Співтовариство Стих_и

Вид:: короткий; повний

Стих_и_я

angtj

з настрою (відторгнений...)

03.12.25, 12:38
брама, будень, російсько-українська війна, трагедія народів

все якось так змінилося одразу...

і онде там, за брамою відторгнення

маячить світотінями буття у сьогоденні.

всі кажуть, там, за брамою цією розстріляно гуманність,

згвалтовано усі чесноти людства та кинуте зі сміхом звірині

на остаточне знищення...

того не може бути! маячня!!!...

то поголос людський...і, певне, з переляку.

тому що там орудують рашисти (орки, вбивці, злодії, кати) -

голодна зграя, зомбована у злиднях в зненависті, ідеями рашизму...

во істину, війна - ганьба...водночас і трагедія народів.

...за брамою відторгнення буттям у сьогоденні,

в оборі часу загнаний у кут

п'ю каву.

плутані думки розплутую...навіщо?...

а дивний дощ ледь чутний о цю пору нашіптує імжею молитви...вустами Бога?

а чи ні?...від мене Богу?

невже відторгнений у світі від буття я ще на крок наблизився до Нього?

...в умиротворені бо приспана тривога.

Коментарі: 4

angtj

з настрою (коли в паралельному мешкаєш світі...)

01.12.25, 14:02
горішки, нічийний, паалельний, пиво, світ

коли в паралельному мешкаєш світі,

усе тобі з відти забава та диво.

смакуєш солоні горішки із пивом...

в кімнаті осяяній стишеним світлом

сидиш, осягаєш добу та події -

завзяті бої та змагальні турніри

за гідність, кохану, свободу та віру.

а ще - за якусь там останню надію.

проблеми, питання складні, нездоланні,

шляхи у самотність в хаосі марноти.

в додачу іще катаклізми в природі!

і холод, і голод, з нудьги позіхання...

- ...і що то за світ такий?!... - мовиш до себе. -

такий суперечний, не зрозумілий.

ні сенсу, ні змісту! в жадобі суцільній,

у русі в сліпу та до втрат без потреби... -

у стомлену осінь в похмурості днини

подумалось так неосудно у млінні

у простір барвистий, у хвилі та лінії

від листопадних злітань тихоплинних.

...імжею раптом та мерзлістю слідом -

завершиться днина подихом вогким

у затишок теплий, добробут та спокій

твого паралельного дивного світу -

де ти наче є і наче відсутній.

нічийний, безликий та мерехтливий

смакуєш солоні горішки із пивом,

шукаєш у світі сенсу та суті......

******я б назвав це запізнілим віршиком, але все ж таки мова йде тут про "стомлену осінь", яка вже пішла у спочинок...

Коментарі: 2

angtj

under the rock...

29.11.25, 12:26
бакси, воля, злодюжка, рок, сходи

а злодій сходами югнув... -

ніхто не бачив, ніц не чув!

- ...і скільки ж їх?... -

не стане чисел!

- ...а не суди!... -

і не суджу.

сиджу за столиком, пишу

епоху, міф та славу словом!

та олівцем простим в руці

слова, жбурляю камінці

у світ,

в забруднений світогляд... -

можливо там, у хащах тих,

у схові десь злодюжка ліг,

зарив, що вкрав

в глибокій ямі.

та визирає з-поміж спин -

чекає миті чи хвилин

від пограбованих шаноби.

......не дочекався.

втік.

сховав себе за нову долю

(лиш кілька баксів відслинив...

по чим тепер у світі воля?...).

...а я оце собі пишу.

сиджу,

слова у речення складаю

під мелодійний,

дивний рок -

сягає він аж до зірок!

в дрімоті слухаю,

кайфую........

Коментарі: 3

angtj

розплатаний день

29.11.25, 11:58
безвихідь, день, кораблі, ліхтарі, осінь

оця вулиця -

вхід без виходу...

чи то прірва там?

чи стіна?

може, море там?

Всесвіт зморений?

чи то брама там

льодова?...

і з минулості

в обрій подихом,

що є осені аналой -

у забутості

юрма ворохом

падолистами

в обрій той.

у синизності

день розплатаний

в нерухомості мовчазний.

лабіринтами

юлиць-вуличок

мов розіпнутий

темний птах

весь обплутаний

день без виходу -

листя осені

на вітрах

середмістю

в різнокольорі

чи вітрильник то,

чи вітряк.

і вітрила там

густо латані

на отих ото

кораблях,

що на отмелю

хитко хитані

з лопотаннями

у стягцях.

а незримими

втаємничено

тьмяно сяючи ліхтарі

мов привиддями

з німим окриком

у безвиході

угорі

на цій вулиці,

що без виходу

і що прірвою,

і стіна...

...у цікавості

мрія думкою

в скронях дзвонами

мов скляна -

в пошук виходу

в цій безвиході,

з тої дурості,

з туману.

чи з уявності

фентезійної,

з ліні,

млявості

чи зі сну?.........

******розплатаний = розпластаний

Коментарі: 2

SoDBaCH

«Постепенно»

27.11.25, 01:43
вірші, мои стихи, мої вірші, стихи

По углам ежедневных забот,

По убитым часам и минутам,

Вылетают слова через рот,

Экипаж разогнав по каютам,

Подожгу ради смеху кишки,

И танцуя среди белых лилий,

Наплюю на чужие смешки,

И на формы изогнутых линий,

Я не знаю зачем так живу,

Я не знаю зачем существую,

Я как будто бы сплю наяву,

И всё время куда-то дрейфую.

Растянусь от земли до небес,

Окунусь в пелену атмосферы,

Потеряю весь набранный вес,

За остатки избыточной веры,

От себя до соседней души,

Мимо космоса черной рутины,

Обрывая конечность глуши,

Что рисует на небе картины,

Где крещение в море огня,

Под забытым ребром у Адама,

На рассвете вселенского дня,

Развернется последняя драма.

Солнце выбьет фонарь из руки,

Небо вывернет нас наизнанку,

Из костей будет горстка муки,

Из мечты бриллиант на огранку,

Но когда-нибудь я дотянусь,

Сквозь ревущее пекло и пламя,

В бесконечное нечто ворвусь,

И назад отберу наше знамя,

Подожди меня там, за рекой,

Я туда доплыву непременно,

Нашим снам и не снился покой,

Но он тоже придет... Постепенно.

Коментарі: 5

angtj

з настрою (а на місто спадає дощ...)

26.11.25, 13:22
вітрини, дощ, ліхтарі, осінь, фари

а на місто спадає дощ

та полоще простори площ

і будинки, завулки теж...

і немає цій зливі меж!

очі вирячені вітрин

сяють полисками краплин -

їх в далекі несуть краї

невгамовані ручаї.

в дощ уплетений срібний сніг

тане, падаючи до ніг.

мерзнуть в крапельках ліхтарі

в цій осінньо-зимовій грі.

а у променях безліч фар

злива в райдузі супер стар.

у лелітки вдяглись авта...

пада усмішка на вуста.

і не віють вітри від віт.

парасолевий різноцвіт

прикрашає дощу печаль

в цих осінніх в плачу прощань.

і стікає вода зі стріх,

від дворів та із вулиць всіх,

та зістрибує з парасоль

і пірнає у море доль.

...так на місто спадає дощ

та полоще простори площ

і будинки, завулки теж...

і немає цій зливі меж.

Коментарі: 4

SoDBaCH

«В этой комнате»

26.11.25, 00:42
вірші, мои стихи, мої вірші, стихи

В этой полузатопленной комнате,

Среди света от ламп электрических,

В этом полуразрушенном омуте,

Среди разных чудовищ хтонических.

Проливаясь остатком реальности,

Растекаясь мечтой по поверхности,

Я придам этим буквам сакральности,

Убегая от собственной смертности.

Убегая во тьму без прикрытия,

Сквозь глаза, что казались далёкими,

Нашим душам назначили вскрытия,

Чтобы им не страдать одинокими,

И теперь меж явлений космических.

Что виднеются в призрачном омуте,

Они спят меж полей электрических,

В этой богом заплёванной комнате.

Коментарі: 6

angtj

у дні осінні

21.11.25, 13:21

чи знаєш ти

куди іти,

тікати,

бігти

чи повзти

від бруду зради

та брехні

у ці осінні

мерзлі дні?...

коли в очах

і сміх,

і страх,

від глупоти

аж з'їхав дах

та від словесного лайна

не відмиває дощ сповна.

та мусиш жить,

лайно те пить...

а злите зло у мозок

злить!

і сміх потворний

свій від віч

кидаєш осені у стріч...

крізь дні ідеш

немов пливеш.

до майбуття,

в глибінь гребеш,

у глянець сонячний

та блиск...

немов від того маєш зиск.

......щоб супокій собі знайти -

весь в бруді,

в зраді,

у брехні

у ці осінні

мерзлі дні

не знаєш ти

чому,

куди ідеш,

тікаєш,

бігаєш,

повзеш.

Коментарі: 5

angtj

жереб на долю

11.11.25, 12:14

озовом слово у сферах та зорях...

з горя на горій від непокори.

місяць оновлений світу старому

війнами з миром до кожного дому.

гідність - бідою, здобуток і втрата.

звалище значень в обрії хатні.

тропіки, стежки - путами плетень

в толеруванні плутаних плентань.

і маскарадна з'єднана єдність -

гуморна штучність та посередність.

сльози від сміху в гламурному часі -

вина, горілка, пиво та кваси.

диспути - деспоти, спори елітні.

картами мапи тисячолітні -

битва у дурня уперта і вправна

в більшість та меншість, у рівноправ'я.

програш - то весело, виграшу - слава!

святом святкується святість оравна.

...ось і межа насувається в сутінь.

все тимчасове - в добрі чи то в люті.

жереб на долю - звивиста риска

зміною?...зрадою?...ризиком?...зиском?...

...о! ні суму, ні болю, ані печалі... -

лише задума...лише мовчання.

Коментарі: 4

SoDBaCH

«Цветы»

25.10.25, 00:25
вірші, мои стихи, мої вірші, стихи

Мы с тобою как будто цветы,

В этой вазе букет — я и ты,

Мы засохнем, завянем в стекле,

На коричневом, пыльном столе.

Наши дни были так коротки,

Опадают шурша лепестки,

И сквозняк с ними пляшет опять,

Ни простить, ни забыть, ни обнять...

Коментарі: 5

Про співтовариство

Шукати в архіві

Важливі замітки

Топ учасників

Стих_и_я

з настрою (відторгнений...)

з настрою (коли в паралельному мешкаєш світі...)

under the rock...

розплатаний день

«Постепенно»

з настрою (а на місто спадає дощ...)

«В этой комнате»

у дні осінні

жереб на долю

«Цветы»