТЯ ЧУДОВЕ, ЯСКРАВЕ ТА СПОВНЕНЕ РАДОШАМИ, ЯКИХ ВИСТАЧИТЬ НА ВСІХ, ТА ЩЕ Й ЗАЛИШИТЬСЯ ЦІЛА ГОРА!!!!!!!!!!!!!!!!

Ура! Я люблю життя!

І вам всім бажаю такого ж добра!

***

З побажаннями щасливих посмішок, ваш Микола Калакуцький!

«А что, если...?» и «Как я буду...?»

«А что, если...?» и «Как я буду...?». «А вдруг во время моей свадьбы пойдет дождь?», «А что будет, если я выйду замуж за мужчину, который храпит во сне?», «Как мы будем платить за обучение нашего будущего ребенка?», «А вдруг после моего продолжительного голодания ученые откроют, что в салате больше калорий, чем в шоколаде?».

Мешок тревог. Громоздкий. Противный. Грубый. С трудом взваливаемый на спину. Вызывающий раздражение, ибо его везде приходится таскать с собой. И впрямь его нельзя ни на кого переложить, ибо ваши проблемы никому не нужны.

Сказать по правде, вам они тоже не нужны. Стоит ли напоминать о том, какую высокую цену нам приходится платить за свои волнения (тем не менее я напомню). Беспокойство нарушает ясность и целостность мышления. Библейское слово merimnao («тревога») составлено из двух греческих слов: merizo («разделять») и nous («ум»). Тревога распределяет нашу энергию между нынешними неотложными делами и проблемами завтрашнего дня. Часть нашего разума находится в настоящем времени, другая его часть уже силится заглянуть в будущее. Вследствие этого наша жизнь раздваивается.

И это не единственное следствие. Тревога — не болезнь, но причина болезней. Из-за нее повышается давление и болит сердце, снижается зрение и начинает преследовать мигрень, выходит из строя щитовидная железа и появляется целый букет нарушений в работе желудочно-кишечного тракта.

Тревога дорого обходится нам. Может быть, такую цену стоило бы платить, если бы был результат. Но ничего подобного нет. Наши волнения тщетны. Иисус сказал: «Да и кто из вас, заботясь, может прибавить себе росту хотя на один локоть?» (Мф. 6:27). Беспокойство никому не принесло радости, не решило ни одной проблемы, не излечило ни одной болезни.

Вот ключ к данной теме: решайте проблемы сегодня силами, которые сегодня у вас есть. До завтра не трогайте завтрашних проблем, ибо у вас еще нет для этого сил. Но у вас их достаточно на сегодня.

Более 80 лет назад великий канадский врач и ученый сэр Уильям Ослер обратился со словом к студентам Йельского университета. Свою речь под названием «Образ жизни» он начал с рассказа об одном эпизоде, произошедшем с ним во время его пребывания на борту океанского лайнера.

Однажды, находясь с визитом у капитана корабля, он услышал пронзительный вой корабельной сирены, за которым последовал странный шум и грохот где-то под палубой. «Это закрываются водонепроницаемые отсеки, — пояснил капитан. — Это важная часть проводимых нами учений по безопасности на борту. В случае реальной опасности вода, проникшая в один из отсеков, не просочится в остальную часть судна. Даже при столкновении с айсбергом, как это было в случае с "Титаником", проникшая внутрь вода заполнит только один пробитый отсек. Судно же останется на плаву».

В своей беседе со студентами Йеля Ослер провел следующую параллель с рассказом капитана:

Несомненно, каждый из вас представляет собой образец чудесной организации, намного превосходящий по своей сложности океанский лайнер и предназначенный для несравненно более долгого плавания по волнам жизни. Вот что я вам настоятельно рекомендую: каждый день учитесь жить как бы в герметичном отсеке, что на протяжении всего жизненного пути обеспечит вашу безопасность. На каждом этапе вашей жизни нажимайте кнопку и слушайте, как захлопываются железные двери, отделяющие вас от вашего прошлого — мертвого прошлого. Нажимайте другую кнопку и отделяйте себя железным занавесом от вашего будущего — еще не родившегося будущего. Только после этого вы окажетесь в безопасном настоящем. Не думайте о предстоящих делах, маячащих на вашем пути, но со всей серьезностью отнеситесь к проблемам сегодняшнего дня. Ибо наша конкретная задача заключается не в том, чтобы вглядываться в перспективу, смутно вырисовывающуюся вдали, но в том, чтобы заниматься стоящими перед нами реальными делами.

Иисус выразил эту мысль несколькими словами: «Итак, не заботьтесь о завтрашнем дне, ибо завтрашний сам будет заботиться о своем: довольно для каждого дня своей заботы» (Мф. 6:34).

Оставьте свои будущие тревоги завтрашнему дню.

По книге Макса Лукадо "Путешествие налегке"

Думки цього дня...

  • 08.11.08, 23:45

- Люди отримують "не ті" відповіді на свої запитання лише через те, що задають "не ті" запитання.

- Кожне бажання має безліч засобів реалізації. Лише один із цих засобів приречений на провал, і лише один - ідеальний. Всі інші просто реалізують бажання в різній ступіні наближення до того, як цього прагне людина, яка має це бажання. Але більшість із бажань так і залишаються нереалізованими просто тому, що не роблять ЖОДНОЇ спроби.

© 08.10.2008

***

Люди, не обманюйте себе, і тоді весь світ перестане обманювати вас.

Бажаю вам чарівного, яскравого, доброго та лагідного життя!

Ваш Микола Калакуцький.