17. весінній натиск.

у карку тиск шаленний що аж ну!
думки там всі відлунюють у вухах -
шепочуть, плачуть, з реготу на сміх,
соломкою шкребуть і б"ються глухо.

ось вибухне у дрУзки голова -
у безлічи дрібненькі черепушки
розлущаться, а там...пусті слова -
в хрестах козирні, тінь в червоній масті.

і джерелом тупцює, гупотить
прокляттям дуля, думочка в серпанку -
склада у сіть рожеву всі думки,
співає щось забавне спозаранку

і дивиться у очі з-під руки,
в хаос перетворила мені душу,
показує малюнки мовчазна
мультимедійні - їх дивитись мушу...

там повіви метеликових крил
і фурхіт бджіл над квітами в дзинчанні,
ілюзія без чіткості крихка
весною йде бліда сумна обманна

і водоспад ховає темний грот,
і крик лунає в кривді у тортурах,
і чути як квітучий степ і сад
ті звуки п"ють у дощ клавіатурний -

минуле все там випнулось в ТЕПЕР,
у сьогодення...бульбашка на разі
вмить лопнула, розсілась на гілках,
над долею миттєвостями часу...

...і кавою випарюю цей тиск,
затягую в петлі тютюннодимній -
а він, пся крев! рахує мені час,
пульсує в скронях і в усіх судинах...

16. чум в корчмі.

у небі місяць чубом у тьмяножовте тло
занурено на згубу в замул у джерело

у джерело що в нОчі джеркоче в сяйві свіч
і обмиває корчі... - а у вербі там сич

на обрію мов клуня огидно затхлий хлів -
там крики линуть лунні від сварок та й на спів.

чум вигукнув
- карамба!
та це ж моя корчма!
ба ліпше! - прілий тамбур на Одур і очман... -

там танці в шумній залі і дзвін настінних ламп
дзеркаляться в дзеркалах альфонси й вумен-вамп

при "калаші" наркуша, вколовся чум...в клозет
повів свою Марушу на траходромний сет...

обкурене і п"яне раюється рашнЯ
хайлом уткне в "поляну" в заблюване рання

кадук підкинув певно тут мітку, чорний льос
регоче повноревом у гибельний хаос

...а тьмяножовтий місяць увійде в іншу ніч
зірки пляшкАми звісить розбиті в туманІ

і збіглись тінні хмари над джерелом пітьма
і сич на вЕрбі марить і місяця
нема...


______
чум (жаргонне) - тут: мається на увазі так званий "ополчєнєц"
кадук - біс, чорт, сатана, болотяник
льос - тут: жереб

*****

Не огорчайтесь вы, не плачьте дорогая

Полоска белая всегда меняет чёрную

Сегодня если укусила вас собака злая

Так завтра, обязательно укусит добрая

 

 *******

Июль…деревня, настроение в мажоре

Луга зелёные, чист воздух, словом - Рай!

Увидел странную табличку на заборе:

Злой! Осторожно! Не влезайте, Попугай!

 

Признаться, я проникся интересом

А, что за монстр, там таится за стеной?

Кто этот "Франкенштейн" прогресса?

Насколько злой, коль рушится покой?

 

На миг представил: дерзок, распоясан

 На всех ему с "высокой Башни чхать"

Сидит и ждёт, кого б порвать на мясо?

Да и  народец начал часто пропадать

 

Я подтянувшись, заглянул туда украдкой

Обычный вроде, ну чуть клюв острей анфас

Он радостно взглянул с улыбкой сладкой

И вдруг, как заорёт истошно : Рокки - ФАС!

         

*****

 

 Жена толкает среди ночи мужа

— Ты слышишь? Воры лезут к нам

— И что, скажи, мне сделать нужно?

— Собаку разбуди хотя б, болван

 

*****

… Пропала умная собачка...ОЧЕНЬ!

И если ты читаешь это Шарик дорогой

Мы выпишем журнал, который хочешь

Ты позвони дружок, пожалуйста, домой

 

*****

 Всё слышу я. ... Не нужно красться тихо

Носило где тебя? Забыл наш уговор?

Не посещать соседа (клялся!) пуделиху,

что сторожить ночами будешь двор!

 

Уж полночь... да, ты выпивший похоже

— И долго пьяные терпеть твои дела?

— Я пьян? Да, что за подозренья, боже!

— А, ну полай

                   — Лай-лай- ла-ла-ла-ла-ла-ла…

 

*****

…Нам за компьютером собачек не понять

собакам, как и нам, общенье нужно очень

Два раза в день собака рвётся погулять

С друзьями ПЕРЕПИСЫВАТЬСЯ хочет…

*****

(Разговор двух блондинок)

   — Привет!

   — Привет!

   — Что за беда?

Вчера, я еду в тачке?

Со мною Буська, как всегда

 любимая собачка

Что за страна, одно жульё

 Обман, подруга, всюду

Ты ж помнишь, сколько за неё

Я отдала (не буду)

С моею Бусечкой беда

Поверь, не та досталась

Она ведь гончая

— Ну, да!?

— Ну мне ж не показалось!

Ко мне какой-то псих, атас!

пристал

— Звала б на помощь

Так я сказала Буське - ФАС!

— Ну, а она?

— Ты гонишь?!

*****

Мой пёс, когда со мной гуляет вечером

 Уж очень любит к ПУДЕЛИХАМ приставать

Но, лишь с улыбкой дама мне навстречу

ТАК ЭТА ГАДИНА САДИТСЯ РЯДОМ СРАТЬ!

*****

Не будет пёс стоять мой в стороне

Всегда замолвит за меня словечко

Увидит даму, улыбнувшуюся мне

и рядом тут же выложит сердечко

*****

А, много ли для Счастья надо?

Рецепт признаться очень прост:

глаз верных радостного взгляда

…четыре лапки... ушки…хвост

 

В зубах — изжёванные тапки

 костей — заначки по углам

Но лишь коснуться тебя лапки

и он прощён за весь бедлам

 

Тебя встречая, ткнётся в руку

(Знаком кто, этот миг поймёт)

Заглянем мы в глаза друг другу

Погладишь, он твой нос лизнёт 

 

Так что ещё для СЧАСТЬЯ надо?

Рецепт признаться очень прост:

Комочек рядышком мохнатый

…четыре лапки... ушки…хвост

зростила людина ідею,
любила ідею людина -
та чхати хотіла ідея,
ідея любила маси
глобально, всеядно, міцно.
- навіщо мені людина?! -
і з"їла людину ідея,
бо маси вона любила.
бо маси були голодні,
в лахмітті, брудні та босі.
та попри все амбітні:
крейдою скрізь на стінах,
на всіх плакатах писали,
стверджували про те, що...
що саме вони створили,
зростили красуню ідею.
любили ідею маси!
та чхати хотіла ідея -
ідея любила касти
глобально, всеядно, міцно.
- нащо мені ті маси? -
і з"їла маси ідея,
бо касти вона любила.
бо касти були ситі,
огрядні, чисті і взуті.
та попри все зрадливі,
каверзні, хитрі, трусливі
та ще й до усього амбітні!
писали в книжках, у брошурах,
в журналах, в газетах... - усюди! -
що саме вони створили,
зростили касти ідею.
любили ідею касти!
та чхати хотіла ідея -
ідея хотіла власті
і полюбила гроші
глобально, всеядно, міцно.
- нащо мені ті касти!? -
і з"їла касти ідея.
бо гроші вона любила,
які захищали власті...
...хто кого захищає?..
навіть ідеї неясно.
загаялась трохи ідея -
кого з них любити треба
глобально, всеядно, міцно?..
- а це що тут за напасті?.. -
ковтнули ідею власті
і сплюнули нею огидно.
впала ідея на касти,
які заховались у маси,
а маси розсипались в люди.
і ходить ідея по людям,
шукає собі пояснень -
хто вона, звідки і нащо
її породила людина,
упевнила, що найкраща
і що вона є єдина?
...ходить ідея між люди,
але її не знаходять.
бо звісно усім про те, що
зростила людина ідею -
любила ідею людина.
та чхати хотіла ідея -
ідея любила маси...

Я видел себя, 
Сквозь время былое… 
Смотрел я в глаза, 
Себя, не узнав… 
Испытывал страх, 
И чувство тревоги, 
Мгновенья секунды, 
Своей исчерпав… 
Не смог я спросить, 
Не смог я услышать… 
Ошибок своих, 
Я здесь не узнал, 
Сияющий взгляд, 
Предначертан  судьбою, 
Секретов которой, 
Пока не узнать…

'БЕРЕСТЯНАЯ ГАЗЕТА'
ХРОНИКА ПРОИСШЕСТВИЙ.
***
Как на тракте старинном Чугуевском,
аккурат поворот на тракт Муромский,
на прошедшей давеча седмице
Илья Муромец сделал аварию.
Он скакал из Чугуева- города,
по делам торопясь государственным,
выполнял поворот к граду стольному
и копьём показал направление.
Аль копыта коня "поворотные",
в грязь попав, в поворот не вписалися,
аль Илюша с уздами не справился,
только выскочил он на обочину,
где немало деревьев порушивши,
остановлен скалой был "отбойною".
"Пробка" тут же возникла дорожная-
две телеги оставив бесхозными,
мужики собралися у просеки,
полчаса меж собою пробаяли.
Пострадал сам Илюша манёхонько:
на шеломе с кулак его вмятина
и порточки порвались атласные.
В граде Муроме сняли дознание
на предмет пития медовухи им,
был оправдан Муромец начисто-
пчёлы в бороду не садилися!
Князь заслуги зачтя геройские,
за порубку лесов невольную,
штраф с отстрочкой назначил Муромцу,
опосля, мол, с трофеев взыщется.
Гой есте Вам, добрые молодцы,
СОБЛЮДАЙТЕ "Дорожные правила"!
***

дорога в день,рожденная из тьмы...вой ветра за спиной...крик звезд в ночи,и непонятный, шепот лета...зовет вперед,все заставляя позабыть,мечтаний в свете...забыть про прошлое,забыть воспоминания...очистить дух...и подготовится,к великому полету,к дороге в ночь,к началу из начал....

15. нічого не змінилося... (після мінських угод).

нічого не змінилося, отож...
москаль пуска убивчим переплясом
кремлівський кнут руїнами донбасу,
по лугандону впоперек і вздовж.
гукнувши свистом, ткнув у світ кулак
і прохрипів
- хохли мої холопи!
тримаю ніж об"єднаній Европі,
вже біля горла гострений тесак... -
на люди глянув мов на баранів
і людству плюнув з осміхом у душу -
усі закони, мир хибкий порушив
і відпустив своїх кривавих псів.
...і лапки тре вдоволено у злі
шизоїдне створіння у кремлі.

14. ...і падали мертві птахи.

(шановний ідіоте,
ти у цьому світі один.
         "Тобі", В"ячеслав Прун).


- ...послухай, чувак, ти останній у світі дурень... -
шепоче йому його доля.
і відчув він присмак у роті крові -
то удар від життя йому у щелепу
настільки сильний,
що аж вилетів геть із комфортного затишку
у саме-самісіньке дно,
з фінгалом під оком і зламаним носом
загримів усіма своїми кістками об стіну -
не розсипався, бо у схові були всі кістки,
в шкіряному мішку, що звалося тілом -
з якого смокінг модний звисав брудною ганчіркою
і червоний метелик на голій шії нависав на плече...
виплюнув зуби,
ковтає червоносолону юшку,
шукає напомацки курево і запальничку
в кишені штанів,
що лахміттям спадають, влипають у струпи ступнів.
п"ятами сковзає у пітьмі,
хоче здійнятись на ноги -
не може - о, Боже! - не розуміє бо як... -
голова відлетіла і вскач покотилася
під копита підковані кОней,
а потім чавилась під колесами автомобілів
і молотилась об шпали під безліччю трун паротягів...
це вже пізніше про все вона йому прогугнИла, коли
вся потрощена звідкісь до ніг прикотилась -
зверху встромив до хребта порожній і битий
баняк пучеокий...
нарешті знайшов сигарети
і огорнув себе димом,
запальничкою клацнувши двічи.
...і розвіявся дим,
і побачив - поруч нього сидить ДЕПРЕСУХА...
сука, вливає у душу лайно і...відмитись нема де.
тицнув в тарець їй, у лярвову пику що сил,
що аж спурхнулиа вмить зі стільця у кватирку,
фіранки червоно крильми обпалила,
щебече радісно в темну пустелю
- він п"яний! він п"яний! він п"яний!.. -
і день зазирнув у вікно,
і все почалося спочатку.
- ...чуєш, чувак, ти останній у світі придурок... -
шепоче за спИною доля.
жовтокислотне сонце злилось на підлоги ліноліум,
павутинням безладно сплелись
на шпалерах рожеворозмазані денні тіні,
які висолопили язика...дратувались...
- а пішло воно нА хєр усе!
я не винен! не винен, бля... -
пробуркотів,
нюхнув ацетону,
зиркнув у кут, де плавала тухлою рибою дримба,
і вийшов у день постріляти по крукам і гавам
із міномету -
й одразу день задзюрчав
тихим спокійним струмочком
до озера спокою і благодаті.
спостерігав благодушно як падали міни,
оселі руйнучи, сіючи смерть...
- опанькі - шепотіли вуста.
- ...усе тепер буде ладушкі... - чулось йому у відлунні,
він бачив, здивований,
з неба як падали мертві птахи.
- так і повинно бути... - подумав,
в останньому видохнув подиху...

_______
дримба - тут: повія.