Багато хто вже бачив це відео, але на всяк випадок кидаю посилання: http://www.sports.ru/football/19684070.html

«Ну не было у нас времени сыграться. Я не оправдываюсь. Нам есть над чем работать. У нас есть еще 30 дней дозаявки. Мы смотрим, ищем, потому что имеем впереди одного нападающего. Я выпустил второго, думал, что он нам поможет, а он нам поможет только умереть. Я как чувствовал. Надо было выпускать этого нападающего? Ну я теперь знаю, что с ним делать. Собрал сумку и... домой.

Так нельзя, так в премьер-лиге в футбол не играют. Я это и сейчас футболистам сказал. Все головы повесили и сидят. Так в футбол не играют, за деньги тем более, за очки, за родину. Какую родину? Закарпатскую.

А так есть над чем работать, будем работать. Хотелось бы, конечно. сегодня зацепиться очечечком, но не повезло. Ничего страшного, что делать.

Футбольные книги читаю в последнее время. Чему-то хочу научиться, а чему не знаю. А если честно сказать, то некогда мне читать книги. С работы приходишь, в Интернет заходишь, кнопку нажал и уснул... Книги почитаем потом, на кладбище» Ця стенограма не дає повного уявлення про інтерв'ю. Тому варто подивитися відео.

Ось воно прийшло... *afterbeer*  

Подивився на компі якусь піратську копію фільму "Тарас Бульба". Враження -- суперечливі. Відзнято на 4-- (за 5-бальною). Дивитися можна, але якщо пропустите, то нічого суттєвого не втратите. Моментами сподобалося -- коли виглядало природно, без лицемірства. Разом і фабулу згадав, бо давно вже читав, у школі. Не сподобалося: 1. Багато сцен було виконано якось неправильно. Тобто "картинка" була якоюсь "завузькою", локальною. Коли ти дивишся -- й не зовсім розумієш, де відбуваються події. 2. Кожен козак, який помирав на полі бою, мав за обов’язок перед своєю кончиною замутити промову секунд на 30 -- щось типу "Прощайте, паныбратья, товарищи! Пусть же стоит на вечные времена православная Русская земля и будет ей вечная честь!" 3. Фільму не вистачає глибини. 4. Жахлива музика, що не гармоніює з картинкою. P. S. Заключні враження: 1. Фільм є спецзамовленням російської влади задля пропаганди загальноруССької ідеї. Судячи з розставлених акцентів та титрів на початку фільму.   2. Кінокартину зроблено просто за текстом. Ніяких помітних коректив не було зроблено. Добре це чи погано -- вирішувати кожному. 3. Андрій виглядає повним "казлом" (гіршим і тупішим, ніж у повісті), який, крім своєї пристрасті, нічим більше не керується в житті. 4. Фільм знято за другим виданням (1842). Перше ж видання (1837) не отримало такого схвалення російських критиків. (Читайте українську Вікіпедію -- там є посилання на обидва тексти.)  Саме у другому виданні козаки стали "русскими". Приклади різниці між виданнями: 1. Бульба был упрям страшно. Это был один из тех характеров, которые могли только возникнуть в грубый ХV век, и притом на полукочующем Востоке Европы, во время правого и неправого понятия о землях, сделавшихся каким-то спорным, нерешенным владением, к каким принадлежала тогда Украйна. Бульба был упрям страшно. Это был один из тех характеров, которые могли возникнуть только в тяжелый XV век на полукочующем углу Европы, когда вся южная первобытная Росиия, оставленная своими князьями, была опустошена, выжжена дотла неукротимыми набегами монгольских хищников. 2. - Прощайте, паны-браты, товарищи! - говорил он им сверху. - Вспоминайте иной час обо мне! Об участи же моей не заботьтесь! я знаю свою участь: я знаю, что меня заживо разнимут по кускам и что кусочка моего тела не оставят на земле, - да то уже мое дело... Будьте здоровы, паны-браты, товарищи! Да глядите, прибывайте на следующее лето опять, да погуляйте хорошенько!.. - удар обухом по голове пресек его речи. - Прощайте, товарищи! - кричал он им сверху. - Вспоминайте меня и будущей же весной прибывайте сюда вновь да хорошенько погуляйте! Что, взяли, чертовы ляхи? Думаете, есть что-нибудь на свете, чего бы побоялся козак? Постойте же, придет время, будет время, узнаете вы, что такое православная русская вера! Уже и теперь чуют дальние и близкие народы: подымается из Русской земли свой царь, и не будет в мире силы, которая бы не покорилась ему!.. Updated. Ось що виробляють російські репери-аренбісти з фільмом "Тарас Бульба":

ВОДОГІН -- (узаг.) політичне ток-шоу.

МЕТРОСЕКСУАЛ -- чоловік, якого в середньому кілька разів на день любить метрополітен. Інколи ця любов є взаємною.

ПРОРВА -- водопровідна система міста. Інколи вживається застарілий синонім КАНАЛІЗАЦІЯ. Не плутати зі словом ВОДОГІН.

Далі буде.

Міккі Рурк наживо в програмі "НОВИНИ" матюкався й колупався зубочисткою в роті. Молода ведуча червоніла і по-дурному сміялася:

Мужики з "Первого канала" помстилися за "зганьблену честь":

ТАК перед телевізором я давно не сміявся.

Рекомендую для любителів понабивати українськими літерами.

Деталі -- тут.

Для когось це , а хтось буде в захваті.

Бажаю всім, у першу чергу, бути не просто оптимістами, а погано інформованими оптимістами. Так легше й веселіше можна прожити наступаючий Новий -- Антикризовий  -- 2009 Рік.

Також бажаю всім міцного здоров'я, щастя в особистому та громадському  житті, матеріальної стабільності й духовного зростання.

Тепер можна підняти келихи!

------------------------------------------

 2 0 0 8 -- р і к   К р и с и.

 2 0 0 9 -- р і к   К Р И З И.

------------------------------------------

P.S. Тепер я знаю, хто винен!!!

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D1%8B%D0%B7%D1%8B

Крызы — народ в Азербайджане, проживающий в нескольких селениях Кубинского и Хачмасского районов.

Подивився я по телевізору цей спектакль.

Про "політичну доцільність" тощо більше казати тут не буду. Краще коротко пройдуся по суті.

Враження -- дуже суперечливі.

Сподобались дуже оригінальні декорації з екранами, відеокамерами, пересувними будками, ямою та басейном тощо. Тобто та частина, яку прийнято називати формою.

Також непогано зіграв актор роль глави сім'ї.

Не знаю, навіщо було акторам, наприклад, імітувати справляння малої потреби на сцені. Цей псевдонатуралізм не додав нічого хорошого.

Чомусь здається, що якби дали стільки грошей якомусь недосвідченому студентові режисерського факультету, то він би зробив не гірше. Бо все це інколи нагадувало якусь наївну студентську постановку. Тобто все могло бути краще, винахідливіше, природніше. В рази...

Чи я "не шарю"?..

http://www.segodnya.ua/photoreports/13042843.html

Медіавірус -- це якась інформація, що швидко залазить у голови масі людей і не має корисного навантаження. Тобто це є "думка-паразит". Дуже часто це є жаргонізми чи крилаті фрази. Переважно дурні та трохи смішні.

Багато користувачів інету навіть не в курсі про існування цих медіавірусів. Але інша -- "просунута" -- частина, яка відволікається від роботи :) й лазить по різних розважальних сайтах, завжди є в курсі останніх подій. :)

Я є десь посередині. Тобто не дуже захоплююся цим, але знайомі завжди радо поділяться "сцилочкою" в аську. :)

Мій пост якраз призначений для першої категорії людей, які не в курсі всього цього й постійно перепитують, що таке "жывтоне", "вротмненоги" тощо.

Отже, пройдемося по деяких із них.

1. Превед, языг панонкаф, олбанский. Це чи не найперший і не найвідоміший медіавірус у рунеті, що переліз і до нас. Полягає в систематичному порушенні правил орфографії російської мови.

Саме звідси пішли такі словечки (іноді некультурні), як "превед", "жжош", "аффтар выпей йаду", "пешы исчо", "фтопку", жывотнае" тощо.

Детальніше дивіться у Вікіпедії.





2. Фофудья. Це найперший суто український прояв медіавірусів. Полягає в пародіюванні деяких російських громадських рухів навколоправославного та імперіалістичного змісту. При цьому російські слова набираються переважно українськими літерами (начебто українці відібрали в них усі російськомовні клавіатури) та стилізуються під церковнослов'янську мову.

Саме тут набули поширення або виникли такі слівця, як "канонічнєнько", "ісконнєг", "жы*обандеровцьі", "доколє!", "ІЗІЖБК", "ФСБ МП" тощо. Зі словничком фофудьїста можна ознайомитися тут, а про історію руху гарно написано у Вікіпедії.

Центром цього руху стала відповідна ЖЖ-спільнота. Зараз активність пішла на спад, і автори вирішили її прикрити. Але активні послідовники вже відкрили нову спільноту. :)







Усе більшу популярність набирає сайт ПДРС, особливо після того, як нещодавно на відомих російських сайтах з'явилася підбірка начебто дитячих малюнків (зрозуміло, що підроблених ПДРСами) антиукраїнського та антигрузинського змісту.



Цей сайт є пародією на ліворадикальні антиукраїнські рухи на зразок ПСПУ Наталії Вітренко. Звідси йдуть такі слівця та словосполучення, як "рабочий интернет", "мочеполовая любовь", "разоблачает грузинского шпиона из пистолета" тощо.



Також існує електронна "газета" "Путь Путинизма", авторами якої є, скоріше за все, автори ПДРС.




3. Упячка. Цей рух, наскільки розумію, виник через те, що офісні працівники почали перепрацьовуватися й виникла потреба змінити на деякий час інтелектуальну працю на тупе втикання з елементами ідіотизму. :)




Приклади лексики даного руху дивіться вище на картинці. :)



Отже, УПЯЧКА є прикладом найостаннішої на даний момент стадії враження людей медіавірусами. За кумира і знамено було взято Анатолія Вассермана, відомого своєю "незайманістю" та участю в іграх типу "Брейн-Ринг". ОНОТОЛЕЙ -- так його називають упячкОїди.







Основна мета -- боротьба з "нудними" форумами та блогами, на які здійснюються атаки у вигляді посилання великої кількості беззмістовних повідомлень. Адже "Голактеко опастносте" -- це всі визнають...

"Словник" упячки можна переглянути тут.

4. ВРОТМНЕНОГИ! Це чудо словесності походить від російського перекладу пародії на відеороролики "вуличного мага" Девіда Блейна. З історією виникнення та подальшим розвитком можна ознайомитися тут.

Упячка швидко взяла всі досягнення цього явища й утворила симбіоз.







Отже, справа медіавірусів живе й процвітає. Бо є відповідний попит. Але чи є комусь від того користь?..