Есть у меня один приятель, счастливый уже тем, что родился. Ничем больше он не отличается. Невысокий, толстоватый, всегда, и зимой и летом, в огромных коричневых ботинках, он носит очки, и сексуальности в нем меньше, чем в вешалке в прихожей. Его зовут Р.  Иногда он забегает к нам. В последние месяцы он стал просто невыносим. Я не могла понять его жизненную философию. Каждый раз, как мы встречались, он казался мне клоуном на похоронах. Он доводил меня до бешенства этой своей жизнерадостностью. Он был раздражающим диссонансом. Как аноректичка, приехавшая в санаторий для людей "в теле". Я просыпалась в печали, засыпала в печали и хотела пребывать в печали. Такой вот был период. А он апофеозом неуместной радости. Словно розовая гвоздика в петлице покойника.  Ко всему прочему нам предстояло вместе работать над одним проектом.
Мы работали, вернее он выдвигал идеи и пути решения, а я поддакивала, потому что из-за моей грусти мне все было безразлично. Однажды он пригласил меня на обед (Марго моя до этих пор всем рассказывает "В столовку, понимаешь, в столовку!") и рассказал о себе. Оказывается, мать родила его и оставила в родильном доме. Прошел через детские дома в разных местах. В одном из них кто-то обнаружил, что он знает английский. Он учил его вечерами - хотел понять, о чем поет Коэн. Он переводил письма для всего магистрата, бесплатно занимался с детьми разных шишек.  Ему платили стипендию. ему даже выделяли деньги на одежду. Но дама из бухгалтерии - его знакомая, так что в рамках этой "одежды " она закрывала его счета за книги. и т.д. Может ли больше повезти в жизни? разве можно просыпаться по утрам и не радоваться, что ты живешь?
Я слушала его и стыдилась. Просто мне было стыдно. За свои, с позволения сказать, печали и проблемы, которые вдруг оказались пустяковыми.
С того самого обеда в столовке мы с Р. ходим в кино. Платит всегда он. За все. За билет, за кофе и за мой проезд домой. Я не хочу его обидеть, потому и соглашаюсь. Он всегда счастлив. И перед фильмом, и после фильма. Как будто ему за 50 грн. подарили два часа пребывания в дркгом мире.
Думаю, что Р. проживает каждый свой новый день жизни, как ребенок, которого родители впервые взяли в Диснейленд.
С этого совместного проекта он - единственный  мужчина (Марго моя говорит, что мне надо сходить сначала к окулисту, а на обратном пути загнлянуть к эндокринологу и сдать анализ  "на гормоны"), на звонки которого я всегда отвечаю. Всегда.
Он наверняка не знает, как его восхищение жизнью помогло мне найти новый смысл своей жизни.

Один раз попробовала приготовить и мне понравился

Пожарить лук, грибы (шампиньоны, вешенки - любые) мелко порезать и жарить, пока не выпарится вся жидкость, сварить брокколи (можно замороженную). Потом все смешать, взбить, и влить сливки 10%, соль, перец, и подогреть....
Можно с цветной капустой, а если посытнее - то с картошкой и 20% сливками.

  Периодически, раз в сезон, когда не утешает музыка, не успокаивает фильм, не  лечит алкоголь я захожу на сайт знакомств.. Не, не знакомиться, я и так всех их знаю. Просто пообщаться-посмеяться -поупражняться в искусстве флирта. Короче, чтоб повысить самооценку ( за счет сексуальных и не очень маньякофф).

  Там иногда встречаются интересные люди ( тоже повеселиться заходят).

  А рассказать хочу о своем видении фразы "не нуждаюсь в спонсоре и не хочу им быть" (версия i.ua). О деньгах говорить буду.Только не надо томно закатывать глаза под лоб, шипеть на меня из-за угла: "Какие деньги, здесь приличные люди". Я не настолько прилична, и не  буду закрывать глаза на очевидное ( вполне вероятное): не бывает любви без денег.         Я не о кеше, я о подарках и удовольствиях, которые за это самые деньги покупаются - о цветочке, книжке, конфетах. О способе сделать приятно любимому человеку ( приятности из Кама- Сутры достойны отдельного разговора).

 Конечно, ваши, именно Ваши высокие  ( вне всяких сомнений) чувства,   к деньгам никакого отношения не имеют.

 Только не надо мне про рай в шалаше - чувство голода слишком мощный мотиватор, чтобы Вы помирали в этом шалаше вместе с самым любимым на свете человеком. Кстати, получаются, что эти чувства, которые в шалаше, базируются либо на сексе ( уровень животных) либо вовсе  - платонические.

 Все поначалу делают вид, что   "... ах, ну какие деньги, ой, не стоило это  покупать.." Но ведь приятно же, женщины, когда ты можешь выпить кофе в приличном кафе, когда твой муж тащит домой охапку самых простецких цветов без причины, а не потому, что не ночевал дома.

 Кто счастливее? Женщина, которой делают подарки просто так, без повода и вины или та, что получает их в строго регламентированные даты: день рож, 8 марта Новый год ets? Надо баловать любимого человека, особенно если это женщина. И вот это "не хочу быть спонсором" для меня означает одно: ты или совсем нищий ( тогда не в нете сиди, а ищи работу) или   просто жаден. Ну чем вы собираетесь радовать любимую, кроме своего присутствия?

 Вот общаешься с милым молодым человеком. Всем хорош, да только не везуч: девушки сплошь попадаются стервы и мерзавки. Все бы им по кафе ходить, по кинам шляться...

 А ему нужна наивная чукотская женщина девушка божий одуванчик, которая слово деньги и произнести не сможет. Сам мальчик, дома сидит, он студент - ему учиться надо, а он должен идти работать, чтобы  пойти с девушкой в кино. Да: готовить - убирать он может сам. 

Девушка ему  нужна ПОНИМАЮЩАЯ!! Закидайте меня тапками, но но я не знаю- что она должна понимать?? 

Электропродукция, Кабельно-проводниковая продукция, Осветительное оборудование,
Низковольтная аппаратура, Приборы КИПиА, Электроника и комплектующие для АГНКС

Продажа кабелей, проводов Пускатели, Автоматы, Лампы ДРЛ, Диф реле, УЗО,
Конденсаторные установки, Любая электропродукция под заказ, Специализированнные радиокомпоненты
для газозаправочных колонок КЗМ-200 КПГ-1 производства фирм «Орион-Д» «Газмаш»

Доставка продукции по Украине любым удомным для вас грузоперевозчиком
«Автолюкс», «Ночной экспресс», «САТ», «Гюнсел», «Евро экспресс», «Новая почта», «Интайм»,
«Ваш час»  др.

Возможна оплата за наличный и безналичный расчет (за наличный расчет скидки до 10%)

Вот попала мне возжа под хв.. мантию! Захотелось сменить свой SE 750 (кстати отличный телефон) на что-то более новое (красивое. удобное, шустрое и т.д.)
Долго думал. Хочу телефон на 2 сим карты (дабы 2 аппарата не носить) и чтобы приниприменно с операционкой! Причем андроидом.
Кучу времени провел в интернете и ничего путного не нашел. Даже братья китайцы похоже до подобного не додумались.

И что теперь делать? Мечтать о чем-то другом?

О

Мужское "может быть" значительно ближе к форме отказа, к отрицанию, к выражению досады и раздражения... Уже простые бытовые примеры убеждают нас в этом. Так, если жена напоминает мужу о необходимости что-то сделать, а он отвечает: "Ну хорошо, хорошо, может быть, на будущей неделе...", то девять женщин из десяти поймут, что это означает досадливое отмахивание. Женское "может быть", напротив, может обещать очень много...

Сравним мужское и женское "нет". Мужское "нет" близко по смыслу к тому, как говорил герой чеховского рассказа "Письмо к ученому соседу" отставной поручик Василий Семи-Булатов, который проживал в селе Блины-Съедены: "Этого не может быть, потому что этого не может быть никогда".

Женская отрицательность имеет весьма специфический характер. И это понятно. В вечном конкурсе жизни женщина не может сказать "нет" и как ножом отрезать. Это просто будет необдуманно. Женщина отказывает, но всегда оставляет надежду, вероятность согласия. Но согласия лишь с тем, кто проявит нужную меру терпимости, понимания.

И нет большего разочарования женщины в мужчине, чем такая ситуация, когда после отказа мужчина прекращает всякие попытки добиться согласия. Для женщины такой мужчина - совершенно конченый человек.

Мужчина и женщина встретились через много лет.

- Почему ты тогда отказала мне?

- Потому что ты был недостаточно настойчив.

По своей природе женское "нет" имеет селективный, тестирующий и оценивающий характер. Сказав "нет", женщина имеет возможность обещать, но на конкурсной, альтернативной основе...

Женское "может быть" - это игривое, кокетливое и многообещающее "да".

9 листопада - День української писемності та мови.
Пишімо українською!


В листопаді 1997 р. був виданий указ Президента України "Про День української писемності та мови".

В ньому сказано про те, що за ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства встановлено в Україні День української писемності та мови, який відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця.

Це робиться для того, щоб привернути увагу до історії української книги і до сучасних її проблем.

Віхами історичного розвитку культури освіти книжкової справи в Україні безумовно є видатні пам'ятки українського народу, такі як "Реймське" Євангеліє, вивезене до Франції дочкою київського князя Ярослава Мудрого Анною, "Остромирове Євагіліє", що вважається найдавнішньою і точно датованою пам'яткою рукописного мистецтва, "Київський Псалтир".

Мова
- це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова - це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова - це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня інтелектуальна і мислительська діяльність народу. (О.Олесь).

Одна вона у нас така - Уся співуча і дзвінка, Уся плакуча і гримуча Хоч без лаврового вінка. (Т.Шевченко).

Людина, яка втратила свою мову - неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови. В неї зовсім відмінніша рефлексія і користується вона, за визначенням І.Франка, "верхньою" свідомістю. Себто її підсвідомість унаслідок асиміляції загальмована, притуплена. (П.Мовчан).

Коли забув ти рідну мову, Яка б та мова не була - Ти втратив корінь і основу Ти обчухрав себе дотла. (А.Білоус).

Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова. Ота жива схованка людського духу. Його багата скарбниця, в яку народ складає і своє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. (П.Мирний).

Українська мова

Українська мова - державна мова України. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України: у Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах. Українською мовою розмовляє близько 45 мільйонів людей і вона входить до другого десятка найпоширеніших мов світу.

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року українську мову вважали рідною 67,5% жителів України, що на 2,8% більше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову визначили як рідну 29,6% населення, у порівнянні з минулим переписом населення цей показник знизився на 3,2%. Частка інших мов, які були вказані в якості рідної, становила 2,9%.

Походження

Генеалогічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сім'ї. Спільно з російською і білоруською мовами вона входить до східнослов'янської підгрупи слов'янської групи мов (до західнослов'янської підгрупи входять словацька, чеська, польська, кашубська, верхньо- і нижньолужицька мови (Німеччина), до південнослов'янської- словенська, македонська, болгарська, сербська, хорватська і старослов'янська мови).
Історію української мови починають від праслов'янської (спільнослов'янської) мовної єдності, яка виділилася з індоєвропейської прамови приблизно в ІІІ тис. до н. е. Праслов'янська доба тривала близько 2000 років.
За традиційною версією походження східнослов'янських мов, яка ще донедавна була офіційною та обов'язковою, вважалося, що після завершення праслов'янської епохи розпочався спільний східнослов'янський період, який тривав понад 500 років та закінчився лише в XI-XII ст. під час феодальної роздрібненості Київської Русі. У цей час нібито сформувалася й спільна для всіх східних слов'ян так звана давньоруська мова, на основі якої з XIII ст. виникають три східнослов'янські мови - українська, російська та білоруська - як мови відповідних народностей. Такий підхід базувався здебільшого на низці ідеологічних настанов спочатку доби царської Росії, а згодом радянської епохи. Сучасний рівень лінгвістичних, археологічних та історичних знань, а також можливість відходу від усталених ідеологічних догм дають змогу внести в цю схему істотні корективи.

Сучасні дослідники, критикуючи теорію єдиної давньоруської (або праруської) мови, вичленовують українську мову безпосередньо з праслов'янської мови без проміжних ланок. Згідно з цим підходом, три східнослов'янські мови, українська, білоруська й російська, зростали незалежно одна від одної як мови самостійні, і так званої "праруської" спільної мови не існувало.

Безперервність історичного розвитку етносу на українських землях від середини І тис. н.е. до нашого часу може свідчити про те, що після розпаду праслов'янської мовної спільності в цьому ареалі почав формуватися український етнос і відповідно - українська мова. Вона перейняла від праслов'янської значний специфічний лексичний фонд і чимало фонетичних та граматичних (насамперед, морфологічних) рис, які в інших слов'янських мовах замінилися новими, а в українській мові вони склали найдавнішу групу мовних особливостей.

Разом з християнством до Київської Русі прийшла старослов'янська (або церковнослов'янська) мова, створена на базі давньоболгарських діалектів Кирилом і Мефодієм (одних з перших слов'янських культурних діячів). Нею писалися релігійні та офіційні тексти. Старослов'янська мова довгий час виконувала функції писемної мови.

З XIV по XVIII ст. на теренах України побутувала староукраїнська мова, яка активно використовувалася як писемна. Поява новоукраїнської мови, яка згодом стала сучасною літературною, датується ХІХ ст. Її зачинателем вважається письменник І.Котляревський, а основоположником - Т.Шевченко. В основі сучасної літературної мови лежить система полтавсько-наддніпрянських говірок.

Писемність

Питання походження слов'янської писемності залишається досі остаточно не з'ясованим. Але однозначно визнано факт її існування ще до Хрещення Русі. Про це маємо декілька свідчень у стародавніх літописах.

Після прийняття християнства (988 рік) на території Київської Русі були відомі два типи письма - кирилиця (від імені Костянтина Філософа, в чернецтві Кирила) і глаголиця (від давньослов'янського "глагол", що означає "слово").
Глаголиця вважається давнішим письмом, але досі не існує єдиної думки щодо її походження. Азбука глаголиці
складалася з 39 літер, які мали дуже складне накреслення у вигляді кружечків і петельок, з'єднаних між собою. Незважаючи на графічну складність літер глаголиці, вона тривалий час вживалася в деяких південнослов'янських країнах.
Кирилиця - цілком оригінальна система слов'янської писемності, яка є складною творчою переробкою грецького алфавіту. Азбука кирилиці складалася з 43 літер, у тому числі з 24 грецьких і 19 оригінальних слов'янських. Графіка кириличної азбуки була близькою грецькому та візантійському алфавітові. Такі накреслення літер у подальшому стали графічною основою сучасної української, російської, білоруської, болгарської, сербської та македонської писемності.

Сучасний український алфавіт складається з 33 літер, які вживаються для позначення на письмі 38 фонем. 21 літера позначає приголосні звуки: б, в, г, ґ, д, ж, з, к, л, м, н, п, р, с, т, ф, х, ц, ч, ш, щ; 10 - голосні звуки, з яких а, е, и, і, о, у передають кожна по одному звуку, а літери є, ю, я позначають по одному звуку лише після м'яких приголосних (синє, люди, ряд), а на початку слова, після голосних і після апострофа ( ' ) - по два [ й + е ] , [ й + у ] , [ й + а] - має, юнак, в'янути; літера ї завжди позначає два звуки [ й + і ] - їжа, з'їзд ; літера й перед о позначає приголосний [ j ] - його, а в інших позиціях - нескладовий голосний [ і ] - йду, гай; літера ь звукового значення не має, а вживається для позначення м'якості приголосного звука (кінь, льон). Літера г позначає фарингальний [ h ] (голова), а ґ - задньоязиковий проривний приголосний [ g ] (ґава, ґрунт, ґудзик). Літера щ позначає сполучення звуків [шч] - щука. Літери українського алфавіту за формою бувають великі й малі, а за різновидом - друковані й писані.

Сучасна українська мова

Сучасна українська мова є мовою флективною: для граматичної зв'язності служить закінчення слова, тому мова вирізняється розгалуженою системою закінчень. Функція суфіксів і префіксів - уточнювати зміст кореня, носія основного лексичного значення.
Іменник характеризуються сімома відмінками, один з яких - кличний - відрізняє українське відмінювання від аналогічної системи інших східнослов'янських мов. Дієслово української мови існує в чотирьох часах: окрім минулого, теперішнього та майбутнього, використовується давноминулий час (для вираження дії, яка відбулася в минулому, але раніше від дії, вираженої звичайним минулим часом).

Основний словниковий фонд української мови містить чотири пласти слов'янських слів: спільноіндоєвропейська лексика (батько, матір, сестра, дім, вовк, бути, жити, їсти тощо); праслов'янські слова (коса, сніп, жито, віл, корова, ловити тощо); власно українські слова, наявні тільки в українській мові (кисень, водень, мрія, зволікати, зайвий, байдуже, примхи, перекотиполе тощо); запозичення з інших слов'янських мов (з білоруської - розкішний, обридати, нащадок, з польської - перешкода, недолугий, дощенту, обіцяти, цікавий, гасло, міць, шлюб, раптом, принаймні тощо; з чеської - брама, огида, ярка, паркан, карк; з сербської - хлопець; з болгарської - храм, глава, владика, сотворити тощо). Решту лексики складають більш пізні запозичення, серед яких найбільше з мертвих класичних мов - давньогрецької, латини і старослов'янської. За радянських часів до лексичного складу ввійшло багато русизмів, які часто вводилися без адаптування до вимог граматичної системи. Останнім часом лексичний склад активно поповнюється запозиченнями з англійської мови. Але загальний розвиток мови відбувається за рахунок внутрішньомовних ресурсів: нові
слова творяться на базі вже існуючих.

День української писеменості і мови — це не тільки державне, але і церковне свято. Першим в сучасній українській мові твором, який відповідає візантійським першоджерелам,
православні назвали акафистом Богородиці Хелмській.


http://www.scnm.gov.ua

Помилуй мя, Боже, по велицей милости Твоей, и по множеству щедрот Твоих очисти беззаконие мое. Наипаче омый мя от беззакония моего, и от греха моего очисти мя. Яко беззакония моя аз знаю и грех мой предо мною есть выну. Тебе Единому согреших, и лукавая пред Тобою сотворих, яко да оправдишися во словесех Твоих и победиши, внегда судити Ти. Се бо, в беззакониих зачат есмь, и во гресех роди мя мати моя. Се бо, истину возлюбил еси, безвестная и тайная премудрости Твоея явил ми еси. Окропиши мя иссопом, и очищуся, омыеши мя, и паче снега убелюся. Слуху моему даси радость и веселие, возрадуются кости смиренныя. Отврати лице Твое от грех моих, и вся беззакония моя очисти. Сердце чисто созижди во мне, Боже, и дух прав обнови во утробе моей. Не отвержи мене от лица Твоего, и Духа Твоего Святаго не отыми от мене. Воздаждь ми радость спасения Твоего, и Духом Владычним утверди мя. Научу беззаконныя путем Твоим, и нечестивии к Тебе обратятся. Избави мя от кровей, Боже, Боже спасения моего, возрадуется язык мой правде Твой. Господи, устне мои отверзеши, и уста моя возвестят хвалу Твою. Яко аще бы восхотел еси жертвы, дал бых убо, всесожжения не благоволиши. Жертва Богу дух сокрушен, сердце сокрушенно и смиренно Бог не уничижит. Ублажи, Господи, благоволением Твоим Сиона, и да созиждутся стены Иерусалимския. Тогда благоволиши жертву правды, возношение и всесожегаемая, тогда возложат на олтарь Твой тельцы.