Мобілки BORTON (Харків)

Тут, виявляється, харківські умільці лабають роблять мобілки тихенько собі:



Нещодавно харківська контора Borton домоглася сертифікації в Україні мобільних телефонів, які ніби-то складаються в нас. Насправді всі комплектуючі завозяться з Китаю, а в нас лише збираються до купи. Восени ці чудеса вітчизняної промисловості можуть з’явитися на полицях магазинів, хоча й зараз Ви їх можете придбати, наприклад, у Києві в 5 місцях.



Погугливши, знайшов сайт: http://borton.com.ua/

Там -- 2 моделі телефонів та 2 сонячні зарядки для пристроїв.

Простіший телефон -- BORTON DSC-MP-14 за майже 700 грн



Усі фото -- з ITC.UA.

Дивимося специфікації:

Поддержка одновременно 2-х сетей различных сотовых операторов -- есть ura

Корпус -- прорезиненный с повышенной ударопрочностью bravo

Зарядка аккумулятора телефона под средством USB кабеля от компьютера -- есть applause

На цьому плюси закінчуються:

Дисплей -- LCD 1,8 дюйма unsmile

Разрешение -- 160 х 120 пикс. burumburum

Разрешение камеры -- 1,3 МегаПикселя wakeup

Разрешение фотоснимков

640х480 пикс. look question bazar
320х240 пикс. 
240х320 пикс.
160х120 пикс.

Качество снимков -- низкое/среднее/высокое rofl

Java -- нет bye

Складніший телефон -- BORTON DSC-MP-03 за 2200 грн:



Якщо коротко, тут є сенсорний дисплей на 2,6 дюйми й ніби-то супер-акумулятор 2800 мА/год + навіщось іще 1 запасний. За відсутності 3G є 2 камери по ніби-то 2 мегапікселя. Найголовніший мінус -- за ці гроші це не те що не смартфон, а тут навіть немає Java. На відміну від інших китайських телефонів, тут немає й телевізора. smile Напис "SMART PHONE" на задній кришці "улибає", причому сильно. uhmylkauhmylkauhmylka

Висновок: моделі -- "шлак". Єдина цінність другої моделі -- величезний акумулятор, зручний для далеких подорожей. Але наявність запасного наштовхує на сумніви в надійності та ємності. Відсутність Java змушує обмежуватися тільки софтом, який встановлено виробником телефону. Хіба що можна використати його як 2G-модем для ноутбука. smile А, ще одна перевага -- трубки по ідеї мають бути в білому списку. uhmylka

Погугливши ще, виявив, що ця штуковина ще 3 роки тому вже продавалася в Україні. Причому за цей час подорожчала. lol  У китайців були схожі чисто китайські моделі, але з трохи іншим дизайном корпусу.

Єдина цікавинка на сайті -- це сонячні зарядні пристрої. Складаються з сонячних батарей, встроєного акумулятора та роз’ємів. Є можливість заряджати більшість мобільних телефонів, у т. ч. й через miniUSB. На жаль, немає нині поширеного microUSB (можливо, десь існує якийсь перехідник від стороннього виробника). Ціна -- невелика, від 240 до 300 грн залежно від моделі. Якщо вони таки працюють, то це дійсно цікаві продукти.


P. S. Коментар одного дописувача до новини на itc.ua:

Узко мыслите. 
Устройства прошли сертификацию, т.е. могут официально продаваться в Украине, а значит участвовать в тендерах на поставку оборудования гос.конторам. В тендерах очень часто есть условие о том, что продукция местного производства имеет преимущество. Так что аппарат как современный телефон может и голимый, но как устройство для распила бюджета вполне нормальный.

Ніжин

Був у Ніжині.

ДУЖЕ КОРОТКО: можна принаймні раз поїхати, до того ж це не дуже далеко від Києва.

КОРОТКО: Ніжин -- районний центр Чернігівської області, населення -- понад 70 тис., відомий майже 1000 років і має цікавий історичний центр. Великий залізничний вузол.

Любителі подорожей і старовинної архітектури тут знайдуть чим зайнятися протягом половини дня. Зручно їхати залізницею -- 2-3 години з Київ-Пас електричкою (є швидкі комфортні експреси). Тут є пару світлин від аффтара: http://photo.i.ua/user/985057/266251/ (будуть іще).

РОЗЛОГО:

Місто є помірно депресивним, оскільки не всі заводи працюють, як раніше. Але рятує близькість до Києва та залізниці -- дуже багато людей "роблять" у столиці чи на УЗ вахтовим методом "сутки на двоє/троє". Обізнані люди кажуть, що за останніх років 5-10  усе стало помітно краще. З’являються різні супермаркети, відновлюється інфраструктура тощо. Військовий аеродром на півночі міста раніше обслуговував стратегічні бомбардувальники, а зараз виживає завдяки МНС. Відтік людей на ПМЖ до Києва ще з радянських часів компенсується рухом із сіл у радіусі 50 км до Ніжина. Багато хто з них тут зупиняється й обживається. Гопніки в місті присутні -- сам бачив. :) Але в центрі все більш-менш пристойно. Молодь переважно російськомовна, люди старші все-таки більше спілкуються українською.

На відміну, скажімо, від Броварів, тут є великий історичний центр, а спальні 5...9-поверхові мікрорайони розкидано острівцями серед моря приватного сектору. Їздять маршрутки (переважно ГАЗелі з високим дахом), але маршрутів небагато й чи не половину з них створено за схемою "вокзал -- центр -- базар -- а далі ще кудись". Популярні місця для приїжджих людей -- базар, районна поліклініка та різні установи. Туристів із Києва небагато, але є.

Залізнична станція -- вузлова (4 напрямки), транзитна. Тому вокзал багатолюдний -- електрички, дізеля, пасажирські поїзди постійно прибувають і кудись відбувають. Із самого початку дивує дивна Т-подібна естакада біля вокзалу, де над землею дороги зустрічаються під прямим кутом. Живописна масивна водокачка з синім дерев’яним верхом комусь, можливо, теж "доставить". :)



Кажуть, що коли архітектор майбутнього вокзалу приїхав до міста, його погано зустріли. "Ну й покажу я вам вокзал!" -- приблизно так ніби-то спересердя сказав автор -- і побудував вокзал із протилежного від міста боку. :) Відтоді ніжинці вимушені були ходити через колії, поки в радянські часи не збудували пішохідний місток.

Одразу за мостом праворуч можна угледіти пам’ятник "гурку".


Далі вулицею Шевченка маршрутка повезе в центр (близько 2-3 км від вокзалу), де праворуч можна побачити спочатку танчік:



 а за ним -- пам’ятник вождю світового цього самого. Центральна площа чомусь досі зветься його ім’ям.







Можна вийти тут, а можна вздовж річки Остер доїхати до базару (ще зупинки дві). Останній знаходиться на місці колишньої фортеці й займає чималу площу (десь як третина Троєщинського). Ціни -- такі ж, як у Києві, місцями на десятку менші. Головна відмінність від більшості київських базарів -- тут продають пташенят. :) Яскраво виражених іноземних торгівців бачив тільки двох, та й то під базаром у лавці. Прямо посеред базару височіє дзвіниця церкви. Дуже незвично чути голосні дзвони, споглядаючи при цьому ряди з різним барахлом.



У північно-східній частині базару є цікава замкоподібна споруда, де ніби-то був річковий причал, потім -- електростанція, а зараз -- дитяча спортивна школа.



Біля базару є ще одна велика церква (на південному сході, там не був), а також магазинчики (на півночі) в дуже старих одноповерхових будинках і щось типу гігамаркету (два магазини відомих мереж електроніки + продмаг). За базаром і Остром по вулиці Московській можна знайти давню церкву (близько 250 років), реставрацію якої так і не закінчили поки що. Я до неї не дійшов, а тільки здалеку зафотав. :)



На захід від базару через малолюдний історичний центр іде старовинна (пішохідна!) вулиця Гоголя, в 300-метровому околі якої є більшість древніх пам’яток. Основні об’єкти туризму -- старовинні церкви, яких у Ніжині більше 10 й куполи яких можна легко побачити здаля серед 1...2-поверхової забудови. Є навіть Миколаївський храм 350-літньої давнини (свідок сумнозвісної "Чорної Ради").



Біля нього (на півночі) -- 3 церкви, з них 2 побудовано греками.









Південніше від найстарішого Миколаївського храму знаходяться будинок культури (колишня церква 1842 р.), руїни кінотеатру, а також старовинна поштова станція з музеєм.





У глибині невеликого парку по вулиці Гоголя (не проґавте!) є першій у Галактиці пам’ятник Миколі Васильовичу, подивившись на який праворуч, можна вгледіти профіль чоловіка. Кажуть, це скульптор побавився. :)





Ближче до центральної площі є дві церкви, які знаходяться в поганому стані. Одну почав відновлювати чоловічий монастир, але грошей не вистачає. Є надія, що до 300-ліття храму (2016) його таки відреставрують. 



За іншу (зовсім біля центральної площі) ніяк не візьмуться. Кажуть, там є архів старих документів, розбирати які нікому не хочеться. А між іншим, із балкону церкви колись давно ніби промовляв Св. Іоанн Кронштадтський.



Центральна площа є типовим зразком соцреалізму й місцем для зібрань із різних урочистих нагод. Якщо піти на захід, то можна десь віднайти жіночий монастир, але я знову ж таки туди не дійшов. Зате побував біля Універу, якому вже 200 років і де навчався Гоголь. Сайт Універу вбиває наповал своїм гаслом ("Ми навчили Гоголя - навчимо і вас!..") і похабною флеш-анімацією, тому навіть не знаю, чи варто туди заглядати. :)



Універ знаходиться за Остром на північ від центру. Туди або можна пройти пішки (біля Графського парку), або проїхати одну зупинку й перейти через річку іншим мостом -- там буде старовинний білий головний корпус, побудований на кошти "прем’єр-міністра Росії" князя Безбородька. 



Поряд є симпатичний сквер із погаслим вічним вогнем, а захід від Універу є Графський парк із озером, театром і оригінальною церквою (там теж не побував).

Річка Остер на території міста нагадує Русанівський канал (теж затиснена бетонними плитами), але набагато вужча. Водна поверхня суцільно поросла симпатичною зеленою флорою з жовтими квітками. А колись тут НІБИ-ТО ходили пароходи!.. :)



Серед особливостей архітектури також варто відмітити велику кількість старих будинків-хат, у яких вікна -- зі ставнями. Ця деталь сильно кидається в вічі. Окрім охоронної функції, ставні мали й інші. Раніше зими були суворішими (з морозами -40 і снігопадами), а ставні зберігають тепло та захищають вікна від двометрового шару снігу, який може банально видавити шибку всередину. :)



Скрутніше економічне становище порівняно з Києвом спричиняє два фактори, що впливають на архітектуру. Через брак коштів у бюджеті є чимало не доглянутих як слід старовинних споруд. Але оскільки земля відносно дешева, то навмисна руйнація цих будівель (аби на їх місці звести чергову "стекляшку") й надбудова-перебудова відбуваються ПОВІЛЬНІШЕ, ніж у столиці. Але відбуваються (вичитав у інеті). Зокрема, при побудові біля центральної площі нового корпусу Агротехнічного інституту (там, де танчік).

Якщо коротко підсумувати, то сюди варто приїхати. Причому достатньо виїхати з Києва о 9:00-10:00, а вже о 18:00 можна сміло сідати, наприклад, у чернігівську комфортну електричку й майже без зупинок, сидячи на своєму заброньованому пронумерованому місці, дивитися, як за вікном пропливають ліси, села й поля, приємно згадуючи Ніжин і чекаючи, поки на обрії з’являться Броварі (а там уже недовго їхати :)).

P. S. Дуже багато інформації про Ніжин -- тут. Багато фотографій на нашому порталі -- в колеги Ustimenko: http://photo.i.ua/user/3538300/263950/. Мапа міста з фотографіями (від Panoramio) та номерами будинків -- Meta.ua. Серед фото можна знайти знімки з висоти пташиного польоту -- за ними легко зорієнтуватися.

Тут ось мужик пише правильні речі про сотонізьм

Почем сатанизм для народа? Засилье гадания, гороскопов, нумерологии и кашпировских на телевидении повергает в шок не только практикующих христиан, но и всех остальных людей с признаками здравого смысла.

http://blogs.pravda.com.ua/authors/kukharchuk/4c1763ea90344/

Підписуюсь під кожним словом.

Про Карасика і Щучку

Якось підпливає так близенько до молодого Карасика ядрьона Щучка та й каже:

-- Давай, Карасику, об’єднаємо зусилля й інтегруємося в одне ціле. Так нам буде легше протистояти викликам сьогоднення. Я тебе захищу від ворогів, а ти мені за це пісень співатимеш і розважатимеш. І тобі добре, й мені.

-- Ого, прикольно! -- зрадів Карасик. -- Як ти гарно мовиш! Ну давай!

-- То злиття?! -- зраділа Щучка.

-- Злиття!

Підпливла до нього Щучка -- та й заковтнула Карасика разом із його пісеньками та думками про майбутнє.

-- Тепер я повноправно представляю інтереси Карасика у зовнішніх зносинах! -- звернулася, коротко гикнувши, вдоволена щучка до випадкових свідків.

-- То було не злиття, а поглинання, -- зазначили пізніше в "Морській правді" соми-експерти.

Цікава арихметика...

2004-2   Я 49.46 : 46.61 Ю

2010-2   Я 48.53 : 45.88 Ю




BEELINE закручує гайки! :(

Нові правила тарифікації
14 січня 2010

З 21.01.2010 змінюється тарифікація всіх тарифних планів для pre-paid абонентів, окрім тарифних планів «Максимальний», «Максимальний Лайт» та «Максимальний Голд».

Впроваджується наступне правило тарифікації. Тарифікація дзвінків по Україні щосекундна. Тарифікується кожна перша та тридцять перша секунда кожної хвилини розмови в розмірі половини зазначеної вартості хвилини. Інші секунди розмови надаються безкоштовно.

Тарифікація дзвінків у тарифних планах «Максимальний», «Максимальний Лайт» та «Максимальний Голд» залишається без змін.

Використання хвилин з бонусного хвилинного рахунку відбуватиметься за наступним правилом: в момент використання кожної першої та тридцять першої секунди кожної хвилини  розмови з рахунку cписується поточна секунда і наступні 29 секунд, при цьому протягом наступних 29 секунд списання секунд з рахунку на відбувається.

http://mobile.beeline.ua/ua/news/index.wbp?id=eb796f0f-2f37-4104-b12f-f99c7442ae1d

Мабуть, "Beeline" не вигідний власникам і його будуть "згортати" потихеньку на користь бренду "Київстар".

Сторінки:
1
3
4
попередня
наступна