Про співтовариство

Тут публікуються всі, хто вміє і хоче писати вірші.
Це місце, де Вас читатимуть. Пишіть частіше, пишіть краще.. воно того варте.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

про рыцарей

в броню стальную и железный панцирьупрятано шальное ретивоенелегкая уже несет герояв волшебный замок, прямо в вендиспансер.[Приєднана картинка]

Богу слава, що ти в мене є!

Глянув в очі твої і… пропав… Хто ж мені таку долю наврочив? Не згадати, чи колись так кохав… Ти як місяць серед самої темної ночі. Як ковток живої води, що вбиває присмертну ту спрагу. А чи снишся, чи потрапив я в рай, та к життю повернула мені ти наснагу. Як без тебе?! Я примарою став, що слідкує, як ти розпускаєш коси. Я б тебе серед сотні красунь упізнав по повітряній стрічці в твоєму волоссі. Не лягай тільки поруч. Не смій, бо...

Читати далі...

...під гул сирен...

  • 28.06.22, 16:30
Проходять дні, минають ночі Під гул сирен. В підвалах люди... І кожен з них помститись хоче, Ніхто із них це не забуде.

Цінність буття.

Десь блукають на небі одинокі світи, З ними поруч невпинно згорають комети А ти йдеш по землі, де квітучі сади Омивають любов'ю горизонти планети. Огли Т.О.

...молитва...

  • 10.06.22, 16:21
Криком душа розривається нині в критичні моменти, Діва Марія вкриває господнім покровом Хто в Маріуполі серед каміння й цементу Був до останнього. Слава Героям "Азову"! Хлопці з залізними нервами, браття по крові! Молимось щиро за всіх і за кожного з них. Всіх поверни їх, Господь, всіх живих і здорових, Визволи соколів наших з кайданів тісних.

Немає слів...

  • 09.06.22, 17:44
Немає слів... Не знаю як сказати Про жах і біль. Молитви під вогнем... За кожну смерть ми мусим покарати Ту всю орду віднині день за днем. Містечко життєрадісне і миле Зосталося лиш в пам'яті. А тінь Невинних нині мають білі крила, Й оберігають рідний свій Ірпінь. Стискає серце... Безумовно мучить Нас доля закатованих людей, Коли орда розстрілювала Бучу, І ґвалтувала там малих дітей. Ми об'єднались. І чекайте кари Брудні, немиті, кляті москалі Дамо просратись вам і за...

Читати далі...

Дамо росії копняка!!!

Дамо росії копняка!!! Покажемо чия земля, Де мати, жінка, син, донька Не буде більше москаля! Пошлем ген-ген до "Корабля". Кобзон їм пісню заспіває Путіну місце потримає Там, коло себе - 'Vip person" До Пекла дружненько "Welcome!

Хто небо наше стереже

Тримайся, Україно! Тримаємось, українці! Перемога буде за нами! ------------------------------------- [Приєднана картинка] Ворожі тіні накривали... Назад нема вже вороття! По сходах в небо - від буття, Щоб назавжди лишитись з нами. Вгорі лунає дзвін криштальний… Чи чує хтось його іще? Он Той, хто небо стереже Від тих, хто робить людські рани. До батька прийдуть його діти, Дружина прийде - вже вдова… Прошепче милому слова: Скажи, без тебе як нам жити?! Як дощ зцілить...

Читати далі...

Заноябрило

[Приєднана картинка]Заноябрило во дворе, заноябрило…Листва последняя уж вальс свой откружила,А значит скоро ждать снегов, снегов и стужи,И хрупкий, тонкий лёд ломать на мерзлых лужах. Найти часть неба с синевой - такая редкость,Как в пятьдесят своих познать девчонки нежность.Мир нарисован Богом, что ж… ЕмувиднееКуда, какой цвет наложить и свето-тени.Но можно просто посидеть за кружкой чая,К друзьям вломившись на обед, как бы случайно.За разговором вспомнить то, что теплит душу.И, как...

Читати далі...

Израненное сердце

[Приєднана картинка]Возьми его, оно твоё - Моё израненное сердце. Разлука мне, как остриё. Без веры сердце мало весит. Без крови сердце с пустотой, В разлуке залито тоскою. Когда-то был тебе родной, А ныне - осквернён тобою. Когда-то ты была женой, Моим объектом вдохновенья. Ну, а теперь хоть плач, хоть вой На полную луну в затменье. 23.11.21© Copyright: Виталий Тугай---------------------------------------------------------------------------------------мой&nbsp...

Читати далі...