в голові не пусто але цілковитий хаос... чогось сьогодні подумалось "чому люди вірять в Бога" причому починають вірити коли стається щось погане :( а до того не дуже... та і взагалі де Він коли так потрібен і чому Він дозволяє робитися тому що відбувається, а може просто тому, що Його немає???
я вірю в матеріальні речі - в зламану руку, розбитий ніс, вивихнуту ногу... тому що я відчуваю біль який нагадує про те, що ще доживаю той короткий вік який я сам собі відмірю...
кумарять неадекватні люди з якими іноді доводится спілкуватися по роботі "я па междугародкє званю" - звони хоть трісни мені ві того ні тепло ні холодно звідки ти дзвониш.
на вихідних трошки пошаманив і зробив собі "звук" я його назвав ""4/2.1"" чому ьак? а бо так сталося тільки басу іноді багато що я не дуже люблю а так досьть гарно все звучить
другий день пекельно болить спина, не правильно піднімав мішок, навіть не знаю що там в ньому було, вчора ще терпимо а сьогодні вже навіть ходити і дихоти часом було дуже важко і боляче
у мене все круто принайні так здається оточуючим, хай і далі так думають
той хто дочитав до цього рядка мабуть думав "ну і херню він ліпить" так ліплю те що вмію ліпити
а ще мене колись ледь не збила машина коли я слухав пісню ту що внизу: