Траплялося,  що  я  мріяв  жити  в  Японії,  Греції,  Китаї,  Австралії,  Америці…  і  ці  бажання  були  настільки  сильні,  що  я  ненавидів  долю,  яка  визначила  Україну  як  мою  Батьківщину!  Та  я  задумався,  чи  є  на  світі  ще  одна  така  країна:  бідна  і  багата  водночас,  красива  та  брудна,  велика  і  несміла…
           Чарівні  краєвиди,  безмежні  поля,  багата  земля,  чисті  ріки,  -  це  все  –  моя  Україна.    А  щирість  та  доброта  моїх  співвітчизників  відомі  далеко  за  її  межами.  
           Чи  можна  не  любити  країну,  в  якій  народився  я,  мій  брат, сестричка, батьки,  друзі?  Як  не  любити  нашу  пісню,  танок,  мелодію  осіннього  лісу,  зимову  завірюху,  весняні  переспіви  та  медові  пахощі  літа.  Я  люблю  її  за   очі кохані,  за  усмішку  сонечка,  за  купола  Києво-Печерської  Лаври,  за  Хрещатик  у  Києві  та  Сумську  в  Харкові,  за  відпочинок  в  Криму  та  Карпатах,  за  привітні  гостини  у  Львові  та  Гоголівські  вечори  в  Диканці,  за  Шевченка-поета  та  Шевченка-футболіста,  за  мрію,  за  щастя,  за  мир  та  розуміння.  Я  кохаю  палко,  без  міри  ,  мову  вкраїнську  мою.  
           Не  даремно  птахи  з  теплих  країв  повертаються  до  України,  соловей  дарує  свої  пісні,  лебеді  –  вірність,  а  голуби  –  надію  на  майбутнє.  
           Не  знаю,  чи  думали  ви,  що  буде,  коли  покинете  Україну.  Я  думав  і  не  раз.  Думав,  що  зможу,  що  хочу  та  мрію.  Але  все  не  так.  Я,  мов  калина,  яку  пересаджують  з  місця  на  місце,  приймуся,  буду  рости,  але  мій  цвіт,  мій  аромат  не  буде  такий  яскравий,  не  такий  рідний.

ЧИТАЙТЕ, ДОНЕЦЬКІ

У містах Луганської області тимчасово, через відсутність борошна, зупинилися хлібозаводи. За повідомленнями наших активістів з міста Свердловська, заводський хліб у продаж не надходить, населення в паніці, така ж ситуація у м. Ровеньки та ін, влада намагається компенсувати недолік в хлібобулочній продукції поставками з Луганська, але цього не вистачає, тому що завезення здійснюється малими партіями.

Фактично стотисячні шахтарські міста залишилися без хліба.
У цій ситуації, використовуючи борошно із завищеною ціною, приватні пекарні пропонують до реалізації свою продукцію, але у даному випадку ціна за батон коливається в середньому від 5 до 7 грн.

Одна з версій, яка обговорюється в народі звучить так: нас спеціально привчають до високої ціни, дивляться на реакцію людей, якщо все пройде гладко, то незабаром і хлібозавод буде відпускати продукцію за такою ж ціною.

У нашу організацію звернулися мешканці Свердловська, в основному жінки, з пропозицією організувати 8 березня у стін мерії акцію протесту з каструлями і таким чином висловити свій протест діям влади, а так само висловити свою думку з приводу реформ і покращення життя вже завтра.

К. Ільченко
СОГ «Трудовий Рух «Солідарність»

Майдан.

Вільне місто та загроза мракобісся, або Як Одесу перетворюють на антиукраїнський центр «русского духа»

Коли 2008 року в Південній Пальмірі виникла партія «Родина», на чолі якої став місцевий олігарх із неоднозначною репутацією Ігор Марков, передбачити подальший розвиток цієї політсили було складно. Вона здавалася безумовно локальною, цікавою лише в межах окремо взятого міста, цілком аналогічною російським рухам Криму. Вона бачилася черговим штучним політпроектом, партією, створеною для відтягування голосів у лівих політсил, традиційно сильних на півдні. Але після двох з половиною років можна стверджувати, що «Родина» стала невипадковим явищем.

«Полігон» для українофобів створено З листопада 2010 року партія «Родина» нарешті стала правлячою. Це твердження, звісно, відносне, адже ні сам Марков, ні хто-небудь із його соратників не посів значущих посад в Одесі. Вони лише провели досить значну фракцію до міськради. Але для нещодавно створеної політсили, яка пропагує відверто крайні гасла, з більш ніж суперечливою репутацією цей успіх означає багато. Мало того, кон’юнктура нинішнього моменту сприяє Ігореві Маркову — він виявився фактичним головним союзником нового одеського мера Олексія Костусєва, якого вже встигли звинуватити в безвольності й нездатності зрушити з місця тягар міських проблем. «Двома головними передвиборчими обіцянками нинішнього одеського мера Олексія Костусєва були гасла — «Даєш Одесі Статут та Генплан!». Однак і три місяці після обрання Костусєва мером «статутно-генплановий» віз стоїть на місці», — пише тижневик «Коментарі».

Ні для кого в Одесі не є секретом, і це підтвердили перші відставки та скандали в оточенні нового міського голови, що реальної влади й впливу Костусєв у морській столиці України не має. Він і в мери не надто поривався з «теплої» посади голови Антимонопольного комітету, але Партія регіонів сказала «треба» й розчистила йому шлях від усіх можливих суперників, аж до його власного сина Олексія Гончаренка. Від такої пропозиції неможливо було відмовитися. Проте за Костусєва одесити здебільшого голосували за відомим принципом «проти», прагнучи позбутися попереднього мера, а сама чистота результатів голосування досі викликає дуже великі сумніви.

Ситуацію в місті Костусєв, який 16 років бував в Одесі лише наїздами, знає не дуже добре. Місцеві «роз­клади» для нього — новина, взаємини й тертя між основними політичним гравцями міста — таємниця, й думку про такі домовленості він може скласти лише зі слів тих, хто подає йому інформацію. Тому він просто змушений шукати собі союзників, незалежних від «регіоналів», зокрема від впливу губернатора області Едуарда Матвійчука. У цій ситуації його опора на Ігоря Маркова, гроші, люди й ЗМІ якого дуже допомогли в поваленні попередньої влади в місті, ви­глядає більш ніж логічною.

У самого голови партії «Родина» напевне є політичні види на парламентські вибори 2012 року. Справа, як завжди, за фінансуванням. Чи знайдуться спонсори, готові вкласти в подібний специфічний проект кошти? Можуть знайтися. Причому як з подачі влади, так і через бажання створити опозиційний їй центр тя­жіння з невдоволених ПР, але при цьому проросійських сил півдня України.

[ Читати далі ] www.chornomorka.com/node/3549

6 березня, о 18.00 год.

Для спілкування з Миколою Сухомлином треба на стіні (внизу цієї події) написати своє запитання. Під запитаннями Ви побачите відповіді нашого гостя.
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

Николай СУХОМЛИН
Руководитель медиа-компании "MediaUkraine". Профессиональный журналист, медиа эксперт, медиа тренер ЕС, эксперт Web 3.0, член Национального Союза Журналистов Украины, автор пособий для СМИ.
...
Профессиональный журналист, медиа-эксперт, медиа тренер, член Национального Союза Журналистов Украины, автор нескольких пособий для СМИ. Опыт работы в медиа: 17 лет. Из них - 13 лет на руководящих должностях. Эксперт Web 3.0. Основатель медиа-сети MediaUkraine, в которую входят около 2-х тысяч журналистов со всей Украины. Аккаунт в twitter.com/MediaUkraine является №1 в Украине по количеству фолловеров. Медиа-тренер программы Европейского Союза «Права женщин и детей в Украине - Коммуникационный компонент».

Інформація взята з сайту: http://www.facebook.com/MediaExpert
******************************************************
Сайти Миколи Сухомлина:
* http://twitter.com/MediaUkraine
* http://mediaexperts.livejournal.com/
* http://h.ua/art_geld.php?id=124338

******************************************************
Сторінка інтернет-конференції: http://www.facebook.com/event.php?eid=156368461083910
******************************************************
Організатор інтернет конференції: спільнота "Україна - Ukraine" на Facebook (http://www.facebook.com/UkraineUA)

Передмова

У своїх попередніх статтях я зазначав, що станом на сьогоднішній день українська державність зруйнована. Основні державні органи не виконують своїх функцій та настільки дискредитували себе в очах людей, що відновити довіру до них неможливо і недоцільно. Я писав, що після Януковича потрібно буде проголошувати нову українську державу у кордонах нинішньої. Ця держава стане правонаступницею України-91. 

Готуватися до цієї визначної події треба вже сьогодні. На думку директора Центру розвитку суспільства Ігоря Харченка, в Україні вже склалася революційна ситуація. Принаймі, для цього є майже всі необхідні передумови, які перераховані в його статті. Тому я пропоную для практичного втілення свою концепцію Громадського суду, який буде формувати чорні списки злодіїв авторитарного режиму Віктора Януковича. На перший погляд це звучить страшно і радикально, та насправді являється цілком ефективним способом протидії, а також корисним інструментом для закріплення перемоги майбутньої мирної революції.

Мета

1. Захистити людей, які займають активну громадську, проукраїнську, державницьку позицію від катка політичних репресій. Сприяти їх підтримці з боку суспільства як постраждалих за свої погляди. Полегшити цим людям процедуру надання громадянства нової української держави, а також статусу на кшталт "в'язня політичного режиму".

2. Не допустити надання громадянства нової української держави нинішнім злочинцям у владі.

3. Зменшити кількість колаборантів, які бажають співпрацювати з нинішнім режимом.

4. Звести до мінімуму антиукраїнську діяльність тих людей, які вже співпрацюють з режимом.

Організаційно-правова форма

Громадський суд - недержавний, неприбутковий, квазісудовий орган, який приймає рішення про надання певним подіям, які відбуваються в Україні, спеціального статусу, що тягне за собою занесення людей, пов'язаних із подією, до чорних, сірих або білих списків. Діяльність Громадського суду регулюється Статутом, прийнятим установчими зборами суду.

Громадський суд формується  активістами проукраїнського руху, які підтримують ідею революції та не співпрацюють із режимом. Це можуть бути як зареєстровані, так і неформальні організації, партії, об'єднання, фізичні та юридичні особи, в подальшому - "підписанти". Кожен підписант визнає легітимність рішень громадського суду та зобов'язується не надавати будь-яку допомогу (окрім медичної) особам, які занесені до чорного списку. 

Наприклад, якщо підписант - політична партія, то вона зобов'язується не брати "чорносписочників" до себе у партійні списки, а також не підтримувати їхні кандидатури на виборах. Якщо підписант - юридична фірма, то вона зобов'язується не надавати юридичні послуги таким людям. Якщо підписант - фізична особа, то вона таким чином декларує, що не буде голосувати за ті політичні сили, в яких представлені люди із "чорних списків", а також працювати в штабах чи на виборчих дільницях від імені цих кандидатів.

Стати підписантом можна не тільки під час формування суду, а й в будь-який момент.

Суть діяльності Громадського суду полягає в тому, щоб виносити на його розгляд різні події з життя України та надавати їм спеціального статусу.

Наприклад, є подія: масові арешти членів ВО "Тризуб" за підрив пам'ятника Сталіну в Запоріжжі. Судді Громадського суду можуть внести цю подію на свій розгляд та прийняти колегіальне рішення - надати події статусу "політичні репресії". Які наслідки понесе за собою дане рішення? Ті люди, які безпосередньо причетні до арештів (серед керівних осіб, звичайно), потрапляють у чорний список. Натомість, ті, кого заарештували - у білий список репресованих.

Тобто суд не має займатися "полюванням на відьом". Він лише приймає рішення щодо конкретної події, а вже потім у зв'язку з нею заносить людей у списки.

Перелік спеціальних статусів, які можна надати подіям, має бути вичерпним , встановлюється та змінюється Громадським судом.

Уся робота Громадського суду буде організована через Інтернет. Кожен суддя матиме змогу висувати на розгляд подію у загальній стрічці, із власною пропозицією надання їй певного статусу. Нижче під постом розміщуватиметься скрипт голосування з двома варіантами: "прийняти" і "відхилити". Також там потрібно передбачити можливість для обговорення  пропозиції іншими суддями. Якщо пропозиція набирає 50% + 1 голос від загальної кількості судової колегії Громадського суду, то рішення вважається прийнятим. Події присвоюється відповідний статус.

Після прийняття позитивного рішення розглядувана подія переходить у режим моніторингу. В цьому режимі її може коментувати будь-який відвідувач сайту, пропонуючи внести людей, пов'язаних з настанням події до одного зі списків. Кожна пропозиція має бути підкріплена лінком мінімум на два авторитетних інтернет-джерела, звідки дописувач дізнався про дії "кандидата". Перелік авторитетних інтернет-джерел є вичерпним і затверджується колегією Громадського суду. Судді Громадського суду можуть напряму вводити людей у списки, пов'язані з даною подією, однак теж посилаючись мінімум на два авторитетних джерела.

Якщо виник спір або колізія навколо правильності застосування Статуту громадського суду щодо внесення певної особи у список, тоді судова колегія голосує за той варіант застосування Статуту, який вважає правильним. У подальшому це рішення стає прецедентом для вирішення аналогічних спорів саме таким чином.

Дані про людей, занесених у списки з кожної події дублюватимуться у загальні, уніфіковані списки за алфавітним порядком.

Склад Громадського суду

Вирішуючи питання про те, який повинен бути розмір судової колегії, слід звернути увагу на два аспекти. По-перше, суддів не може бути мало (10 або 20), бо інакше їх перекуплять або залякають. По-друге, важлива не тільки кількість, а і якість. Якщо суддів буде кілька тисяч, їм можна буде роздати по кілограму дефіцитної гречки і всьо, справа зроблена. Тому оптимальний варіант бачу надати суду можливість самому розширювати та звужувати свої ряди голосуванням 2/3 голосів за кандидатуру, при цьому обмеживши загально можливу кількість суддів 300, а мінімальну - 100 чоловік.

Суддею Громадського суду може стати громадянин України віком не менше 21 року, який володіє цивільною право- та дієздатністю, має досвід громадської діяльності не менш, ніж три роки, безпартійний.

Не можуть стати суддями Громадського суду:

1) особи, які мають непогашену або погашену судимість, за винятком, якщо через цю судимість вони були занесені Громадським судом до білого списку;

2) особи, які мають хронічні психічні захворювання;

3) народні депутати, їх помічники, керівні особи центральних та регіональних державних органів, особи з  персонального складу Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, Адміністрації Президента України;

4) колишні члени Компартії, Комсомолу, Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), Прогресивно-соціалістичної партії України, Партії Регіонів, Народної партії України;

5) особи, які перебувають у чорному списку Громадського суду.

Види списків

Види списків є сталими та не можуть змінюватися суддями Громадського суду:

Білий список - це перелік фізичних осіб, які, внаслідок настання події з наданим Громадським судом спеціальним статусом, виявилися потерпілими від дій або бездіяльності злочинного режиму Януковича.

Чорний список - це перелік фізичних осіб, дії чи бездіяльність яких на своїй посаді, у своїй зоні відповідальності, призвела до присвоєння події спеціального статусу Громадським судом.

Сірий список. Одразу після винесення судом рішення по розглядуваній події, особам, що чинили, наприклад, антиукраїнську діяльність чи репресії, дається шанс виправити ситуацію. Даний список є попереджувальним, люди в ньому перебувають тимчасово. Якщо за відведений Громадським судом час вони не усунули ті обставини, внаслідок яких подія отримала спеціальний статус, тоді особа потрапляє до чорного списку. Якщо обставини були усунуті, тоді вона виключається із сірого списку.

До чорних списків можна заносити тільки тих осіб, які займають керівні або вибрані посади в органах державної влади або місцевого самоврядування.

Особа, яка знаходиться у чорному списку, не може бути з нього виключена, окрім випадку, якщо пізніше була встановлена помилка і виявилося, що дій чи бездіяльності, які призвели до присвоєння події спеціального статусу, ця особа не скоювала, а повідомлення інтернет-джерел виявилися хибними.

Особа, яка перебуває у чорному списку, не може потрапити чи одночасно перебувати у білому чи сірому списку. Якщо особа, яка  перебуває у білому списку, має відношення до події, через яку її треба внести до чорного списку, тоді ця особа виключається з білого і заноситься до чорного списку.

Фінансування Громадського суду

Фінансування Громадського суду буде здійснюватись шляхом добровільних внесків підписантів та просто небайдужих громадян на електронний рахунок Громадського суду. Кошти витрачатимуться на оплату сервера, домену, поліпшення дизайну сайту, а також на оплату суддям. В ідеалі було б добре забезпечити їх повну фінансову незалежність. Звіти від електронних платежів на кошти, отримані від добровільних внесків, публікуватимуться на сайті Громадського суду.

Післямова

Переконаний, що треба втілити концепцію Громадського суду в життя. Адже це підіймає нашу боротьбу із режимом на новий рівень. В майбутньому списки, сформовані Громадським судом, стануть важливим джерелом інформації, аби не допустити до влади руйнівників української держави. Колишні можновладці більше не зможуть прикритися тим, що в останні дні революції вийшли на Майдан, як було у 2004 році. Також списки допоможуть більш ефективно застосувати процедуру люстрації. Повертаючись до реалій сьогодення, зазначу: кожний кат, кожний українофоб при владі повинен усвідомлювати, що після його дій йому не буде місця у владних коридорах нової української держави. Тож не хай роблять свій вибір вже сьогодні, а інакше -   "поздно, Вася, пить "Боржоми".

Станіслав Полянський

Першоджерело

П.С. У фейсбуці створено ініціативну групу. Якщо ви бажаєте долучитись до втілення концепції Громадського суду, вступайте: http://www.facebook.com/home.php?sk=group_194848513882133