О жизни
- 29.10.10, 17:12
| Танцуй, словно тебя никто не видит, пой словно тебя никто не слышит, люби, словно тебе не причиняль боль, и живи, словно рай уже на земле... |
Кожного місяця мені сняться чудові сни про рибок
Про хижих та добрих, маленьких і золотих,
червоних, жовтих, сірих, коротких і довгих...ну загалом
дуже різних

У своїх снах я намагаюсь різними способами зловити рибку
Одного разу навіть снилось що у своїй ванній кімнаті.....
Але рибки завжди тікали від мене
Інколи я їх ловила , але вони не виживали у моїх руках((

Кажуть що такі сни сняться тоді коли
жінка має завагітніти......
Сни вважаються віщими тоді коли у сні ти ловиш рибку руками
І от, нарешті, одної ночі, мені приснилась особлива рибка...
Я зловила її руками, довго довго розглядала,
а потім злякалась що вона загине без води
і поставила її на бережок
Все ж я боялась що вона ,як завжди, не виживе...
але рибка вижила, і стала перетворюватись на
прекрасну істоту
покриту золотою чешуйкою
Я проснулась щасливою і замріяною
Можливо цей сон був справжнім віщим!
Можливо скоро я стану мамою..
В моїх руках появиться маленьких коханий комочок
Маленьке мамине щастя
Бажаю всім щастя від батьківства та материнства!
Воно частина мене, важлива частина, воно те, що зробило мене таким як я є.
Те, про що нагадують фотографії в альбомі, записи в блокноті. випадково почуті мелодії…. голоси..., мимохіть спійманий чийсь погляд.... Минуле. це те, про що я часом хочу забути, і кажу собі, що стер його із пам'яті, викинув з душі. Але є речі, які пам'ятаєш серцем, а не розумом. І мене знову зраджують очі, руки і губи. Не варто його боятися. але і жити так не можна, хапаючись за минуле як за рятівний круг.
Часто ми боїмося потонути в океані сьогодення, а майбутнє таке незвідане і невизначене. І знову ми стукаємо в двері, де раніше нас зустрічали тепло і привітно. де пережили стільки теплих і щасливих митей. адже ось зовсім поряд, за цими дверима. і ми з надією стукаємо знову й знову. Та ніхто ті двері вжн не відчинить. За ними давно нікого не немає. А ось зовсім поруч, якщо уважно придивитися, майже поряд інші двері, і їх ми одного дня виразно побачимо, і увійдемо: хтось – несміливо, невпевнено, а хтось – навпаки радісно і рішуче!, але увійдемо обов’язково.
А от те, що ми там побачимо – залежить від нас самих. Головне пам'ятати – що всі ми вийшли з минулого, яке одного дня було сьогоденням, а день сьогоднішній вже завтра стане минулим. Й іноді, в сліпому бажанні розчинитися в спогадах, ми самі стаємо минулим вже сьогодні, навіть не помічаючи цього. А, мабуть, слід пам'ятати – Я тут. Я зараз. І лише так. Я не складаюсь лишень з минулого. Це воно колись було наповнене мною. Колись, вчора, тиждень, місяць, рік, життя тому....
МИНАЄ НЕ ЧАС – МИНАЮ Я!!!
Не ищите, Чунга-чанги не будет....она лежит под пальмой и хавает бананы...
Уехала на неделю...
Всем приятной работы и досуга!
Bad Things That Could Happen from This Is It on Vimeo.